РОЗДІЛ 15
«Я зроблю так, що ти перестанеш займатися проституцією»
ТЕМА: Чого ми вчимося з опису повій у книзі Єзекіїля і в книзі Об’явлення
1, 2. Яка повія викликає особливу огиду?
ЧИ ВИ колись бачили повію? Можливо, ви запитували себе, як ця жінка докотилась до такого життя. Чи вона вийшла на вулицю ще в юному віці, бо не могла терпіти насилля вдома? А, може, вона продала себе в рабство через крайню бідність? Або ж втекла від жорстокого чоловіка? На жаль, у цьому злому світі таких сумних історій дуже багато. Тож не дивно, що Ісус Христос ставився до деяких повій з добротою. Він говорив, що ті, хто розкаюється і відкидає погані вчинки, стають на дорогу до кращого життя (Матв. 21:28—32; Луки 7:36—50).
2 Але уявімо собі зовсім іншу ситуацію. Уявімо, що жінка стає повією з власної волі. І проституція для неї — не принизливе заняття, а можливість здобути владу і гроші. Більш того, вона мала колись доброго і вірного чоловіка, але кинула його, щоб займатися проституцією. Мабуть, така зрадлива жінка не викликатиме у вас нічого, крім огиди. Бог Єгова, знаючи нашу реакцію, часто використовує в Біблії образ повії, щоб показати свої почуття до фальшивої релігії.
3. Які біблійні уривки ми обговоримо в цьому розділі?
3 Книга Єзекіїля містить два великих уривки, в яких за допомогою образу повії розповідається про жахливу невірність Божого народу в Ізраїлі та Юді (Єзек., розд. 16 і 23). Але перш ніж розглянути ці уривки, поговорімо про ще одну символічну повію. Вона почала займатися проституцією задовго до днів Єзекіїля, навіть до появи ізраїльського народу, і продовжує робити це до наших днів. Ми дізнаємося, хто ця повія, з останньої книги Біблії, Об’явлення.
«Мати повій»
4, 5. Що таке «Вавилон Великий» і звідки ми це знаємо? (Дивіться ілюстрацію на початку розділу.)
4 У кінці першого століття нашої ери Ісус дав апостолу Івану видіння, в якому той побачив безсоромну жінку. Її названо «великою повією», а також «Вавилоном Великим, матір’ю повій» (Об’яв. 17:1, 5). Хто ця жінка? Це питання цікавить релігійних провідників і біблієзнавців вже не одне століття. На думку декого з них, «велика повія» представляє Вавилон, на думку інших, це Рим чи римо-католицька церква. Однак Свідки Єгови вже багато десятиліть розуміють, ким ця жінка є насправді. Вона символізує світову імперію фальшивої релігії. Звідки ми це знаємо?
5 Про цю повію говориться, що «з нею чинили статеву розпусту земні царі», тобто політичні сили. Тож очевидно, що вона не символізує якусь політичну силу. Крім того, в книзі Об’явлення сказано, що за Вавилоном Великим будуть ридати «купці землі», тобто представники комерційних структур і великого бізнесу. Отже, Вавилон Великий не символізує комерційну систему цього світу. Хто ж це тоді? Ця жінка винна у спіритизмі, ідолопоклонстві та обмані. Чи ж не в цьому можна звинуватити просякнуті зіпсуттям релігії цього світу? Також зверніть увагу, як зображено цю повію: вона їде верхи на політичних силах цього світу, тобто має на них значний вплив. Ще вона переслідує вірних служителів Бога Єгови (Об’яв. 17:2, 3; 18:11, 23, 24). Хіба не цим займається фальшива релігія від сивої давнини аж до нашого часу?
6. В якому розумінні Вавилон Великий є «матір’ю повій»?
6 А чому Вавилон Великий названо не лише «великою повією», але й «матір’ю повій»? Фальшива релігія поділена на безліч деномінацій, сект і культів. Коли Бог змішав мову людей у стародавньому Вавилоні, по всій землі поширились фальшиві релігійні вчення, які лягли в основу різноманітних релігій. Тож дуже доречно, що ім’я «Вавилон Великий» походить від назви міста Вавилон — розплідника всіх фальшивих релігій (Бут. 11:1—9). Усі ці релігії можна вважати «доньками» одної організації, одної великої повії. За допомогою цих релігій Сатана пропагує спіритизм, ідолопоклонство та різні вірування і звичаї, які ганьблять Бога. І багато людей ведуться на цей обман. Не дивно, що Бог застерігає свій народ перед згубним впливом цієї світової імперії. Він каже: «Вийди з неї, народе мій, якщо не хочеш бути спільником у її гріхах». (Прочитайте Об’явлення 18:4, 5.)
