Розділ перший

Божий пророк несе світло для людства

1, 2. Які обставини в теперішньому світі викликають у багатьох людей велике занепокоєння?

ЗДАЄТЬСЯ, у нашу епоху доступне практично все. Завдяки польотам у космос, комп’ютерній техніці, генній інженерії та іншим науковим досягненням перед людством відкриваються нові перспективи, які вселяють надію на ліпше, навіть довше життя.

² Але чи в результаті такого прогресу у вас з’явилася можливість зняти замки у себе вдома? Чи успіхи в галузі науки й техніки ліквідували загрозу війни? Чи вдалось вилікували хвороби або усунули смуток, викликаний смертю близьких нам людей? Аж ніяк! Хоч би яким дивовижним видавався людський прогрес, він обмежений. «Ми навчилися здійснювати подорожі на Місяць, виготовляти дуже потужні мікросхеми й робити пересадку людських генів,— повідомляє Інститут світового нагляду,— але поки що не можемо забезпечити мільярд людей чистою водою, зупинити зникнення тисяч видів рослин і тварин чи задовольнити наші потреби в енергії, не порушуючи атмосферного балансу». Тож зрозуміло, чому багато людей з тривогою дивиться в майбутнє і не знає, де знайти потіху та надію.

 3. Які обставини склалися в Юді у VIII столітті до н. е.?

³ Сьогоднішні обставини подібні до тих, з якими стикався Божий народ у VIII столітті до н. е. Тоді Бог доручив своєму слузі Ісаї нести жителям Юди звістку потіхи — саме те, що вони потребували. Цей народ жив у час бурхливих подій. Над краєм ось-ось мала нависнути загроза нападу жорстокої Ассирійської імперії, викликаючи в багатьох страх. Де Божим людям шукати порятунку? На їхніх устах було ім’я Єгови, але вони воліли покладатися на людину (2 Царів 16:7; 18:21).

Світло сяє в темряві

 4. Які дві новини мав оповіщати Ісая?

⁴ Через бунтівну поведінку Юди на Єрусалим чекало знищення, а на її мешканців — вавилонський полон. Надходили похмурі часи. Єгова не тільки уповноважив пророка Ісаю передректи цей лиховісний період, але й наказав йому оповіщати добру новину. Мине 70 років неволі, і юдеїв буде визволено з Вавилону! Радісний останок повернеться до Сіону; йому випаде честь відновити там правдиве поклоніння. Послуговуючись своїм пророком, Єгова зробив так, що за допомогою цієї радісної звістки в темряві засяяло світло.

 5. Чому Єгова виявив свої наміри так багато років наперед?

⁵ Юда зазнала спустошення через більше ніж сто років після того, як Ісая записав свої пророцтва. Чому ж тоді Єгова виявив свої наміри так багато років наперед? Хіба на час сповнення пророцтв не повмирали всі, хто особисто чув проголошення Ісаї? Так. Але завдяки об’явленням, які Єгова дав Ісаї, люди, що жили в 607 році до н. е. під час знищення Єрусалима, мали записи цих пророчих звісток. Це послужило переконливим доказом того, що Єгова ‘звіщає кінець від початку, і наперед — що не сталося ще’ (Ісаї 46:10; 55:10, 11).

 6. Чим Єгова перевершує всіх людських провісників?

⁶ Тільки Єгова може по праву говорити такі слова. Іноді людина здатна передбачити близьке майбутнє, аналізуючи політичну чи соціальну ситуацію у світі. Проте лише Єгова може з абсолютною точністю передбачити, що станеться в будь-який час, навіть у далекому майбутньому. Він також уповноважує своїх слуг передрікати події задовго наперед. Біблія говорить: «Не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Амоса 3:7).

Скільки «Ісай»?

 7. Як чимало вчених ставлять під сумнів авторство Ісаї і чому?

