Провіщаймо добру новину про щось ліпше

«Які гарні на горах ноги благовісника... що добро [«добру новину про щось ліпше», НС] провіщає» (ІСАЇ 52:7).

1, 2. а) Які жахливі речі трапляються щодня? б) Що багато людей відчувають, коли постійно чують погані новини?

СЬОГОДНІ люди по всьому світі відчувають, що тонуть у морі поганих новин. Вони вмикають радіо і чують страхітливі повідомлення про те, що людству загрожують смертельні хвороби. Дивляться новини по телевізору, і потім перед очима в них ще довго стоять постаті зморених голодом дітей, які благають про допомогу. Беруть до рук газету і читають, як від вибухів бомб руйнуються будинки і гине безліч невинних людей.

² Щодня стаються справді жахливі речі. Безумовно, «сцена цього світу змінюється» — змінюється на гірше (1 Коринтян 7:31, НС). В одному західноєвропейському журналі зазначалось, що інколи здається, ніби весь світ «ось-ось спалахне полум’ям». Тож не дивно, що чимраз більше людей почувається пригніченими. У звіті одного опитування щодо телевізійних новин у США наводилися слова людини, яка, виражаючи почуття мільйонів, сказала: «Після перегляду новин мене охоплюють гнітючі почуття... Я постійно чую лише погані новини... це приголомшує».

Новина, яку треба почути кожному

 3. а) Яку добру новину проголошено в Біблії? б) Чому ви цінуєте добру новину про Царство?

³ Чи можна в такому похмурому світі почути гарні новини? Звісно, що можна! Як же потішає те, що в Біблії проголошується добра новина. Це новина про те, що Боже Царство покладе кінець хворобам, голоду, злочинності, війнам і всілякому гнобленню (Псалом 46:10; 72:12). Хіба таку новину не варто почути кожному? Свідки Єгови вважають, що варто. Тому їх повсюди знають за те, що вони невпинно намагаються ділитись доброю новиною про Боже Царство з людьми з усіх народів (Матвія 24:14).

 4. Які питання, пов’язані з нашим служінням, ми розглянемо в цій і наступній статтях?

⁴ Але що ми можемо робити для того, аби й далі брати активну участь у проповідуванні доброї новини й отримувати від цього радість навіть у не дуже сприйнятливих територіях? (Луки 8:15). У цьому нам, безсумнівно, допоможе короткий перегляд трьох важливих питань, пов’язаних з нашою проповідницькою працею. Ми дослідимо, 1) які в нас спонуки, тобто чому ми проповідуємо; 2) нашу звістку, тобто що ми проповідуємо, і 3) наші методи, тобто як ми проповідуємо. Нам треба завжди старатися, щоб наші спонуки були чисті, звістка зрозуміла, а методи ефективні. Тоді багато людей зможе почути від нас найкращу з добрих новин — добру новину про Боже Царствоa.

Чому ми проповідуємо добру новину

 5. а) Що передусім спонукує нас брати участь у служінні? б) Чому можна сказати, що, слухаючись біблійного наказу проповідувати, ми виявляємо любов до Бога?

⁵ Спершу розгляньмо питання про наші спонуки. Чому ми проповідуємо добру новину? А що спонукувало Ісуса проповідувати її? Він сказав: «Люблю Я Отця» (Івана 14:31; Псалом 40:9). Отже, передусім нас спонукує до цього любов до Бога (Матвія 22:37, 38). Біблія, пов’язуючи любов до Бога зі служінням, каже: «Це бо любов до Бога: берегти його заповіді» (1 Івана 5:3, Хом.; Івана 14:21). Чи належить до Божих заповідей наказ ‘іти і навчати’ людей? (Матвія 28:19). Так. І хоча ці слова сказав Ісус, але походять вони від Єгови. Чому можна так сказати? Ісус пояснив: «Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив» (Івана 8:28; Матвія 17:5). Отже, слухаючись наказу проповідувати, ми показуємо Єгові, що любимо його.

 6. Яким чином любов до Бога спонукує нас проповідувати?

