Книга від Бога
«Ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога» (2 ПЕТРА 1:21, Хом.).
1, 2. а) Чому дехто сумнівається, що Біблія є актуальною сьогодні? б) Яких три докази ми можемо використовувати аби довести, що Біблія — від Бога?
ЧИ БІБЛІЯ актуальна для людей, що ось-ось переступлять поріг XXI століття? Дехто думає, що ні. «Ніхто не обстоюватиме думку, що хімію у сучасному класі слід викладати за підручником, виданим 1924 року,— за той час ми дізналися надто багато»,— написав д-р Ілай С. Чесен, пояснюючи, чому він вважає Біблію застарілою. На перший погляд цей аргумент видається розумним. Зрештою, відколи була написана Біблія, люди дізналися багато нового в галузі науки, а також про людську психіку та поведінку. Тому дехто сумнівається: «Хіба можливо, щоб у такій давній книзі не було допущено наукових неточностей? Чи може вона містити практичні поради для сьогоднішнього життя?»
2 Біблія сама дає відповідь. У 2 Петра 1:21 (Хом.) говориться, що біблійні пророки «ведені Святим Духом, промовляли... від Бога». Отже, Біблія показує, що вона є книгою від Бога. Але як ми можемо переконати інших у цьому? Розгляньмо три докази того, що Біблія — Боже Слово: 1) вона науково точна; 2) вона містить нестаріючі принципи, корисні у сучасному житті; 3) у ній записані точні пророцтва, які сповнилися в минулому або сповнюються тепер, й історичні факти підтверджують це.
Книга, що узгоджується з наукою
3. Чому Біблія не боїться наукових відкриттів?
3 Біблія не є науковим підручником. Проте це книга правди, а правда може вистояти випробування часу (Івана 17:17). Біблія не боїться наукових відкриттів. Вона торкається наукових питань, але ви не знайдете у ній стародавніх «наукових» теорій, що виявилися просто міфами. По суті, вона містить твердження, які є не тільки науково точні, але й прямо суперечать уявленням, поширеним у час її написання. Розгляньмо, наприклад, наскільки узгоджуються Біблія та медицина.
4, 5. а) Чого не розуміли стародавні лікарі про хвороби? б) Звідки ми знаємо, що Мойсей був ознайомлений з методами єгипетських лікарів?
4 Стародавні лікарі не повністю розуміли, як передаються хвороби, вони також не усвідомлювали, яке значення мають добрі санітарні умови для запобігання захворюванням. Багато тодішніх методів лікування за сучасними мірками видаються варварськими. Папірус Еберса, в якому зібрані медичні знання єгиптян, є одним з найстаріших знайдених медичних текстів — його датують близько 1550 роком до н. е. Він містить рецепти 700 ліків від різних уражень, «починаючи від укусу крокодила і закінчуючи болем у нігті на пальці ноги». Більшість лікувальних засобів просто не давали бажаних наслідків, а деякі з них були навіть дуже небезпечними. Згідно з одним рецептом, для лікування ран слід було застосовувати суміш людських екскрементів з іншими речовинами.
5 Цей список єгипетських лікувальних засобів був укладений приблизно у той самий час, що й перші книги Біблії, в які входив Мойсеїв Закон. Мойсей народився у 1593 році до н. е. і виріс в Єгипті (Вихід 2:1—10). Як член фараонової родини, він був «навчений всієї премудрости єгипетської» (Дії 7:22). Мойсей добре знав єгипетських «лікарів» (Буття 50:1—3). Чи їхні неефективні або небезпечні методи лікування вплинули на те, що він написав?
6. З якими правилами гігієни, поміщеними в Мойсеєвому Законі, погоджується сучасна медицина?
6 Навпаки, Мойсеїв Закон містив правила гігієни, які є визнані сучасною медициною. Наприклад, закон про військові табори вимагав закопувати екскременти за межами табору (Повторення Закону 23:14). Це був дуже прогресивний засіб запобігання хворобам. Він допомагав їм тримати водні джерела захищеними від забруднення і охороняв від шигельозу, який переноситься мухами, та інших хвороб, що супроводжуються діареєю. Від цих хвороб у країнах, що розвиваються, і тепер щороку помирають мільйони людей.
7. Які правила гігієни, поміщені в Мойсеєвому Законі, допомагали запобігати поширенню інфекційних хвороб?
