Цурайтеся марноти

«Хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму» (ПРИП. 12:11).

 1. Що цінного ми маємо і як найліпше тим цінним послуговуватись?

УСІ ми, християни, володіємо чимось цінним. Йдеться про відносне здоров’я, силу, розумові здібності, статки тощо. Ми любимо Єгову, і нам приємно присвячувати все це йому. Так ми слухаємося натхненої поради: «Шануй Єгову тим, що маєш цінного» (Прип. 3:9, НС).

 2. Які застережливі слова стосовно марноти містяться в Біблії і що вони буквально означають?

² Водночас Боже Слово говорить про те, що є марнотою. Воно застерігає, щоб ми не гналися за марнотою і не викидали на вітер те цінне, що маємо. Тому в Приповістей 12:11 сказано: «Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму [«тому бракує серця», НС]». Неважко зрозуміти буквальне значення цих слів. Коли хтось працює в поті чола і витрачає час та сили, щоб забезпечувати свою сім’ю, то, мабуть, досягне певної стабільності (1 Тим. 5:8). Однак якщо особа тратить все, що має цінного, на гонитву за марнотою, то показує, що їй «бракує серця», тобто розважності і правильних спонук. Скоріш за все, така людина потрапить у матеріальну скруту.

 3. Як біблійна пересторога щодо марноти пов’язана з нашим поклонінням Богові?

³ А як принцип з цього вірша стосується нашого поклоніння? Християнин, який старанно і вірно служить Єгові, почувається по-справжньому захищеним. Він може бути впевненим у Божій прихильності тепер і має тверду надію на майбутнє (Матв. 6:33; 1 Тим. 4:10). Проте християнин, який зосереджується на марноті, ставить під загрозу особисті стосунки з Єговою і свою надію на вічне життя. Як нам цуратися марного? Ми повинні розпізнавати, що́ є «марницею» і завжди рішуче відкидати її. (Прочитайте Тита 2:11, 12).

 4. Що є марнотою в широкому розумінні цього слова?

⁴ Що ж таке марнота? У широкому розумінні це все, що перешкоджає нам від цілого серця служити Єгові. Наприклад, марнотою можуть бути різні види відпочинку. Звичайно, відпочивати треба. Але коли ми витрачаємо на розваги надто багато часу і нехтуємо духовними справами, відпочинок стає марнотою та згубно впливає на нашу духовність (Еккл. 2:24; 4:6). Щоб уникати цього, варто поводитись зрівноважено, старанно аналізуючи, як ми використовуємо свій цінний час. (Прочитайте Колосян 4:5). Проте є марнота, яка набагато небезпечніша за неналежний відпочинок. Мова йде про фальшивих богів.

Цурайтеся марних богів

 5. Що Біблія часто називає марним, нікчемним?

⁵ Цікаво, що в більшості біблійних віршів мовою оригіналу фальшивих богів названо марними, нікчемними. Приміром, Єгова сказав ізраїльтянам: «Не зробите собі божків [«нікчемних божків», НС] та ідола, і кам’яного стовпа не поставите собі, і каменя з фіґурами не покладете в вашім Краї, щоб кланятися перед ними» (Лев. 26:1). Цар Давид написав: «Великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх! Бо всі боги народів — божки [«нічо», Кул.], а Господь небеса сотворив» (1 Хр. 16:25, 26).

 6. Чому фальшиві боги нікчемні?

⁶ За словами Давида, довкола нас є чимало доказів величі Єгови (Пс. 139:14; 148:1—10). Для ізраїльтян було великою честю мати близькі стосунки з Єговою завдяки угоді. Наскільки ж безглуздо вони чинили, коли відвертались від нього і поклонялися різьбленим ідолам та священним стовпам! У час лиха ставало очевидним, що їхні фальшиві божки нікчемні, вони не могли врятувати ні себе, ні своїх поклонників (Суд. 10:14, 15; Ісаї 46:5—7).

7, 8. Як «Багатство» може стати богом?

⁷ Сьогодні в багатьох країнах люди все ще поклоняються рукотворним божкам, котрі такі ж марні, як і в минулому (1 Ів. 5:21). Але Біблія називає богами не тільки ідолів. Подумаймо про слова Ісуса: «Ніхто не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він буде любити й горнутися до нього, то іншого він обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і Багатства» (Матв. 6:24).