7. Чому служителі Єгови слухаються наказу вийти з Вавилона?
7 Чи ви послухались цього наказу? Варто пам’ятати, що саме Єгова створив людей з «духовними потребами» (Матв. 5:3). І ці потреби можна задовольнити тільки завдяки чистому поклонінню Єгові. Служителі Єгови, безперечно, не хочуть мати нічого спільного з духовною проституцією. Але в Сатани Диявола інша мета. Він з усіх сил намагається заманити Божих служителів у пастку такої невірності. На жаль, часто йому це вдається. Коли Єзекіїль отримав видіння, ізраїльтяни вже не раз були винні у духовній проституції. Нам варто розглянути ці сторінки історії Божого народу, бо з них ми можемо взяти цінні уроки щодо норм Єгови, а також його справедливості та милосердя.
«Ти... стала повією»
8—10. а) Яка є важлива вимога до чистого поклоніння? б) Що відчуває Єгова, коли хтось втягується у фальшиве поклоніння? Наведіть приклад.
8 У книзі Єзекіїля є два уривки, в яких Єгова порівнює свій народ з повіями. Він використав цей образ, щоб показати, який біль відчував, коли ізраїльський народ зраджував його і поводився розпусно. Чому Єгова порівняв ізраїльтян саме з повіями?
9 Щоб знайти відповідь на це запитання, пригадаймо важливу вимогу до чистого поклоніння, згадану в 5-му розділі цієї книжки. В Законі, даному Ізраїлю, Єгова наказав: «Не май інших богів, крім мене [або «всупереч мені», прим.]. ...Я, твій Бог Єгова,— Бог, який вимагає цілковитої відданості» (Вих. 20:3, 5). Пізніше Бог повторив цю вимогу так: «Не вклоняйтесь іншому богові, бо Єгова знаний за те, що вимагає цілковитої відданості. Він — Бог, який вимагає цілковитої відданості» (Вих. 34:14). Єгова висловився дуже чітко: він схвалює наше поклоніння тільки тоді, коли ми поклоняємося тільки йому.
10 Цю думку можна проілюструвати на прикладі стосунків у подружжі. Чоловік і дружина мають право очікувати одне від одного цілковитої відданості. Якщо хтось із них розвиває романтичні почуття або виявляє сексуальний інтерес до когось іншого, то його половинка має всі підстави ревнувати і почуватися зрадженою. (Прочитайте Євреїв 13:4.) Подібно і в поклонінні: Єгова почувається зрадженим, коли його служителі, які цілковито присвятились йому, звертаються до фальшивих богів. Те, наскільки глибоко це ранить його почуття, яскраво зображено в 16-му розділі книги Єзекіїля.
11. Що Єгова розповідає про Єрусалим і його походження?
11 У 16-му розділі записане найдовше в книзі Єзекіїля звернення Єгови, яке також є одним з найдовших пророцтв у всіх Єврейських Писаннях. Єгова звертається до міста Єрусалима, що представляє невірну Юду, як до жінки. Він розповідає її сумну і шокуючу історію, історію її походження і зради. Вона була безпомічним немовлям, необмитим і покинутим. Її батьками були місцеві ханаанці-язичники. І справді, Єрусалим довгий час перебував під владою ханаанського племені євусеян, аж поки це місто не завоював Давид. Єгова пройнявся жалем до дитинки, обмив її і подбав про неї. Згодом вона стала для нього як дружина. Це відбулося тоді, коли місто зрештою заселили ізраїльтяни, які перебували в угоді з Єговою — угоді, котрої вони добровільно поклялися дотримуватися ще за днів Мойсея (Вих. 24:7, 8). Коли Єрусалим став столицею, Єгова поблагословив це місто, збагатив і прикрасив його, подібно як заможний, наділений владою чоловік обдаровує свою дружину вишуканими прикрасами (Єзек. 16:1—14).
12. Як мешканці Єрусалима стали невірними Єгові?
12 А що сталось далі? Єгова промовив: «Ти почала покладатися на свою красу і, користуючись своєю славою, стала повією. Ти віддавалася без розбору кожному перехожому — йому діставалась твоя краса» (Єзек. 16:15). За днів Соломона Єгова настільки благословляв і збагачував свій народ, що Єрусалим став найпрекраснішим містом, перлиною стародавнього світу (1 Цар. 10:23, 27). Однак мешканці Єрусалима поступово стали невірними Єгові. Соломон, щоб догодити своїм численним жінкам-чужинкам, запровадив у Єрусалимі поклоніння язичницьким богам і так опоганив місто (1 Цар. 11:1—8). А деякі його наступники пішли ще далі, опоганивши фальшивим поклонінням весь край. Як Єгова поставився до такої проституції і зради? Він промовив: «Такого не має відбуватися, такого ніколи не має бути» (Єзек. 16:16). Але його непокірний народ дедалі більше погрузав у пороках.
