Розділ шістнадцятий
Покладайтесь на керівництво та захист Єгови
1, 2. Яка небезпека висіла над Божим народом у восьмому столітті до н. е. і в кого багато з них просили захисту?
ЯК БАЧИМО з попередніх розділів цієї книжки, у восьмому столітті до н. е. над Божим народом нависла грізна небезпека. Кровожерні ассирійці спустошували один край за іншим, і напад на південне царство Юди був лише справою часу. У кого жителі краю попросять захисту? Вони перебували в угоді з Єговою й повинні покладатись на його допомогу (Вихід 19:5, 6). Саме так робив цар Давид. Він визнав: «Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!» (2 Самуїла 22:2). Проте очевидно, що у восьмому столітті до н. е. багато людей не покладались на Єгову як на свою твердиню. Вони більше довіряли Єгипту та Етіопії, сподіваючись, що ці дві держави захистять їх від небезпеки ассирійського нападу. Однак вони помилялись.
2 Єгова застерігає через свого пророка Ісаю, що, звернувшись до Єгипту чи Етіопії з проханням про захист, вони зазнають згуби. Натхнені слова пророка давали корисний урок його сучасникам, і для нас вони містять цінний урок про те, наскільки важливо покладатись на Єгову.
Кровожерний край
3. Опишіть, яке значення надавала Ассирія військовій силі.
3 Ассирійці були відомі за свою військову могутність. У книжці «Стародавні міста» (англ.) зауважується: «Вони обожнювали силу, і молилися тільки до велетенських кам’яних ідолів — левів та биків, чиї масивні кінцівки, орлині крила та людські голови служили символами сили, відваги та перемоги. Народ жив боротьбою, а священики безперервно розпалювали війну». Тому біблійний пророк Наум цілком виправдано назвав Ніневію, столицю Ассирії, ‘кровожерним містом’ (Наума 3:1).
4. Як ассирійці вселяли жах у серця інших народів?
4 Ассирійці застосовували надзвичайно жорстоку тактику ведення війни. На рельєфах з тих часів можна побачити, як ассирійські воїни ведуть полонених за допомогою гачків, проколених через носи або губи. Деяким полоненим вони виколювали очі списами. В одному написі повідомляється, що якось після здобутої перемоги ассирійці розчленували своїх полонених і насипали за містом дві купи — одну з голів, а другу з кінцівок. Дітей завойованих народів спалювали на вогні. Мабуть, страх, спричинений такою жорстокістю, був для ассирійців доброю зброєю і знеохочував чинити опір тих, хто стояв на їхньому шляху.
Війна проти Ашдода
5. Хто був могутнім ассирійським правителем за днів Ісаї і як було підтверджено біблійну оповідь про нього?
5 За днів Ісаї Ассирійська імперія стала неймовірно потужною під правлінням царя Сарґонаa. Багато років критики ставили під сумнів існування цього правителя, оскільки не знаходили про нього жодної згадки у світських джерелах. Проте з часом археологи розкопали руїни палацу Сарґона, і біблійну оповідь було підтверджено.
6, 7. а) З яких імовірних причин Сарґон наказав вчинити напад на Ашдод? б) Як падіння Ашдода впливає на сусідів Филистеї?
6 Ісая коротко описує один із Сарґонових військових походів: «Тартан прийшов до Ашдоду, як його послав був Сарґон, цар асирійський, і він воював був з Ашдодом і здобув його» (Ісаї 20:1) b. Чому Сарґон наказав напасти на филистимське місто Ашдод? Филистея є союзником Єгипту, а Ашдод, де стоїть храм Даґона, розташований на дорозі, яка проходить вздовж морського узбережжя від Єгипту через Палестину. Отже, це місто лежить у стратегічному місці. Його захоплення можна вважати першим кроком до завоювання Єгипту. Крім того, ассирійські записи повідомляють, що Азурі, цар Ашдода, складав таємні плани проти Ассирії. Тож Сарґон скинув бунтівного царя і звів на престол молодшого царевого брата, Ахіміті. Однак цим проблеми не розв’язано. Вибухає інше повстання, і цього разу Сарґон вдається до більш рішучих дій. Він наказує вчинити напад на Ашдод, після чого його було взято в облогу й завойовано. Очевидно, в Ісаї 20:1 згадується саме ця подія.
7 Падіння Ашдода — недобрий знак для його сусідів, особливо для Юди. Єгова знає, що його народ схильний покладати надію на «рамено тілесне», наприклад, на Єгипет чи Етіопію, що лежать на півдні. Тому він доручає Ісаї зобразити діями попередження про нещастя (2 Хронік 32:7, 8).
«Нагий та босий»
8. Який натхнений пророчий вчинок виконує Ісая?
8 Єгова говорить до Ісаї: «Іди, і розв’яжеш верету з-над стегон своїх, і здіймеш взуття зо своєї ноги». Ісая виконує наказ Єгови. «Він зробив так,— ходив нагий та босий» (Ісаї 20:2). Верета — це одяг з грубої тканини, який часто носили пророки, сповіщаючи іноді попереджальну звістку. Також її носили в критичні часи або коли чули звістку про нещастя (2 Царів 19:2; Псалом 35:13; Даниїла 9:3). Чи Ісая справді ходить скрізь голий, нічим не прикриваючи тіла? Необов’язково. Єврейське слово, перекладене як «нагий», може також описувати людину, одягнену неповністю або надто легко (1 Самуїла 19:24, примітка в НС). Тому Ісая, можливо, зняв лише свій верхній одяг, а залишив натільну сорочку. Так часто зображаються полонені чоловіки на ассирійських скульптурах.
