Єгова прагне, щоб люди жили. А ти?

1, 2. а) Чого ми можемо навчитися з того, як Йона поставився до рішення Єгови помилувати жителів Ніневії? б) Чому нам слід більше дізнатись про милосердя Бога і його ставлення до людського життя?

ЄГОВА зрадів, а пророк засмутився. Бог милосердно зберіг життя тисячам людей, а Йоні було байдуже, що вони могли загинути. У цьому випадку Єгова вирішив простити і пощадити тих, хто раніше ворогував з його народом.

² Як видно з прикладу Йони, людям іноді важко осягнути глибину Божого довготерпіння і, подібно до Єгови, високо цінувати життя. Боже рішення помилувати ніневітян «було... для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився» гнівом. Можливо, Йона був поглинутий власними переживаннями, тому забув про милосердя і порятунок людей. Пророк міг думати, що коли ніневітяни залишаться в живих, то він назавжди осоромиться (Йони 4:1, 10, 11). Ми живемо напередодні Божого дня суду. Тож запитай себе: «Як я можу поглибити свою вдячність за Боже прощення і допомогти розкаяним грішникам відгукнутися на ніжну турботу Єгови? Іншими словами, як я можу наслідувати Бога, який прагне, щоб люди спаслися?»

 3. Чому можна сказати, що немає суперечності між Божою справедливістю і милосердям?

³ Побутує думка, що 12 пророчих книг розповідають лише про те, як розгніваний Бог вершить суд, караючи людей. У декого може виникнути запитання: «Чи Єгова милосердний? Чи дороге йому людське життя?» Єгова виявляє і справедливість, і милосердя. Ці риси не заперечують, а доповнюють одна одну і є гарантією нашого спасіння. Справедливість і милосердя — це грані досконалої особистості Бога (Псалом 103:6; 112:4; 116:5). Єгова виявляє милосердя до праведних, коли усуває шкоду, заподіяну злими людьми. Це свідчить про його досконалу справедливість. З іншого боку, будучи цілком справедливим, Єгова милосердно зважає на обмеження грішних людей. Отже, Єгова карає, коли це необхідно, і виявляє милосердя — коли можливо. У звістках пророків ти можеш знайти чимало висловів, які вказують на це гармонійне поєднання Божих рис і на бажання Єгови врятувати людей. Проаналізуймо їх, щоб знайти практичні поради, які ми можемо застосувати в житті.

 4. Що вказує на бажання Єгови врятувати людям життя?

⁴ Пророк Йоіл передавав сувору звістку, але водночас запевнив: «Ласкавий [Бог] та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий» (Йоіла 2:13). Приблизно через сто років, у VIII столітті до н. е., Михей наголосив, що ми дуже потребуємо Божого прощення. Запитавши: «Хто Бог інший, як Ти?» — Михей сказав: «Свого гніву [Бог] не держить назавжди, бо кохається в милості... Знов над нами Він змилується» (Михея 7:18, 19). Як ми дізналися з книги Йони, Бог готовий переглянути винесений грішникам присуд, якщо вони доведуть своє каяття вчинками.

 5. Що тебе найбільше зворушує в тому, як Бог виявляє милосердя і спасає людей? (Дивись також рамку «Вони охоче служили Єгові»).

⁵ Часи 12 пророків вже давно минули. Але тебе, мабуть, зворушують приклади того, як Єгова в давнину виявляв милосердя і рятував людей. Це зміцняє твою дружбу з Богом, і ти відчуваєш сильніше бажання допомагати іншим здобути спасіння. Хоча більшість людей сьогодні чинять зло, ми впевнені, що Бог «не хоче, щоб хтось був знищений, але щоб усі прийшли до каяття» (2 Петра 3:9). Це добре ілюструють сердечні слова, які Осія промовив до своєї блудливої дружини, коли прийняв її. Єгова також «говорив до серця» свого народу. Бог не був зобов’язаний прощати, він зробив це з власної волі (Осії 1:2; 2:15, 16; 3:1—5; 14:5). Чому важливо знати, що Бог прощав охоче і керувався при цьому милосердям? Тому що йдеться про людське життя. Ще одним доказом того, що Бог милосердний і прагне спасти людей, є діяльність християнського збору, в якій береш участь і ти.

 6. У чому передусім виражається бажання Бога дати людям спасіння?

⁶ Чому ти береш участь у проповідуванні? Головним чином тому, що так ти допомагаєш іншим пізнавати правдивого Бога. Нам важливо пам’ятати, що Єгова завжди попереджає перед тим, як покарати. Це свідчить про його милосердя, турботу та палке бажання зберегти людям життя. Дванадцять пророків розповідали про те, що Бог дає можливість виправитися та уникнути його праведного гніву. Сьогодні ми робимо те саме. Як християнин, ти маєш честь попереджати про близький день Божого суду. Остерігайся мстивості і бажання побачити, як люди, що не відгукуються на добру новину, отримають належну відплату. Нагадуй собі, що ти проповідуєш насамперед для того, аби інші могли знайти дорогу життя (Йоіла 4:9—12; Софонії 2:3; Матвія 7:13, 14).

