Єгова ненавидить зраду
‘Не зраджуймо один одного’ (МАЛАХІЇ 2:10).
1. Чого Бог вимагає від нас, якщо ми хочемо отримати вічне життя?
ЧИ ВИ хочете жити вічно? Якщо вірите надії, про котру обіцяє Біблія, то, мабуть, скажете: «Звичайно ж». Але коли бажаєте, щоб Бог обдарував вас нескінченним життям у новому світі, вам потрібно підкорятися його вимогам (Екклезіяста 12:13; Івана 17:3). Чи розумно сподіватися цього від недосконалих людей? Так, бо Єгова дає відраду такими словами: «Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання — більше від цілопалень» (Осії 6:6). Отже, навіть схильні до помилок люди можуть відповідати Божим вимогам.
2. Яким способом багато ізраїльтян зраджували Єгову?
2 Однак не всі хочуть виконувати волю Єгови. Осія показує, що навіть багато ізраїльтян не хотіли цього робити. Як народ, вони погодилися ввійти в угоду — слухатися законів Бога (Вихід 24:1—8). Але незабаром після того вони ‘порушували заповіта’, ламаючи його закони. Тому Єгова сказав, що ті ізраїльтяни зраджували його (Осії 6:7). І відтоді це робило багато людей. Проте Єгова ненавидить зраду — чи то стосовно нього, чи тих, хто його любить та служить йому.
3. Який аналіз буде проведено у цьому вивченні?
3 Цей Божий погляд на зраду, який треба чітко розуміти, аби провадити щасливе життя, підкреслював не тільки пророк Осія. У попередній статті ми почали аналіз пророчої звістки Малахії з першого розділу його книги. Тепер візьмімося за другий розділ цієї книги і подивімося, як тут приділяється додаткова увага Божому погляду на зраду. Оскільки Малахія обговорював ситуацію, яка склалась серед Божих людей багато десятиріч після їхнього повернення з вавилонської неволі, другий розділ цієї книги має велике значення і для нас сьогодні.
Гідні осуду священики
4. Яке застереження Єгова дав священикам?
4 Другий розділ починається так: Єгова засуджує єврейських священиків за те, що вони збочили зі шляху праведності. Якщо вони не візьмуть близько до серця його порад і не виправлять своїх доріг, їм ніяк не минути лиха. Звернімо увагу на перші два вірші: «До вас заповідь цяя, священики! Якщо ви не послухаєтесь, і не покладете на серце собі, щоб Іменню Моєму давати хвалу,— говорить Господь Саваот,— то пошлю Я прокляття на вас, і прокляну благословення ваші». Якби священики навчали людей Божих законів і дотримувались їх, то мали б благословення. Але через те, що вони нехтували Божою волею, тепер на них мало прийти прокляття. Навіть благословення, які висловлювали священики, мали обертатися в прокляття.
5, 6. а) Чому священики заслуговували особливого осуду? б) Як Єгова висловив те, що бридиться священиками?
5 Чому священики заслуговували особливого осуду? У 7-му вірші чітко подається причина: «Уста священикові знання стережуть та Закона шукають із уст його, бо він Ангол Господа Саваота». Понад тисячу років перед тим Ізраїль отримав Божі закони через Мойсея, в яких говорилося, що обов’язком священиків є «навчати Ізраїлевих синів усіх постанов, про що говорив [колись] до них Господь» (Левит 10:11). На жаль, пізніше письменник слів у 2 Хронік 15:3 повідомив: «У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону».
6 У час Малахії (V сторіччя до н. е.) ситуація священиків не змінилася. Вони не навчали людей Божого Закону. Тому ці священики заслуговували того, щоб їх покликати до відповіді. Зверніть увагу на суворі слова Єгови до них. У Малахії 2:3 говориться: «Розпорошу нечистість на ваших обличчях, нечистість свят ваших». Який же докір! Нечистоти, або гній, жертовних тварин мали виносити за табір та спалювати (Левит 16:27). Але коли Єгова говорить священикам, що замість цього гній буде розтерто по їхньому обличчю, це чітко показує, що він бридився їхніми жертвами та відкидав їх разом з тими, хто складав ці жертви.
7. Чому Єгова розгнівався на вчителів Закону?
7 Багато сторіч до днів Малахії Єгова доручив левитам доглядати за скинією і потім храмом, а також виконувати священне служіння. Вони були вчителями в ізраїльському народі. Якщо вони виконували своє завдання, це означало життя й мир для них і для народу (Числа 3:5—8). Проте левити втратили той перший страх перед Богом. Тому Єгова сказав їм: «Ви відхилились з дороги, вчинили таке, що багато спіткнулись в Законі, Левієвого заповіта понищили... не стережете доріг Моїх ви» (Малахії 2:8, 9). Не навчаючи правди та подаючи поганий приклад, священики завели багатьох на манівці. Тому Єгова слушно розгнівався на них.
Дотримуймося Божих норм
8. Чи Бог забагато вимагає від людей, коли хоче, щоб вони дотримувалися його норм? Поясніть.
