Розділ восьмий

Врятований з пащ левів!

1, 2. а) Який устрій впровадив мідянин Дарій у своїй імперії? б) Опишіть, які обов’язки та владу мали сатрапи.

ВАВИЛОН упав! За декілька годин потьмянів увесь столітній блиск цієї світової держави. Починалася нова епоха — епоха мідян та персів. Мідянин Дарій заступив Валтасара на троні, і тепер перед ним постало складне завдання навести порядок на широких просторах своєї імперії.

² Перш за все Дарій вирішив призначити 120 сатрапів. Вважається, що іноді на цій посаді служили цареві родичі. Кожен сатрап правив у великому краї або меншій області (Даниїла 6:2). До обов’язків сатрапа входило збирання данини й передача її в царську скарбницю. Він мав досить велику владу, хоча представник царя час від часу проводив перевірку у його володіннях. Титул сатрап означає «захисник царства». У провінції до нього ставились як до васального царя, майже як до незалежного правителя.

3, 4. Чому Дарій прихильно ставився до Даниїла і на яке становище призначив його цей цар?

³ Яка роль відводилась у цій державі Даниїлу? Чи мідянин Дарій звільнить цього постарілого єврейського пророка, котрому вже було за дев’яносто років? Ні в якому разі! Він, поза всяким сумнівом, усвідомлював, що Даниїл точно передрік падіння Вавилону і що, аби зробити таке передречення, потрібно було розважності надлюдського походження. Крім того, за плечима Даниїла був багатолітній досвід життя з різними общинами полонених Вавилону. Дарій мав на меті підтримувати дружні стосунки зі своїми новими підданими. Тому він, безперечно, хотів мати коло себе таку людину, як Даниїл,— мудру і досвідчену. Ким же він його призначив?

⁴ Якби Дарій призначив єврейського вигнанця Даниїла сатрапом, це викликало б сенсацію. Тож уявіть собі, як усі заметушилися, коли Дарій проголосив своє рішення настановити Даниїла одним з трьох найвищих урядників, що мали вести нагляд за сатрапами! Більше того, Даниїл став ‘перевищувати’ інших урядників. Насправді в ньому було знайдено «високий дух». Дарій навіть мав на меті призначити його головним управителем усієї держави (Даниїла 6:3, 4, Хом.).

 5. Як, напевно, зреагували інші найвищі урядники та сатрапи, дізнавшись про Даниїлове призначення, і чому?

⁵ Інші найвищі урядники та сатрапи, напевно, кипіли від гніву. Їм була ненависною сама думка про те, що Даниїл — не мідянин, не перс і не член царської родини — матиме над ними владу! Як міг Дарій настановити чужинця на таку визначну посаду, обійшовши своїх співвітчизників і навіть свою родину? Мабуть, це здавалось їм несправедливим. Крім того, сатрапам, очевидно, не подобалася непорочна поведінка Даниїла, бо вона заважала їм брати хабарі й викривала їхнє продажництво. І все-таки найвищі урядники й сатрапи не наважувалися звернутись з цим питанням до Дарія. Дарій, зрештою, дуже поважав Даниїла.

 6. Як найвищі урядники та сатрапи намагалися підірвати репутацію Даниїла і чому ці намагання виявилися марними?

⁶ Тому ті заздрісні політичні інтригани вчинили змову. Вони намагалися «шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства». Чи можна було звинуватити його у тому, як він виконував свої обов’язки? Чи він був нечесним? Найвищі урядники та сатрапи ні в чому не могли знайти недбалості чи вади. «Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини,— міркували вони,— якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога». Отже, ті підступні люди склали змову. Вони думали, що в такий спосіб раз і назавжди позбудуться Даниїла (Даниїла 6:5, 6).

ЗДІЙСНЕННЯ КРИВАВОЇ ЗМОВИ

 7. Що запропонували цареві найвищі урядники та сатрапи і в який спосіб вони звернулися до нього?

⁷ До Дарія «поспішили» придворні з його оточення — найвищі урядники та сатрапи. Арамейський вислів, вжитий у цьому місці, вказує на велике сум’яття. Очевидно, ті чоловіки хотіли показати Дарію, що у них є невідкладна справа. Вони, мабуть, думали так: він не буде ставити під сумнів їхню пропозицію, коли говорити про це переконливо й показати, що справа вимагає негайних дій. Отже, ті люди сказали йому прямо: «Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев’ячої ями»a (Даниїла 6:7, 8).

 8. а) Чому Дарієві сподобався закон, який йому запропонували? б) Якою була справжня спонука найвищих урядників та сатрапів?

