Розділ двадцять четвертий

Єгова робить собі славне ім’я

Ісаї 63:1—14

1, 2. а) Чому християни особисто зацікавлені в близькому приході «дня Єгови»? б) З яким важливим питанням пов’язаний прихід дня Єгови?

МАЙЖЕ дві тисячі років християни ‘чекають і прагнуть скорого приходу Божого дня [«дня Єгови», НС]’ (2 Петра 3:12; Тита 2:13). Не дивно, що вони палко бажають побачити цей день. З його приходом розпочнеться їхнє визволення від руйнівної дії недосконалості (Римлян 8:22). Також він покладе край утискам, яких вони зазнаю́ть у ці «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1).

² І хоча для праведних день Єгови буде днем визволення, для «тих, хто Бога не знає, і не слухає... Євангелії Господа нашого Ісуса» він буде днем знищення (2 Солунян 1:7, 8). Ці слова змушують задуматися. Чи Бог справді знищить злих тільки для того, щоб урятувати свій народ від утисків? У 63-му розділі книги Ісаї показано, що ця справа торкається набагато важливішого питання — освячення Божого імені.

Урочистий марш переможного воїна

3, 4. а) Що описано в пророцтві, поміщеному в 63-му розділі книги Ісаї? б) Хто у видінні Ісаї йде в напрямку до Єрусалима і ким він є на думку деяких біблеїстів?

³ У 62-му розділі книги Ісаї читаємо про визволення євреїв з вавилонської неволі та про їхнє повернення до свого краю. У зв’язку з цим постає цілком закономірне запитання: чи відновленому останку євреїв слід боятися, що інші вороже настроєні держави спустошать його край? Видіння Ісаї в значній мірі розвіює їхній страх. Пророцтво починається так: «Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде?» (Ісаї 63:1а).

⁴ Ісая бачить, як сповнений енергії воїн переможно крокує в напрямку Єрусалима. Розкішний одяг воїна свідчить про дуже високий ранг. Він іде дорогою з едомського найвидатнішого міста — Боцри. Це вказує на те, що він здобув велику перемогу над тим ворожим краєм. Ким може бути цей воїн? Декотрі вчені думають, що це Ісус Христос. Інші вважають, що це єврейський військовий полководець — Юда Маккавей. Але воїн сам виявляє, хто він, коли відповідає на попереднє запитання: «Це Я, що говорить у правді [«повідає справедливість», Хом.], що владний спасати» (Ісаї 63:1б).

 5. Хто є воїном, якого бачить Ісая, і чим ви можете це підтвердити?

⁵ Немає сумніву, що цим воїном є сам Бог Єгова. В інших місцях Біблії читаємо, що він має «надмір динамічної енергії» та ‘говорить справедливе’ (Ісаї 40:26, НС; 45:19, 23). Розкішна одежа воїна нагадує нам слова псалмоспівця: «Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу» (Псалом 104:1). Хоча Єгова є Богом любові, Біблія показує, що у разі необхідності він, образно кажучи, одягає шати воїна (Ісаї 34:2; 1 Івана 4:16).

 6. Чому Єгова точив бій в Едомі?

⁶ Чому ж Єгова точив бій в Едомі? Едомляни — це давні вороги Божого народу; злоба, яку вони таять на цей люд, тягнеться ще від днів їхнього прабатька Ісава (Буття 25:24—34; Числа 20:14—21). Ненависть Едому до Юди особливо виявилась тоді, коли едомляни під’юджували вавилонських воїнів спустошувати Єрусалим (Псалом 137:7). Єгова сприймає таку ворожість як особисту образу. Тож не дивно, що він постановив вдарити Едом мечем помсти! (Ісаї 34:5—15; Єремії 49:7—22).

 7. а) Як пророцтво про Едом сповнилося перший раз? б) Що символізує Едом?

