Вірно й віддано підтримуйте Боже натхнене Слово

«Ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова» (2 КОРИНТЯН 4:2).

 1. а) Що було потрібно для виконання праці, про яку говориться в Матвія 24:14 і 28:19, 20? б) Наскільки вже була поширена Біблія мовами народів, коли почалися останні дні?

У ВЕЛИЧНОМУ пророцтві про час своєї царської присутності й закінчення старої системи речей Ісус Христос передрік: «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» Він також віддав наказ своїм послідовникам: «Ідіть... і зробіть учнями всі народи [«людей з усіх народів», НС]... навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 24:14; 28:19, 20, Хом.). Сповнення цього пророцтва вимагає наполегливої праці, пов’язаної з перекладом і друкуванням Біблій, навчанням людей з неї, а також допомогою їм застосовувати її слова у житті. Яким же привілеєм є участь у такій діяльності! Вже до 1914 року Біблія або деякі її частини були видані 570 мовами. Проте відтоді її було перекладено ще сотнями інших мов і багатьма говорами, а в багатьох мовах є багато перекладівa.

 2. Які різні спонуки впливали на працю перекладачів і видавців Біблії?

² Для перекладача є зовсім не легким завданням взяти матеріал однією мовою і зробити його зрозумілим для читачів і слухачів іншою. Декотрі перекладачі Біблії виконали свою працю, глибоко усвідомлюючи те, що вони перекладають Боже Слово. Інші просто захоплювалися схоластичними цікавинками цього проекту. Вони могли вважати зміст Біблії лише цінною культурною спадщиною. Для декотрих релігія є їхньою професією, і вони заробляють на життя, віддаючи до друку книжку, в якій стоїть їхнє ім’я, чи то перекладача, чи видавця. Їхні спонуки глибоко впливають на те, як вони виконують свою працю.

 3. Як ставився до своєї праці Комітет перекладу Біблії нового світу?

³ Вартими уваги є слова Комітету перекладу Біблії нового світу: «Перекладати Святе Письмо — це виражати іншою мовою думки й слова Бога Єгови... Усвідомлення цього змушує глибоко задуматися. Перекладачі цієї праці, сповнені страхом і любов’ю до Божественного Автора Святого Письма, відчувають перед Ним особливу відповідальність якомога точніше передавати його думки й проголошення. Вони також відчувають відповідальність перед проникливими читачами, які, намагаючись отримати вічне спасіння, покладаються на переклад натхненого Слова Всевишнього Бога. Пройнятий таким почуттям глибокої відповідальності, цей комітет, який складається з присвячених чоловіків, за багато років створив «New World Translation of the Holy Scriptures». Метою цього комітету було зробити переклад Біблії, який був би ясний і зрозумілий, а також якомога ближче тримався б єврейських і грецьких текстів оригіналу. Цей переклад мав закласти підвалини для постійного зростання в точному знанні.

Що сталося з іменем Бога?

 4. Наскільки важливим є Боже ім’я в Біблії?

⁴ Одним з головних призначень Біблії є допомогти людям пізнати правдивого Бога (Вихід 20:2—7; 34:1—7; Ісаї 52:6). Ісус Христос навчав своїх послідовників молитися, щоб ‘святилося’, вважалося священним, або святим, ім’я його Отця (Матвія 6:9). Особисте ім’я Бога поміщене в Біблії понад 7000 разів. Він хоче, аби люди знали це ім’я й риси Того, хто носить його (Малахії 1:11).

 5. Як різні перекладачі представляють божественне ім’я?

⁵ Багато перекладачів Біблії виявили глибоку повагу до божественного імені й послідовно вживали його у своїх перекладах. Декотрі перекладачі віддають перевагу формі Ягве. Інші обирають форму божественного імені, яка звичніша їхньою рідною мовою і яку чітко ототожнюють з тою, що з’являється в єврейському тексті,— можливо, вже давно відому форму. «Переклад нового світу Святого Письма» (англ.) у головному тексті вживає ім’я Єгова 7210 разів.

 6. а) Що в останні роки перекладачі зробили з божественним ім’ям? б) Наскільки поширився цей звичай?

⁶ В останні роки, хоча перекладачі Біблії й зберігають імена таких язичницьких божищ, як Ваал і Молох, чимраз частіше вони усувають особисте ім’я правдивого Бога з перекладів його натхненого Слова (Вихід 3:15, Дулуман; Єремії 32:35). У таких уривках, як Матвія 6:9 і Івана 17:6, 26, поширений албанський переклад передає грецький вислів «Ім’я Твоє» (тобто, ім’я Бога) просто словом «ти», мовляв у цих віршах взагалі немає згадки про ім’я. У Псалмі 83:18 (83:19, Ог.) «Нова англійська Біблія» й «Сучасний англійський переклад» усувають як Боже особисте ім’я, так і будь-який натяк на те, що Бог має ім’я. І хоча божественне ім’я з’являлося в давніших перекладах Єврейських Писань, новіші переклади часто-густо усувають або переносять його в примітку. Так стоїть справа з англійською, а також багатьма мовами Європи, Африки, Південної Америки, Індії й мовами островів Тихого океану.

