Чому юдейські релігійні провідники запропонували за зраду Ісуса лише 30 срібняків?

Юді запропонували 30 срібняків (66 дол., якщо йдеться про шекелі) (Мт 26:14, 15). Релігійні провідники, очевидно, призначили таку суму, щоб показати, з яким презирством вони ставляться до Ісуса, як низько його оцінюють. Згідно з Вихід 21:32, за раба давали 30 шекелів. Також Захарій, який був пастирем народу, отримав за своє служіння «30 срібняків». В очах Єгови ця плата була мізерною, і він сказав, що так цей невірний народ оцінює і свого Бога (Зх 11:12, 13). Отже, коли релігійні провідники запропонували за Ісуса лише 30 срібняків, то показали, що він для них є ніким. Водночас ці чоловіки виконали пророцтво з Захарія 11:12, оскільки, повівшись так з Ісусом — представником Єгови, посланим пасти Ізраїль, вони показали, як низько оцінюють самого Бога.

Зі смертю Юди пов’язане ще одне запитання: хто купив за 30 срібняків поле для поховання чужинців. Згідно з Матвія 27:6, 7, старші священики вирішили, що не можна класти гроші у священну скарбницю, тож це вони купили за них поле. А в Дії 1:18, 19 про Юду говориться, що, «отримавши плату за неправедність, він придбав поле». Схоже, що поле купили священики, але оскільки вони використали на це гроші Юди, то можна сказати, що його придбав він. Біблеїст А. Едершейм зазначає: «Юдейський закон не дозволяв вносити в храмову скарбницю і призначати на купівлю священних речей гроші, здобуті нечесним шляхом. У таких випадках закон вимагав, щоб гроші повернули дарівнику, а якщо він відмовлявся їх брати, його слід було вмовити витратити їх на загальне благо... За фікцією закону гроші й далі належали Юді, і він мав використати їх... на купівлю добре відомого “гончарського поля”» (Эдершейм А. Жизнь и времена Иисуса Мессии. Москва, 2004. С. 830). Купівля цього поля стала сповненням пророцтва, записаного в Захарія 11:13.