Деякі ізраїльтяни приносили своїх дітей в жертву фальшивим богам, наприклад Молоху
13. Яке зло чинили мешканці Єрусалима?
13 Лише уявіть собі, який біль і огиду відчував Єгова, викриваючи злі вчинки свого вибраного народу. Він сказав: «Ти брала синів і дочок, яких народила мені, і приносила ідолам у жертву. Хіба мало тобі було проституції? Ти ще й вбивала моїх синів, спалюючи їх у вогні, ти приносила їх у жертву» (Єзек. 16:20, 21). Коли читаєш про такі вчинки, стає моторошно. Вони виявляють, наскільки жорстокий Сатана. Він отримує величезне задоволення, якщо йому вдається підштовхнути народ Єгови до такої гидоти. Проте Єгова все бачить. Бог може виправити навіть найгірше зло, заподіяне Сатаною, і він обов’язково встановить справедливість. (Прочитайте Йова 34:24.)
14. Ким були дві сестри Єрусалима у прикладі Єгови? Хто з трьох сестер виявився найбільш зіпсованим?
14 Проте Єрусалим навіть не відчував сорому через свої лихі вчинки. Ця повія продовжувала займатись проституцією. За словами Єгови, вона була безсоромнішою за інших повій, оскільки це вона платила своїм коханцям! (Єзек. 16:34). Бог сказав, що Єрусалим нічим не відрізнявся від своєї «матері» — язичницьких племен, котрі раніше населяли край (Єзек. 16:44, 45). Розвиваючи далі цей приклад, Єгова розповів про старшу сестру Єрусалима, Самарію, яка першою почала займатися релігійною проституцією. Бог також сказав, що є ще одна сестра, Содом. Кожен знав, що це місто було вже давно зруйноване через його зухвалість і крайнє зіпсуття. У цьому прикладі Єгова показав, що своїм зіпсуттям Єрусалим перевершив обох сестер (Єзек. 16:46—50). Незважаючи на численні попередження, Божий народ продовжував вперто йти шляхом бунту.
15. З якою метою Єгова виніс Єрусалиму присуд і яку надію він цим дав?
15 Як на це відреагував Єгова? Він сказав Єрусалиму: «Я зберу всіх твоїх коханців, яких ти задовольняла» — і додав: «Віддам я тебе в їхні руки». Колишні язичницькі союзники його народу знищать Єрусалим, вони позбавлять це місто краси та розграбують його коштовності. Єгова продовжив: «[Вони] закидають тебе камінням і вб’ють мечами». З якою метою Єгова виніс цей присуд? Не для того, щоб стерти з лиця землі свій народ. Ось у чому полягала мета: «Я зроблю так, що ти перестанеш займатися проституцією». Бог далі промовив: «Мій гнів проти тебе ущухне, моє обурення відступить від тебе, я заспокоюсь і більше не відчуватиму образи». Як було сказано в 9-му розділі цієї книжки, Єгова віддавна мав намір повернути свій народ з вигнання і відновити серед нього чисте поклоніння. Чому? Бог пояснив: «Я згадаю про угоду, яку уклав з тобою в дні твоєї юності» (Єзек. 16:37—42, 60). На відміну від свого народу, Єгова залишався відданим. (Прочитайте Об’явлення 15:4.)
16, 17. а) Чому ми вже не вважаємо, що Огола і Оголіва — прообрази загальновизнаного християнства? (Дивіться супровідну інформацію «Сестри-повії».) б) Які уроки можна взяти для себе з 16-го і 23-го розділів книги Єзекіїля?
16 З цієї довгої і яскравої розповіді, записаної в 16-му розділі книги Єзекіїля, ми багато чого вчимося про праведні норми Єгови, про його справедливість і велике милосердя. Те саме можна сказати і про 23-й розділ книги Єзекіїля. Сьогодні правдиві християни сприймають відверті слова Єгови про невірність Юди та Єрусалима як серйозне застереження для себе. Ніколи не робімо того, що могло б завдати Єгові такого болю! Рішуче відкидаймо всяке ідолопоклонство. Пам’ятаймо, що пожадливість і матеріалізм також є ідолопоклонством (Матв. 6:24; Кол. 3:5). Будьмо вдячними Єгові за його велике милосердя до нас — за те, що він відновив у ці останні дні чисте поклоніння і ніколи не допустить, щоб воно знову занечистилось. Єгова уклав з духовним Ізраїлем «незмінну угоду», яка ніколи не буде порушена через невірність і проституцію (Єзек. 16:60). Цінуймо честь бути серед чистого народу Єгови!