7 Мойсеїв Закон містив також інші правила гігієни, які допомагали запобігати поширенню інфекційних хвороб. Якщо людина мала заразливу хворобу, або ж була підозра на це, то її піддавали карантину (Левит 13:1—5). Одежу та посуд, які дотикнулися до тварини, що померла сама (можливо, від хвороби), треба було або помити перед тим, як використовувати знову, або знищити (Левит 11:27, 28, 32, 33). Будь-яка людина, котра доторкнулася до померлого, вважалася нечистою і мала пройти очищення, що включало в себе прання одежі та обмивання. Тій людині слід було уникати фізичного контакту з іншими протягом семиденного періоду нечистості (Числа 19:1—13).
8, 9. Чому можна сказати, що звід правил гігієни, записаний у Мойсеєвому Законі, набагато випереджував свій час?
8 У цьому зводі правил гігієни виявилась мудрість, якої на той час не мали лікарі довколишніх народів. Сучасна медицина знає багато про те, як поширюються хвороби та як їм запобігати. Наприклад, завдяки медичним досягненням XIX століття у медичній практиці почали застосовувати антисептику, тобто підтримувати чистоту, щоб зменшити ризик інфекції. І якими були наслідки? Кількість випадків інфекційних хвороб та передчасних смертей значно зменшилася. У 1900 році середня тривалість життя у багатьох європейських країнах та в Сполучених Штатах Америки не перевищувала 50 років. З того часу тривалість життя різко збільшилася не тільки завдяки новим досягненням медицини у боротьбі з хворобами, але й завдяки поліпшенню санітарних та життєвих умов.
9 Проте за тисячі років до того, як медики зрозуміли причини поширення хвороб, Біблія приписала розумні запобіжні заходи, які мали охороняти від захворювань. Не дивно, чому Мойсей міг говорити про ізраїльтян свого часу, що вони в середньому жили 70—80 років (Псалом 90:10). Звідки Мойсей міг знати про такі правила гігієни? Біблія сама пояснює: Закон «даний був через Ангелів» (Галатів 3:19, Філ.). Безперечно, Біблія — це не книга людських мудреців, це книга від Бога.
Книга практичних порад для сучасного життя
10. Хоча написання Біблії було завершене майже 2000 років тому, що можна сказати про її поради?
10 Книжки-порадники швидко застарівають, і їх через деякий час доводиться переробляти або замінювати іншими. Але Біблія насправді унікальна. «Свідоцтва Твої дуже певні»,— говориться в Псалмі 93:5. Хоча написання цієї книги було завершене майже 2000 років тому, її слова й тепер придатні для застосування в житті. Вони корисні для всіх, незалежно від походження чи кольору шкіри. Розгляньмо деякі нестаріючі, «дуже певні», біблійні поради.
11. У чому переконували батьків декілька десятиріч тому стосовно виховання дітей?
11 Декілька десятиліть тому під впливом «новаторських ідей» щодо виховання дітей багато батьків думали, ніби «не можна казати «не можна». Вони боялися, що, коли обмежуватимуть у чомусь дітей, це викличе травму та розчарування. Маючи найкращі наміри, консультанти у справах виховання дітей наполягали на тому, щоб батьки робили дітям хіба що дуже лагідні зауваження. Тепер багато тих консультантів «знову заохочують батьків бути суворішими й карати своїх дітей»,— повідомляє газета «Нью-Йорк таймс».
12. Що означає грецький іменник, перекладений словом «напоминання», і чому дітям потрібне таке виховання?
12 Проте Біблія від самого початку пропонувала ясні та розсудливі поради щодо виховання дітей. Вона говорить: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні [послусі, Хом.] й остереженні Божому!» (Ефесян 6:4). Грецький іменник, перекладений словом «напоминання», означає «виховання, тренування, навчання». Біблія говорить, що таке виховання в послусі, або навчання, є доказом батьківської любові (Приповістей 13:24). Діти чудово почуваються, коли мають чіткі норми моралі, які допомагають їм розвивати відчуття правильного й неправильного. Якщо дітей виховують у послусі, вони почуваються в безпеці; таке виховання показує їм, що батьки турбуються про них, і про те, якими людьми вони стануть, коли виростуть. (Порівняйте Приповістей 4:10—13).
13. а) Які застереження Біблія дає батькам стосовно виховних заходів? б) Як Біблія радить виховувати?
13 Але Біблія застерігає батьків стосовно того, як потрібно виховувати дітей. Батьки ніколи не повинні зловживати своєю владою (Приповістей 22:15). Жорстоко карати не можна жодну дитину. У сім’ї, що живе за біблійними принципами, немає місця фізичному насиллю (Псалом 11:5). Те ж саме можна сказати про моральне насилля: грубі слова, постійну критику та в’їдливі саркастичні зауваження — усе це може завдати дітям невиліковних емоційних ран. (Порівняйте Приповістей 12:18). Біблія дає батькам мудру пораду: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони» (Колосян 3:21). Біблія рекомендує виховання, яке запобігає проблемам. У Повторення Закону 11:19 батьків заохочується використовувати випадкові нагоди для того, щоб прищеплювати дітям моральні та духовні цінності. Такі чіткі, розумні поради щодо виховання дітей є так само практичними сьогодні, як і в біблійні часи.