8 Не думаймо, що ті священики заслуговували на співчуття й прощення, оскільки були всього-на-всього недосконалими людьми, неспроможними дотримуватися Божих норм. Люди можуть дотримуватися Божих заповідей, бо Єгова не сподівається від них неможливого. Окремі священики за тих часів, мабуть, таки дотримувалися Божих норм, і пізніше їх зразково дотримувався Ісус — великий «Первосвященик» (Євреїв 3:1). Про нього можна слушно сказати: «Закон правди в устах його був, і не знайшлась на губах його кривда,— у мирі й простоті ходив він зо Мною, і багато-кого відвернув від вини» (Малахії 2:6).
9. Хто вірно поширює правду в наш час?
9 Так само вже понад століття помазані брати Христа, котрі мають небесну надію, служать «священством святим, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога» (1 Петра 2:5). Вони беруть провід у поширенні біблійних істин. Чи ж ви не пересвідчились на власному досвіді (пізнаючи істини, яких вони навчають), що закон правди в їхніх устах? Вони допомогли багатьом покинути релігійну фальш, і тому в наш час мільйони людей по цілому світі пізнали біблійні істини та отримали надію жити вічно. Ці особи у свою чергу мають привілей навчати закону правди мільйони інших людей (Івана 10:16; Об’явлення 7:9).
Причина бути обережними
10. Чому нам треба бути обережними?
10 Однак у нас є причина бути обережними. Ми можемо не зрозуміти уроку, який міститься в Малахії 2:1—9. Чи ми особисто виявляємо обачність, щоби не знайшлась на губах наших кривда? Наприклад, чи члени сім’ї справді можуть довіряти нашим словам? Чи можуть довіряти нам також брати й сестри зі збору? Як же легко може ввійти у звичку формулювання граматично правильних, але оманливих у своїй суті висловів. Хтось міг би перебільшувати або приховувати факти в якійсь діловій справі. Чи ж Єгова не бачить цього? Чи він прийматиме жертви хвали з наших уст, якщо ми тримаємось таких звичок?
11. Хто особливо потребує обачності?
11 Для тих, хто має сьогодні привілей навчати Біблії у зборах, слова з Малахії 2:7 повинні бути застереженням. Тут говориться, що їхні уста повинні ‘знання стерегти та Закона мають шукати’ люди з їхніх уст. На таких учителях лежить велика відповідальність, бо в Якова 3:1 пояснюється, що вони ‘більший осуд приймуть’. Тимчасом як вони повинні навчати енергійно та з запалом, їхнє навчання має бути вґрунтоване на Божому написаному Слові та вказівках, які походять від організації Єгови. Завдяки цьому вони стануть «спроможні й інших навчити». Тому їм радиться ‘силкуватися поставити себе перед Богом гідними, працівниками бездоганними, що вірно навчають науки правди’ (2 Тимофія 2:2, 15).
12. Яку обережність повинні виявляти ті, хто навчає?
12 Якщо ми необережні, то в нас може виникати спокуса вплітати в навчання особисті погляди чи вподобання. Це становить особливий ризик для особи, схильної до впевненості у своїх висновках, навіть коли вони суперечать тому, про що навчає організація Єгови. Але 2-й розділ книги Малахії показує: ми повинні сподіватися, що вчителі у зборі будуть триматися знання від Бога, а не власних ідей, які можуть призводити до спотикання овець. Ісус сказав: «Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити,— і його потопити в морській глибині» (Матвія 18:6).
Одруження з невіруючим
13, 14. Який був один із видів зради, про котру говорив Малахія?
13 У 2-му розділі книги Малахії, починаючи від 10-го вірша, ще виразніше підкреслюється питання зради. Малахія зосереджується на двох споріднених справах, щодо яких він неодноразово використовував слово «зрада». По-перше, зауважте, що Малахія починає свою пораду такими запитаннями: «Чи Отець нам усім не один? Хіба Бог не один нас створив? Чому ж один одного зраджуємо ми, щоб нам зневажати заповіт батьків наших?» Потім в 11-му вірші він додає, що їхня зрада рівнозначна зневазі «святині Господньої». В чому полягала проблема? Цей вірш вказує на одну з хиб: вони ‘брали дочок бога чужого за жінок’.
14 Інакше кажучи, декотрі ізраїльтяни, які були членами народу, присвяченого Єгові, одружувалися з тими, хто не поклонявся Єгові. Контекст допомагає нам зрозуміти, чому це було настільки серйозним. У 10-му вірші сказано, що вони мали одного спільного Отця. Тут не йдеться про Якова (який отримав нове ім’я Ізраїль), ні про Авраама, і навіть не про Адама. З Малахії 1:6 стає зрозумілим, що ‘одним Отцем’ був Єгова. Ізраїльтяни перебували з ним у близьких взаєминах — були учасниками угоди, укладеної з їхніми батьками. Одним із законів у цій угоді був наказ: «Не споріднюйся з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки не візьмеш для сина свого» (Повторення Закону 7:3).
15. а) Як декотрі можуть намагатися виправдовувати шлюб з невіруючою людиною? б) Що говорить про шлюб Єгова?
