Говоріть Боже слово зі сміливістю
«Іди, пророкуй Моєму народові» (АМОСА 7:15).
1, 2. Ким був Амос і що про нього розповідає Біблія?
ОДИН свідок Єгови зіткнувся у служінні зі священиком. Той вимагав: «Припини проповідувати! Забирайся звідси геть!» Що зробив свідок? Чи він піддався тиску, чи, навпаки, продовжував говорити Боже слово зі сміливістю? Про це можна довідатись, адже той свідок описав свою історію у книзі, яка носить його ім’я,— біблійній книзі Амоса. Але перш ніж ми більше дізнаємося про ту зустріч зі священиком, розгляньмо деякі відомості про життя Амоса.
2 Ким був Амос? Коли і де він жив? Відповіді на ці запитання знаходимо в Амоса 1:1: «Слова Амоса, що був між вівчарями з Текої... за днів Уззійї, Юдиного царя, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя». Амос був мешканцем Юди. Його рідним містом була Текоя, що лежала 16 кілометрів південніше Єрусалима. Він жив у кінці IX століття до н. е., коли в Юді правив цар Уззійя, а Єровоам II був царем десятиплемінного царства Ізраїлю. Амос був вівчарем. До того ж, згідно з Амоса 7:14, він був не лише «пастухом», але також «оброблювачем диких фіґовниць». Отже, протягом якогось періоду в році він працював сезонним робітником. Він обробляв, тобто проколював, фіги. Це робилося для того, щоб пришвидшити достигання плодів. Така робота була дуже копіткою.
«Іди, пророкуй»
3. Як нам допоможе розгляд Амосового прикладу, якщо ми почуваємося непридатними проповідувати?
3 Амос прямо каже: «Я не пророк, і не син я пророків» (Амоса 7:14). Дійсно, Амос не народився сином пророка і не вчився на пророка. Однак з усіх мешканців Юди Єгова в той час вибрав для цього призначення саме його, а не могутнього царя, вченого священика чи заможного начальника. І це служить підбадьорливим уроком для нас. Ми, можливо, не займаємо важливого становища в суспільстві і не є високоосвіченими. Чи повинні ми через це почуватися непридатними проповідувати Боже слово? Аж ніяк! Єгова може підготувати нас проголошувати його звістку навіть у важкій території. Оскільки Бог зробив це для Амоса, усім, хто бажає говорити слово Боже зі сміливістю, буде корисно розглянути приклад, який подав цей відважний пророк.
4. Чому Амосові було важко пророкувати в Ізраїлі?
4 Єгова наказав Амосу: «Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві» (Амоса 7:15). Це доручення було складним. У той час десятиплемінне царство Ізраїлю жило в мирі, безпеці і достатку. У багатьох були ‘зимові доми’ і ‘літні доми’, збудовані не зі звичайної глиняної цегли, а з дорогого «каменя тесаного». Дехто мав вишукані меблі, інкрустовані слоновою кістю, і пив вино з «винограду улюбленого» (Амоса 3:15; 5:11). Отож чимало людей стали самовдоволеними. Територія, призначена Амосові, може нагадувати територію, в якій виконує своє служіння дехто з нас.
5. До яких несправедливостей вдавалися декотрі ізраїльтяни?
5 Володіти матеріальними благами не було для ізраїльтян чимось поганим. Однак деякі ізраїльтяни накопичували багатства нечесним способом. Багаті ‘тиснули бідних’ і навіть ‘трощили вбогих’ (Амоса 4:1). Впливові купці, судді і священики змовлялися, аби грабувати бідних. Тепер перенесімось уявою назад у часі і поспостерігаймо, що роблять ці люди.
Порушення Божого Закону
6. Як ізраїльські купці визискували людей?