⁶ Любов до Єгови спонукує нас проповідувати також тому, що ми хочемо спростовувати неправду про Бога, яку розповсюджує Сатана (2 Коринтян 4:4). Сатана піддав сумніву справедливість Божого правління (Буття 3:1—5). Будучи Свідками Єгови, ми прагнемо вносити свою лепту в те, щоб викривати наклепи Сатани й перед усім людством освячувати Боже ім’я (Ісаї 43:10—12). Крім того, ми беремо участь у служінні тому, що пізнали риси і дороги Єгови. Бог близький нам, і ми відчуваємо сильне бажання розповідати про нього іншим людям. Справді, доброта Єгови і його праведні дороги приносять нам стільки радості, що ми просто не можемо припинити говорити про нього (Псалом 145:7—12). Ми відчуваємо спонуку розповідати про його славу і звіщати його «чесноти» тим, хто нас слухає (1 Петра 2:9; Ісаї 43:21).

 7. Що ще, крім любові до Бога, спонукує нас брати участь у проповідницькій праці?

⁷ Існує ще одна важлива причина, чому ми й далі беремо участь у служінні. Ми маємо щире бажання нести потіху тим, на кого без кінця обрушуються лавини поганих новин, а також тим, хто страждає. У цьому ми прагнемо наслідувати Ісуса. Розгляньте, наприклад, що́ описано в 6-му розділі книги Марка.

 8. Що повідомлення з 6-го розділу книги Марка виявляє нам стосовно Ісусових почуттів до людей?

⁸ Після проповідницької кампанії апостоли повертаються і розповідають Ісусові все, що вони зробили і чого навчили інших. Ісус помічає, що апостоли стомились, і каже їм піти з ним ‘трохи спочити’. Тож вони сідають у човен і пливуть у тихе місце. Люди біжать за ними вздовж берега і невдовзі наздоганяють їх. Що робить Ісус? «Він побачив багато народу,— говориться в Біблії,— і змилувався [«жалкував», Кул.] над ними, бо були, «немов вівці, що не мають пастуха». І зачав їх багато навчати» (Марка 6:31—34). Попри втому Ісус, спонуканий почуттям жалю, продовжив ділитися з людьми доброю новиною. Безсумнівно, він усім серцем співчував тим людям.

 9. Чого вчить нас розповідь з 6-го розділу книги Марка стосовно правильних спонук у проповідуванні?

⁹ Чого ми навчаємося з цієї оповіді? Як християни, ми відчуваємо обов’язок проповідувати добру новину і підготовлювати учнів. Ми усвідомлюємо свою відповідальність звіщати добру новину, оскільки Бог хоче, щоб «усілякі люди спаслися» (1 Тимофія 2:4, НС). Однак ми виконуємо наше служіння не лише з обов’язку, але й зі співчуття. Якщо, подібно до Ісуса, ми глибоко співчуваємо людям, серце спонукує нас робити все, що в наших силах, аби далі ділитися з ними доброю новиною (Матвія 22:39). Коли ми виконуємо служіння з таких чудових спонук, то будемо проповідувати добру новину безупинно.

Наша звістка — добра новина про Боже Царство

10, 11. а) Як Ісая описує звістку, яку ми проповідуємо? б) Як Ісус ніс «добру новину про щось ліпше» і як Божі служителі сьогодні наслідують Ісусів приклад?

¹⁰ А як щодо другого питання, пов’язаного зі служінням,— нашої звістки? Що ми проповідуємо? Пророк Ісая чудово описав, яку звістку ми проголошуємо: «Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро [«добру новину про щось ліпше», НС] провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: «Царює твій Бог!» (Ісаї 52:7).

¹¹ Ключовий вислів у цьому вірші: «Царює твій Бог» — нагадує нам, яку звістку ми повинні звіщати — добру новину про Боже Царство (Марка 13:10). Зверніть увагу й на те, що цей вірш указує на позитивний зміст нашої звістки. Ісая вживає такі слова і словосполучення, як «спасіння», «добра новина», «мир» і «щось ліпше». Багато століть по тому, в першому столітті нашої ери, це пророцтво виконав Ісус Христос. Він подав видатний приклад запопадливості в проголошенні новини про щось ліпше — про прийдешнє Боже Царство (Луки 4:43). У наші дні, особливо починаючи з 1919 року, Свідки Єгови наслідують приклад, поданий Ісусом. Вони ревно проголошують добру новину про встановлене Царство Бога і про благословення, які воно принесе.

