Вони виконували волю Єгови

Даниїл служив Богові постійно

РІДКО коли хід історії змінюється за одну ніч. Однак саме так сталося 539 року до н. е., коли мідяни та перси всього за кілька годин повалили Вавилонську імперію. На той час пророк Єгови Даниїл вже майже 80 років жив у Вавилоні як єврейський вигнанець. Будучи у віці, мабуть, за дев’яносто років, Даниїл мав невдовзі зустрітися з найбільшим випробовуванням своєї бездоганності перед Богом.

Після падіння Вавилона спершу здавалося, що Даниїлу добре ведеться. Новим царем був мідянин Дарій, 62-річний чоловік, який прихильно ставився до Даниїла. Одним з перших заходів, котрих Дарій вжив як цар, було призначення 120 сатрапів і трьох найвищих урядниківa. Даниїл був одним з тих трьох привілейованих чоловіків. Усвідомлюючи виняткові здібності Даниїла, Дарій навіть збирався призначити його головним міністром! Саме тоді відбулися події, які докорінно змінили плани царя.

Підступний план

Даниїлові найвищі співурядники разом з великою групою сатрапів звернулися до царя з ідеєю, що глибоко зацікавила його. Вони благали Дарія встановити закон, щоб, «хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев’ячої ями» (Даниїла 6:8). Можливо, Дарієві здавалося, що ці чоловіки запевняють його у своїй вірності. Він міг також подумати, що цей закон допоможе йому, чужинцеві, зміцнити свою позицію голови країни.

Однак, домагаючись того указу, найвищі урядники та сатрапи не мали на думці інтересів царя. Вони «стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього». Тому ті інтригани зробили такий висновок: «Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога» (Даниїла 6:5, 6). Знаючи, що Даниїл щоденно молився до Єгови, вони думали, як зробити це злочином, що карається смертю.

Можливо, ті найвищі урядники й сатрапи затаїли злобу на Даниїла тому, що він «блищав над [ними], бо в ньому був високий дух, і цар задумував поставити його над усім царством» (Даниїла 6:4). Даниїлова чесність могла також накладати небажані для них обмеження на корупцію та хабарництво. Хоч би як там було, ті чоловіки переконали царя підписати указ, який став частиною «закону мідян та персів, що не міг би бути відмінений» (Даниїла 6:9, 10).

Даниїл залишається непохитним

Чи припинив Даниїл молитися до Єгови, коли дізнався про цей новий закон? Ні в якому разі! Він ставав на коліна у своїй горішній кімнаті й тричі на день молився до Бога, «бо робив так і перед тим» (Даниїла 6:11). Коли він молився, його вороги «поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога» (Даниїла 6:12). Вони донесли справу до царя, і Дарій дуже засмутився, що підписаний ним закон звинувачує Даниїла. У розповіді сказано: «Аж до заходу сонця силувався визволити його». Але навіть цар не міг скасувати закон, який він сам запровадив. Тому Даниїла вкинули у лев’ячу яму, очевидно, у запале чи підземне місце. «Твій Бог, що ти Йому [«постійно», Хом.] служиш, Він завжди врятує тебе!» — запевнив Даниїла цар (Даниїла 6:13—17).

Після безсонної ночі, проведеної в пості, Дарій поспішив до тої ями. Даниїл був живий і здоровий! Цар відреагував моментально. Він покарав Даниїлових ворогів і їхні сім’ї, наказавши, щоб їх укинули в лев’ячу яму. Дарій також оголосив по всьому своєму царстві: «Щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом» (Даниїла 6:18—28).

Урок для нас

Даниїл подав чудовий приклад вірності. Навіть цар, який не поклонявся Єгові, помітив, що Даниїл служив Йому «постійно» (Даниїла 6:17, 21, Хом.). Арамейський корінь слова, перекладеного «постійно», в основному означає «рухатися по колу». Це вказує на безперервність. Як це добре описує Даниїлову незламну бездоганність перед Єговою!

Даниїл розвинув рису постійності задовго до того, як його вкинули в лев’ячу яму. Потрапивши у вавилонський полон у молодому віці, він відмовився споживати харчі та напої, заборонені Мойсеєвим Законом чи забруднені язичеськими ритуалами (Даниїла 1:8). Пізніше він сміливо оголосив Божу звістку вавилонському царю Навуходоносору (Даниїла 4:16—22). За кілька годин перед падінням Вавилона Даниїл безстрашно проголосив Божий присуд царю Валтасару (Даниїла 5:22—28). Отже, коли Даниїлові загрожувала лев’яча яма, він залишався вірним, як і раніше.

Ви теж можете служити Єгові постійно. Чи ви молоді віком? Тоді вже тепер розвивайте рису постійності, відкидаючи лихе товариство цього світу й зіпсуту поведінку. Якщо ви вже деякий час служите Богові, залишайтеся вірними й витривалими. Не здавайтеся, тому що кожне випробування, з яким ми зустрічаємося, дає нам нагоду показати Єгові, що ми постановили служити йому постійно (Филип’ян 4:11—13).

[Примітка]