⁷ Тому видіння Ісаї є великим підбадьоренням для євреїв, які повертаються до Єрусалима. Воно запевняє їх, що вони безпечно мешкатимуть у своїх нових домівках. Історія підтвердила це передречення. За днів пророка Малахії Бог вчинив в Едомі «гори спустошенням, а спадок його — для шакалів пустині» (Малахії 1:3). Але чи це означає, що пророцтво Ісаї було в усіх подробицях сповнене вже за днів Малахії? Ні, бо, хоча й Едом зазнав спустошення, його жителі постановили відбудувати руїни, і Малахія далі називав Едом «Країною безбожности» і «народом, на якого навіки розгнівавсь Господь» (Малахії 1:4, 5)a. Однак з пророчого погляду термін «Едом» охоплює не тільки нащадків Ісава. Він символізує усі держави, які стали ворогами поклонників Єгови. Особливо це стосується держав загальновизнаного християнства. Що чекає на цей сучасний Едом?

Чавило

8, 9. а) Чим займався воїн з видіння, яке бачив Ісая? б) Коли і як здійснюється топтання символічного чавила?

⁸ Ісая запитує воїна, який повертається з бою: «Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?» Єгова відповідає: «Сам один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй,— і бризкав їхній сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої» (Ісаї 63:2, 3).

⁹ Цими образними словами описано кровопролиття. Навіть Божі вишукані шати поплямлені так, як одяг того, хто топче виноградне чавило! Виноградне чавило — відповідний символ пастки, в яку потраплять вороги Бога Єгови під час їхнього нищення. Коли ж топтатиметься це символічне чавило? У пророцтвах Йоіла й апостола Івана також говориться про символічне чавило. Згідно з цими пророцтвами, Єгова буде топтати чавило, знищуючи своїх ворогів у час Армагеддону (Йоіла 4:13; Об’явлення 14:18—20; 16:16). Символічне чавило з пророцтва Ісаї стосується того самого часу.

10. Чому Єгова каже, що він сам топтав чавило?

¹⁰ Однак чому Єгова каже, що він сам топтав чавило і що коло нього не було нікого з народів? Хіба Ісус Христос, як Божий представник, не братиме провід під час топтання чавила? (Об’явлення 19:11—16). Так, але Єгова має тут на увазі людей, а не духовних створінь. Він говорить, що жодна людина не в стані очистити землю від послідовників Сатани (Ісаї 59:15, 16). Всемогутній Бог постановив сам топтати їх у своєму гніві, аж поки повністю розчавить.

11. а) Чому Єгова спровадить «день помсти»? б) Кого було ‘викуплено’ у давнину і хто є викупленими в наш час?

¹¹ Далі Єгова пояснює, чому він сам виконує це завдання: «День помсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення» (Ісаї 63:4)b. Тільки Єгова має право відімститися гнобителям свого народу (Повторення Закону 32:35). У давнину «викуплення» стосувалось євреїв, які перебували у вавилонській неволі (Ісаї 35:10; 43:1; 48:20). Сьогодні воно стосується членів помазаного останку (Об’явлення 12:17). Подібно до стародавніх євреїв, їх було викуплено з неволі фальшивої релігії. І так само як жителі Юди, помазанці разом зі своїми товаришами — «іншими вівцями» — теж зазнаю́ть переслідувань та протидії (Івана 10:16). Отже, пророцтво Ісаї запевняє сьогоднішніх християн, що у свій призначений час Бог заступиться за них.

12, 13. а) Як пояснити слова Ісаї про те, що Єгова не має жодного помічника? б) Як рамено Єгови приносить спасіння і як його лють служить для нього опорою?

¹² Єгова продовжує: «Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів — він підтримав Мене! І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров» (Ісаї 63:5, 6).

¹³ Жодна людина не зможе приписати собі честі за допомогу Єгові під час його великого дня помсти. Бог не потребує людської підтримки для виконання своєї воліc. З цим завданням справиться його надзвичайно могутнє рамено (Псалом 44:4; 98:1; Єремії 27:5). Крім того, опорою Бога є його лють. В якому розумінні? Лють може служити Єгові опорою, бо є виразом його справедливого обурення, а не якихось неконтрольованих емоцій. Оскільки Бог завжди керується праведними принципами, лють підтримує його і спонукує ‘виливати на землю кров’ своїх ворогів, завдаючи їм приниження та поразки (Псалом 75:9; Ісаї 25:10; 26:5).

