Розділ 11

«Шукайте ж найперш Царства»

 1. а) Чому 1900 років тому Ісус сказав шукати найперше Царства? б) Які питання ми повинні поставити собі?

БІЛЬШЕ ніж 1900 років тому Ісус, проповідуючи в Галілеї, заохочував своїх слухачів: «Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його». Але чому? Чи Христос не мав сісти на престол ще через багато століть? Так. Але за допомогою того Месіанського Царства буде виправдане святе ім’я Єгови і сповниться його чудовий намір для землі. Та людина, яка дійсно цінує важливість усього цього, буде ставити Царство на перше місце у своєму житті. Так було у першому столітті, тим більше це справедливо тепер, бо Царство вже править. Чи ти показуєш своїм життям, що шукаєш найперше Божого Царства? (Матв. 6:33, Огієнко, 1988).

 2. За чим взагалі люди жадібно гоняться?

² Взагалі люди більше цікавляться іншими справами. Вони жадібно накопичують все, що можна купити за гроші: багатство, одяг, їжу та інші матеріальні речі (Матв. 6:31, 32). Способом свого життя вони показують, що більше цікавляться собою і своїми задоволеннями. В їхньому житті Бог стоїть на другому місці, якщо вони взагалі вірять у нього.

 3. а) Які скарби Ісус заохочував шукати своїх учнів і чому? б) Чому вони не мусили надмірно турбуватись про матеріальні потреби?

³ Проте Ісус порадив своїм учням: «Не складайте скарбів собі на землі», тому що матеріальне майно не вічне. «Складайте ж собі скарби на небі», служачи Єгові. Він заохочував своїх учнів тримати око «чистим» (Дерк.), зосереджуючи увагу тільки на виконанні Божої волі. «Не можете Богові служити й мамоні [багатству]»,— сказав він їм. Але як ставитись до таких матеріальних потреб, як їжа, одяг і житло? «Не журіться»,— сказав Ісус. Він звернув їхню увагу на птахів — Бог годує їх. Він заохочував своїх учнів навчитись від лілей — Бог одягає їх дуже гарно. Чи ж розумні людські слуги Єгови не цінніші за них? «Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його,— сказав Ісус,— А все це [необхідне] вам додасться» (Матв. 6:19—34, Ог., 1988). Чи ти віриш у це? Чи твої вчинки доводять це?

Не дозвольмо заглушити в нас правду про Царство

 4. Що може статись, коли людина надає занадто великого значення матеріальним речам? Наведи приклад.

⁴ Якщо людина надмірно турбується про матеріальні речі, наслідки можуть бути згубні. Навіть коли вона каже, що підтримує Царство, але у своїм серці ставить інші справи на перше місце, то може заглушити правду про Царство (Матв. 13:18, 19, 22). Наприклад, одного разу молодий заможний начальник запитав Ісуса: «Що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?» Його реакція на відповідь Ісуса показує, що він вів морально чисте життя і добре поводився з іншими людьми. Однак він занадто любив своє матеріальне майно. Він не міг розлучитися зі своїм майном, щоб стати послідовником Христа. Отже, він втратив можливість стати правителем з Христом у небесному Царстві. Як сказав Ісус у тому випадку: «Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» (Марка 10:17—23).

 5. а) Чим Павло заохочував Тимофія задовольнятися і чому? б) В якому розумінні «грошолюбство» є руйнівною пасткою Сатани?

⁵ Через декілька років апостол Павло написав Тимофію в Ефес, багатий комерційний центр. Він пригадав йому: «Ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того». Це правильно працювати, щоб забезпечити «поживою та одягом» себе і свою родину. Проте Павло перестеріг: «Ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль». Сатана хитрий. Спочатку він може спокушати людину чимось малим. За цим відразу йде сильніший тиск — можливо, нагода зайняти вищу посаду на роботі, що вимагає більше часу, який колись жертвувався на духовні справи. Якщо не будемо обережні, то «грошолюбство» може заглушити надзвичайно важливі справи Царства. Як сказав Павло: «Віддавшись [грошолюбству], дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання» (1 Тим. 6:7—10).

 6. а) Що нам потрібно робити, щоб не потрапити в цю пастку? б) Чи це можливо при сьогоднішніх економічних обставинах?

⁶ Із щирою любов’ю до свого християнського брата Павло заохочував Тимофія: «утікай від такого» і «змагайся добрим змагом віри» (1 Тим. 6:11, 12). Нам треба щиро докладати зусиль, щоб матеріалістичний спосіб життя світу не відвернув нас від правди. Якщо будемо старатись робити це згідно з нашою вірою, то Єгова ніколи не покине нас. Незважаючи на високі ціни й велике безробіття, він постарається, щоб ми мали все необхідне (Євр. 13:5, 6).

