«Не лякайся, черідко мала»
«Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство» (ЛУКИ 12:32).
1. На підставі чого Ісус сказав: «Не лякайся, черідко мала»?
«ШУКАЙТЕ Царства Божого» (Луки 12:31, Деркач). Сказавши ці слова до своїх учнів, Ісус подав принцип, який керує мисленням християн від його днів аж донині. Боже Царство повинно займати перше місце в нашому житті (Матвія 6:33). А втім, Лука пише, що далі Ісус промовив ніжні та заспокійливі слова до особливої групи християн. Він сказав: «Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство» (Луки 12:32). Як Добрий Пастир, Ісус знав, що його близьких учнів чекали попереду буремні часи. Але їм не було чого лякатись, якщо вони і далі шукали Божого Царства. Отже, його слова не були грубим наказом. Навпаки, вони були ласкавою обіцянкою, яка сповнювала їх впевненістю та відвагою.
2. З кого складається мала черідка і чому вони мають особливий привілей?
2 Ісус говорив до своїх учнів, яких він назвав «малою черідкою». Він також говорив до тих, кому Єгова має ‘дати Царство’. Порівняно з величезним натовпом, який мав прийняти Ісуса у пізніші часи, ця група була справді дуже маленькою. Вони також вважалися цінними, бо їх було вибрано для видатного царського служіння у майбутньому. Єгова, їхній Отець і Великий Пастир, кличе їх, щоб вони отримали небесний спадок у Христовому Месіанському Царстві.
Мала черідка
3. Яке величне видіння малої черідки бачив Іван?
3 З кого ж складається ця мала черідка, яка має такий чудовий привілей? З послідовників Ісуса Христа, помазаних святим духом (Дії 2:1—4). Побачивши їх як небесних співаків з арфами в руках, апостол Іван написав: «Я глянув,— і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім’я Його й Ім’я Отця Його, написане на своїх чолах. Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві, не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні» (Об’явлення 14:1, 4, 5).
4. Яке становище займає сьогодні мала черідка на землі?
4 Починаючи з П’ятидесятниці 33 року н. е., ці зачаті духом помазанці служать послами Христа на землі (2 Коринтян 5:20). Сьогодні залишився тільки останок з них, члени котрого служать разом як клас вірного і мудрого раба (Матвія 24:45; Об’явлення 12:17). Зокрема з 1935 року до них приєднуються «інші вівці», мільйони християн, які мають земну надію. Вони допомагають у проповідуванні доброї новини по цілій землі (Івана 10:16).
5. Який склад розуму мають члени останку малої черідки і чому їм не треба боятися?
5 Який же склад розуму мають члени останку цієї малої черідки, котрі ще на землі? Знаючи, що вони отримають «царство непохитне», ці люди виконують своє священне служіння з побожним страхом і благоговінням (Євреїв 12:28). Вони смиренно усвідомлюють, що мають безцінний привілей, і це приносить їм надзвичайну радість. Згідно зі словами, якими Ісус описав Царство, вони знайшли «одну дорогоцінну перлину» (Матвія 13:46). Хоча наближається велика скорбота, Божі помазанці живуть без страху. Незважаючи на те що́ незабаром прийде на світ людства під час ‘дня Господнього, великого та славного’, вони не мають хворобливого страху перед майбутнім (Дії 2:19—21). Чого ж їм боятися?
Кількість зменшується
6, 7. а) Чому сьогодні на землі так мало членів малої черідки? б) Як кожна людина повинна ставитися до своєї надії?
6 За останні роки кількість членів малої черідки, які все ще живуть на землі, дуже зменшилася. Це видно зі звіту про Спомин 1994 року. У близько 75 000 зборів народу Єгови тільки 8617 осіб, споживаючи символи, виявили свою належність до останку (Матвія 26:26—30). А всіх присутніх було 12 288 917. Помазані християни знають, що цього слід сподіватися. Єгова визначив обмежене число — 144 000 — для малої черідки, і він збирає її ще з П’ятидесятниці 33 року н. е. Тому логічно дійти висновку: покликання до малої черідки підійде до завершення, коли добереться цю кількість, і факти свідчать, що загальний збір цих особливо благословенних осіб закінчився в 1935 році. Проте пророкувалося, що інші вівці в час кінця виростуть у «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків». З 1935 року Єгова почав проводити загальний збір членів цього великого натовпу, які мають надію жити вічно на райській землі (Об’явлення 7:9; 14:15, 16; Псалом 37:29).