15 Дехто сьогодні міг би розмірковувати: «Людина, яка мені подобається, дуже добра. Він (або вона), мабуть, з часом прийме правдиве поклоніння». Таким мисленням добре підтверджується натхнене застереження: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне,— хто пізнає його?» (Єремії 17:9). Божий погляд на одруження з невіруючими відображається у словах з Малахії 2:12: «Господь вигубить кожного, хто таке робить». Отже, Бог заохочує християн одружуватися «тільки в Господі» (1 Коринтян 7:39). У християнському устрої Єгова не ‘вигублює’ віруючого за шлюб з невіруючою людиною. Але якщо невіруючий або невіруюча залишатиметься у своєму невірстві, що станеться з ним, коли Бог незабаром покладе край цій системі? (Псалом 37:37, 38).
Знущання над подружнім партнером
16, 17. До якої зради вдавалися декотрі?
16 Далі Малахія згадує іншу зраду: знущання над подружнім партнером, зокрема через незаконне розлучення. У 2-му розділі в 14-му вірші говориться: «Засвідчив Господь між тобою й жоною юнацтва твого, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя подруга, і дружина умови твоєї». Через зрадницьке поводження зі своїми дружинами єврейські чоловіки стали причетні до того, що жертовник Єгови ‘покривався слізьми’ (Малахії 2:13). Ті чоловіки вимагали невиправданого розлучення, нечесно покидаючи своїх дружин молодості, мабуть, щоб женитися на молодших жінках або язичницях. А корумповані священики дозволяли це! Проте в Малахії 2:16 говориться: «Бо ненавиджу розвід,— говорить Господь, Бог Ізраїлів». Пізніше Ісус показав, що єдина підстава, яка дає невинному партнеру право знову одружитися,— це неморальність (Матвія 19:9).
17 Задумайтесь над словами Малахії і зверніть увагу, як вони торкаються серця й викликають почуття сердечності. Він говорить про ‘твою подругу і дружину умови твоєї’. Кожен чоловік, якого стосувалися ці слова, був одружений зі співпоклонницею, ізраїльтянкою, і він обрав її як любу супутницю й приятельку. Хоча такий шлюб, очевидно, стосувався періоду, коли чоловік і дружина були молодими, час і старість не позбавляли сили укладеної між ними угоди, тобто подружнього зобов’язання.
18. У чому порада Малахії про зраду актуальна сьогодні?
18 Отже, зрозуміло, порада стосовно цих питань також актуальна й сьогодні. Як шкода, що дехто зневажив Божу вказівку одружуватися тільки в Господі. Також сумно, що декотрі не продовжують скріпляти свої подружні узи. Натомість ці люди вишукують виправдань поведінці, яку ненавидить Бог, бо розлучаються через небіблійні підстави, щоб побратися з кимось іншим. Усім цим вони ‘мучать Господа’. За днів Малахії ті, хто нехтував Божими порадами, навіть зухвало вважали, що такі погляди Єгови невиправдані. Ці люди, по суті, казали: «Де Бог правосуддя?» Наскільки перекручене мислення! Остерігаймося ж цієї пастки! (Малахії 2:17).
19. Як чоловіки і дружини можуть отримувати Божий дух?
19 Проте Малахія показує, що декотрі чоловіки за його днів не зраджували своїх дружин. Вони мали «залишок [Божого] духу» (15-й вірш). На щастя, сьогодні в Божій організації є сила-силенна чоловіків, які ‘виявляють своїм дружинам честь’ (1 Петра 3:7). Вони не знущаються над своїми дружинами фізично чи словами, не змушують їх до розбещених статевих зносин і не зневажають своїх дружин, фліртуючи з іншими жінками або переглядаючи порнографію. Також радісно, що в організації Єгови є безліч вірних християнських дружин, які слухаються Бога та його законів. Усі такі чоловіки й жінки знають, що́ Бог ненавидить, і тому відповідно мислять та поводяться. Повсякчас будьте такими, як вони, ‘слухаючись Бога’, та отримуйте надмір його святого духу (Дії 5:29).
20. Який час наближається для всього людства?
20 Невдовзі Єгова приведе весь цей світ на суд. Кожному доведеться відповісти перед ним за свої погляди та вчинки. «Кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові» (Римлян 14:12). Отже, тепер виникає цікаве запитання: хто переживе день Єгови? Саме воно і обговорюватиметься у третій, останній, статті із цієї серії.
Чи ви можете пояснити?
• Через які основні причини Єгова осудив ізраїльських священиків?
• Чому Божі норми не занадто високі для людей?
• Чому нам треба бути обачними, коли навчаємо?
• Які дві справи Єгова особливо засуджує?
[Ілюстрація на сторінці 15]
За днів Малахії священики отримали осуд за те, що не трималися шляхів Єгови.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Нам треба точно навчати шляхів Єгови і не нав’язувати іншим особистих уподобань.
[Ілюстрації на сторінці 18]
Єгова засудив ізраїльтян, які розлучалися зі своїми дружинами через дріб’язкові причини, аби тільки брати собі поганських жінок.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Християни в наш час шанують свою подружню угоду.