17 А що слова Єгови, звернені до повій у книзі Єзекіїля, розкривають нам про «велику повію», Вавилон Великий? Подивімось.
«Її вже ніколи не буде»
18, 19. Що спільного між повіями з книги Єзекіїля і повією з книги Об’явлення?
18 Єгова не змінюється (Як. 1:17). І його почуття до фальшивої релігії протягом всієї її історії теж не змінилися. Тому немає нічого дивного, що присуд, винесений «великій повії» з книги Об’явлення, багато в чому подібний до присуду, котрий отримали повії з книги Єзекіїля.
19 Наприклад, зверніть увагу на те, що повій, описаних у пророцтві Єзекіїля, покарав не Єгова, а самі народи, з якими Божий зрадливий народ чинив духовну розпусту. Щось подібне станеться і зі світовою імперією фальшивої релігії. Вона чинить духовну розпусту з «земними царями», і саме вони її покарають. У пророцтві сказано, що ці політичні сили «зненавидять повію, спустошать та обнажать її, з’їдять її тіло і повністю спалять її вогнем». Чому уряди цього світу зроблять такий дивний крок? Тому що Бог «[дасть] їм до серця здійснити його задум» (Об’яв. 17:1—3, 15—17).
20. З чого видно, що присуд, винесений Вавилону Великому, залишатиметься в силі всю вічність?
20 Тож Єгова використає народи світу, щоб виконати присуд над всіма фальшивими релігіями, у тому числі над безліччю релігій загальновизнаного християнства. Божий присуд над фальшивою релігією не підлягатиме оскарженню. Бог ніколи не простить їй і не дасть другого шансу. У книзі Об’явлення сказано, що Вавилона «вже ніколи не буде» (Об’яв. 18:21). Знищенню цієї повії радітимуть Божі ангели, які будуть вигукувати: «Вихваляйте Яг! І дим від неї підніматиметься повік-віки» (Об’яв. 19:3). Судове рішення Бога залишатиметься в силі всю вічність. Єгова більше ніколи не дозволить фальшивій релігії з’явитися знову і опоганити чисте поклоніння. Образно кажучи, дим від вогню знищення Вавилона буде підніматися цілу вічність.
21. Початком якого періоду буде знищення фальшивої релігії і чим закінчиться цей період?
21 Коли уряди світу нападуть на Вавилон Великий, вони виконуватимуть вирок Єгови. Ця подія стане визначною віхою у сповненні його наміру. Вона також ознаменує початок великого лиха, яке буде найважчим періодом в історії людства (Матв. 24:21). Велике лихо досягне своєї кульмінації в Армагеддоні — війні Єгови проти цього злого світу (Об’яв. 16:14, 16). Як ми побачимо з наступних розділів цієї публікації, книга Єзекіїля багато розповідає про події, що стануться під час великого лиха. А поки що розгляньмо, які уроки ми можемо взяти для себе з 16-го і 23-го розділів книги Єзекіїля.
22, 23. Як роздуми над описом повій з книг Єзекіїля та Об’явлення мають впливати на наше служіння?
22 Сатана прагне опоганити правдивих поклонників Бога. Ніщо не приносить йому більшої насолоди, ніж можливість відвернути нас від чистого поклоніння і спонукати поводитись так, як повії з книги Єзекіїля. Пам’ятаймо: Єгова не терпить суперництва і зради в поклонінні (Чис. 25:11). Тримаймось осторонь фальшивої релігії і «не торкай[мось] нічого нечистого» (Ісаї 52:11). З тих самих причин завжди зберігаймо нейтралітет у політичній боротьбі і конфліктах цього поділеного світу (Ів. 15:19). Ми розуміємо, що націоналізм — це ще одна фальшива релігія, яку пропагує Сатана, і не хочемо мати з нею нічого спільного.
23 А найважливіше: ніколи не забуваймо, що ми отримали незрівнянну честь поклонятися Єгові в його чистому духовному храмі. Цінуймо таку можливість і ще рішучіше постановімо не мати нічого спільного з фальшивою релігією та її проституцією!