Розділ п’ятий
Єгова засоромлює гордих
1, 2. Чому пророча звістка Ісаї, скерована до тогочасних юдеїв, цікавить також нас?
ПРОРОК Ісая, обурюючись станом, в якому перебували Єрусалим та Юда, звертається до Бога Єгови і проголошує: «Ти був покинув народа Свого, дім Яковів» (Ісаї 2:6а). Що спонукало Бога відкинути народ, котрий він сам вибрав як ‘люд насліддя’? (Повторення Закону 14:2, Кул.).
2 Те, як Ісая прилюдно засудив тогочасних євреїв, нас дуже цікавить. Чому? Тому що становище загальновизнаного християнства подібне до того, в якому перебував народ за днів Ісаї, і те ж саме можна сказати про присуд, який проголошує Єгова. Якщо зважатимемо на проголошення Ісаї, то зможемо чітко зрозуміти, що Бог засуджує, й уникати звичаїв, яких він не схвалює. Тож уважно розгляньмо пророче слово Єгови, записане в Ісаї 2:6—4:1.
Вони кланяються з гордістю
3. Яку провину свого народу визнає Ісая?
3 Визнаючи провину свого народу, Ісая каже: «Повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців» (Ісаї 2:6б). Приблизно 800 років до того Єгова наказав своєму вибраному народу: «Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами» (Левит 18:24). Єгова спонукав Валаама сказати про вибраний Ним люд насліддя: «Я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю,— тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується» (Числа 23:9, 12). Однак у час, коли жив Ісая, вибрані люди Єгови вже перейняли огидні звичаї довколишніх народів і були «повні безладдя зо сходу». Замість того щоб вірити Єгові та його слову, вони займались ‘ворожбитством, немов филистимляни’. Ці люди не тримались окремо від інших народів, навпаки, їхній край було ‘накладено’ «дітьми чужинців». Чужинці, безперечно, впроваджували серед Божого народу безбожні звичаї.
4. Як багатство та військова могутність вплинули на юдеїв, замість того щоб викликати почуття вдячності до Єгови?
4 Зауваживши економічне процвітання та військову могутність Юди за часів царя Уззійї, Ісая каже: «Наповнився край його сріблом та золотом,— і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми,— і немає кінця колесницям його» (Ісаї 2:7). Чи за таке багатство та військову могутність люди дякували Єгові? (2 Хронік 26:1, 6—15). Це було далеко не так! Замість того вони стали покладатись на саме багатство й відвернулись від Джерела того багатства, Бога Єгови. Який був наслідок цього? «Наповнився край його ідолами,— він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,— і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй [«понизилась людина. Ти не простиш їм цього», Хом.]» (Ісаї 2:8, 9). Вони відвертають обличчя від живого Бога й поклоняються перед неживими ідолами.
5. Чому поклоніння ідолам не є виявом покори?
5 Поклони можуть бути ознакою покори. Але той, хто поклоняється неживим речам, робить це даремно, ідолопоклонник ‘понижується’, деградує. Як Єгова може простити такий гріх? Що робитимуть ті ідолопоклонники, коли Єгова притягне їх до відповідальності?
‘Горді очі поникнуть’
6, 7. а) Що станеться з гордими в день суду Єгови? б) На що і на кого Єгова виллє свій гнів і чому?
6 Ісая продовжує: «Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!» (Ісаї 2:10). Але жодна скеля не буде настільки великою, щоб захистити їх, жодне покривало не буде достатньо товстим, щоб сховати їх від Всемогутнього Єгови. Коли він прийде виконати свій вирок, «горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість,— і буде високим Сам тільки Господь того дня!» (Ісаї 2:11).
7 «День Господа Саваота» вже надходить. Це буде час, коли Бог виллє свій гнів «на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби, і на всі гори високі, і на всі згір’я піднесені, і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі, і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!» (Ісаї 2:12—16). Так, у день свого гніву Єгова зверне увагу на кожну організацію, котру людина створила як символ своєї гордості, і на кожного безбожника. Отже, «понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей,— і буде високим Сам тільки Господь того дня» (Ісаї 2:17).
8. Як у 607 році до н. е. на Єрусалим прийшов передречений день суду?
