Як нам слід молитися Богові?

КОЛИ один з учнів попросив в Ісуса настанов щодо молитви, він з готовністю дав їх йому. Згідно з Луки 11:2—4, він відповів: «Коли ви молитесь, кажіть: «Отче, нехай святиться твоє ім’я, нехай прийде твоє царство. Дай нам кожного дня наш хліб щоденний. І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу». (Католицький переклад Хоменка). Ця молитва широко відома як «Отче наш». Вона несе в собі силу-силенну інформації.

Насамперед зазначимо, що перші ж слова повідомляють нам, до кого повинні скеровуватися наші молитви — до нашого Отця. Завважте, що Ісус не передбачив можливості молитви до когось іншого чи до образı́в, до «святих», чи навіть до нього самого. Зрештою Бог проголосив: «Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю — різьбленим божищам» (Ісаї 42:8, Хом.). Отже, молитви, звернені не до нашого небесного Отця, а до когось чи чогось іншого, не вислуховуються ним, незалежно від щирості віруючої людини. У Біблії лише про Бога Єгову говориться як про Того, хто ‘молитви вислухує’ (Псалом 65:3).

Дехто, можливо, скаже, що «святі» просто виступають у ролі посередників між нами й Богом. Але сам Ісус навчав: «Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець» (Івана 14:6, 13). Таким чином Ісус показав: можливість того, щоб будь-хто, названий святим, виступав у ролі посередника, цілком виключена. Завважте також, що́ сказав про Христа апостол Павло: «Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, — він заступається за нас». «Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись» (Римлян 8:34, Хом.; Євреїв 7:25).

Ім’я, котре повинно святитись

Наступні слова Ісусової молитви такі: «Нехай святиться твоє ім’я». Як людина може святити, або відособлювати, Боже ім’я, якщо вона не знає й не вживає його? У «Старому Завіті» Бога понад 6000 разів названо його особистим ім’ям Єгова.

У примітці до Вихід 6:3 у католицькому «Перекладі Дуея» (англ.) про Боже ім’я говориться: «Деякі сучасні автори утворили ім’я Єгова... бо справжня вимова імені [Бога], яке є в єврейському тексті, через довге невживання тепер втрачена». Тому в католицькому перекладі Хоменка вживається ім’я Ягве. Хоча й деякі науковці віддають перевагу такій вимові, «Єгова» — це обґрунтована й давно усталена в українській мові форма вимови божественного імені. Інші мови мають власні способи передачі божественного імені. Та головне полягає у тому, щоб ми вживали це ім’я з метою освячувати його. Чи ваша церква навчила вас вживати ім’я Єгови у молитві?

Відповідні теми для молитви

Наступним, про що Ісус учив своїх учнів молитися, було: «Нехай прийде твоє царство». В Євангелії від Матвія додано ще й: «Нехай буде воля твоя як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10, Хом.). Боже Царство — це правління у руках Ісуса Христа (Ісаї 9:5, 6). Згідно з біблійним пророцтвом, воно незабаром усуне всі людські уряди й започаткує еру глобального миру (Псалом 72:1—7; Даниїла 2:44; Об’явлення 21:3—5). Тому прихід Царства є незмінною темою молитов правдивих християн. Чи навчила вас цього ваша церква?

Вартим уваги є, що Ісус також показав: ми можемо молитися й про особисті справи, про те, що нас турбує. Він вів далі: «Дай нам кожного дня наш хліб щоденний. І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу» (Луки 11:3, 4, Хом.). Ісусові слова означають, що ми можемо чинити Божу волю у своїх щоденних справах і говорити Богові про все, що непокоїть нас чи порушує наш душевний спокій. Таке регулярне звертання до Бога дає нам змогу постійно пам’ятати нашу залежність від нього. Таким чином ми починаємо глибше усвідомлювати його вплив на наше життя. Також корисно щодня просити Бога, щоб він пробачив нам наші провини. Це допомагає нам ліпше усвідомлювати наші слабкості, а значить, бути терпимішими до вад інших людей. Ісусове напучення молитися про вибавлення від спокуси також доречне, особливо з огляду на занепад моралі у цьому світі. Відповідно до тієї молитви, ми старанно уникаємо обставин і ситуацій, які можуть довести нас до гріха.

Отже, поза всяким сумнівом, Господня молитва говорить нам чимало про те, якою повинна бути молитва, щоб сподобатися Богові. Але чи Ісус мав на увазі, що ми повинні завчити цю молитву й просто регулярно її проказувати?

Подальші поради щодо молитви

Ісус дав подальші настанови щодо молитви. У Матвія 6:5, 6 читаємо: «А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. ...А ти, коли молишся, «увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися» Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно». Ці слова вчать нас того, що молитва не повинна проказуватися з розрахунком на зовнішній ефект, щоб справити на когось враження. Чи виливаєте ви своє серце перед Єговою на самоті, як до цього закликає Біблія? (Псалом 62:9).

Ісус дав таке застереження: «А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани,— бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство» (Матвія 6:7). Ясно, що Ісус не схвалював завчання молитов, тим більше вичитування їх зі спеціальних книжок. Його слова також виключають використання чоток.

Один служитель католицької церкви визнав: «Найліпшою молитвою будуть наші спонтанно висловлені думки, коли ми звертаємося до нього з подякою чи зі своїми потребами, у скруті чи з нашим щоденним виразом любові до нього». Ісусові молитви були спонтанні, а не завчені. Наприклад, прочитайте собі одну з його молитов, записану в 17-му розділі Івана. Вона побудована з дотриманням зразкової молитви, що підкреслює Ісусове бажання бачити освячення імені Єгови. Ісусова молитва була спонтанною й вельми щиросердою.

Молитви, які Бог вислуховує

Якщо вас навчено проказувати завчені напам’ять молитви, молитися «святим» або образа́м чи користуватися такими предметами релігійного культу, як чотки, то думка про молитву у спосіб, окреслений Ісусом, спочатку може лякати вас. Проте весь секрет полягає у тому, щоб пізнавати Бога — дізнаватися, яке у нього ім’я, наміри і яка його особистість. Це ви можете зробити, вивчаючи Біблію (Івана 17:3). Свідки Єгови готові й охочі допомогти вам у цьому. Вони вже допомогли мільйонам людей по всьому світі ‘скуштувати й побачити, який добрий Господь’ (Псалом 34:9). Що більше ви пізнаватимете Бога, то більше ви будете спонукані нести йому хвалу в молитві. І чим ближче ви будете наближатися до Єгови у шанобливій молитві, тим ближчими ставатимуть ваші з ним стосунки.

Тож усіх правдивих поклонників Бога Біблія закликає: «Безперестанку моліться!» (1 Солунян 5:17). Намагайтеся, щоб ваші молитви були у гармонії з Біблією, у тому числі з настановами Ісуса Христа. Тоді ви зможете бути певними того, що Бог схвалюватиме ваші молитви.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Чим більше ми пізнаємо Єгову, тим сильніша у нас спонука молитися йому від щирого серця.