⁸ Як «Багатство» може стати богом? Візьмімо для прикладу каміння в полі. Таке каміння стародавні ізраїльтяни могли використовувати для спорудження будинку або муру. Коли ж з нього робили священного «кам’яного стовпа» чи «каменя з фіґурами», воно ставало каменем спотикання для служителів Єгови (Лев. 26:1). Те саме можна сказати й про гроші. Вони потрібні нам, щоб зводити кінці з кінцями, і ми можемо мудро послуговуватись ними в поклонінні Єгові (Еккл. 7:12; Луки 16:9). Але якщо ми зосереджуємося не на християнському служінні, а на гонитві за грошами, вони стають для нас богом. (Прочитайте 1 Тимофія 6:9, 10). У житті людей матеріальні статки відіграють здебільшого дуже важливу роль. Тому нам слід завжди мати зрівноважений погляд на це питання (1 Тим. 6:17—19).

9, 10. а) Як християни ставляться до освіти? б) Які небезпеки пов’язані з вищою освітою?

⁹ Інший приклад чогось цінного, що може перетворитися на марне,— світська освіта. Ми хочемо, аби наші діти були добре освіченими і могли заробляти собі на життя. Ще важливішим є те, що освічений християнин спроможний чітко розуміти прочитане в Біблії, всебічно аналізувати проблеми і приймати зважені рішення, а також зрозуміло й переконливо навчати людей біблійних істин. Щоб отримати належну освіту, потрібен час, але це варте того.

¹⁰ А як щодо здобуття вищої освіти? У світі її вважають запорукою успіху. Однак розуми багатьох осіб, котрі навчаються у вузах, наповнені згубними ідеями. Здобуваючи таку освіту, людина марнує дорогоцінні молоді роки, які можна було б якнайліпше провести у служінні Єгові (Еккл. 12:1). Тож не дивно, що в країнах, де вища освіта доступна багатьом, сьогодні, як ніколи раніше, згасає віра в Бога. Християни ж надіються на Єгову, а не на передові освітні програми цього світу (Прип. 3:5).

Не обожнюйте прагнень плоті

11, 12. Чому про декого Павло сказав: «Їхній бог — шлунок»?

¹¹ У Листі до филип’ян апостол Павло вказав на те, що ще може стати богом. Про декого з колишніх співвіруючих він говорив: «Багато хто — про них я вже не раз згадував, а тепер роблю це зі слізьми на очах — поводяться як вороги Христового стовпа мук. Їхній кінець — знищення, їхній бог — шлунок... Вони думають тільки про земне» (Фил. 3:18, 19). Як для когось шлунок може стати богом?

¹² Схоже, для осіб, про яких ідеться у вірші, потурання плотським бажанням стало важливішим, ніж спільне з Павлом служіння Єгові. Дехто, мабуть, буквально переїдав чи надмірно пив, так що це доходило до обжерливості або пияцтва (Прип. 23:20, 21; порівняйте Повторення Закону 21:18—21). Інші прагнули взяти якомога більше від життя в тогочасній системі і тому перестали всім серцем служити Єгові. Ніколи не дозволяймо, щоб прагнення мати «комфортне життя» стало на заваді нашому відданому служінню Богові (Кол. 3:23, 24).

13. а) Що таке пожадливість і що Павло говорив про неї? б) Як уникати пожадливості?

¹³ Павло також згадав про іншу грань фальшивого поклоніння. Він написав: «Тож умертвіть пороки, котрі народжуються у ваших земних тілах: блуд, нечистоту, похіть, згубні прагнення та пожадливість, яка є ідолопоклонством» (Кол. 3:5). Пожадливість — це сильне бажання мати те, що нам не належить. Скажімо, людина може жадати матеріальних речей. Або ж хтось має неналежні статеві прагнення (Вих. 20:17). Пам’ятаймо: такі бажання прирівнюються до ідолопоклонства, тобто поклоніння фальшивому богові! Використавши образну мову, Ісус влучно підкреслив, наскільки важливо докладати всіх зусиль, щоб контролювати неправильні прагнення. (Прочитайте Марка 9:47; 1 Ів. 2:16).

Остерігайтеся марних слів

14, 15. а) Яка марнота призвела до спотиканням багатьох за днів Єремії? б) Чому слова Мойсея були цінними?

¹⁴ До того, що є марним, можуть належати і слова. Наприклад, Єгова сказав Єремії: «Ці пророки неправду Іменням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні видіння та чари [«марні віщування», Хом.], нікчемність й оману свого серця» (Єрем. 14:14). Фальшиві пророки твердили, що промовляють від імені Єгови, а насправді пропагували власні думки, свою мудрість. Тому Бог вважав їхні слова «марними». Звістки тих пророків були нічого не варті і становили велику загрозу для духовності людей. У 607 році до н. е. багато осіб, які слухали такі марні слова, передчасно загинули від рук вавилонян.