⁸ Історичні записи підтверджують, що у Месопотамії було прийнято ставитися до царя як до божества і поклонятися йому. Дарію, безперечно, лестила така пропозиція. Також він міг бачити практичну сторону справи. Пам’ятайте, що для вавилонян Дарій був чужинцем і новоприбулим. Цей новий закон міг допомогти йому зміцнити свою царську владу й заохотити весь люд Вавилона виявити відданість і підтримку новому режиму. Однак, пропонуючи той указ, найвищі урядники та сатрапи зовсім не цікавилися благополуччям царя. Їхньою справжньою спонукою було піймати в пастку Даниїла, оскільки ті чоловіки знали, що він мав звичай молитися до Бога перед відчиненим вікном у горниці три рази на день.

 9. Чому новий закон не створював труднощів для більшості неєвреїв?

⁹ Чи заборона молитися могла викликати труднощі для всіх релігійних общин у Вавилоні? Не обов’язково, бо вона мала тривати лише один місяць. Крім того, мало хто з неєвреїв вважав, що скомпрометував би свою віру, якби поклонявся деякий час людині. Один біблеїст зауважує: «Для найбільш ідолопоклонницького народу поклоніння цареві не було дивною вимогою; і тому коли вавилоняни почули заклик віддавати завойовнику — мідянину Дарію — шану, яка належала одному з їхніх богів, то охоче погодились виконувати наказ. Така вимога обурювала тільки євреїв».

10. Як мідяни та перси ставилися до закону, виданого їхнім царем?

¹⁰ Хоч би як там було, чоловіки, що прийшли до Дарія, спонукували його, кажучи: «Затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів, що не міг би бути відмінений» (Даниїла 6:9). У державах стародавнього Сходу воля царя часто була непорушною, оскільки тоді дотримувались погляду, що він непогрішимий. Навіть закон, який міг спричинити смерть невинних людей, мав залишатися в силі!

11. Як указ Дарія мав вплинути на Даниїла?

¹¹ Дарій, не подумавши про Даниїла, підписав указ (Даниїла 6:10). Таким чином він, не знаючи, підписав смертний вирок урядовій особі, яку найбільше цінував. Цей указ мав обов’язково позначитися на житті Даниїла.

ДАРІЙ ЗМУШЕНИЙ ВИКОНАТИ ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИРОК

12. а) Що зробив Даниїл одразу після того, як дізнався про новий закон? б) Хто спостерігав за Даниїлом і чому?

¹² Незабаром Даниїл дізнався про закон, що забороняв молитися. Він одразу пішов до себе додому й піднявся до горішньої кімнати, де були відчинені вікна в напрямку Єрусалимаb. Там Даниїл почав молитися до Бога, «бо робив так [«постійно», НС] і перед тим». Можливо, Даниїл думав, що він був один, але змовники спостерігали за ним. Тоді вони несподівано, так само як і у випадку з Дарієм, метушливо «поспішили до нього [Даниїла]». Тепер вони бачили на власні очі — Даниїл «просив та благав свого Бога» (Даниїла 6:11, 12). Нарешті найвищі урядники та сатрапи мали всі докази, необхідні для того, щоб звинуватити Даниїла перед царем.

13. Що повідомили цареві Даниїлові вороги?

¹³ Даниїлові вороги запитали хитро Дарія: «Чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев’ячої ями?» Дарій відповів: «Це слово певне, як право мідян та персів, що не може бути відмінене». Тоді змовники одразу зловили його на слові. «Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені порі на день приносить свою молитву» (Даниїла 6:13, 14).

14. Якою могла бути причина того, що найвищі урядники та сатрапи згадали, що Даниїл був «з вигнання Юдиних синів»?

¹⁴ Зауважте: найвищі урядники та сатрапи згадали, що Даниїл був «з вигнання Юдиних синів». Очевидно, вони хотіли підкреслити, що Даниїл, якого Дарій призначив на таке високе становище, насправді був всього-на-всього євреєм-рабом. Вони вважали, що така людина, хоч би як ставився до неї цар, не могла переступати закону!

15. а) Як зреагував Дарій, коли почув новину, котру принесли йому найвищі урядники та сатрапи? б) Як найвищі урядники та сатрапи продовжували показувати свою зневагу до Даниїла?

¹⁵ Можливо, найвищі урядники та сатрапи сподівалися, що цар нагородить їх за проникливу розвідницьку роботу. Якщо так, то їх чекала несподіванка. Звістка, яку вони принесли, сильно стривожила Дарія. Замість того щоб розпалитися люттю на Даниїла чи одразу вкинути його до лев’ячої ями, Дарій впродовж цілого дня намагався визволити цього чоловіка. Але його намагання були даремними. Змовники швидко повернулися і, не соромлячись, стали вимагати Даниїлової крові (Даниїла 6:15, 16).

16. а) Чому Дарій поважав Даниїлового Бога? б) Яку надію мав Дарій стосовно Даниїла?