8 Передречений день суду прийшов на юдеїв у 607 році до н. е., коли вавилонський цар Навуходоносор знищив Єрусалим. Мешканці Єрусалима побачили своє улюблене місто в полум’ї, розкішні будівлі — зруйнованими, а могутні мури — поваленими. Від храму Єгови залишились руїни. Як їхні скарби, так і їхні колісниці не мали жодної вартості у «день Господа Саваота». А що сказати про ідолів? Сталось так, як передрік Ісая: «Божища зовсім минуться» (Ісаї 2:18). Євреїв, у тому числі князів та лицарів, забрали у вигнання до Вавилона. Єрусалим мав лежати спустошеним 70 років.
9. Чим становище загальновизнаного християнства подібне до становища Єрусалима та Юди за днів Ісаї?
9 Наскільки ж становище загальновизнаного християнства подібне до становища Єрусалима та Юди за днів Ісаї! Християнство розвинуло близькі стосунки з державами цього світу. Воно з ентузіазмом підтримує Організацію Об’єднаних Націй і наповнило свій дім ідолами та небіблійними звичаями. Його прихильники женуться за багатством і покладаються на військову могутність. І хіба вони не вважають, що представники їхнього духівництва заслуговують великих почестей, даючи їм титули та нагороди? Від пихатості загальновизнаного християнства не залишиться й сліду. Але коли?
Близький «день Єгови»
10. На який «день Єгови» вказували апостоли Павло й Петро?
10 Святе Письмо говорить, що «день Єгови» буде набагато важливішим від дня суду стародавнього Єрусалима та Юди. Апостол Павло, будучи під натхненням святого духу, поєднав прийдешній «день Єгови» з присутністю зведеного на престол Царя Ісуса Христа (2 Солунян 2:1, 2, НС). А Петро пов’язав цей день із встановленням «неба нового й нової землі, що правда на них пробуває» (2 Петра 3:10—13). У той день Єгова виконає свій вирок над всією злою системою речей, у тому числі над загальновизнаним християнством.
11. а) Хто ‘перенесе’ прийдешній «день Єгови»? б) Що ми можемо зробити, аби Єгова став нашою охороною?
11 «Горе дневі тому! — вигукнув пророк Йоіл.— Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!» З огляду на близькість того «дня», хіба кожен з нас не повинен турбуватись про безпеку в той страшний час? «Хто зможе його перенести?» — запитує Йоіл. Він сам відповідає: «Господь — охорона Своєму народові» (Йоіла 1:15; 2:11; 4:16). Чи Бог Єгова буде охороною для тих, хто має гордий дух і покладається на багатство, військову могутність та на зроблених людиною богів? Ні в якому разі! Бог покинув навіть свій вибраний народ, коли він став так поводитись. Як же необхідно всім Божим слугам ‘шукати правди, шукати смирення’ й уважно аналізувати, яке місце займає в їхньому житті поклоніння Єгови! (Софонії 2:2, 3).
«Землерийкам і кажанам»
12, 13. Чому місця поселення «землерийок і кажанів» є підхожими для того, щоб у день Єгови ідолопоклонники повикидали туди свої ідоли?
12 Як же ідолопоклонники ставитимуться до своїх ідолів протягом великого дня Єгови? Ісая відповідає: «Вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі! Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих... кротам [«землерийкам», НС] і кажанам, щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі! Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?» (Ісаї 2:19—22).
13 Землерийки живуть у норах, а кажани селяться в темних і запустілих печерах. Крім того, у місцях поселення великої кількості кажанів розноситься огидний запах і нагромаджуються товсті шари посліду. Такі місця й справді підхожі для ідолів. Вони заслуговують лише місця темряви й нечистоти. А люди в день суду Єгови намагатимуться сховатись у печерах та скельних розщілинах. Отже, ідолів та їхніх поклонників чекає той самий кінець. Як і пророкував Ісая, в 607 році до н. е. ідоли не врятували від руки Навуходоносора ані своїх поклонників, ані Єрусалим.
14. Що робитимуть люди, які мають світський склад розуму, під час прийдешнього дня суду Єгови над світовою імперією фальшивої релігії?