⁷ Питання пророцтва — одна з причин, чому багато вчених ставлять під сумнів авторство Ісаї. Критики наполягають, що другу частину цієї книги написала людина, яка жила в VI столітті до н. е.— протягом або після вавилонського вигнання. За словами критиків, пророцтва про спустошення Юди були написані після їхнього сповнення і тому їх аж ніяк не можна назвати передреченнями. Також вони говорять, що в книзі Ісаї після 40-го розділу Вавилон описано як панівну державу, а ізраїльтян — як вавилонських полонених. Отже,— міркують критики,— хоч би хто писав другу частину книги Ісаї, він жив у той час, тобто в VI столітті до н. е. Чи така аргументація добре обґрунтована? Аж ніяк!

 8. Коли з’явилися скептичні погляди стосовно авторства Ісаї і як вони поширилися?

⁸ До XII століття н. е. авторство Ісаї ніхто не ставив під сумнів. Вперше це зробив єврейський коментатор Авраам Ібн Езра. «Юдейська енциклопедія» (англ.) повідомляє: «У коментарі до книги Ісаї [Авраам Ібн Езра] твердить, що її друга частина, починаючи від 40-го розділу,— це праця пророка, який жив протягом вавилонського вигнання та в ранній період повернення до Сіону». Упродовж XVIII та XIX століть погляди Ібн Езри перейняло багато вчених. Серед них був німецький теолог Йоганн-Крістоф Дедерляйн, який 1775 року опублікував своє пояснення до книги Ісаї (друге видання вийшло 1789 року). В одному коментарі до Біблії говориться: «Тепер усі вчені, крім найконсервативніших, погоджуються з гіпотезою Дедерляйна... що пророцтва, поміщені в 40—66 розділах книги Ісаї, написав не пророк Ісая, який жив у VIII столітті до н. е., а письменник пізнішого періоду» («New Century Bible Commentary»).

 9. а) Як «перекроюють» книгу Ісаї? б) Як один тлумач Біблії описує суперечку з приводу авторства Ісаї?

⁹ Однак на цьому дебати щодо авторства книги Ісаї не припинилися. Теорія про іншого Ісаю — Другого Ісаю — наштовхнула на ідею, що, можливо, був і третій письменникa. Потім книгу Ісаї ще раз «перекроїли»: один вчений приписав 15 і 16-й розділи невідомому пророку, а інший засумнівався в авторстві 23—27 розділів. Крім того, один вчений сказав, що Ісая не міг написати слів, поміщених у 34 і 35-му розділах. Чому? Бо вони дуже подібні до 40—66 розділів, які приписують не Ісаї — пророку VIII століття до н. е., а письменнику, котрий жив пізніше! Тлумач Біблії Чарлз К. Торрі влучно підсумував результати таких міркувань. «Колись великий «Пророк вигнання»,— сказав він,— став дуже маленьким, його майже поховали в купі покроєних уривків». А втім, не всі вчені погоджуються з таким «перекроєнням» книги Ісаї.

Докази на користь одного письменника

10. Наведіть приклад того, як послідовність вживання певного виразу підтверджує, що книгу Ісаї написав один письменник.

¹⁰ Існують вагомі підстави твердити, що книга Ісаї — це праця лише одного письменника. Одна група доказів ґрунтується на послідовності вживання певних виразів. Наприклад, у єврейському тексті фраза «Святий Ізраїлів» з’являється 12 разів у 1—39 розділах і 13 разів у 40—66 розділах, тимчасом як в інших частинах Єврейських Писань знаходимо лише 6 таких висловів. Часте вживання в книзі Ісаї цього особливого вислову свідчить про те, що саме цей пророк написав її від початку до кінця.

11. В яких аспектах 1—39 і 40—66 розділи книги Ісаї подібні між собою?