7 Більшість членів малої черідки, які ще є на землі, вже мають по 70, 80 або й 90 років. Дехто з них пережив 100-літній рубіж свого життя. Всі вони, хоча б якого віку були, знають, що зрештою об’єднаються з Ісусом Христом через небесне воскресіння і правитимуть з ним у його славному Царстві. Члени великого натовпу будуть земними підданими Христа-Царя. Радіймо ж з того, що Єгова приготував для тих, хто любить його. Це не особиста справа кожного вибирати собі надію. Єгова визначає її. Тому обидві групи можуть радіти своїй надії на щасливе майбутнє — чи то в небесному Царстві, чи то на райській землі під тим Царством (Івана 6:44, 65; Ефесян 1:17, 18).
8. На якому етапі є праця попечатання 144 000 і що відбудеться, коли це число вже буде добрано?
8 Ця мала черідка із 144 000 осіб утворює «Ізраїль Божий», який замінив у Божих намірах природний Ізраїль (Галатів 6:16). Отже, останок складається з тих членів духовного народу, які ще є на землі. Ці члени останку отримують печатку остаточного схвалення Єгови. Власне ці події побачив апостол Іван у видінні: «Бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю, говорячи: «Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!» І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен [духовних] Ізраїлевих синів» (Об’явлення 7:2—4). Оскільки ця праця попечатання духовного Ізраїлю вже на завершальному етапі, попереду нас чекають захопливі події. Перш за все це вказує на близькість «великої скорботи», коли на землю буде відпущено чотири нищівні вітри (Об’явлення 7:14, Філарет).
9. Як почуває себе мала черідка, спостерігаючи за зростом великого натовпу?
9 Ті члени великого натовпу, які вже зібрані, нараховують мільйони. Як же це зігріває серце останка! Хоча члени малої черідки на землі далі зменшуються числом, вони навчили і приготували кваліфікованих чоловіків з великого натовпу для виконання відповідальностей, пов’язаних з розширенням Божої земної організації (Ісаї 61:5). Так як і сказав Ісус, будуть люди, котрі переживуть велику скорботу (Матвія 24:22).
«Не лякайся»
10. а) Який напад на Божий народ незабаром почнеться і до чого це приведе? б) Які запитання повинен поставити собі кожен із нас?
10 Сатана і його демони вже обмежені до землі. Тому він та його зграї готуються до рішучого нападу на народ Єгови. Цей передречений у Біблії напад описується як напад Ґоґа з Маґоґа. І на кого ж Сатана особливо скеровує його? Чи не на останніх членів малої черідки — на духовний Ізраїль Божий, — які мирно «сидять посеред землі»? (Єзекіїля 38:1—12). Так, але останок вірного помазаного класу разом зі своїми відданими друзями, іншими вівцями, стануть свідками того, як напад Сатани прискорить разючу відповідь Бога Єгови. Він виступить на захист свого народу і це стане раптовим початком «Господнього дня, великого та страшного!» (Йоіла 3:4). Сьогодні вірний і мудрий раб проводить важливе служіння, яке рятує життя, і попереджає про початок дій Єгови (Малахії 4:5; 1 Тимофія 4:16). Чи ти підтримуєш ділом це служіння, проповідуючи добру новину про Царство Єгови? Чи ти далі робитимеш це як безстрашний вісник Царства?
11. Чому сьогодні необхідно мати відважний дух?
11 З огляду на теперішню ситуацію у світі, як же своєчасно для членів малої черідки зважати на скеровані до них Ісусові слова: «Не лякайся, черідко мала»! Такий відважний дух є необхідним, якщо взяти до уваги те, що всі сьогоднішні події відбуваються згідно з наміром Єгови. Кожен член малої черідки усвідомлює потребу витерпіти до кінця (Луки 21:19). Кожен член останку повинен витерпіти і залишитися вірним так, як витерпів і залишився вірним до кінця свого земного життя Господь і Пан малої черідки, Ісус Христос (Євреїв 12:1, 2).
12. Як Павло, подібно до Христа, заохочував помазаних християн не мати страху?
12 Всім помазаним потрібно мати такий самий спосіб мислення, який мав апостол Павло. Візьміть до уваги, наскільки його слова як помазаного публічного вісника воскресіння узгоджуються з Ісусовим заохоченням не мати страху. Павло писав: «Пам’ятай про Ісуса Христа з насіння Давидового, що воскрес із мертвих, за моєю Євангелією, за яку я терплю муки аж до ув’язнення, як той злочинець. Але Слова Божого не ув’язнити! Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною: Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним! А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас! А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе» (2 Тимофія 2:8—13).
