«Шукайте Єгову», поклоняючись йому згідно з його волею

 1. Які благословення має кожен, хто належить до Божого народу?

ЯКА ж честь знати Бога, котрий виконує пророцтва! Через Осію Єгова запевнив, що благословить кожного, хто служить йому: «Заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа». Пророк писав про мирні райські умови, в яких жив Божий народ після повернення з вавилонської неволі. Подібно й сьогодні народ Бога духовно процвітає і живе в безпеці; можна сказати, що він перебуває в духовному раю (Осії 2:20—22). Як присвячений Божий служитель і Свідок Єгови, ти носиш його ім’я і, безперечно, хочеш робити це завжди (Ісаї 43:10, 12; Дії 15:14).

2, 3. а) Чому в давнину Єгова зненавидів поклоніння свого народу? б) Чому нам слід розглянути звістки 12 пророків?

² Давній Ізраїль був народом, присвяченим Єгові, й отримав від нього настанови і закони, яких не мав жоден інший народ (Повторення Закону 4:33—35). Але наприкінці IX століття до н. е. ізраїльтяни настільки змінилися, що Бог доручив пророку Амосу сказати: «Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята... І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх» (Амоса 5:21, 22). Звичайно, сьогодні Бог не звертається з подібними словами до всесвітнього християнського збору. Але що б ти відчув, якби Єгова дав таку оцінку твоєму служінню? Яке застереження у словах Амоса ти бачиш для себе?

³ У давнину народ Бога вважав, що поклоняється йому правильно. Однак багато ізраїльтян приносили жертви на пагірках і служили язичницьким богам, наприклад ханаанському богу Ваалу та зображенням телят. Вони поклонялись небесному війську і водночас складали обітниці перед Єговою. Тому правдивий Бог посилав пророків, щоб ті заохочували його народ повернутись до нього і до чистого поклоніння (2 Царів 17:7—17; 21:3; Амоса 5:26). З цього видно, що навіть присвячені Богу служителі часом мають виправляти своє мислення і поведінку. Тож слід аналізувати себе, аби переконатися, що ми не відступили від поклоніння, яке схвалює Єгова.

 4. Якою була ситуація в Ізраїлі за часів царя Єровоама II?

⁴ Перенесімось подумки в той час, коли від імені Бога говорили перші з 12 пророків. Вони попереджали про день Єгови, прихід якого мав принести знищення десятиплемінного ізраїльського царства. Однак здавалось, що народ процвітає. Як пророкував Йона, цар Єровоам II відновив кордони Ізраїля від Дамаску, що на півночі, аж до Мертвого моря (2 Царів 14:24—27). Єровоам чинив зло, але Єгова виявляв довготерпіння, не бажаючи стерти Ізраїль з лиця землі. Бог давав ізраїльтянам час, щоб вони покаялись і «навернулись», тобто шукали його. Так вони могли уникнути знищення (Амоса 5:6).

 5. Чому Єгова відкинув ізраїльтян?

⁵ Заможні ізраїльтяни мали час, щоб повернутись до Єгови: пізнати його ближче й догоджати йому. Але вони були самовпевнені і навіть говорили: «Не досягне до нас і не стріне оце нас нещастя» (Амоса 9:10). Вони забули Єгову, тому що «наситилися — і загордилось їхнє серце» (Осії 13:6). Не слід думати, що ці давні події ніяк не стосуються нас. Зауваж, чому Єгова судився з ізраїльтянами: «Тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком». Вони та їхні сім’ї належали до присвяченого народу Єгови. І все ж їм бракувало правдивого знання про Бога (Осії 4:1, 6).

 6. У якому розумінні ізраїльтянам бракувало знання про Бога?

⁶ Річ не в тім, що вони не знали вказівок Бога, адже в Ізраїлі батьки мали обговорювати їх зі своїми дітьми. Більшість ізраїльтян довідувались про описані в Біблії події від батьків та інших людей, чули про них на народних зборах (Вихід 20:4, 5; Повторення Закону 6:6—9; 31:11—13). Наприклад, їм було відомо, що сталося, коли Аарон зробив золоте теля, поки Бог давав Мойсеєві Десять заповідей на горі Сінай (Вихід 31:18—32:9). Тому можна сказати, що ізраїльтяни за днів 12 пророків знали Закон і події минулого. Однак знання не приносило їм жодної користі: воно не спонукувало їх поклонятись Богові згідно з його волею.

 7. а) Чому ізраїльтяни так легко відійшли від Бога? б) Як християнин може почати забувати про свого Творця?