 7. а) Як перекладачі декотрих африканських Біблій обходяться з божественним ім’ям? б) Що ви думаєте про це?

⁷ Перекладачі Біблії на декотрі африканські мови заходять, так би мовити, ще далі. Вони не лише замінюють божественне ім’я таким біблійним титулом, як Бог або Господь, але й впроваджують імена богів з місцевих вірувань. «У Новому Завіті й Псалмах зулуською» (переклад 1986 року) титул Бог (уНкулункулу) використовувався взаємозамінно з особистим ім’ям (уМвелінґанґі), яке, за розумінням зулусів, стосується «великого предка, котрому поклоняються через людських прародичів». У статті з англійського журналу «Біблійний перекладач» (жовтень 1992 року) повідомлялося, що в підготовці Біблії мовою чиньяджа, яка мала називатися «Буку Лоєра» («Свята книга»), перекладачі вживали ім’я Чаута замість особистого імені Єгова. У цій статті говорилося, що Чаута — це «Бог, якого вони завжди знали і якому завжди поклонялися». Проте чимало із цих людей також поклоняються, як вони вважають, духам померлих. Чи це правда, що коли люди звертаються до «Верховної Особи», то, хоч би яким іменем вони її називали, воно є рівнозначним особистому імені Єгови, байдуже, що інше входить у поклоніння цих людей? Вочевидь, що ні! (Ісаї 42:8; 1 Коринтян 10:20). Заміна Божого особистого імені якимось іншим, що спонукає людей вірити в правильність своїх традиційних віросповідань, не допомагає їм наближуватися до правдивого Бога.

 8. Чому Божий намір звістити про своє ім’я не було розладнано?

⁸ Усе це як не змінило, так і не розладнало наміру Єгови звістити про своє ім’я. Переклади Біблії, в яких знаходимо божественне ім’я, усе ще поширені мовами Європи, Африки, Америки, країн Сходу й морських островів. Також понад 5 400 000 Свідків Єгови у 233 країнах і територіях щороку в цілому присвячують більш як мільярд годин, щоб розповідати іншим про ім’я й намір правдивого Бога. Вони друкують і розповсюджують Біблії з божественним ім’ям мовами, якими розмовляє коло 3 600 000 000 населення землі, включаючи англійську, китайську, російську, іспанську, португальську, французьку й голландську. Вони також друкують посібники для вивчення Біблії тими мовами, які знає переважна більшість населення планети. Незабаром Бог сам уживе заходів, щоб рішуче виконати своє проголошення: ‘Народи пізнають, що Я — Господь [«Єгова», НС]’ (Єзекіїль 38:23).

Коли на переклад впливають особисті переконання

 9. Як Біблія говорить про серйозну відповідальність, що лежить на тих, хто має справу з Божим Словом?

⁹ На тих, хто перекладає Боже Слово, а також навчає з нього, лежить серйозна відповідальність. Апостол Павло сказав про своє служіння і служіння своїх товаришів: «Ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з’явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом» (2 Коринтян 4:2). Перекручувати означає викривляти, додаючи щось чужорідне або низькоякісне. Апостол Павло не був подібний до невірних ізраїльських пастирів за днів Єремії, яким докоряв Єгова, бо замість проповідувати сказане Богом, вони проповідували свої вигадки (Єремії 23:16, 22). Але що відбувається в наш час?

10. а) Якими спонуками, на відміну від вірності й відданості Богові, керувалися декотрі перекладачі в наш час? б) Яку роль вони незаконно взяли на себе?

¹⁰ Під час другої світової війни комітет теологів і пасторів співпрацював з нацистським урядом Німеччини у створенні виправленого «Нового Завіту», з якого було усунуто всі схвальні слова про євреїв і згадки про те, що Ісус Христос мав єврейське походження. Ближче до наших часів перекладачі, які опрацювали «Новий Завіт і книги Псалмів. Всеосяжний переклад», вдалися в інші крайнощі, стараючись усунути всі згадки про те, що євреї несли відповідальність за смерть Христа. Ті перекладачі також вважали, що читачки були б більш задоволені, якби Бог називався не Отцем, а Отцем-Матір’ю, і якби Ісуса називали не Божим Сином, а його Дитиною (Матвія 11:27). При цьому вони усунули принцип підкорення жінок чоловікам і слухняності дітей батькам (Колосян 3:18, 20). Видавці цих перекладів явно не поділяли рішучості апостола Павла не ‘перекручувати Божого Слова’. Вони випустили з уваги роль перекладача, бо поставили себе на місце автора й видавали книжки, через які, використовуючи репутацію Біблії, просували свої погляди.

11. Як вчення загальновизнаного християнства суперечать тому, що Біблія говорить про душу й смерть?

¹¹ Церкви загальновизнаного християнства в цілому навчають, що людська душа є духом, який покидає тіло в момент смерті, і що вона є безсмертною. На противагу цьому давніші переклади Біблії більшістю мов чітко говорять, що люди є душами, тварини є душами, і що душа помирає (Буття 12:5, Кул.; 36:6; Числа 31:28; Якова 5:20). Це бентежило представників духівництва.