12. Як добра новина про Царство впливає на тих, хто її приймає?

¹² Як добра новина про Царство впливає на тих, хто на неї відгукується? Тепер, як і за днів Ісуса, добра новина приносить людям надію і потіху (Римлян 12:12; 15:4). Вона дає щиросердим надію, бо вони довідуються про вагомі підстави для віри в те, що настануть кращі часи (Матвія 6:9, 10; 2 Петра 3:13). Завдяки такій надії богобоязливі люди можуть зберігати позитивне мислення. Псалмоспівець стверджує, що вони ‘не бояться звістки лихої’ (Псалом 112:1, 7).

Звістка, яка допомагає «перев’язати зламаних серцем»

13. Які благословення, за словами пророка Ісаї, відразу отримують ті, хто приймає добру новину?

¹³ До того ж добра новина, яку ми проповідуємо, відразу приносить полегшення і благословення тим, хто її слухає. Які благословення? Декотрі з них передрік пророк Ісая: «Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев’язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в’язням — відчинити в’язницю, щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі» (Ісаї 61:1, 2; Луки 4:16—21).

14. а) Що вислів «перев’язати зламаних серцем» виявляє стосовно звістки про Царство? б) Як ми віддзеркалюємо турботу Єгови про «зламаносердих»?

¹⁴ Відповідно до цього пророцтва, Ісус завдяки проповідуванню доброї новини мав «перев’язати зламаних серцем». Який же промовистий приклад навів Ісая! Згідно з одним біблійним словником, єврейське слово, що перекладається як «перев’язати», «часто стосується накладання пов’язки, а отже лікування та зцілення поранених». Дбайлива медсестра, щоб надати допомогу потерпілому, може перев’язати йому пошкоджену частину тіла чи накласти компрес. Подібно і дбайливі вісники, проповідуючи звістку про Царство, надають допомогу всім сприйнятливим до цієї звістки людям, які зазнаю́ть різних страждань. Підтримуючи тих, кому потрібна допомога, вісники віддзеркалюють турботу Єгови (Єзекіїля 34:15, 16). Про Бога псалмоспівець каже: «Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв’язує» (Псалом 147:3).

Як звістка про Царство впливає на життя людей

15, 16. Які приклади з життя показують, як звістка про Царство підтримує і зміцнює тих, хто потребує допомоги?

¹⁵ Численні приклади з життя показують, як звістка про Царство дійсно підтримує і зміцнює тих, хто «зламаний серцем». Розгляньмо приклад Ореанни з Південної Америки, яка в похилому віці втратила всяке бажання жити. Одна жінка, Свідок Єгови, почала заходити до Ореанни і читати їй Біблію та публікацію «Моя книга біблійних оповідань»b. Спочатку пригнічена жінка слухала те, що їй читали, лежачи в ліжку з заплющеними очима і час від часу тяжко зітхаючи. Але невдовзі вона стала докладати зусиль, щоб під час читання сидіти в ліжку. Згодом вона сиділа в кріслі у вітальні, чекаючи на прихід сестри, яка вивчала з нею Біблію. Потім ця жінка почала відвідувати християнські зібрання в Залі Царства. Її підбадьорювало те, про що́ вона довідувалась на зібраннях, і вона почала пропонувати біблійну літературу людям, які проходили повз її дім. Згодом у 93-річному віці Ореанна охрестилася, ставши Свідком Єгови. Звістка про Царство відродила в ній бажання жити (Приповістей 15:30; 16:24).

¹⁶ Звістка про Царство дуже підкріпляє навіть тих, хто знає, що їхнє життя невдовзі обірветься через хворобу. Візьмімо приклад Марії з Західної Європи. Вона страждала від смертельної хвороби і вже втратила будь-яку надію. Тоді, коли Марія була сильно пригнічена, її зустріли Свідки Єгови. Вона почала дізнаватися про Божі наміри, і її життя знову набуло змісту. Марія охрестилась і дуже енергійно взялася за проповідницьку працю. Впродовж останніх двох років життя її очі випромінювали надію і радість. Марія померла з непохитною надією на воскресіння (Римлян 8:38, 39).