6 Спершу ми підемо на ринок. Там нечесні торговці намагалися «зменшити ефу», «шекля побільшити» і продати «послід збіжевий» (Амоса 8:5, 6). Вони недодавали покупцям товару, завищували ціну, а також продавали товар низької якості. Пізніше, коли купці доводили бідняків до зубожіння, нещасні мусили продавати себе в рабство. Тоді торговці купували їх «за пару капців» (Амоса 8:6, Хом.). Уявіть лише! Ті пожадливі купці оцінювали своїх співвітчизників не вище, ніж пару взуття! Яке страшне приниження нужденних і яке грубе порушення Божого Закону! Однак ці ж самі купці дотримувалися «суботи» (Амоса 8:5). Так, вони були релігійні, але тільки зовні.
7. Що дозволяло ізраїльським купцям порушувати Божий Закон?
7 Як тим купцям вдавалося безкарно порушувати Божий Закон, який наказує: «Будеш любити ближнього свого, як самого себе»? (Левит 19:18). Їм це вдавалося, оскільки судді, які мали стежити за виконанням Закону, були їхніми спільниками у злочинах. У брамі міста, де розглядалися судові справи, судді ‘брали підкупа та викривляли право убогих’. Замість того щоб захищати бідних, судді зраджували їх за хабара (Амоса 5:10, 12). Отже, судді також нехтували Божим Законом.
8. На яку поведінку лукаві священики закривали очі?
8 А як поводились ізраїльські священики? Щоб з’ясувати це, потрібно звернути увагу на інше місце. Гляньте, які гріхи священики допускали у «домі своїх богів» (НС)! Через Амоса Бог сказав: «Син і його батько вчащають до однієї блудниці, щоб святе Моє Ймення зневажити» (Амоса 2:7, 8). Тільки подумайте! В Ізраїлі батько і його син чинили неморальність з тією самою храмовою блудницею. А ті лукаві священики закривали очі на таку неморальність! (Левит 19:29; Повторення Закону 5:18; 23:18).
9, 10. У яких порушеннях Божого Закону були винні ізраїльтяни і як той час можна порівняти з нашим?
9 Щодо іншого гріха Єгова сказав: «Вони стелять одіж заставлену, щоб півлежати при кожному жертівнику, і п’ють в домі Бога свого [«своїх богів, НС»] вино від покараних» (Амоса 2:8). Як священики, так і інші люди нехтували закон, записаний у Вихід 22:25, 26, де сказано, що одяг, взятий у заставу, необхідно повернути до заходу сонця. Натомість вони використовували цей одяг як підстилку, на якій сиділи під час бенкетів і пиятик, влаштованих на честь фальшивих богів. А за гроші, стягнуті з покараних бідняків, купували вино, яке пили на святах фальшивої релігії. Як же далеко вони відступили від стежки чистого поклоніння!
10 Ізраїльтяни безсоромно порушували дві найбільші заповіді Закону: любити Єгову і любити ближніх. Тому Бог послав Амоса, щоб той засудив їх за невірність. Сьогодні народи світу, у тому числі християнського світу, є у такому ж зіпсутому стані, як стародавній Ізраїль. У той час як декотрі люди розкошують, багато інших спустошені фінансово й емоційно через непорядність нечесних провідників світу комерції, політики і фальшивої релігії. Однак Єгова небайдужий до тих, хто страждає і хто шукає його. Тому він доручив своїм сучасним слугам виконувати працю, подібну до Амосової,— сміливо проповідувати Його слово.
11. Чого ми можемо навчитися з прикладу Амоса?
11 Через те що праця, яку виконуємо ми, подібна до праці, яку виконував Амос, нам буде дуже корисно розглянути його приклад. Фактично Амос показує нам, 1) що́ слід проповідувати, 2) як слід проповідувати і 3) чому противники не можуть зупинити нашу працю проповідування. Розгляньмо ці пункти по порядку.
Як ми можемо наслідувати Амоса
12, 13. Як Єгова показував, що він незадоволений ізраїльтянами, і якою була їхня реакція?