¹⁶ Дарій бачив, що в нього не залишалось вибору. Закону не можна скасувати і не можна було помилувати Даниїла за його «провину». Єдине, що Дарій міг зробити,— це сказати: «Твій Бог, що ти Йому [«постійно», Хом.] служиш, Він завжди врятує тебе!» Здається, Дарій поважав Даниїлового Бога. Це ж не хто інший, як Єгова допоміг Даниїлу передректи падіння Вавилона. Бог також дав Даниїлу «високий дух», завдяки чому він вирізнявся з-поміж інших найвищих урядників. Можливо, Дарій знав, що декілька десятиліть раніше той самий Бог врятував трьох молодих євреїв з вогненної печі. Цей цар, напевно, надіявся, що тепер Єгова визволить Даниїла, бо він був не в силі змінити закон, підписаний ним. Отже, Даниїла вкинули до лев’ячої ямиc. Тоді «принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова справа» (Даниїла 6:17, 18).

ДИВОВИЖНИЙ ПОВОРОТ ПОДІЙ

17, 18. а) З чого видно, що Дарій хвилювався за Даниїла? б) Що сталося, коли наступного ранку Дарій повернувся до лев’ячої ями?

¹⁷ Засмучений Дарій повернувся до палацу. Він не покликав до себе музикантів, бо йому не хотілось розважатися. Замість того він цілу ніч провів у пості, навіть не заснувши. «Сон його помандрував від нього». Коли почало світати, Дарій поспішив до ями. Він вигукнув тужливо: «Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?» (Даниїла 6:19—21). Уявіть, як він здивувався і втішився, коли почув відповідь!

¹⁸ «Царю, навіки живи!» Цим шанобливим вітанням Даниїл показав, що не гнівався на царя. Він усвідомлював, що насправді його переслідував не Дарій, а заздрісні найвищі урядники та сатрапи. (Порівняйте Матвія 5:44; Дії 7:60). Даниїл продовжив: «Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди» (Даниїла 6:22, 23).

19. Як найвищі урядники та сатрапи обманули і використали у своїх цілях Дарія?

¹⁹ Почувши ті слова, Дарій, напевно, відчув сильні докори сумління! Він од самого початку знав, що Даниїл не зробив нічого, за що його слід було б вкинути до лев’ячої ями. Дарій добре усвідомлював: найвищі урядники та сатрапи змовилися вбити Даниїла і використали царя, щоб добитися свого. Наголошуючи на тому, що «всі найвищі урядники царства» виступили за цей указ, вони натякали, що з Даниїлом також радились стосовно того питання. Дарій збирався розквитатися з тими підступними чоловіками пізніше. Перш за все він наказав витягнути Даниїла з лев’ячої ями. І от, диво дивне, Даниїл не мав жодної подряпини! (Даниїла 6:24).

20. Що сталося зі злими ворогами Даниїла?

²⁰ Тепер, коли Даниїл був у безпеці, Дарій вирішив зайнятися іншою справою. «Сказав цар, і привели тих мужів, що донесли на [«обвинуватили», Хом.] Даниїла, і повкидали до лев’ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапали їх, і потрощили всі їхні кості»d (Даниїла 6:25).

21. Чим відрізнявся Мойсеїв Закон від законів деяких культур стародавніх народів у ставленні до членів сімей злочинців?

²¹ Хтось може сказати: «Як же жорстоко страчувати не тільки змовників, але і їхніх дружин та дітей». У законі, даному Богом через пророка Мойсея, говорилося щось зовсім інше: «Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків,— кожен за гріх свій смертю покараний буде» (Повторення Закону 24:16). Проте в деяких культурах стародавніх народів у випадку важкого злочину разом із злочинцями часто страчували членів їхніх сімей. Можливо, це робилося для того, щоб родичі страченого не намагалися пізніше помститися. Однак, безперечно, страта сімей найвищих урядників та сатрапів не була справою рук Даниїла. Йому, мабуть, було важко дивитися на горе, якого завдали ті злі люди своїм сім’ям.

22. Яке нове проголошення зробив Дарій?

²² Тепер тих інтриганів — і найвищих урядників, і сатрапів — більше не було. Дарій проголосив: «Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його — аж до кінця. Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев’ячої сили» (Даниїла 6:26—28).

СЛУЖІТЬ БОГОВІ ПОСТІЙНО

23. Який приклад стосовно світської роботи подав Даниїл і як ми можемо бути подібними до нього?

²³ Даниїл подав добрий приклад для всіх сьогоднішніх Божих слуг. Його поведінка завжди була бездоганною. На світській роботі Даниїл «був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього» (Даниїла 6:5). Так само християни повинні старанно працювати на роботі. Це не означає, що слід стати жорстоким бізнесменом, який завзято домагається багатства чи «йде» по інших, добиваючись кар’єри (1 Тимофія 6:10). Святе Письмо вимагає, щоб християнин виконував свої світські обов’язки чесно і від душі, «немов Господеві» (Колосян 3:22, 23; Тита 2:7, 8; Євреїв 13:18, Дерк.).

