²⁰ Ісая закінчує цю пророчу звістку так: «Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні» (Ісаї 1:9) c. Єгова виступить проти могутньої Ассирії і прийде на допомогу Юді. На противагу Содому та Гоморрі, Юда не буде знищена. Вона залишиться.

21. Чому Єгова ‘лишив останок малий’ після того, як Вавилон знищив Єрусалим?

²¹ Через більше ніж 100 років Юді знову загрожувала небезпека. Її люди нічого не навчилися з удару, завданого їм через Ассирію. «Вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків». У результаті «піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку» (2 Хронік 36:16). Вавилонський цар Навуходоносор завоював Юду, і цього разу не залишилось нічого, що було б, «мов курінь в винограднику». Навіть Єрусалим був знищений (2 Хронік 36:17—21). А втім, Єгова ‘лишив останок малий’. І хоча юдеї перебували у вигнанні 70 років, Єгова подбав про те, щоб цей народ продовжив своє існування, особливо лінія Давида, в якій мав народитись обіцяний Месія.

22, 23. Чому Єгова ‘лишив останок малий’ у першому столітті?

²² Як народ, з котрим Бог склав угоду, ізраїльтяни в першому столітті пережили свою останню кризу. Коли Ісус виявив себе як обіцяний Месія, ці люди відкинули його, і в результаті Єгова відкинув їх (Матвія 21:43; 23:37—39; Івана 1:11). Чи після того Єгова більше не мав свого особливого народу на землі? Ні, це не так. Апостол Павло показав, що слова, записані в Ісаї 1:9, мали ще інше сповнення. Цитуючи переклад Септуагінта, він написав: «Як Ісая віщував: «Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!» (Римлян 9:29).

²³ Цього разу тими, хто вцілів, були помазані християни, які повірили в Ісуса Христа. Перш за все ними стали євреї, а пізніше до них приєднались язичники. Вони разом становлять новий Ізраїль, або «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16; Римлян 2:29). Це «насіння» пережило знищення єврейської системи речей, яке відбулось 70 року н. е. «Ізраїль Божий» перебуває з нами й сьогодні. Тепер до нього приєднуються мільйони віруючих осіб з багатьох народів. Вони становлять «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків» (Об’явлення 7:9).

24. Що повинні брати до уваги всі, хто прагне пережити найбільшу кризу в історії людства?

²⁴ Цей світ живе напередодні битви Армагеддон (Об’явлення 16:14, 16). Хоча ця криза буде більша за вторгнення Ассирії чи Вавилону в Юду, навіть критичніша, ніж спустошення римлянами Юдеї в 70 році н. е., дехто все-таки переживе її (Об’явлення 7:14). Тому як же важливо, щоб усі уважно розглянули слова Ісаї, скеровані до Юди! Тоді для вірних вони означали життя. І вони означають життя для тих, хто виявляє віру сьогодні.