12. Як декотрі новіші переклади затемнюють головні біблійні істини?

¹² Нині декотрі новіші переклади затемнюють ці істини. Як? Вони просто уникають в окремих віршах прямого перекладу єврейського іменника не́·феш (душа). Стосовно Буття 2:7 вони можуть говорити, що перша людина «почала жити» (замість «стала людина живою душею»). Або вони можуть казати про «створіння», а не про «душу» у зв’язку з життям тварин (Буття 1:21). Про Єзекіїля 18:4, 20 вони говорять, що помирає «людина» або «особа» (замість «душа»). Такі переклади, напевно, є виправданими для перекладача, але яку допомогу вони дають щирому шукачеві правди, мислення котрого вже сформоване небіблійними вченнями загальновизнаного християнстваb?

13. Як декотрі переклади Біблії затаюють Божий намір стосовно землі?

¹³ Обстоюючи своє вірування, що всі добрі люди йдуть до неба, перекладачі або теологи, котрі перевіряли працю цих перекладачів, можливо, також намагалися затаювати слова Біблії про Божий намір стосовно землі. У Псалмі 37:11 численні переклади говорять, що смиренні вспадкують «суходіл». «Суходіл» — це один із можливих перекладів слова ʼе́·рец, яке вживається в єврейському тексті. А втім, «Сучасний англійський переклад» (який є основою для перекладів багатьма іншими мовами) не зупиняється на цьому. Хоча в цьому перекладі грецьке слово ґе подається в Євангелії від Матвія 17 разів як «земля», у Матвія 5:5 слово «земля» замінюється фразою «те, що Бог обіцяє». Парафіяни, звичайно ж, думають про небо. Їм не повідомляють чесно, що в Нагірній проповіді Ісус Христос говорив: лагідні, сумирні або смиренні «землю вспадкують».

14. Які самолюбні спонуки очевидні в декотрих перекладах Біблії?

¹⁴ Декотрі перекладачі Святого Письма відкрито використовують таке формування, аби допомогти проповідникам мати хороший прибуток. Щоправда, Біблія говорить: «Вартий працівник своєї нагороди» (1 Тимофія 5:18). Але в 1 Тимофія 5:17, де Біблія говорить, що старші чоловіки, які добре здійснюють керівництво, повинні бути «наділені подвійною честю», на думку декотрих перекладачів єдина гідна честь — це грошова винагорода. (Порівняйте 1 Петра 5:2). Тому в «Новій англійській Біблії» говориться, що цих старійшин «слід наділяти подвійною платнею», а «Сучасний англійський переклад» каже, що вони «заслуговують, аби їм платили подвійно».

Вірно й віддано підтримуйте Боже Слово

15. Як ми можемо визначити, котрим перекладом Біблії користуватися?

¹⁵ Що ж може робити в такому разі кожен читач Біблії зокрема й той, хто користується Біблією для навчання інших? У більшості найпоширеніших мов існує не один переклад Біблії й можна зробити вибір. Вибираючи переклад Біблії, виявляйте розважність (Приповістей 19:8, Кул.). Якщо переклад нечесний щодо самого Бога, бо усуває з будь-якого приводу Боже ім’я в його ж натхненому Слові, чи ж не логічно припустити, що перекладачі також зробили самовільні зміни в інших частинах біблійного тексту цього перекладу? Коли у вас виникають сумніви щодо точності перекладу, порівняйте його з давнішими перекладами. Якщо ви навчаєте з Божого Слова, віддавайте перевагу перекладам, які близько тримаються того, що говориться в оригінальному єврейському й грецькому текстах.

16. Як кожен з нас може виявляти вірність і відданість, користуючись Божим натхненим Словом?

¹⁶ Кожен з нас повинен бути вірним і відданим Божому Слову. Ми робимо це, приділяючи достатню увагу записаному в Біблії, щоб, при можливості, більше читати цю книгу кожного дня (Псалом 1:1—3). Аби виявляти таку вірність і відданість треба повною мірою впроваджувати в життя слова Біблії, вчитися застосовувати її принципи й приклади, щоб робити розсудливі рішення (Римлян 12:2; Євреїв 5:14). Запопадливо проповідуючи Боже Слово іншим, ми виявляємо, що є його вірними й відданими захисниками. Як учителі, ми також старанно послуговуємося Біблією, ніколи не перекручуємо її та не підтасовуємо наведених у ній слів на свій лад (2 Тимофія 2:15). Усе передречене Богом неодмінно збудеться. Він вірно й віддано сповняє своє Слово. Тому вірно й віддано підтримуймо це Слово.

[Примітки]

Чи ви пам’ятаєте?

◻ Які спонуки впливали на працю сучасних перекладачів Біблії?

◻ Чому тенденції в сучасних перекладах не розладнують Божого наміру щодо його імені?

◻ Як декотрі переклади затемнюють біблійні істини про душу, смерть і землю?

◻ Як ми можемо виявляти свою вірну й віддану підтримку Божого Слова?

[Ілюстрація на сторінці 16]

Яким перекладом Біблії вам користуватися?