¹¹ Розділи 1—39 та 40—66 подібні ще й в інших аспектах. В обидвох частинах часто вживаються своєрідні образні висловлювання, як-от болі породіллі, а також «дорога» чи «бита дорога»b. До того ж в оригінальному тексті у цих частинах постійно говориться про «Сіон»: 29 разів у 1—39 розділах і 18 разів у 40—66 розділах. Саме в Ісаї про Сіон говориться частіше, ніж у будь-якій іншій біблійній книзі! Як зазначено в «Міжнародній стандартній біблійній енциклопедії» (англ.), всі ці чинники «надають тій книзі унікальності, яку було б важко пояснити», коли б її написало два, три, а то й більше письменників.

12, 13. Які докази того, що книга Ісаї — це праця одного письменника, знаходимо в Християнських грецьких Писаннях?

¹² Але найбільше доказів того, що книгу Ісаї написав один письменник, знаходимо в натхнених Християнських грецьких Писаннях. Там чітко вказано: у I столітті християни вірили, що книга Ісаї — праця одного письменника. Наприклад, Лука повідомляє, що ефіопський вельможа читав 53-й розділ Ісаї, який сучасні критики приписують Другому Ісаї. Проте Лука говорить, що ефіопець «читав пророка Ісаю» (Дії 8:26—28).

¹³ Крім того, євангеліст Матвій пояснює, як під час служіння Івана Хрестителя сповнилися пророчі слова, поміщені в Ісаї 40:3. Кому Матвій приписує це пророцтво? Невідомому Другому Ісаї? Ні, він показує, що цей уривок написав «Ісая пророк» (Матвія 3:1—3)c. Або розгляньмо ситуацію, коли Ісус читав з сувою слова, які тепер можна знайти в Ісаї 61:1, 2. В оповіді Луки говориться: «Подали Йому книгу пророка Ісаї» (Луки 4:17). А Павло у Посланні до римлян цитує слова Ісаї, написані як у ранній, так і в пізніший періоди, але він не зробив жодного натяку, що цю книгу написав не один чоловік — Ісая, а хтось інший (Римлян 10:16, 20; 15:12). Отже, у I столітті християни не вважали, що книга Ісаї — це праця двох, трьох чи ще більшої кількості письменників.

14. Як рукописи Мертвого моря проливають світло на питання щодо авторства книги Ісаї?

¹⁴ Про достовірність книги Ісаї свідчать також рукописи Мертвого моря. Це стародавні документи, багато з яких датуються періодом до приходу Ісуса. Один сувій, відомий як рукопис Ісаї, датується II століттям до н. е.; він спростовує заяви критиків про те, ніби, починаючи з 40-го розділу, написання цієї книги продовжив Другий Ісая. Як саме? У цьому стародавньому документі перше речення уривку, відомого тепер як 40-й розділ, починається в останньому рядку колонки і завершується в наступній колонці. З цього бачимо: переписувач не знав про якогось іншого гаданого письменника чи про те, що в цьому місці книга ділиться.

15. Що розповідає єврейський історик I століття Йосиф Флавій стосовно пророцтв Ісаї, пов’язаних з Кіром?

¹⁵ І на завершення розгляньмо свідчення Йосифа Флавія, єврейського історика I століття. Він не тільки вказує, що пророцтва про Кіра, поміщені в книзі Ісаї, були написані у VIII столітті до н. е., але й повідомляє, що Кір знав про ці пророцтва. Йосиф Флавій написав: «Кір дізнався про це, читаючи книгу пророцтв, яку залишив Ісая двісті десять років до того». Йосиф Флавій твердить, що, можливо, обізнаність з пророцтвами Ісаї викликала в Кіра готовність відіслати євреїв назад на батьківщину, оскільки, за словами цього історика, цар «загорівся сильним прагненням і завзяттям виконати передречене» («Іудейські старожитності», книга XI, розділ 1, абзац 2).

16. Як можна відповісти на закиди критиків стосовно того, що в другій частині книги Ісаї Вавилон описано як панівну державу?

