Біблійна книга 39. Малахії
Письменник: Малахія
Місце написання: Єрусалим
Написання закінчено: після 443 року до н. е.
КИМ був Малахія? Про його походження чи подробиці життя немає жодної писемної згадки. Проте зі змісту його пророцтва досить очевидним є те, що він був надзвичайно відданий Богу Єгові, ставав на захист Його імені і чистого поклоніння, а також з обуренням ставився до людей, які заявляли, що служать Богові, тимчасом як насправді догоджали тільки собі. У чотирьох розділах пророцтва Малахії ім’я Єгови з’являється в оригіналі 48 разів.
2 Єврейською ім’я цього пророка звучить Малʼахіʹ. Очевидно, це слово означає «Мій посланець». У Єврейських Писаннях і в перекладі Септуагінта книга Малахії стоїть 12-ю серед так званих малих пророків. Це узгоджується і з хронологічним порядком. Згідно з традицією Великої синагоги, він жив після пророків Огія та Захарія і був сучасником Неемії.
3 Коли було написане це пророцтво? За правління намісника, тобто в період відбудови Єрусалима після 70-річного спустошення Юди (Мал. 1:8). Але за правління якого намісника? Оскільки в пророцтві згадується про храмове служіння, але нічого не говориться про будову храму, це означає, що писалося воно після часів урядування намісника Зоровавеля, бо саме за його днів відбудову було закінчено. У Святому Письмі читаємо лише про одного іншого намісника, який правив у той період,— Неемію. Чи пророцтво відповідає часу Неемії? У книзі Малахії нічого не говориться про відбудову Єрусалима та його мурів. З цього виходить, що перші роки правління Неемії слід відкинути. А втім, у ньому багато розповідається про зловживання священнослужителів. Саме такою була ситуація, коли Неемія вдруге прибув до Єрусалима, після того як його покликав до Вавилона цар Артаксеркс у 32-му році свого правління, тобто 443 року до н. е. (Мал. 2:1; Неем. 13:6). Подібні уривки, вжиті в книгах Малахії та Неемії, вказують на те, що це пророцтво стосується саме того часу (Мал. 2:4—8, 11, 12 — Неем. 13:11, 15, 23—26; Мал. 3:8—10 — Неем. 13:10—12).
4 Євреї завжди вважали, що книга Малахії є достовірною. Оскільки вона цитується у Християнських Грецьких Писаннях і багато віршів показують сповнення її пророцтв, це свідчить про те, що вона натхнена Богом і для християнського збору була частиною канону Єврейських Писань (Мал. 1:2, 3 — Рим. 9:13; Мал. 3:1 — Матв. 11:10 і Луки 1:76 та 7:27; Мал. 4:5, 6 — Матв. 11:14 і 17:10—13, Марка 9:11—13 і Луки 1:17.
5 З пророцтва Малахії бачимо, що релігійна ревність та ентузіазм, викликані пророками Огієм та Захарієм під час відбудови храму, вже згасли. Священики стали недбалі, горді і самовдоволені. Служіння при храмі обернулося на посміховище. Ізраїльтянам здавалося, що Бог не цікавиться ними, тому вони стали занедбувати принесення десятин і жертв. Надії, які вони покладали на Зоровавеля, не справдилися, і, всупереч очікуванням декотрих, Месія так і не прийшов. Духовний стан євреїв був дуже жалюгідний. Звідки ж вони мали черпати підбадьорення і надію? Що могло їх спонукати до того, аби вони усвідомили своє справжнє становище та пробудилися і повернулися до праведності? Відповідь на це запитання дало пророцтво Малахії.
6 Малахія використав прямий і переконливий стиль. Спочатку він формулює своє твердження, а потім відповідає на закиди тих, до кого воно адресується. І наприкінці він знову повторює своє твердження. Це додає сили та виразності його аргументації. Пророк не вдається до вершин красномовства, але вживає гострі вислови і представляє переконливі докази.