14, 15. а) З чого видно, що Біблія не просто дає мудрі поради? б) Які біблійні вчення допомагають чоловікам та жінкам різних рас і національностей ставитись одні до одних як до рівних?
14 Біблія не тільки дає мудрі поради. Її звістка зворушує серце. В Євреїв 4:12 говориться: «Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця». Розгляньмо на прикладі, як діє спонукальна сила Біблії.
15 Людей сьогодні розділяють расові, національні та етнічні бар’єри. Через ці штучні мури по цілому світі у війнах гине багато невинних людей. Проте Біблія дає поради, які допомагають чоловікам і жінкам різних рас та національностей ставитися одні до одних як до рівних. Наприклад, у Дії 17:26 говориться, що Бог «ввесь людський рід... з одного створив». Це показує, що насправді існує лише одна спільність людей — людський рід. Крім того, Біблія заохочує нас ‘бути наслідувачами Богові’, про якого в ній сказано: «Не дивиться Бог на обличчя», але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Ефесян 5:1; Дії 10:34, 35). Усвідомлення цього справляє об’єднувальний вплив на тих, хто справді намагається жити за її вченнями. Це знання торкається найтонших струн — самого серця — і розчиняє створені людиною бар’єри, що розділяють людей. Чи це дійсно можливе у сьогоднішньому світі?
16. Розкажіть випадок, який показує, що Свідки Єгови — справжнє міжнародне братство.
16 У цьому немає жодного сумніву! Свідки Єгови добре відомі за своє міжнародне братство, котре об’єднує людей різних національностей, що зазвичай ворогують між собою. Наприклад, під час етнічних конфліктів у Руанді Свідки Єгови, представники кожного племені, захищали своїх християнських братів та сестер з іншого племені, наражаючи тим своє життя на небезпеку. Одного разу Свідок-хуту сховав у себе вдома шість чоловік сім’ї тутсі зі свого збору. На жаль, сім’ю тутсі врешті знайшли та вбили. Після того розлютовані вбивці накинулися на брата з племені хуту та його сім’ю, через що ті змушені були втікати до Танзанії. Подібних випадків було багато. Свідки Єгови охоче визнають, що така єдність можлива, через те що їхні серця були глибоко зворушені спонукальною силою біблійної звістки. Оскільки Біблія об’єднує людей у цьому сповненому ненавистю світі, ми маємо переконливий доказ того, що ця книга від Бога.
Книга правдивих пророцтв
17. Чим відрізняються біблійні пророцтва від людських прогнозів?
17 «Ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини»,— говориться в 2 Петра 1:20 (Хом.). Біблійні пророки не робили прогнозів, що ґрунтувалися на їхніх особистих тлумаченнях певних перетворень, аналізуючи спочатку тенденції до змін світових подій. Також вони не робили неясних передбачень, які можна було б підтасувати до будь-яких подій у майбутньому. Розгляньмо для прикладу надзвичайно точне біблійне пророцтво, яке передрікало щось цілком протилежне тому, чого могли сподіватися люди на той час.
18. Чому мешканці стародавнього Вавилона почувалися в цілковитій безпеці і що, незважаючи на це, передрік Ісая про Вавилон?
18 До VII століття до н. е. Вавилон, столиця Вавилонської імперії, здавався неприступним. Місто лежало на берегах річки Євфрату, води якої наповнювали широкий і глибокий рів навколо нього та мережу каналів. До того ж Вавилон оточували масивні подвійні мури, підкріплені захисними баштами. Не дивно, що його мешканці почувалися безпечно. Незважаючи на це, у VIII столітті до н. е., ще до того як Вавилон досяг вершини своєї слави, пророк Ісая передрік: «Стане тоді Вавилон... таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру! Не буде назавжди заселений він, ні замешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою» (Ісаї 13:19, 20). Зауважте, пророцтво не тільки передрекло знищення Вавилона, але й що він ніколи більше не буде заселений. Яке ж сміливе передречення! А може, Ісая написав своє пророцтво після того, як сам побачив спустошений Вавилон? Історія відповідає, що це не так!
19. Чому 5 жовтня 539 року до н. е. пророцтво Ісаї сповнилося не повністю?
