ПЕЛІКАН
(євр. каа́т).
Перекладачі грецької Септуагінти та латинської Вульгати передали єврейське слово каа́т як «пелікан». Він згадується в Мойсеєвому законі серед нечистих птахів (Лв 11:13, 18; Пв 14:11, 12, 17).
Пелікан — один з найбільших птахів, що літають. Довжина його тіла може сягати понад 1,5 м, а розмах крил — понад 2,5 м. Пелікан має довгий жовтуватий і трохи загнутий на кінці дзьоб. На нижній частині дзьоба в пелікана є еластичний мішок, який майже непомітний, коли в ньому нічого немає. Незграбний на суходолі, у польоті пелікан дуже граційний і витривалий. Деколи ці птахи зводять гнізда аж за 100 км від тих місць, де ловлять рибу. Пелікани чудові рибалки; завдяки перетинчастим лапам вони добре плавають.
Після їди пелікан часто відлітає на певну відстань, де стоїть непорушно, втягнувши голову в плечі. Тому здалека його можна переплутати з каменем. У такій понурій позі птах може залишатися годинами. Тож недаремно псалмоспівець, описуючи своє заціпеніння і сильний смуток, прирівняв себе до цього птаха. Він сказав: «Я наче пелікан у пустелі» (Пс 102:6). Тут слово «пустеля» необов’язково означає буквальну пустелю, а може стосуватися місцевості далеко від людських поселень, наприклад болота. У деякі періоди року в болотах у пн. частині Йорданської долини і сьогодні селяться пелікани. В Ізраїлі водяться три види цих птахів. Найбільш поширеним є пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus). Кучерявий (Pelecanus crispus) і африканський (Pelecanus rufescens) пелікани трапляються рідше.
Пелікани зазвичай селяться в дикій місцевості подалі від людей. Там вони будують гнізда і виводять пташенят, туди ж повертаються після риболовлі. Через їхню любов до усамітнення і віддалених місць ці птахи згадуються в Біблії як символ повного спустошення. Передрікаючи близьке спустошення едомського краю, Ісая сказав, що там поселиться пелікан (Іс 34:11). Софонія пророкував, що пелікани житимуть серед повалених колон Ніневії. Це означало, що місто буде повністю зруйноване і в ньому не залишиться людей (Сф 2:13, 14).