ЧОМУ КОРИСНА
7 Книга Малахії допомагає розуміти незмінні принципи та милосердну любов Бога Єгови. На самому початку пророцтво підкреслює велику любов Єгови до свого народу — «Якова». Він проголосив синам Якова: «Я, Господь, не змінююся». Незважаючи на їхнє велике зло, він був готовий повернутися до них, якщо вони повернуться до нього. Яким же милосердним є Бог! (Мал. 1:2; 3:6, 7; Рим. 11:28; Вих. 34:6, 7). Послуговуючись Малахією, Єгова наголосив, що уста священика «знання стережуть [«мають берегти», Хом.]». Усі, кому доручено навчати Божого Слова, повинні зважати на цю думку, дбаючи, щоб знання, яке вони передають, було точним. (Мал. 2:7; Фил. 1:9—11; порівняйте Якова 3:1). Єгова не терпить лицемірів, які намагаються показати, що «кожен, хто чинить лихе, той добрий у Господніх очах». Ніхто не повинен думати, що йому вдасться обманути величного Царя, лише удаючи, що приносить йому жертви (Мал. 2:17; 1:14; Кол. 3:23, 24). Єгова швидко виступить як свідок проти всіх, хто ламає його праведні закони та принципи; жодна людина не може сподіватись, що грішна поведінка зійде їй з рук. Таких судитиме Єгова (Мал. 3:5; Євр. 10:30, 31). Праведні можуть бути твердо переконані, що Єгова пам’ятатиме їхні вчинки і дасть їм нагороду. Вони повинні звертати увагу на Мойсеїв Закон, як це робив Ісус, оскільки саме на Ісусі сповнилося багато елементів цього Закону (Мал. 3:16; 4:4; Луки 24:44, 45).
8 Пророцтво Малахії, остання книга натхнених Єврейських Писань, вказує на події, пов’язані з приходом Месії, котре відбулося понад чотири століття пізніше. Саме цей прихід послужив підставою для написання Християнських Грецьких Писань. Згідно з Малахії 3:1, Єгова військ сказав: «Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу». Старий Захарій, говорячи під натхненням, показав, що ці слова мали сповнення на його сині, Іванові Хрестителеві (Луки 1:76). Ісус Христос підтвердив це і водночас проголосив: «Не з’являвся ніхто, більший від Івана Хрестителя, проте найменший у небесному царстві — більший від нього». Згідно з передреченням Малахії, Івана було послано для того, щоб ‘приготувати дорогу’, отже, він не був серед тих, з ким пізніше Ісус уклав угоду про Царство (Матв. 11:7—12; Луки 7:27, 28; 22:28—30).
9 Далі в Малахії 4:5, 6 Єгова пообіцяв: «Ось Я пошлю вам пророка Іллю». Ким є цей «Ілля»? Як Ісус, так і ангел, котрий з’явився Захарію, застосували ці слова до Івана Хрестителя, показуючи, що він мав ‘все відновити’ і «приготувати народ для Єгови», аби ті люди прийняли Месію. Однак Малахія говорить також, що «Ілля» є передвісником «дня Господнього... великого й страшного», а це свідчить про те, що ті слова мали сповнитися під час майбутнього дня суду (Матв. 17:11; Луки 1:17; Матв. 11:14; Марка 9:12).
10 Про той прийдешній день Єгова військ сповіщає: «Від сходу сонця й аж по захід його звеличиться Ймення Моє між народами... Я Цар великий... і серед народів грізне Моє Ймення». Справді, це надзвичайно грізний день! Бо ‘той день буде палати, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою’. Проте щасливі ті, хто боїться ім’я Єгови, бо для них «зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його». Тут увагу зосереджено на щасливому часі, коли слухняні люди будуть повністю уздоровлені: духовно, емоційно, розумово і фізично (Об’яв. 21:3, 4). Говорячи про той славетний і благословенний день, Малахія заохочує приносити жертви в дім Єгови від щирого серця: «Тим Мене випробуйте,— промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?» (Мал. 1:11, 14; 4:1, 2; 3:10).
11 Хоча ця остання книга Пророків застерігає про те, що земля зазна́є «прокляття», тобто знищення, але дає підстави для оптимізму й радості, бо Єгова сказав до свого народу: «Будуть всі люди вважати вас блаженними, бо будете ви любим Краєм» (4:6; 3:12).