19 Вночі 5 жовтня 539 року до н. е. Вавилон впав перед мідо-перським військом під командуванням Кіра Великого. Проте на той час пророцтво Ісаї не сповнилося повністю. Після захоплення Кіром підкорений Вавилон лишився населеним і, хоча вже не такий могутній, проіснував ще декілька століть. У другому столітті до н. е., приблизно в той час, яким датується рукопис книги Ісаї, знайдений коло Мертвого моря, Вавилон опинився під владою парфян. Для парфян це був великий здобуток, оскільки довколишні народи прагнули завоювати Вавилон. Єврейський історик Йосиф Флавій повідомляє, що там у першому столітті до н. е. жило «велике число» євреїв. Згідно з «Кембриджською історією стародавніх віків» (англ.), в 24 році н. е. пальмірські купці заснували у Вавилоні колонію, що процвітала на той час. Отже, у першому столітті н. е., коли книга Ісаї вже давно існувала, Вавилон все ще не був повністю спустошений (1 Петра 5:13).
20. Що свідчить про те, що Вавилон зрештою став всього-на-всього «купою розвалищ»?
20 Ісаї не довелось побачити, як обезлюднів Вавилон. Але, як і було передречено в пророцтві, Вавилон зрештою став усього-на-всього «купою розвалищ» (Єремії 51:37, Хом.). За свідченням гебраїста Ієроніма (народився в четвертому столітті н. е.), за його часу Вавилон вже був місцем полювання, де водилися «усякі тварини», і таким він залишився до наших днів. Реконструкція Вавилона може принаджувати туристів, але його ‘нащадки й онуки’ назавжди зникли, як і передрік Ісая (Ісаї 14:22).
21. Чому вірні пророки безпомильно передрікали майбутнє?
21 Пророк Ісая не робив прогнозів. Він також не переписував історії так, щоб вона виглядала як пророцтво. Ісая був правдивим пророком. Такими були й всі інші вірні біблійні пророки. Як могли ці люди робити те, що було не під силу іншим — безпомильно передрікати майбутнє? Відповідь одна: пророцтва походили від Єгови, Бога пророцтв, Того, ‘що звіщає кінець від початку’ (Ісаї 46:10).
22. Чому ми повинні докладати всіх зусиль, щоб заохочувати щиросердих людей особисто дослідити Біблію?
22 Тож, чи Біблія заслуговує того, щоб її досліджували? Безперечно! Але багато людей непереконані в цьому. Вони вже склали свою думку про Біблію, хоча, можливо, ніколи не читали цю книгу. Згадайте професора, про якого говорилося на початку попередньої статті. Він погодився вивчати Біблію і, уважно її дослідивши, дійшов висновку, що ця книга від Бога. Зрештою він охрестився, ставши Свідком Єгови, а на сьогодні служить старійшиною. Тож докладаймо всіх зусиль, щоб заохочувати щиросердих людей спочатку дослідити Біблію, а тоді складати певну думку про неї. Ми впевнені: якщо вони самі, відкинувши упередження, дослідять її, то зрозуміють, що ця унікальна книга, Біблія,— книга для всіх людей!
Чи ви можете пояснити?
◻ Як, посилаючись на Мойсеїв Закон, можна показати, що Біблія має не людське походження?
◻ Які нестаріючі біблійні принципи практичні для сьогоднішнього життя?
◻ Чому пророцтво, поміщене в Ісаї 13:19, 20, не могло бути написане після сповнення згаданих у ньому подій?
◻ До чого ми повинні заохочувати щиросердих людей і чому?
[Рамка на сторінці 19]
А як з тим, що неможливо довести?
У Біблії міститься багато різних тверджень, для яких немає фізичних доказів. Наприклад, те, що вона говорить про невидиму сферу, яку заселяють духовні створіння, неможливо довести або спростувати науково. Але чи це означає, що через такі твердження Біблія суперечить науці?
Таке питання виникло в одного планетарного геолога, який вивчав Біблію зі Свідками Єгови декілька років тому. «Мушу визнати, що на початку мені було важко погодитися з Біблією, бо я не міг науково довести деяких її тверджень»,— пригадує він. Цей щирий чоловік продовжував вивчати Біблію і зрештою переконався — наявні докази підтверджують, що ця книга — Боже Слово. «Так у мене зменшилося прагнення, щоб мені довели кожну окрему думку з Біблії,— пояснює він.— Людина, схильна до наукового мислення, повинна мати бажання досліджувати Біблію, застосовуючи духовний підхід, інакше вона ніколи не сприйме правди. Неможливо сподіватись, що наука знайде пояснення кожному біблійному твердженню. Але якщо деякі твердження недоведені, це не означає, що вони неправильні. Головне — точність Біблії доведено в кожному можливому випадку».
[Ілюстрація на сторінці 17]
Записані Мойсеєм правила гігієни набагато випереджували свій час.