12 Як Свідки Єгови, у своєму християнському служінні ми зосереджуємось на тому, щоб проповідувати Царство і робити людей учнями (Матвія 28:19, 20; Марка 13:10). Але також ми звіщаємо Божі перестороги, як і Амос проголошував, що Єгова виконає суворий присуд над злими. Наприклад, з Амоса 4:6—11 видно, що Єгова неодноразово висловлював своє незадоволення Ізраїлем. Він зробив так, що у людей був «брак хліба», «стримав [їм] дощ», бив їх «посухою та зеленячкою [«насилаючи ржу на хліб у полі», Кул.]» і посилав на них «моровицю». Чи це спонукало ізраїльтян покаятись? «Ви не вернулись до Мене»,— сказав Бог. Справді, ізраїльтяни знову й знову відкидали Єгову.
13 Єгова покарав тих нерозкаяних ізраїльтян. Але спершу вони отримали пророчу пересторогу. Згідно з цим Бог проголосив: «Не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Амоса 3:7). Бог відкрив Ноєві, що прийде Потоп, і наказав йому звіщати пересторогу. Подібно Єгова сказав Амосові дати народу останню пересторогу. На жаль, Ізраїль знехтував Божою звісткою і не зробив належних кроків.
14. Яка подібність існує між часом Амоса і нашим часом?
14 Ви, без сумніву, погодитеся, що існує разюча подібність між часом Амоса і нашим часом. Ісус Христос пророкував, що протягом часу кінця стануться численні лиха. Він також передрік усесвітню працю проповідування (Матвія 24:3—14). Але сьогодні, як і в дні Амоса, більшість людей ігнорують ознаки часу, а також звістку про Царство. Для них наслідки будуть такими ж, якими вони були для нерозкаяних ізраїльтян. Єгова попереджав їх: «Приготуйся, Ізраїлю, до зустрічі Бога свого!» (Амоса 4:12). Вони зустріли Бога, зазнавши виконання його присуду, коли їх підкорила Ассирія. Сьогоднішній безбожний світ ‘зустріне Бога’ в Армагеддоні (Об’явлення 16:14, 16). Проте доки продовжується терпіння Єгови, ми заохочуємо якомога більше людей: «Шукайте Господа, і житимете» (Амоса 5:6, Хом.).
Спротив, як за часу Амоса
15—17. а) Ким був Амація і як він відреагував на проповідування Амоса? б) Які звинувачення проти Амоса висунув Амація?
15 Ми можемо наслідувати Амоса не лише в тому, що́ проповідуємо, але також в тому, як проповідуємо. Ця думка підкреслюється у 7-му розділі, де ми читаємо про священика, згаданого на початку нашого обговорення. Це був «Амація, священик Бет-Елу» (Амоса 7:10). Місто Бет-Ел було центром ізраїльської відступницької релігії, у якій практикували поклоніння теляті. Отже, Амація був священиком державної релігії. Як він зреагував на Амосове сміливе проповідування?
16 Амація сказав Амосу: «Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю, і їж там хліб, і там пророкуй. А в Бет-Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства» (Амоса 7:12, 13). По суті, Амація сказав: «Іди додому! Ми маємо свою релігію». Він також намагався спонукати уряд заборонити діяльність Амоса, кажучи цареві Єровоаму II: «Амос змовлюється на тебе серед Ізраїлевого дому» (Амоса 7:10). Амація звинувачував пророка в державній зраді. Він сказав царю: «Так говорить Амос: Єровоам помре від меча, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!» (Амоса 7:11).
17 У ці слова Амація зумів втиснути три оманливі твердження. Він сказав: «Так говорить Амос». Але Амос ніколи не заявляв, що це пророцтво походить від нього. Пророк завжди зазначав: «Так говорить Господь», тобто Єгова (Амоса 1:3). Амоса було звинувачено також у тому, ніби він сказав, що «Єровоам помре від меча». Але, як записано в Амоса 7:9, Амос пророкував: «Я [Єгова] стану з мечем на дім Єровоамів». Єгова передрік таке лихо для «дому» Єровоама, його нащадків. Крім того, за словами Амації, Амос казав: «Ізраїль конче піде на вигнання». Але Амос також пророкував, що ті ізраїльтяни, які навернуться до Бога, отримають благословення. Отож Амація використовував спотворену напівправду, щоб добитися офіційної заборони проповідницької діяльності Амоса.