 7. а) Чому надзвичайно важливо брати участь у проповідуванні? б) Як роздуми про риси Єгови допомагають нам не знеохочуватись через байдужість людей?

⁷ Щоразу, коли ти проповідуєш від дому до дому, на роботі, в школі чи деінде, ти пропонуєш свою допомогу тим, хто вкрай потребує Божого милосердя і прощення (Осії 11:3, 4). Звичайно, тобі доводиться стикатись з байдужістю. Але якщо ти, незважаючи на це, продовжуєш проповідувати, то наслідуєш нашого милосердного Бога, який через Захарія сказав своєму бунтівному народові: «Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих!» (Захарія 1:4). Можливо, ще чимало людей відгукнеться на твої слова про Боже милосердя і стане на дорогу життя. Отже, не забувай: ти проповідуєш, бо, подібно до Єгови, хочеш, щоб люди спаслись.

 8. Чому підбадьорює те, що чимало людей відгукуються на Боже милосердя?

⁸ Напевно, тебе потішає, що майже завжди були ті, хто відгукувався на Божі звістки. Наприклад, Осія говорив про людей, які розуміють, що «прості Господні дороги», і додав: «Праведні ходять по них» (Осії 14:10). У минулому багатьох зворушував заклик Бога: «Верніться до Мене всім серцем своїм» (Йоіла 2:12). Це було сказано людям, які знали Єгову, але в цих словах відобразилась його турбота і про тих, хто лише почав пізнавати його. Бог не сумнівається в тому, що люди здатні жалкувати про скоєні гріхи, розкаюватись і стати на правильний шлях. Тому він дає їм надію на спасіння (1 Тимофія 4:16).

 9. Що треба було зробити ніневітянам і чого ми з цього вчимося?

⁹ Повернімось до розповіді про мешканців Ніневії. Єгова пощадив їх, тому що вони серйозно поставились до звістки про близьке покарання і «ввірували в Бога» (Йони 3:5). Отже, для того щоб врятуватись від Божого гніву, ніневітянам потрібна була віра, а не лише страх. Єгова дуже хоче, щоб люди розкаялися і виявляли віру на ділі. Тому він доручив нам проповідувати і допомагати їм зробити свій вибір. Який результат приносить така діяльність? Ось що в Біблії говориться про ніневітян: «Побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив» (Йони 3:10). Єгову не можна ввести в оману гарними словами чи удаваною праведністю. Напевно, каяття ніневітян було щирим, про що свідчили їхні вчинки. Єгова бачив, що жителі Ніневії справді змінились і повірили в нього, а не лише жалкували про скоєні гріхи.

10. Наведи приклади того, як Єгова рятував людей.

¹⁰ Порятунок ніневітян — це не єдиний доказ того, що Єгова бажає спасти людей. Під час знищення Єрусалима в 607 році до н. е., тобто тоді, коли Овдій, Наум та Авакум уже закінчили своє служіння, Єгова врятував покірного Єремію та його вірних товаришів (Єремії 39:16—18). Крім того, Божі пророки казали, що розкаяний останок ізраїльтян повернеться з Вавилону і відновить чисте поклоніння (Михея 7:8—10; Софонії 3:10—20). У наш час ці передречення сповнились особливим чином. Після Першої світової війни помазані християни, які занедбали правдиве поклоніння, відновили свою діяльність і отримали Боже схвалення та надію на спасіння. Сьогодні багато людей з різних народів також «прилучаються... до Господа» (Захарія 2:15). Вони сподіваються пережити близьке знищення цього світу. Тому, проповідуючи, ти не лише підкоряєшся наказу, даному всім християнам, і не просто береш участь у сповненні пророцтва, а, щонайголовніше, допомагаєш людям пізнати Єгову, розвинути віру в нього та отримати спасіння (Матвія 24:14; 28:19, 20).

11, 12. Які благословення може принести милосердя Єгови тим, хто раніше служив йому?

¹¹ Єгова хоче, щоб до нього приходили нові люди і щоб вони отримували надію на життя. Але він не забуває і тих, хто колись почав служити йому. Нам також треба виявляти увагу до них і допомагати їм далі йти дорогою життя. Як ми можемо показати, що піклуємось про цих братів і сестер?