¹⁵ Мойсей же спонукав ізраїльтян: «Прикладіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас... Бо це для вас не слово порожнє,— воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її» (Повт. 32:46, 47). Мойсей промовив ці слова під натхненням Бога. Вони були цінними, вкрай важливими, оскільки сприяли благополуччю народу. Ті, хто слухався Божих слів, насолоджувалися довгим життям і достатком. Тож завжди цураймось марних слів і тримаймося дорогоцінних слів правди.

16. Як ми ставимось до наукових тверджень, що суперечать Божому Слову?

¹⁶ Чи сьогодні ми можемо почути марні слова? Так. Приміром, на думку деяких вчених, теорія еволюції і наукові відкриття в інших галузях свідчать, що не варто більше вірити в Бога і все можна пояснити природними процесами. Чи повинні ми перейматись такими зухвалими твердженнями? Звісно, ні! Людська мудрість відрізняється від Божої (1 Кор. 2:6, 7). А що, коли людські вчення суперечать Божим істинам? Ми впевнені, що такі вчення завжди неправильні. (Прочитайте Римлян 3:4). Незважаючи на науковий прогрес у деяких сферах, біблійний погляд на людську мудрість залишається незмінним: «Для Бога цьогосвітня мудрість — безглуздя». На відміну від безмежної мудрості Бога, людські міркування — марнота (1 Кор. 3:18—20).

17. Як треба реагувати на слова провідників загальновизнаного християнства та відступників?

¹⁷ Крім того, марні слова можна почути з уст релігійних провідників загальновизнаного християнства. Вони твердять, що промовляють від імені Бога, але їхні висловлювання здебільшого не ґрунтуються на Святому Письмі. Те, що́ вони кажуть, загалом нічого не варте. Відступники теж говорять марні слова. Вони заявляють, що мудріші за призначеного Богом «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45—47). Насправді ж відступники керуються власною мудрістю і говорять марні слова, які є каменем спотикання для тих, хто їх слухає (Луки 17:1, 2). Як нам не піддатися їхньому оманливому впливові?

Як цуратися марнослів’я

18. Як можна застосовувати пораду з 1 Івана 4:1?

¹⁸ Старенький апостол Іван дав хорошу пораду. (Прочитайте 1 Івана 4:1). За словами Івана, нам слід постійно заохочувати людей, яких зустрічаємо під час проповідування, звіряти здобуті знання з Біблією. Це варто робити і нам самим. Якщо ми чуємо думку, що суперечить правді або кидає тінь на збір, старійшин чи інших братів, ми не повинні відразу з нею погоджуватись. Натомість треба запитати себе: «Чи особа, яка це розповідає, діє відповідно до біблійних принципів? Чи такі розмови або твердження підтримують намір Єгови? Чи вони сприяють миру в зборі?» Слова, які не зміцнюють, а руйнують віру братів і сестер, є марними (2 Кор. 13:10, 11).

19. Що старійшинам робити, аби їхні слова не були марними?

¹⁹ Старійшини теж вчаться чогось важливого щодо марних слів. Коли наглядачам доводиться давати комусь пораду, їм варто пам’ятати про свої обмеження і не покладатися виключно на власний багаж знань. Старійшини завжди повинні посилатися на Біблію. Важливий принцип міститься в словах апостола Павла: «Не виходьте за рамки написаного» (1 Кор. 4:6). Старійшини не виходять за рамки написаного в Біблії. До того ж вони не виходять за рамки біблійних порад, які містяться в публікаціях вірного і розсудливого раба.

20. Що допоможе нам цуратися марноти?

²⁰ Те, що є марним,— «боги», слова чи щось інше — дуже згубне. Тому ми постійно звертаємося до Єгови за допомогою, щоб розпізнавати таку марноту, і шукаємо його керівництва, аби цуратися її. Тоді, подібно до псалмоспівця, ми просимо Бога: «Відверни мої очі, щоб марноти не бачили,— на дорозі Своїй оживи Ти мене» (Пс. 119:37). У наступній статті ми продовжимо розглядати, наскільки важливо приймати керівництво Єгови.

Чи ви можете пояснити?

• Якої марноти нам слід цуратися?

• Як не дозволити, щоб гроші стали богом?

• Як потурання плотським бажанням може стати ідолопоклонством?

• Як цуратися марнослів’я?

[Ілюстрація на сторінці 3]

Ізраїльтяни мали ‘обробляти землю свою’, а не гнатися за марнотою

[Ілюстрація на сторінці 5]

Не дозвольмо, щоб прагнення набувати матеріальні речі перешкодило нашому служінню Єгові

[Ілюстрація на сторінці 6]

Слова старійшин можуть бути дуже цінними