14 Що робитимуть люди під час прийдешнього дня суду Єгови над загальновизнаним християнством та іншими відгалуженнями світової імперії фальшивої релігії? Побачивши, як увесь світ деградує, більшість, мабуть, усвідомить, що їхні ідоли не мають жодної вартості. Вони, найімовірніше, звертатимуться не до божків, а шукатимуть сховища та захисту в недуховних земних організаціях, у тому числі в Організації Об’єднаних Націй, «червоній звірині», описаній в 17-му розділі Об’явлення. Саме «десять рогів» цієї символічної звірини знищать Вавилон Великий, світову імперію фальшивої релігії, значною частиною якої є загальновизнане християнство (Об’явлення 17:3, 8—12, 16, 17).
15. Чому тільки Єгова буде «високим» у день його суду?
15 Хоча спустошення та спалення Вавилона Великого, мабуть, будуть ділом рук тих символічних десяти рогів, насправді це буде виконання вироку Єгови. Стосовно Вавилона Великого в Об’явлення 18:8 говориться: «Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!» Отже, честь за визволення людства від панування фальшивої релігії належить Всемогутньому Богу Єгові. Ісая написав: «Буде високим Сам тільки Господь того дня! Бо настане день Господа Саваота» (Ісаї 2:11б, 12а).
«Провідники вчинили блудячим тебе»
16. а) Що становить «підпору й опору» людського суспільства? б) Як люди, котрі жили за днів Ісаї, мали постраждати через те, що було забрано «підпору й опору» їхнього суспільства?
16 Аби бути стабільним, людське суспільство повинне мати «підпору й опору», тобто необхідне: їжу та воду, і, що важливіше, надійних провідників, які можуть керувати людьми та підтримувати громадський порядок. Однак стосовно стародавнього Ізраїлю Ісая передрікає: «Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба і всяку підпору води, лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого, п’ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого» (Ісаї 3:1—3). Князями — примхливими правителями — мали стати прості хлопці. Народ гнобитимуть не тільки правителі, але й «буде чавити народ один одного... Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного» (Ісаї 3:4, 5). Діти ‘повстануть’ проти своїх старших, не виявляючи до них поваги. Умови життя настільки погіршаться, що один чоловік скаже до іншого, непридатного для правління: «Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця» (Ісаї 3:6). Але ті чоловіки не прийматимуть такого запрошення, заявляючи, що не мають ані здатності зцілити пораненого краю, ані багатства, щоб нести таку відповідальність. Вони скажуть: «Не буду я рани обв’язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу,— не настановляйте мене за правителя люду» (Ісаї 3:7).
17. а) В якому розумінні Єрусалим та Юда виявляли свій гріх, «немов той Содом»? б) Кого Ісая звинувачує за стан свого народу?
17 Ісая продовжує: «Рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин — проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави... Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!» (Ісаї 3:8, 9). Божий народ повстав проти правдивого Бога словом і чином. Безсоромність та нерозкаяність, що відображаються навіть на обличчях тих людей, виявляють їхні гріхи, такі ж огидні, як гріхи Содома. І хоча вони перебувають з Богом Єговою в угоді, він не збирається змінювати своїх вимог до них. «Буде добре йому [«праведному», НС], бо вони споживуть плід учинків своїх. Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук! Народ мій,— дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним... Народе ти Мій,— твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!» (Ісаї 3:10—12).
18. а) Який присуд оголосив Єгова старшим та вождям, що жили за днів Ісаї? б) Якого уроку можна навчитись з того, що Єгова засудив старших та вождів?
18 Єгова ‘судить’ старших і вождів Юди та «іде на суд» з ними: «Ви виноградника знищили, грабунок з убогого — в ваших домах! Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих?» (Ісаї 3:13—15). Замість того щоб працювати на благо народу, провідники зайнялися облудними звичаями. Вони стали зловживати владою: самі збагачувались, а бідного та нужденного обділяли. Але за гноблення вбогих ці провідники мали дати відповідь Єгові військ. Яке ж сильне застереження для тих, хто займає відповідальне становище сьогодні! Вони завжди повинні пильнувати, щоб не зловживати владою.
19. За яке гноблення та переслідування несе вину загальновизнане християнство?