Вияви Божої сердечної доброзичливості

14. Які слушні нагадування робить тепер Ісая?

¹⁴ У минулому євреї швидко переставали цінувати те, що Єгова робив для них. Тому Ісая слушно нагадує їм, чому Бог це робив. Він проголошує: «Буду згадувати ласки Господні [«вияви сердечної доброзичливості Єгови», НС], Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй! І сказав: «Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть»,— і став Він для них за Спасителя. В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його [«його особистий посланець», НС] їх спасав. Любов’ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину» (Ісаї 63:7—9).

15. Як і чому Єгова виявив сердечну доброзичливість до Авраамового потомства в Єгипті?

¹⁵ Який же чудовий приклад подає Єгова, виявляючи сердечну доброзичливість, тобто вірну й віддану любов! (Псалом 36:8; 62:13). Бог розвинув сильну прив’язаність до Авраама (Михея 7:20). Він пообіцяв цьому патріарху, що через його потомство благословляться всі народи землі (Буття 22:17, 18). Єгова дотримав обітниці, виявивши велику доброту до дому Ізраїля. Одним із його найбільш переконливих учинків вірності й відданості було визволення Авраамового потомства з єгипетського рабства (Вихід 14:30).

16. а) Як ставився Єгова до Ізраїля, коли укладав з ним угоду? б) Як Бог ставиться до свого народу?

¹⁶ Вивівши Ізраїль з Єгипту, Єгова припровадив його до гори Сінай і дав там обітницю: «Коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю... Ви станете Мені царством священиків та народом святим» (Вихід 19:5, 6). Чи Єгова обманював їх, роблячи таку пропозицію? Ні, оскільки Ісая виявив, що́ Бог сказав до себе: «Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть». Один вчений зауважив: «У цьому вірші слово «справді» не вжите для вираження постанови верховного владики і не віддзеркалює його здатності передбачати події наперед, радше так передається надія та впевненість, що базується на любові». Єгова уклав свою угоду, керуючись найліпшими спонуками й щиро прагнучи, аби вони до кінця виконали умови угоди та отримали пов’язані з нею благословення. Незважаючи на їхні очевидні прогріхи, він виявив до них довір’я. Як же добре поклонятися Богу, котрий так довіряє своїм поклонникам! У наші дні старійшини дуже зміцняють членів Божого народу, котрих доручено їм під опіку, якщо теж показують, що вірять у добрі спонуки своїх співвіруючих (2 Солунян 3:4; Євреїв 6:9, Дерк.; 6:10).

17. а) Як Єгова засвідчив свою любов до ізраїльтян? б) У чому ми сьогодні можемо бути впевнені?

¹⁷ А втім, псалмоспівець говорить про ізраїльтян: «Забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив» (Псалом 106:21). Через неслухняність і впертість вони часто потрапляли в скруту (Повторення Закону 9:6). Чи Єгова перестав виявляти до них сердечну доброзичливість? Навпаки, Ісая говорить, що «в усякому утиску їхньому тісно було і Йому». Який же співчутливий Єгова! Богові, як і будь-якому ніжному батькові, боляче дивитися на страждання своїх дітей, навіть якщо причиною цих страждань була їхня глупота. Аби виконати передречення та виявити свою любов, він наказав своєму «особистому посланцеві» — мабуть, Ісусу в його передлюдському існуванні — вести їх до Обітованої землі (Вихід 23:20). Таким чином Єгова підняв свій народ і поніс його, «як носить чоловік сина свого» (Повторення Закону 1:31; Псалом 106:10). Сьогодні ми теж можемо бути впевнені, що Єгова знає про наші страждання і співчуває, коли потрапляємо в скрутне становище. Можемо з повним довір’ям ‘покласти на Нього всю нашу журбу, бо Він опікується нами’ (1 Петра 5:7).

Бог стає ворогом

18. Чому Єгова став ворогом свого народу?