17. а) Який вплив має звістка про Царство на життя тих, хто її приймає? б) Як ти особисто пересвідчився, що Єгова «усіх зігнутих... випростовує»?

¹⁷ З цих прикладів видно, який вплив може мати звістка про Царство на життя людей, котрі прагнуть біблійних істин. Ті, що сумують через смерть своїх близьких, знову здобувають силу, дізнавшись про надію на воскресіння (1 Солунян 4:13). Ті, хто живе в злиднях і відчайдушно намагається прогодувати свою сім’ю, набувають почуття власної гідності і мужності. Адже вони довідуються, що Єгова ніколи не покине їх, якщо вони будуть йому віддані (Псалом 37:28). З допомогою Єгови чимало людей, які були в полоні депресії, поступово здобувають необхідні сили, щоб боротися з нею. Декому навіть вдається перемогти цю хворобу (Псалом 40:2, 3). Уже тепер Єгова «усіх зігнутих... випростовує», наділяючи їх силою через своє Слово (Псалом 145:14). Коли ми спостерігаємо, як добра новина про Царство потішає «зламаносердих» у нашій території і в християнському зборі, то знову і знову переконуємося, що несемо людям найкращу з усіх новин! (Псалом 51:19).

«Моя молитва до Бога за них»

18. Як відбивалося на Павлові те, що євреї відкидали добру новину, і чому?

¹⁸ Хоча наша звістка містить у собі найкращу новину, багато людей відкидає її. Як це могло б позначитися на нас? Так само, як це позначалось на апостолові Павлі. Він нерідко проповідував євреям, але більшість з них відкинула звістку спасіння. Їхня відмова боляче вражала Павла. Він визнав: «Маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого» (Римлян 9:2). Павло співчував євреям, яким проповідував. Його засмучувало те, що вони відкидали добру новину.

19. а) Чому не дивно, що часом ми можемо занепадати духом? б) Що допомагало Павлу і далі проповідувати?

¹⁹ Ми теж проповідуємо добру новину, оскільки нас спонукає до цього співчуття. Тому зрозуміло, що ми можемо занепасти духом, коли багато людей відкидає звістку про Царство. Така реакція з нашого боку свідчить, що ми справді зацікавлені в духовному благополуччі тих, кому проповідуємо. А втім, нам слід пам’ятати приклад апостола Павла. Що допомагало йому продовжувати проповідувати? Хоча Павло відчував скорботу і біль через те, що євреї відмовлялися приймати добру новину, але він не розчарувався в усіх євреях. Він не вважав, що їм уже не можливо допомогти. Натомість Павло надіявся, що серед них є ще люди, які приймуть Христа. Тому про свої почуття до таких євреїв Павло написав: «Бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися» (Римлян 10:1, Хом.).

20, 21. а) Як ми можемо наслідувати приклад Павла у нашому служінні? б) Яке питання, пов’язане з нашим служінням, буде обговорюватися в наступній статті?

²⁰ Зверніть увагу на дві думки, які підкреслив Павло. Він від серця бажав, щоб дехто знайшов спасіння, а також він благав про це Бога. Сьогодні ми наслідуємо Павлів приклад. Ми зберігаємо в серці бажання відшукувати тих, хто схильний сприйняти добру новину. Ми продовжуємо молитися до Єгови, щоб знаходити таких людей і допомагати їм іти дорогою, яка приведе до спасіння (Приповістей 11:30; Єзекіїля 33:11; Івана 6:44).

²¹ Однак щоб донести звістку про Царство якомога більшій кількості людей, ми мусимо приділяти увагу не лише тому, що ми проповідуємо і чому, але й тому, як ми проповідуємо. Це питання буде обговорено в наступній статті.

[Примітки]

Чого ви навчились?

• З яких причин ми беремо участь у служінні?

• Яку головну звістку ми проповідуємо?

• Яких благословень зазнаю́ть ті, хто приймає звістку про Царство?

• Що допоможе нам продовжувати служіння?

[Ілюстрації на сторінці 18]

Звістка про Царство зміцнює «зламаносердих».

[Ілюстрації на сторінці 20]

Молитва допоможе нам продовжувати служіння.