¹⁶ Ми вже довідалися, що багато критиків твердить, ніби в книзі Ісаї, починаючи з 40-го розділу, Вавилон постає як панівна держава, а ізраїльтяни — як вигнанці. Хіба це не свідчить про те, що письменник жив у VI столітті до н. е.? Не обов’язково. Цікаво зазначити, що навіть у попередніх розділах книги Ісаї у деяких місцях Вавилон описано як панівну світову державу. Наприклад, в Ісаї 13:19 в перекладі Огієнка читаємо, що Вавилон — «краса царств» або, згідно із «Сучасним англійським перекладом»,— «найкрасивіше з усіх царств». Явно, що ці слова пророчі, оскільки Вавилон став світовою державою через більше ніж сто років після того. Один критик «розв’язує» цю так звану проблему, всього-на-всього приписавши 13-й розділ Ісаї іншому письменнику! Але насправді в біблійних пророцтвах майбутні події часто представляються як минулі. За допомогою такого літературного методу підкреслюється певність сповнення пророцтва (Об’явлення 21:5, 6). Лише Бог правдивого пророцтва може сказати такі слова: «Нові ж [речі] Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть» (Ісаї 42:9).

Книга надійного пророцтва

17. Як пояснити те, що, починаючи із 40-го розділу, стиль книги Ісаї змінюється?

¹⁷ До якого висновку можна дійти, розглянувши ці докази? Що книга Ісаї — це праця одного натхненого Богом письменника. Ця книга пережила багато століть і прийшла до нас як один твір, а не як два чи більше. Правда, хтось може сказати, що, починаючи з 40-го розділу, стиль книги Ісаї трохи змінюється. Проте не забувайте: Ісая служив Божим пророком не менше 46 років. Тож нічого дивного, що з плином часу змінювалася його звістка та стиль викладу. Бог уповноважив Ісаю не тільки проголошувати суворі застережливі звістки суду. Він ще й мав передавати такі слова Єгови: «Утішайте, втішайте народа Мого» (Ісаї 40:1). Обітниця про те, що після 70-річного вигнання з’явиться можливість повернутися на батьківщину, мала послужити великою потіхою для цього люду — люду, з яким уклав угоду Бог.

18. Яка тема пророцтва Ісаї обговорюватиметься в цій книжці?

¹⁸ У цій книжці особливу увагу приділено визволенню євреїв з вавилонської неволі. Ця тема простежується в багатьох розділах пророцтва Ісаїd. Як побачимо пізніше, чимало з цих пророцтв сповнюється сьогодні. Крім того, у книзі Ісаї знаходимо захопливі пророцтва, які сповнилися за життя і під час смерті єдинородного Божого Сина. Вивчення важливих пророцтв, поміщених в книзі Ісаї, принесе пожиток Божим слугам та іншим людям по цілій землі. Ці пророцтва і справді є світлом для всього людства.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 9]

Про що свідчить діахронічний аналіз

Діахронічні вивчення, за допомогою яких вчені намагаються простежити найнепомітніші зміни, котрі відбуваються протягом років у мові, подають додаткові докази, що книга Ісаї — це праця одного письменника. Якби одна частина цієї книги була написана у VIII столітті до н. е., а друга через 200 років, тоді єврейська мова в обидвох частинах повинна була б відрізнятися. Але, згідно з дослідженнями, які були опубліковані у «Вестмінстерському теологічному журналі» (англ.), «діахронічний аналіз подає незаперечні докази того, що 40—66 розділи книги Ісаї написані ще до вигнання». Автор дослідження робить висновок: «Можливо, критики й далі наполягатимуть, що книга Ісаї датується часом вигнання або пізнішим періодом, але тоді вони суперечитимуть доказам діахронічного аналізу».

[Ілюстрація на сторінці 11]

Частина рукопису книги Ісаї, знайденого коло Мертвого моря. Кінець 39-го розділу позначено стрілкою.

[Ілюстрації на сторінках 12, 13]

Ісая передрік визволення євреїв приблизно 200 років наперед.