19 Загальновизнане християнство, а особливо його духівництво та «верхівка», обманним шляхом набуло великий маєток, що повинен належати простому народу — народу, який воно пригноблювало в минулому й продовжує пригноблювати тепер. Воно також било й переслідувало Божий народ, чинило над ним наругу і стягнуло на ім’я Єгови велику ганьбу. У призначений час Єгова обов’язково розпочне суд над загальновизнаним християнством.
«Тавро — замість краси»
20. Чому Єгова засуджує «дочок Сіонських»?
20 Засудивши погані вчинки провідників, Єгова звертається до сіонських, або єрусалимських, жінок. Мабуть, дотримуючись моди, «дочки Сіонські» носили «ланцюжки на ногах», які чіплялись на щиколотки і мелодійно дзвеніли. Жінки спеціально ходили «дрібними крочками», щоб розвивати, на їхній погляд, граціозну ходу. Що ж у цьому було поганого? Склад розуму тих жінок. Єгова каже: «Дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима» (Ісаї 3:16). Така пихатість не може уникнути відплати.
21. Як виконання суду Єгови над Єрусалимом вплине на єврейських жінок?
21 Отже, під час приходу суду Єгови на той край горді «дочки Сіонські» втратять усе, навіть красу, якою вони так гордились. Єгова пророкує: «Тому вчинить Господь тім’я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь! ... Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці, сережки, нараменники, і серпанки, і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски [«амулети», Хом.], персні, і сережки носові, чудові убрання, і окриття, і намітки та торби, дзеркала й льняні хітони та турбани, і прозорі покривала» (Ісаї 3:17—23). Яка ж трагічна зміна!
22. Що, окрім прикрас, втратили єрусалимські жінки?
22 Далі в пророцтві повідомляється: «Замість бальзаму — сморід буде, і замість пояса — шнур, а замість мистецько укладених кучерів — лисина, і замість хітона цінного — верета з паском, а замість краси — спаленина [«тавро — замість краси», Хом.]!» (Ісаї 3:24). У 607 році до н. е. горді єрусалимські жінки перетворились з багачок на бідних. Вони втратили свободу й отримали «тавро» рабства.
«І буде спустошена»
23. Що Єгова проголошує про Єрусалим?
23 Звертаючись тепер до Єрусалима, Єгова проголошує: «Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє — на війні,— і будуть стогнати та плакати ворота її, і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка» (Ісаї 3:25, 26). Єрусалимські чоловіки, навіть лицарі, загинуть у битві. Місто зрівняється із землею. Тоді «воротам її» настане час «стогнати та плакати». А Єрусалим буде ‘спустошений’ і лежатиме в руїнах.
24. Які плачевні результати для єрусалимських жінок принесе загибель чоловіків від меча?
24 Загибель чоловіків від меча мала плачевно обернутися для єрусалимських жінок. Закінчуючи цю частину своєї пророчої книги, Ісая передрік: «Того дня сім жінок схоплять мужа одного, говорячи: «Ми будемо їсти свій хліб, і зодягатимем одіж свою,— тільки йменням твоїм хай нас кличуть,— забери ти наш сором!» (Ісаї 4:1). Брак чоловіків шлюбного віку буде настільки великий, що до одного чоловіка приєднається декілька жінок, аби носити його ім’я, тобто стати його офіційними дружинами й таким чином звільнитись від ганьби безшлюбності. Мойсеїв Закон вимагав, щоб чоловік забезпечував дружину їжею та одягом (Вихід 21:10). Однак, погоджуючись ‘їсти свій хліб і зодягати одіж свою’, ці жінки виявляли готовність звільнити свого чоловіка від цього законного обов’язку. В яке жалюгідне становище потрапили ці сповнені колись пихи «дочки Сіонські»!
25. Що чекає на гордих?
25 Єгова засоромлює гордих. У 607 році до н. е. він насправді зробив так, що гордість його вибраного народу ‘понизилась’ і їхня «високість» ‘обнизилась’. Тож нехай правдиві християни ніколи не забувають, що «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать» (Якова 4:6).
[Ілюстрація на сторінці 50]
У день суду Єгови Єрусалим не врятували ні ідоли, ні багатство, ні військова доблесть.
[Ілюстрація на сторінці 55]
У «день Єгови» буде спустошено світову імперію фальшивої релігії.