⁷ Можливо, тебе дивує, що ізраїльтяни так легко відійшли від Бога. Осія описав, як це сталось: «Ізраїль забув про свого Творця» (Осії 8:14). У цьому біблійному вірші в тексті оригіналу вжито форму єврейського дієслова, що в перекладі означає «почав забувати». Тут ідеться не про те, що ізраїльтяни раптом втратили пам’ять. Вони поступово забували, наскільки важливо поклонятися Єгові саме так, як цього хоче він. Чи може християнин потрапити в таку ж пастку? Подумаймо, наприклад, про чоловіка, який сумлінно піклується про свою сім’ю (1 Тимофія 5:8). Цілком природно, що він серйозно ставиться до роботи. Але обставини можуть скластися так, що чоловік вирішить пропустити заради роботи кілька християнських зібрань. З часом йому буде неважко знайти привід не піти на зібрання, і він робитиме це дедалі частіше. Поступово його взаємини з Богом ослабнуть, і він почне забувати про свого Творця. Щось подібне може статися з християнином, чиї батьки або родичі не поділяють його вірувань. Він має вирішити, скільки часу приділяти їм і коли це робити (Вихід 20:12; Матвія 10:37). Крім того, треба визначити, скільки часу й уваги віддавати розвагам, хобі чи подорожам.

 8. Що у дні Амоса означав вислів «чистота зубів»?

⁸ Ми вивчаємо Боже Слово і застосовуємо отримані знання в житті. І все ж кожному з нас варто звернути увагу на вислів «чистота зубів» з книги Амоса. Через цього пророка Бог застерігав свій народ: «Я вам дав чистоту зубів по всіх ваших містах, і брак хліба по всіх ваших місцях» (Амоса 4:6). Ізраїльтяни мали чисті зуби не тому, що чистили їх, а тому, що голодували. Крім того, Бог попереджав, що пошле «не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова» (Амоса 8:11).

9, 10. а) Як може статися, що християнин почне духовно голодувати? б) Чому нам слід пам’ятати, наскільки небезпечний духовний голод?

⁹ Слова Амоса стосуються і християнського світу, який перебуває в плачевному стані. Натомість для Божого народу відкрились «небесні отвори». По цілому світі служителі Бога мають надмір духовних дарів (Малахії 3:10; Ісаї 65:13, 14). Однак кожному з нас варто запитати себе: «Чи я добре харчуюсь духовно?» Цікаво, що, згідно з деякими дослідженнями, тварини, в мозку яких пошкоджений центр голоду, втрачають апетит і можуть померти, хоча мають багато їжі. Чи може так статися, що в християнина буде настільки уражений духовний центр голоду, що він почне недоїдати, маючи вдосталь духовної поживи?

¹⁰ Проаналізувавши свої обставини, подумай: Єгова давав ізраїльтянам дуже багато духовної їжі. Вони мали Закон, завдяки якому могли зміцнювати свої взаємини з Богом; вони повинні були навчати своїх дітей про Бога, а пророки допомагали їм зрозуміти Божу волю. Незважаючи на все це, ізраїльтяни почали забувати Єгову. Біблія говорить, що за днів Осії вони «наситилися [матеріальними благами] — і загордилось їхнє серце» (Осії 13:6; Повторення Закону 8:11; 31:20). Якщо ми не хочемо, щоб занепокоєння матеріальним становищем відсунуло на другий план наші взаємини з Богом, нам потрібно пам’ятати, що така небезпека існує (Софонії 2:3). 

11, 12. а) Чому під час правління царя Уззійї пророки мали закликати народ повернутися до Єгови? б) Потребу в чому підкреслював Йоіл?

¹¹ Коли над Ізраїлем правив Єровоам II, царем Юди був Уззійя, якого ще називали Азарією. Він розширив свої володіння і розбудував Єрусалим. Уззійя «сильно зміцнився», тому що «допоміг йому Бог». Він «робив... угодне в Господніх очах», і «став він звертатися до Бога». Однак багато юдеїв продовжували складати жертви на пагірках (2 Хронік 26:4—9).

¹² Як бачимо, мешканці Юди та Ізраїлю носили ім’я Бога, але вони змішували поклоніння йому з тим, що він не схвалював. Пророки намагалися допомогти їм відрізнити правдиве поклоніння від фальшивого. Через Йоіла Бог закликав: «Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!» (Йоіла 2:12). Зауваж: Бог хотів, щоб люди вернулися до нього «всім серцем». Отже, проблема крилася в їхньому серці (Повторення Закону 6:5). Вони поклонялись Єгові, але робили це не від душі. Бог знову і знову нагадував через пророків, наскільки важливі милість, справедливість і лагідність — риси, які походять з серця (Матвія 23:23).