24. Як Даниїл показав, що він не йшов на компроміс у питаннях поклоніння?

²⁴ Поклоняючись Богові, Даниїл не йшов на компроміс. Про його звичай молитися знали всі. Крім того, найвищі урядники й сатрапи добре знали, що Даниїл серйозно ставився до свого поклоніння. Вони були переконані, що, навіть коли закон заборонятиме цей звичай, він і далі дотримуватиметься його. Який же гарний приклад для сучасних християн! Вони відомі також за те, що ставлять на перше місце поклоніння Богові (Матвія 6:33). Інші повинні одразу зауважувати таку поведінку, бо Ісус наказав своїм послідовникам: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матвія 5:16).

25, 26. а) Що дехто може сказати про дії Даниїла? б) Чому Даниїл вважав, що зміна його звички є рівносильною компромісу?

²⁵ Дехто може сказати, що Даниїл міг уникнути переслідування, якби під час того 30-денного періоду молився до Єгови таємно. Зрештою, Бог не вимагає від нас певної пози чи обстановки для того, щоб вислуховувати молитви. Він навіть читає думки серця (Псалом 19:15). Однак для Даниїла будь-яка зміна його звичаю молитися була рівносильна компромісу. Чому?

²⁶ Оскільки всі добре знали про звичай Даниїла молитися, якого висновку можна було б дійти, якби він несподівано припинив це робити? Інші подумали б, що Даниїл боявся людей і що указ царя став для нього важливішим від Закону Єгови (Псалом 118:6). Але Даниїл своїми вчинками показав, що є виключно відданий Єгові (Повторення Закону 6:14, 15, НС; Ісаї 42:8). Звичайно, роблячи так, він не зневажив царського закону. І, з другого боку, не злякався і не пішов на компроміс. Даниїл просто продовжував молитися у своїй горниці, «бо робив так [«постійно», НС]» ще до виходу царського указу.

27. Як Божі слуги можуть сьогодні наслідувати Даниїла, а) корячись вищій владі? б) слухаючись більше Бога, ніж людей? в) намагаючись жити в мирі з усіма людьми?

²⁷ Сьогодні Божим слугам слід учитися з прикладу Даниїла. Вони ‘коряться вищій владі’, слухаючись законів країни, в якій живуть (Римлян 13:1). Коли ж людські закони ідуть всупереч Божим, то народ Єгови займає позицію Ісусових апостолів, які сміливо сказали: «Бога повинно слухатися більш, як людей» (Дії 5:29). Однак це не означає, що християни є заколотниками чи бунтарями. Навпаки, вони просто прагнуть жити мирно з усіма людьми, щоб «провадити тихе й мирне життя в усякій побожності» (1 Тимофія 2:1, 2; Римлян 12:18).

28. У чому виявлялось те, що Даниїл служив Єгові «постійно»?

²⁸ Дарій двічі зауважив, що Даниїл служив Богові «постійно» (Даниїла 6:17, 21, Хом.). Корінь арамейського слова, перекладеного як «постійно», означає «рухатися по колу». Це вказує на безперервний цикл, тобто на нескінченність. Даниїл виявляв саме таку непорочність. Завдяки цьому можна було передбачити його поведінку. Коли Даниїл стикався з випробуваннями,— чи то великими, чи то малими,— ніхто не сумнівався в тому, що́ він робитиме. Він ішов шляхом, на який ступив багато десятиліть перед тим,— шляхом вірності й відданості Єгові.

29. Як сьогоднішні слуги Єгови можуть вчитися з вірної поведінки Даниїла?

²⁹ Сьогоднішні Божі слуги повинні наслідувати поведінку Даниїла. По суті, апостол Павло заохочував усіх християн розглянути приклад богобоязливих чоловіків давнини. Своєю вірою вони «правду чинили, одержували обітниці». Також, згадуючи, очевидно, Даниїла, Павло говорить, що вони «пащі левам загороджували». Тож, як слуги Єгови сьогодні, виявляймо віру й постійність, як Даниїл, і «біжімо з витривалістю в змаганні, яке призначене нам» (Євреїв 11:32, 33; 12:1, Дерк.).

[Примітки]

ЩО ВИ ЗРОЗУМІЛИ?

• Чому мідянин Дарій вирішив призначити Даниїла на високе становище?

• Яку хитру змову склали найвищі урядники та сатрапи? Як Єгова визволив Даниїла?

• Чого ми навчились, зважаючи на приклад вірності Даниїла?

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 114]

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 121]

[Ілюстрація на сторінці 127]

Даниїл служив Єгові «постійно». А ви?