13. У чому члени малої черідки глибоко переконані і до чого це спонукує їх?
13 Як і апостол Павло, ті члени помазаної малої черідки, котрі залишилися, готові зносити страждання, проголошуючи могутню звістку з Божого Слова. Їхнє глибоке переконання зростає, тимчасом як вони тримаються Божих обіцянок спасіння та «вінця життя», котрого отримають, якщо залишаться вірними до смерті (Об’явлення 2:10). Через миттєве воскресіння та переміну вони об’єднаються з Христом, щоб правити разом з ним як царі. Який же тріумф для цих переможців світу, що залишилися бездоганними! (1 Івана 5:3, 4).
Унікальна надія
14, 15. В якому розумінні надія воскресіння малої черідки унікальна?
14 Надія на воскресіння, яку має мала черідка, є унікальною. Чим? Передусім тим, що їхнє воскресіння відбудеться перед загальним воскресінням «праведних і неправедних» (Дії 24:15). У дійсності воскресіння помазаних відбувається в певному порядку, згідно з важливістю, як пояснено словами з 1 Коринтян 15:20, 23: «Христос воскрес із мертвих,— первісток серед покійних. Кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу [«присутності», НС]». Виявляючи таку ж витривалість та віру, яку мав Ісус, члени малої черідки знають, що́ їх чекає після закінчення їхнього земного шляху, зокрема від часу, коли правдивий Господь прийшов до свого храму 1918 року (Малахії 3:1, НС).
15 Павло дає нам ще одну підставу вважати це воскресіння унікальним. У 1 Коринтян 15:51—53 він писав: «Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,— раптом, як оком змигнути, при останній сурмі... Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя». Це стосується тих з малої черідки, які помирають під час Христової присутності. Їм не потрібно спати сном смерті якийсь період часу, вони одягаються в безсмертя «раптом, як оком змигнути».
16, 17. Яке особливе благословення, пов’язане з їхньою надією на воскресіння, мають сьогодні помазані християни?
16 У світлі цього розуміння ми можемо охопити зміст слів апостола Івана, які знаходимо в Об’явлення 14:12, 13. Він писав: «Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру! І почув я голос із неба, що до мене казав: «Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух,— вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом».
17 Яка ж унікальна нагорода чекає останок малої черідки! Їхнє воскресіння відбувається швидко, відразу після того, як вони засинають смертельним сном. Якої ж чудової переміни зазна́ють члени останку, приступаючи до своїх призначень у духовній сфері! Оскільки вже тепер відбувається таке прославлення малої черідки і вже майже завершилося виконання головних біблійних пророцтв, останнім членам малої черідки дійсно нема чого ‘лякатись’. Їхня безстрашність підкріпляє членів великого натовпу, яким також слід набиратися відваги і чекати визволення в час найбільшого неспокою за цілу історію існування землі.
18, 19. а) Чому час, в якому ми живемо, є вкрай нагальним? б) Чому помазанцям та іншим вівцям не потрібно боятися?
18 Перегляд діяльності малої черідки допомагає її членам, а також членам великого натовпу і далі боятися правдивого Бога. Година його суду вже надійшла, і сприятливий час, який ще зостався, є дуже цінним. Залишається справді мало часу для того, щоб інші теж могли діяти. Однак ми не боїмося, що Божий намір не сповниться. Він обов’язково матиме успіх!
19 Вже тепер чути гучні небесні голоси, які звіщають: «Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його,— і Він зацарює на вічні віки» (Об’явлення 11:15). Немає сумніву, Великий Пастир, Єгова, веде своїх овець «ради Ймення Свого по стежках справедливости» (Псалом 23:3). Мала черідка вірно йде до своєї небесної нагороди. Інші вівці будуть визволені і безпечно проведені через велику скорботу, щоб утішатися вічним життям на землі у Божому славному Царстві під правлінням Ісуса Христа. Отже, хоч Ісус звертався до малої черідки, всі Божі слуги на землі мають підставу слухатися його слів: «Не лякайся».
Чи ви можете пояснити?
◻ Чому нам слід сподіватися зменшення числа останку малої черідки?
◻ Якою є ситуація помазаного останку сьогодні?
◻ Чому християнами не повинен оволодівати страх, незважаючи на близький напад Ґоґа з Маґоґа?
◻ Чому зокрема сьогодні надія на воскресіння 144 000 є унікальною?