13. На що мали звертати увагу юдеї після повернення з вавилонської неволі?

¹³ Розгляньмо також, що відбувалось після повернення юдеїв у свій край. Хоча вони відновили поклоніння згідно з вимогами Закону, не можна сказати, що все було гаразд. Юдеї постили на річницю подій, пов’язаних із знищенням Єрусалима. «Чи то ви постили для Мене?» — запитав Єгова. Спустошення міста було виявом Божого правосуддя, тому не слід було горювати з приводу цієї події. Замість того щоб жити минулим і постити в жалобі, юдеї мали відзначати свята й радіти, а також втішатися благословеннями, які приносить правдиве поклоніння (Захарія 7:3—7; 8:16, 19). Крім того, їм треба було звертати увагу і на інші справи. На які саме? «Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість... і не думайте зла один одному в серці своєму» (Захарія 7:9, 10). Усім нам корисно поміркувати над тим, чого ці пророки навчали ізраїльтян про поклоніння Богу від усього серця.

14. а) Що після повернення з вавилонської неволі мали зробити юдеї, аби Єгова схвалював їхнє поклоніння? б) Як пророки показували, що́ є найважливішим у поклонінні Богові?

¹⁴ Що означає поклонятися Богу від усього серця? А яким вимогам мали відповідати юдеї до того, як потрапили в полон, і після нього? Тобі відомо, що вони мусили дотримуватись моральних норм Єгови. Божий народ також повинен був виконувати Закон, наприклад збиратися, щоб почути, в чому полягає воля Бога. До того ж Бог через своїх пророків підкреслював, наскільки важливо розвивати і виявляти милість, справедливість, смиренність, милосердя та скромність. Зверни увагу, як Єгова наголошував на цьому: «Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання — більше від цілопалень». «Сійте собі на справедливість, за милістю жніть» (Осії 6:6; 10:12; 12:7). Михей сказав: «Чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Михея 6:6—8). А пророк Софонія заохочував Божий народ: «Шукайте Господа [«Єгову», НС], всі покірні землі... Шукайте правди, шукайте смирення» (Софонії 2:3). Такі риси мають виявляти ті, хто хоче, щоб Єгова схвалював їхнє поклоніння.

15. Як, згідно з настановами пророків, християни мають поклонятися Єгові?

¹⁵ Яку роль ці риси відіграють у нашому поклонінні Богові? Ось приклад. Тобі відомо, що проповідування доброї новини про Царство — це найважливіше завдання (Матвія 24:14; Дії 1:8). Але запитай себе: «Як я ставлюся до проповідування на моїй території: як до обтяжливого обов’язку чи як до можливості донести людям життєдайну звістку з Біблії? Чи я виявляю до них милосердя?» Якщо ми керуємось милосердям і милістю, то будемо попереджати інших про день Єгови. Нам потрібно бути справедливими і праведними, адже це допоможе нести добру новину усіляким людям (1 Тимофія 2:4).

16, 17. Чому сумирність і скромність необхідні в поклонінні Богу?

¹⁶ Подумай також про наш важливий обов’язок відвідувати християнські зібрання (Євреїв 10:24, 25). Чи ти думав, як відвідування зібрань пов’язане з сумирністю і скромністю? Сумирна людина покірно приймає настанови і застосовує їх у житті. Тому можна сказати, що вона діє згідно з присудами Єгови. А скромна людина визнає свої обмеження й усвідомлює потребу в підбадьоренні та знанні, які отримує на зібраннях.

¹⁷ Зі сказаного вище ми бачимо цінність того, про що навчали пророки. Але як бути, якщо, прочитавши попередні абзаци, ти помітив, що тобі потрібно в чомусь виправитись? Або, можливо, тебе непокоять спогади про серйозні помилки, яких ти колись припустився. З книг 12 пророків ти отримаєш потіху і підтримку.

18. а) Кого особливо потішить звістка 12 пророків? б) Які почуття в тебе викликає те, що Єгова спонукав свій народ повернутись до нього?