¹² Можливо, ти знаєш когось, хто почув про Єгову, повірив у нього, був активним вісником, але перестав брати участь у правдивому поклонінні. Звістки, які Єгова передавав через 12 пророків, свідчать про те, що Єгова хотів виявити милосердя до тих, хто колись належав до його народу, але вже не поклонявся йому. Так само й сьогодні Єгова ставиться до тих, кого «віднесло течією», хто відійшов від нього або вчинив гріх і має розкаятись (Євреїв 2:1; 3:12). Хоча життя без Єгови, мабуть, не приносить щастя цим людям, їм, можливо, важко повернутися до нього. Бог закликає їх через пророка, кажучи: «Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене,— говорить Господь Саваот,— і вернуся до вас» (Захарія 1:3). Дуже потішають також слова Осії: «Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою! Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: “Прости нам усяку провину, та добре прийми”». Справді, навіть ті, що вчинили серйозні гріхи, але розкаялись і повернулись до Бога, могли отримати його прощення і завдяки цьому духовно одужати (Осії 6:1; 14:2, 3; Псалом 103:8—10). Так було за днів пророків, так є і в наші дні.

13. Чому нам слід бути милосердними до тих, кому простив Бог?

¹³ Як знання цього має впливати на християн, котрі залишаються на дорозі життя? Як ми можемо показати, що ставимося до інших так само, як Єгова? Він хоче, щоб ми виявляли милосердя і до нових, і до тих, хто перестав служити йому. Через Осію Єгова сказав, чого він очікує від нас: «Я милости хочу, а не жертви». Ісус висловив ту саму думку: «Ідіть і навчіться, що́ означає: “Я хочу милосердя, а не жертви”» (Осії 6:6; Матвія 9:13). Щоб мати добрі взаємини з Богом, нам також необхідно поводитись милосердно. Апостол Павло вказав на те, що готовність прощати і бажання наслідувати Бога тісно пов’язані між собою: «Будьте добрі одні до одних, виявляйте сердечне співчуття та з готовністю прощайте одні одних, як і Бог через Христа вас простив. Тож наслідуйте Бога як улюблені діти та продовжуйте жити в любові» (Ефесян 4:32—5:2). Чи тобі вдається наслідувати Бога?

14, 15. За яких обставин нам може бути важко прощати так, як Єгова?

¹⁴ Як нам поводитись, коли брат, який учинив серйозний гріх, не розкаявся і був виключений зі збору? Таке траплялося і в I столітті: християн, які не розкаювалися у своїх гріхах, треба було виключати. Якщо так було за днів Ісусових апостолів, то не дивно, що це час від часу стається і сьогодні. У таких випадках вірні брати і сестри в зборі дотримуються біблійної вказівки не спілкуватися з виключеним. Їхня відданість Єгові може допомогти грішнику усвідомити серйозність своєї провини і розкаятися. У Біблії згадується про одного чоловіка з Коринфа, якого виключили зі збору і який пізніше розкаявся, змінився та був поновлений (1 Коринфян 5:11—13; 2 Коринфян 2:5—8). Як ти реагуєш, коли хтось повертається в збір? Як ти міг би сприяти тому, щоб ця людина продовжувала йти дорогою життя?

¹⁵ Розкаяний грішник може відчувати сором і відчай. Тож він потребує запевнення в тому, що і Бог, і брати і сестри люблять його та хочуть, щоб він жив вічно. Зверни увагу, з якою ніжністю Бог говорив до свого розкаяного народу: «Заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа» (Осії 2:22). Нам слід показувати, що ми поділяємо почуття Єгови, який, згідно зі словами Захарія, виявляє милосердя (Захарія 10:6).

16. Як слід реагувати, коли когось поновлюють у зборі?

¹⁶ Бог хоче, щоб люди жили вічно, тому він радіє, коли грішник розкаюється або коли неактивний вісник знову починає ревно служити йомуa (Луки 5:32). Говорячи про чоловіка з Коринфа, якого поновили в зборі, Павло закликав одновірців простити його, зміцнити та запевнити у своїй любові: «Йому достатньо докору, який він отримав від більшості братів... Вам ліпше з готовністю простити цього чоловіка та потішити, аби часом його не охопив надмірний смуток. Тож настійно вас заохочую: запевніть його у своїй любові» (2 Коринфян 2:6—8). Пригадай, що Єгова сказав через Осію про грішників, які розкаялися: «Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх» (Осії 14:5). Чи ми будемо наслідувати Єгову? Чи будемо з радістю допомагати таким людям духовно одужати, щоб вони знову мали надію на вічне життя?

17, 18. Як ми можемо виявляти любов і увагу до тих, хто повернувся до Єгови, або родичам виключених?