¹⁸ Проте ніколи не зловживаймо сердечною доброзичливістю Бога. Ісая продовжує: «Стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили,— і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них» (Ісаї 63:10). Єгова застеріг: хоча він є милосердним та милостивим Богом, але «не залишає нічого без кари» (Вихід 34:6, 7, Хом.). Збунтувавшись, ізраїльтяни самі накликали на себе кару. «Не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого,— у пустині,— нагадував Мойсей,— від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа» (Повторення Закону 9:7). Вони засмучували Божий дух, чинячи опір його благотворному впливу (Ефесян 4:30). Ці люди змусили Єгову стати їхнім ворогом (Левит 26:17; Повторення Закону 28:63).

19, 20. Що пригадують євреї і чому?

¹⁹ Зазнавши горя, деякі євреї були спонукані задуматися над минулим. Ісая говорить: «Народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем [«пастирями», НС] отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого? Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім’я? Що провадив безоднями їх, як коня на пустині,— і вони не спіткнулись? Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку» (Ісаї 63:11—14а).

²⁰ Потерпаючи через наслідки неслухняності, євреї з сумом згадують дні, коли Єгова був їхнім Визволителем, а не ворогом. Вони пригадують, як їхні «пастирі» — Мойсей та Аарон — безпечно перевели їх через Червоне море (Псалом 77:21; Ісаї 51:10). Ці люди згадують час, коли не засмучували Божий дух, а корилися його проводу, слухаючись вказівок Мойсея та інших призначених духом старших чоловіків (Числа 11:16, 17). Також ізраїльтяни пригадують, що бачили потужне «рамено величчя» Єгови, яким він послуговувався через Мойсея задля їхнього блага! З часом Бог вивів їх з великої та страшної пустелі у край, що тік молоком і медом, тобто у місце відпочинку (Повторення Закону 1:19; Ісуса Навина 5:6; 22:4, НС). Проте тепер цей народ страждає, бо втратив ласку в Божих очах!

«Щоб зробити Собі славне Ім’я»

21. а) Який великий привілей, пов’язаний з Божим іменем, міг мати Ізраїль? б) Яка була основна причина того, чому Бог визволив нащадків Авраама з Єгипту?

²¹ Однак матеріальні втрати ізраїльтян — це ніщо в порівнянні з привілеєм, який вони відкинули, тобто можливість брати участь у прославленні Божого імені. Мойсей пообіцяв ізраїльтянам: «Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його. І побачать усі народи землі, що Господнє Ім’я кличеться на тобі,— і будуть боятися тебе» (Повторення Закону 28:9, 10). Коли Єгова виступив на захист нащадків Авраама, визволивши їх з рабства в Єгипті, він не чинив це тільки для того, щоб полегшити їм життя чи зробити його приємнішим. Бог виступив заради набагато важливішої справи — прославлення свого імені. Єгова подбав, щоб про його ім’я «оповідали... по всій землі» (Вихід 9:15, 16). І коли Єгова виявив милосердя до бунтівного Ізраїля в пустині, його спонукали до цього не просто емоції. Він сам сказав: «Зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах... народів» (Єзекіїля 20:8—10).

22. а) Чому в майбутньому Бог знову виступить за свій народ? б) Як любов до Божого імені впливає на наші вчинки?

²² Як же яскраво закінчується це пророцтво Ісаї! Він говорить: «Так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім’я» (Ісаї 63:14б). Тепер ми чітко бачимо, чому Єгова з такою потугою виступає за свій народ. Його мета — зробити собі славне ім’я. Отже, пророцтво Ісаї є для нас чудовим нагадуванням, що носити ім’я Єгови — це надзвичайний привілей і велика відповідальність. Сьогодні правдиві християни люблять ім’я Єгови більше за власне життя (Ісаї 56:6; Євреїв 6:10). Вони намагаються не робити нічого, що стягнуло б ганьбу на його священне ім’я. Крім того, у відповідь на вірну й віддану любов Бога ці люди залишаються йому вірними та відданими. І оскільки правдиві християни люблять славне ім’я Єгови, то прагнуть побачити день, коли він топтатиме своїх ворогів у чавилі свого гніву. Вони прагнуть цього не заради власної користі, але тому що в результаті прославиться ім’я Бога, якого вони люблять (Матвія 6:9).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 359]

Єгова був упевнений у своєму народі.