18. Які паралелі видно між методами Амації та методами сьогоднішніх представників духівництва?
18 Чи помітили ви паралелі між методами Амації та методами сьогоднішніх противників народу Єгови? Так само як Амація старався примусити Амоса замовчати, деякі священики, прелати і патріархи сьогодні також намагаються перешкодити проповідницькій діяльності слуг Єгови. Амація фальшиво звинувачував Амоса у державній зраді. Подібно й сьогодні декотрі представники духівництва фальшиво звинувачують Свідків Єгови у тому, що вони нібито становлять загрозу національній безпеці. І так само, як Амація звернувся по допомогу до царя, щоб побороти Амоса, священнослужителі часто звертаються до своїх політичних союзників за підтримкою у переслідуванні Свідків Єгови.
Противники не зупинять нашої проповідницької праці
19, 20. Як Амос реагував на спротив з боку Амації?
19 А як Амос реагував на нападки Амації? Спершу Амос сказав священикові: «Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля». Після цього відважний Божий пророк, не вагаючись, промовив слова, які Амація ніяк не хотів чути (Амоса 7:16, 17). Амос не дав себе залякати. Який чудовий приклад для нас! Щодо проголошування Божого слова, то ми не будемо неслухняними Богові, навіть якщо живемо у тих країнах, де сучасні амації розпалюють жорстоке переслідування. Ми, подібно до Амоса, продовжуємо проголошувати: «Так промовляє Єгова». І противники ніколи не зможуть зупинити нашу проповідницьку працю, бо «Господня рука» з нами (Дії 11:19—21).
20 Амація мав добре знати, що його погрози даремні. Амос уже пояснив, чому ніхто на землі не може стримати його від проповідування, і це третя думка, яку ми розглянемо. Згідно з Амоса 3:3—8, пророк використав серію запитань та ілюстрацій, аби показати, що кожен наслідок має свою причину. Тоді він зробив такий висновок: «Лев зареве,— хто того не злякається? Господь Бог заговорить,— хто пророкувати не буде?» Іншими словами, Амос сказав своїм слухачам: «Так само як ви не можете не боятись, коли чуєте рев лева, я не можу не проповідувати Боже слово, бо почув від Єгови наказ робити це». Побожний страх, тобто глибоке благоговіння перед Єговою, спонукував Амоса говорити зі сміливістю.
21. Як ми відгукуємось на Божий наказ проповідувати добру новину?
21 Ми також чуємо від Єгови наказ проповідувати. Як ми реагуємо на нього? Так само, як Амос і як Ісусові ранні послідовники, ми з допомогою Єгови говоримо його слово зі сміливістю (Дії 4:23—31). Ні переслідування з боку противників, ні байдужість тих, кому ми проповідуємо, не змусять нас замовчати. Виявляючи таку ж ревність, як Амос, Свідки Єгови по цілому світі відчувають спонуку далі проголошувати добру новину зі сміливістю. Ми розуміємо, що маємо обов’язок перестерігати людей про прийдешній суд Єгови. Що це буде за суд? Відповідь на поставлене запитання дасть наступна стаття.
Як би ви відповіли?
• За яких обставин Амос сповняв доручення від Бога?
• Подібно до Амоса, що нам слід проповідувати?
• З яким складом розуму нам слід виконувати проповідницьку працю?
• Чому противники не зможуть зупинити нашу працю свідчення?
[Ілюстрація на сторінці 10]
Бог вибрав Амоса, оброблювача фіг, щоб він виконував його працю.
[Ілюстрації на сторінці 13]
Чи ти, як Амос, сміливо проголошуєш звістку Єгови?