9. Яке пророче значення має вчинок Ісаї?
9 Значення особливого вчинку Ісаї не залишається невиясненим: «Господь говорив: «Як ходив Мій раб Ісая нагий та босий три роки,— це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію,— так поведе цар асирійський полонених Єгипту й вигнанців Етіопії, юнаків та старих, нагих та босих, навіть з озадком відкритим. Сором Єгипту!» (Ісаї 20:3, 4). Незабаром єгиптян та етіоплян поведуть у полон. Не пощадять нікого. Відберуть усе майно навіть у «юнаків та старих», у дітей і старших людей, та заберуть їх у вигнання. За допомогою цих похмурих образів Єгова попереджає жителів Юди, що вони марно покладаються на Єгипет та Етіопію. Падіння цих держав стане причиною їхнього «сорому» — цілковитого приниження!
Надія руйнується, краса в’яне
10, 11. а) Як зреагує Юда, коли дізнається, що Єгипет і Етіопія безсилі перед Ассирією? б) Чому жителі Юди покладаються на Єгипет та Етіопію?
10 Далі Єгова пророчо описує, як зреагують його люди, коли зрозуміють, що Єгипет та Етіопія, в яких вони сподівались знайти захист, виявилися безсилими перед ассирійцями. «Будуть збентежені та засоромлені за Етіопію, куди звернений зір їхній, та за Єгипет, їхню пишноту. І скаже того дня мешканець того побережжя: Оце таке місце, куди звернений зір наш, куди ми втікали за поміччю, щоб урятуватися перед асирійським царем. І як ми втечемо?» (Ісаї 20:5, 6).
11 У порівнянні з такими державами, як Єгипет та Етіопія, Юда виглядає лише як смужка побережжя. Можливо, дехто з мешканців «того побережжя» зачарований пишнотою краси Єгипту: його величними пірамідами, височезними храмами та просторими будівлями з парками, садами і ставками довкола них. Здається, велична архітектура Єгипту свідчить про його стабільність та непохитність. Цей край ні в якому разі не може зазнати спустошення! Також юдеї, мабуть, захоплюються етіопськими лучниками, колісницями та кіннотниками.
12. На кого повинна покладатись Юда?
12 З огляду на застереження, яке зобразив Ісая своїми діями, і на пророчі слова Єгови кожна особа з Божого народу, що має схильність покладатись на Єгипет та Етіопію, повинна серйозно задуматись. Наскільки ліпше покладатись на Єгову, ніж на земну людину! (Псалом 25:2; 40:5). З бігом часу ассирійський цар завдав Юді величезних страждань, а пізніше Вавилон зруйнував її храм та столицю. Однак, подібно до пня дуба, «десяту частину», «насіння святости», було залишено (Ісаї 6:13). Коли настане час, звістка Ісаї сильно зміцнить віру тієї маленької групки, яка й далі покладатиметься на Єгову!
Покладайтесь на Єгову
13. Які труднощі впливають сьогодні на всіх людей — як на віруючих, так і невіруючих?
13 Ісая попереджав, що марно покладатись на Єгипет та Етіопію. Його попередження — не лише мертва історія. Воно має практичну цінність і в наш час. Ми живемо в «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1). Фінансовий крах, повсюдна вбогість, політична нестабільність, громадянські заворушення та війни малих і великих масштабів несуть спустошення, причому не тільки тим, хто зі зневагою відкидає Боже правління, але й поклонникам Єгови. Отже, перед кожним постає питання: «До кого я звернуся за допомогою?»
14. Чому нам слід покладатись тільки на Єгову?
14 Дехто, можливо, захоплюється талановитими бізнесменами, політиками і вченими, котрі говорять про розв’язання проблем людини за допомогою людської винахідливості й техніки. Однак Біблія прямо говорить: «Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних» (Псалом 118:9). Усі людські плани, пов’язані зі встановленням миру та безпеки, зазна́ють краху, і причину цього влучно сформулював пророк Єремія: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23).
15. Хто дає єдину надію для знедоленого людства?
15 Тому важливо, щоб Божі слуги не захоплювалися будь-якою позірною силою чи мудрістю цього світу (Псалом 33:10; 1 Коринтян 3:19, 20). Єдину надію для знедоленого людства дає його Творець, Єгова. Ті, хто покладається на нього, будуть врятовані. Тому апостол Іван написав під натхненням, що «минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває» (1 Івана 2:17).
[Примітки]
a Історики називають цього царя Саргоном II, а царя, який правив до нього, однак не в Ассирії, а у Вавилоні, іменують «Саргоном I».
b «Тартан» — це не ім’я, а титул головного воєначальника ассирійської армії, мабуть, другої найвпливовішої особи в імперії.
[Ілюстрація на сторінці 209]
Ассирійці мали звичай виколювати очі декому зі своїх полонених.
[Ілюстрації на сторінці 213]
Дехто може захоплюватись людськими досягненнями, але ліпше покладатись на Єгову.