«Поверніться ж до Мене, і Я до вас повернуся»
СІМ’Я насолоджувалась чарівною прогулянкою по лісі. Потім найменший, Пітер, заблукав, погнавшись вниз горою за білкою. Раптом небо затягнулося хмарами і почав падати дощ. Спочатку це був легкий дощик, але поступово він перейшов у зливу. Ціла сім’я квапливо позбирала свої речі і всі побігли до автомобіля. Кожного цікавило, де знаходиться Пітер.
Пітер тим часом намагався повернутися до них. Було важко дивитися вперед, і стежка догори була слизькою від дощу. Несподівано він відчув, що під його ногами зникнула земля, і він опинився в глибокій замаскованій ямі. Він намагався вилізти, але стінки були занадто слизькими.
Тим часом дощова вода стікала по горі і наповнювала яму багном. Пітер, справді, міг потонути. Але в цей момент батько знайшов і кинувши мотузку, витягнув його. Потім Пітера суворо висварили за те, що він не тримався батьків. Проте йому, закутаному в ковдри, на материних руках, дуже легко було прийняти це покарання.
Цей випадок добре зображує, що трапилось з декотрими, що колись були серед Божого народу. Вони впали у глибоку яму цієї системи речей і розпачливо намагаються вилізти та повернутися до притулку організації Єгови. Як приємно знати, що Єгова є милосердним, завжди готовим «кинути мотузку» і допомогти їм повернутися до безпечного місця!
Милосердне поводження Єгови
За часів стародавнього Ізраїлю, при закінчені будівництва храму, Соломон висловив молитву присвячення, в якій він просив Єгову вислуховувати молитви, які скеровувалися в напрямку храму. Тоді він сказав: «Коли вони [ізраїльтяни] згрішать Тобі,— бо немає людини, щоб вона не згрішила,— і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові... і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті в неволю, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю полонителів своїх,.. то Ти почуєш на небесах, постійному місці пробування Свого, їхню молитву та їхнє благання» (1 Царів 8:46-49).
Соломонове прохання виконувалося багато разів впродовж історії Ізраїлю. Неодноразово Божий народ цурався і залишав його. Потім вони усвідомили свою помилку і поверталися, шукаючи його. І Єгова їм прощав (Повторення Закону 4:31; Ісаї 44:21, 22; 2 Коринтян 1:3; Якова 5:11). Через Малахію Єгова підсумував тисячі років стосунків зі своїм народом, сказавши: «Від устав Моїх ви відступили з днів ваших батьків, і їх не стерегли. Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас!» (Малахії 3:7).
Спокуси
Дехто з Божого народу сьогодні відцурався від організації Єгови і відійшов, як це робили ізраїльтяни. Чому? Дехто йде за чимсь, що спочатку здається нешкідливим, неначе білка, за якою погнався Пітер. Теж саме сталося з Адою. Вона розповідає: «Усі мої співпрацівники мали звичай ходити разом на обід до поблизького ресторану. Коли в кінці дня вони запрошували мене на чашечку кави, то я легко погоджувалася. Я доходила до висновку, що не витрачаю часу, який повинна використовувати для зібрань або проповідування. Я не усвідомлювала, що це могло бути порушенням принципу з 1 Коринтян 15:33.
Незабаром я їздила з ними кожної суботи на прогулянку верхи. Потім ходила з ними в кіно і театр. Це довело до того, що я почала пропускати декотрі зібрання. Зрештою я зовсім не ходила на зібрання і не брала участі в проповідницькій діяльності. Коли я усвідомила, що трапилося, то вже не мала зв’язку з організацією».
В іншому випадку підставою може бути прихований серйозний гріх, який примушує людину відчувати себе недостойною служити Єгові (Псалом 32:3-5). Або особа може спотикнулася через те, що сказав чи зробив співхристиянин, не розуміючи сказаного Соломоном, що «немає людини, щоб вона не згрішила» (1 Царів 8:46; Якова 3:2).
Ще інші знеохочуються, коли їх карають (Євреїв 12:7, 11). Привабливість матеріалістичного способу життя довела багатьох до припинення служіння Єгові. Багато з них у пошуках світського успіху настільки втягнулося у світську роботу, що в їхньому житті не залишилося місця для служіння Богові (Матвія 13:4-9; 1 Тимофія 6:9, 10). Чи вони в безнадійному стані?
Чи ти відгукнешся на запрошення Єгови?
Одного разу Ісус говорив про щось, що було тяжко зрозуміти і тому дехто спотикнувся. Біблія повідомляє: «Відпали багато учнів Його, і не ходили вже з Ним». Але не всі спотикнулися. Біблія продовжує: «Сказав Ісус Дванадцятьом: «Чи не хочете й ви відійти?» Відповів Йому Симон Петро: «До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного» (Івана 6:66-68). Ісусові апостоли добре розуміли, що полишення Ісуса було б згубним для них.