¹⁸ Як бачимо, 12 пророків не лише викривали гріхи і виголошували вироки. Вони передавали слова Єгови, якими він спонукував свій народ повернутись до нього. Поміркуй, що ми дізнаємось про Єгову із заклику Осії: «Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував — і нас вилікує, ударив — і нас перев’яже!.. Пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа!» (Осії 6:1—3). Справді, Бог Єгова, будучи справедливим, виконав свій вирок над Ізраїлем, а згодом і над Юдою. І все ж його народ мав розуміти, що ці покарання посприяють відновленню їхнього духовного здоров’я (Євреїв 12:7—13). Якби цей бунтівний народ навернувся, Єгова «вилікував» би і «перев’язав» би його. Уяви собі чоловіка, який стає на коліна, щоб перев’язати рану свого друга. А тепер уяви в ролі цього чоловіка Єгову. Сповнений милосердя, він «перев’язує» рани тих, хто до нього повертається. Хіба це не спонукує нас повернутись до Єгови, якщо ми згрішили проти нього? (Йоіла 2:13).

19. Що означає знати Єгову?

¹⁹ Що необхідно для того, аби повернутись до Єгови? Осія нагадує нам, що потрібно не просто знати про Бога, треба «намагатись пізнати» його. В одному сучасному довіднику про слова з Осії 6:3 сказано: «Є велика різниця між тим, що хтось знає про Бога і знає його. Це так само, як читати про кохання і бути закоханим». Нам не слід задовольнятись поверховими знаннями про Єгову. Він має стати для нас реальною особою, справжнім Другом, до якого ми завжди можемо звернутись (Єремії 3:4). Якщо ти маєш такі взаємини з Богом, то розумієш, які почуття викликають у нього ті чи інші твої вчинки. А це допомагає служити йому згідно з його волею.

20, 21. Як цар Йосія показав, що по-справжньому цінує знання про Бога?

²⁰ Цар Йосія подав чудовий приклад у тому, як слід ставитись до правдивого поклоніння. Обговорімо це детальніше. Коли Йосія став царем, народ переживав духовний занепад: з часів Манасії та Амона серед нього ширились ідолопоклонство, насилля та обман (2 Царів 21:1—6, 19—21). Йосія відгукнувся на заклик Софонії шукати Єгову, адже він «розпочав... звертатися до Бога батька свого Давида». Цар Йосія вирішив очистити від ідолопоклонства не тільки Юду, але й територію, яка належала колись до північного царства (Софонії 1:1, 14—18; 2:1—3; 3:1—4; 2 Хронік 34:3—7).

²¹ Йосія продовжував шукати Єгову і після цього. Він наказав відремонтувати храм. Під час робіт було знайдено «книгу Господнього Закону, даного через Мойсея», очевидно оригінальний текст Закону. Що зробив Йосія, коли йому почали читати цю книгу? «І сталося, як цар почув слова книги Закону, то роздер свої шати». Він також «роздер» своє серце і відразу став діяти відповідно до записаного в Законі. Йосія не виправдовував себе, кажучи, що вже і так багато зробив. Чи ти пригадуєш, які результати принесла боротьба з ідолопоклонством? «За всіх днів його [Ізраїлеві сини] не відступали від Господа, Бога своїх батьків» (2 Хронік 34:8, 14, 19, 21, 30—33; Йоіла 2:13).

22. Чим приклад Йосії може бути корисним для нас?

²² Ти міг би запитати себе: «А що зробив би я?» Чи ти, як Йосія, прислухався б до слів пророків і змінив би свою поведінку та спосіб мислення? Часи Софонії і Йосії вже давно минули, але нам теж треба відгукуватися на Божі звістки і поради. Якщо християнин глибоко в серці відчуває, що йому необхідно щось змінити в житті або в поклонінні Богу, то роздуми над книгами 12 пророків можуть спонукати його до рішучих дій (Євреїв 2:1).

23. Що ти можеш зробити, якщо відчуваєш необхідність у чомусь покращитись?

²³ Можливо, ти іноді відчуваєш те саме, що Йона, коли він був у череві великої риби: «Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий [«чи побачу я знову твій святий храм?», НС]» (Йони 2:5). Нас, недосконалих людей, котрі роблять помилки, потішають слова Єгови: «Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас!» (Малахії 3:7). Якщо ти усвідомлюєш, що тобі треба зміцнити взаємини з Єговою, старійшини у твоєму зборі з радістю допоможуть тобі. Пригадай, що робить водій автомобіля, коли рушає з місця: він починає їхати на першій швидкості. Подібно й тобі найважливіше почати рух, а потім ти зможеш, так би мовити, збільшити швидкість. Не сумнівайся, що Єгова з радістю прийме і підтримає тебе, адже він «ласкавий... та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий» (Йоіла 2:12—14). Безумовно, звістки пророків підбадьорять кожного, хто прагне поклонятися Богові згідно з його волею.