¹⁷ Безсумнівно, Єгова поважає гідність тих, хто повертається до нього, і з любов’ю приймає їх до себе, так само як Осія прийняв свою невірну дружину. Ось що Єгова говорить про те, як він ставиться до своїх служителів: «Був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував» (Осії 11:4). Мабуть, тебе дуже зворушує ніжність, з якою Єгова опікується усіма, хто повертається до нього. Наслідуймо його і не дозволяймо собі поводитись непривітно з тими, хто виявляє смуток через скоєний гріх і щиро розкаюється. Коли така людина повертається в збір, то, замість того щоб виказувати невдоволення через її колишні провини, нам слід потішати її (1 Фессалонікійців 5:14).

¹⁸ Як ще можна наслідувати Єгову, коли когось виключають зі збору? Чи можемо ми допомогти членам сім’ї такої людини, наприклад чоловіку чи дружині або дітям, які й далі зберігають вірність Єгові? Мабуть, їм зараз дуже важко ходити на зібрання і в служіння. Чи могли б ми надати їм практичну допомогу? Крім того, ми можемо виявляти до них милосердя і сердечну увагу, заводячи підбадьорливі розмови, промовляючи «слова добрі, слова втішливі» (Захарія 1:13). Багато нагод для таких розмов з’являється до і після зібрань, під час служіння та за інших обставин. Ці брати і сестри — наші співпрацівники, дорогі члени збору. Було б недобре, якби вони почувались непотрібними і покинутими. У деяких випадках Єгові намагаються служити тільки діти виключеного брата чи сестри. Ми всім серцем прагнемо, щоб ці хлопці та дівчата жили вічно. Як ми можемо показати це на ділі?

19. Як Софонія допомагав Йосії, який залишився без батька?

¹⁹ Чудовий приклад для наслідування подав Софонія, який служив пророком у середині VII століття до н. е. Очевидно, він походив з царської родини і був далеким родичем юдейського царя Йосії. Йосія став царем у восьмирічному віці, після того як убили його батька. Перед ним стояло нелегке завдання: він мав правити народом, який погруз в ідолопоклонстві та огидних вчинках (Софонії 3:1—7). Щоб керувати цими бунтівними людьми, юний Йосія, який залишився без батька, потребував розумного проводу. Єгова давав йому мудрі поради через Софонію та інших пророків. Варто зауважити, що, коли Єгова через свого пророка засуджував князів Юди, він не звинувачував царя (Софонії 1:8; 3:3). Тому можна припустити, що юний Йосія виявляв бажання правильно поклонятися Єгові. Настанови Софонії, безсумнівно, допомогли Йосії з більшою рішучістю очищати Юду від огидного ідолопоклонства.

20. Як брати і сестри в зборі можуть допомогти «сиротам» зробити духовний поступ?

²⁰ Турбота Софонії про Йосію показує, як Єгова піклується про вразливих, беззахисних дітей, наприклад про тих, чиї батьки виключені зі збору. Йосія сказав про Єгову: «Ти виявляєш милосердя сироті» (Осії 14:4 [Осії 14:3, НС]). Чи ти знаєш «сиріт», які потребують духовних настанов і практичних порад? Можливо, хтось виростає в неповній сім’ї або служить Єгові без підтримки батьків. Те, наскільки тісним буде зв’язок таких хлопців і дівчат зі збором і наскільки помітним буде їхній духовний поступ, нерідко залежить від того, чи є поряд з ними людина, яка дбає про їхнє духовне виховання. Чимало «сиріт» стали врівноваженими, духовними людьми завдяки тому, що зрілі християни з їхнього збору приділяли їм увагу і час (Псалом 82:3).

21. Як зрілі християни можуть допомогти юним?

²¹ Зрілі християни допоможуть одинокій матері, коли приділятимуть час її дітям (Якова 1:27). Наглядачі та інші члени збору можуть духовно підтримувати неповні сім’ї, поважаючи право матері головувати і не виходячи за межі норм пристойності. Чи міг би ти зі своїм подружжям або з цілою родиною виділяти час хлопчику або дівчинці з такої сім’ї? Виявляй увагу до тих юнаків і дівчат, які страждають від самотності. Вони напевно прагнуть співчуття і хочуть комусь довіритись. Вислухати їх і порозмовляти з ними можна під час служіння. Звичайно, у тебе багато справ, тому, регулярно допомагаючи таким дітям протягом довгого часу, ти доводиш щирість своєї любові (2 Коринфян 8:8). Твої старання свідчитимуть, що ти бажаєш, аби інші жили вічно.

22. Які почуття у тебе викликає те, що Єгова хоче подарувати людям вічне життя?

²² Як же потішає те, що Бог цінує людей і хоче, щоб вони жили вічно! Єгова прагне виражати свою прихильність до праведних людей, які люблять його, і вести їх до вічного життя, а не виливати гнів на тих, хто не хоче змінюватись і не достойний жити вічно. Поки ми з нетерпінням чекаємо на день Єгови, наслідуймо його і допомагаймо людям стати на шлях життя.