Деякі, що відпали, кінець кінцем приходять до такого ж висновку. Вони усвідомлюють, що крок полишення Божої організації був згубним і що тільки з Єговою та Ісусом Христом вони віднайдуть слова, які ведуть до життя. Збагнувши це, вони повинні також усвідомлювати, що ніколи не запізно передумати, просити прощення в Єгови і повернутися до нього. Сам Єгова дав запрошення: «Поверніться ж до Мене, і Я до вас повернуся» (Малахії 3:7).
Справді, де можуть щирі християни знайти щастя, якщо не в служінні Єгові? Якщо людина відходить після декотрого часу перебування в Божій організації, що чекає її назовні у світі? Вона скоро зрозуміє, що стала частиною світу, який є все більше і більше насильницьким. Вона побачить, що потрапила в систему речей, яка сповнена лицемірства, неправди, обману та неморальності, у світ такий небезпечний і неприємний, як яма з багном, що загрожувала життю маленького Пітера. Коли людина відчуває це і усвідомлює, що її вічне життя в небезпеці, вона повинна не гаючи часу шукати допомоги, щоб визволитися з цього стану. Все ж таки часом повернутися нелегко.
Чи ти намагався повернутися до Єгови, але зрозумів, що це тяжко для тебе? Тоді знай, що тобі потрібна допомога. І знай, що твої брати і сестри в Божій організації хочуть тобі допомогти. Але ти повинен докласти зусиль, щоб показати Єгові своє прагнення. Вже час «прийти до розуму» і «навернутися» до Єгови (1 Царів 8:47).
Допомогло повернутися
Ада пояснює, що їй допомогло повернутися до Єгови: «Сестра, яка вела зі мною вивчення, якраз у відповідний момент запросила мене поїхати з нею на районний конгрес. Вона була такою милою! І взагалі мені не докоряла! Вона виявила стільки любові. Пройшов рік після того, як я останній раз була на зібранні, але я протягом цього часу вже роздумувала про марність світу і про те, що за мішурою знаходиться лише смуток, розчарування та неморальність. Тому я вирішила поїхати на конгрес. Приїхавши на місце конгресу, який проводився в театрі, я сіла в останньому ряду, сховавшись в темному куті. Мені не хотілося, щоб хтось з братів помітив мене і ставив запитання.
Проте програма дала мені дуже потрібну пораду. Коли конгрес закінчився, я вирішила не тільки повернутися до народу Єгови, але також цілим серцем присвятитися Єгові. Брати сердечно прийняли мене; «блудний син» повернувся» (Луки 15:11-24). Усе це сталося досить давно, а тепер Ада в повночасному служінні вже понад 25 років.
У випадку іншої особи, яка заблукала, також був щасливий кінець. Певні старійшини порадили Хосе те, що більш відображувало їхнє власне мислення, ніж біблійні принципи. Знеохочений і злопам’ятний Хосе, зрештою, став неактивним. Вісім років він не мав зв’язку з Божими людьми, протягом цього часу одружився з невіруючою і став батьком дітей, одного з яких дозволив охрестити в католицькій церкві.
Зрештою він отримав допомогу, коли районний наглядач наніс йому пастирський візит і заохотив старійшин також приходити до нього. Хосе був відновлений і радісно спостерігав, як його дружина зацікавлювалась правдою. Тепер Хосе служить старійшиною в зборі. Як показують ці два приклади, Єгова не відмовляється благословляти тих, котрі відповідають на його любляче запрошення повернутися.
Проте щоб отримати такі благословення, людина перш за все повинна цінувати надану допомогу і відповісти на неї. У більшості зборів брати не забули про тих, які стали неактивними і час від часу відвідують їх, намагаючись допомогти. Відповідь на таку допомогу виявляє, що людина цінує милосердя Єгови (Якова 5:19, 20).
Справді це час, щоб відповісти на запрошення Єгови: «Поверніться ж до Мене» (Малахії 3:7; Ісаї 1:18). Не чекай більше. Події у світі відбуваються з надзвичайною швидкістю. Найкращим місцем, де можна перебувати в бурхливі часи, які перед нами, є організація Єгови, де він охороняє нас. Тільки ті, які покладаються на Єгову, мають міцну надію сховатися від його сильного обурення у день його гніву (Софонії 2:2, 3).
[Ілюстрація на сторінці 30]
Чи ти відповіси на запрошення Єгови: «Поверніться ж до Мене»?