Приклад перших учнів

 7. Коли Ісус послав апостолів проповідувати в Ізраїлі, то що він наказав їм робити і чому це були доречні настанови?

⁷ Навчивши своїх апостолів, Ісус послав їх проповідувати добру новину в Ізраїлі. «Наблизилось Царство Небесне» — яка хвилююча звістка! Ісус Христос, Месіанський Цар, був серед них. Оскільки апостоли присвятили себе служити Богові, Ісус заохочував їх довіряти, що Бог потурбується про них. Він сказав: «Не беріть нічого в дорогу: ані палиці, ані торби, ні хліба, ні срібла, ані майте по двоє убрань. І в який дім увійдете,— зоставайтеся там, і звідти відходьте» (Матв. 10:5—10; Луки 9:1—6; 10:4—7). Єгова подбав, щоб їх співвітчизники, ізраїльтяни, між якими гостинність до чужинців була звичаєм, піклувались про їхні потреби.

 8. а) Чому перед своєю смертю Ісус дав інакші настанови? б) Але що мало бути на першому місці в їхньому житті?

⁸ Пізніше, саме перед смертю, Ісус перестеріг своїх апостолів про те, що вони будуть працювати при змінених обставинах. Внаслідок опору з боку офіційної влади люди в Ізраїлі, можливо, не будуть гостинні. Також незабаром вони проповідуватимуть звістку Царства в язичеських країнах. Тепер їм треба буде брати з собою «торбу» й «калитку». І все-таки вони мусять найперше шукати Царства Єгови та його праведності, довіряючи, що Бог поблагословить їхні зусилля забезпечити себе необхідною їжею та одягом (Луки 22:35—37).

 9. а) Як Павло ставив Царство на перше місце? б) Як забезпечувались його фізичні потреби? в) Яку пораду у таких справах він давав іншим?

⁹ Апостол Павло дав нам гарний приклад, як застосовувати Ісусову пораду. Служіння було основним заняттям у житті Павла (Дії 20:24, 25). Коли він ходив проповідувати в якусь територію, то забезпечував себе сам, виробляючи намети. Він не вимагав, щоб інші піклувались про нього (Дії 18:1—4; 1 Сол. 2:9; 1 Кор. 9:18). А втім, він із вдячністю приймав гостинність і подарунки, коли хтось хотів виявити таким чином свою вдячність і любов (Дії 16:15, 34; Флп. 4:15—17). Він не заохочував християнських чоловіків і жінок занедбувати родинні обов’язки, щоб проповідувати, але казав зрівноважено виконувати всі обов’язки. Він радив їм працювати, любити свої родини і щедро ділитися з іншими (Еф. 4:28; 2 Сол. 3:7—12; Тита 2:3—5). Він також заохочував їх покладатися не на матеріальне майно, а на Бога і своєю поведінкою показувати, що вони дійсно знають, які справи важливіші в житті. Згідно з Ісусовим навчанням, це значило найперше шукати Божого Царства та його праведності (Флп. 1:9—11).

Став Царство на перше місце у своєму житті

10. а) Що це значить ‘шукати найперш Царства’? б) Але що ми не повинні занедбувати?

¹⁰ В якій мірі ми особисто проповідуємо людям добру новину Царства? Частково це залежить від наших обставин і у більшій мірі — від глибини нашого цінування. Пам’ятаймо, Ісус не казав: «Шукайте Царства, коли більше немає що робити». Також він не говорив: «Достатньо тільки зрідка розмовляти з людьми про Царство». Він також не казав: «Ревно починайте справи Царства, але коли здається, що новий світ забарився, то продовжуйте робити дещо у служінні Богові, але живіть так, як інші люди». Добре усвідомлюючи важливість Царства, він виразив волю свого Отця щодо цієї справи, кажучи: «Шукайте... [постійно, НС] його Царства». Або, як записав апостол Матвій: «Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його» (Луки 12:31; Матв. 6:33, Ог., 1988). Хоч більшість з нас мусить помірно працювати, щоб задовольняти матеріальні потреби як цілої родини, так і свої, але якщо дійсно маємо віру, то всі справи життя будуть обертатись навколо роботи, яку Бог дав нам у зв’язку з його Царством. У той же час ми не будемо занедбувати родинні обов’язки (1 Тим. 5:8; Прип. 29:15).

11. а) Як Ісус показав притчею, що не всі можуть в однаковій мірі брати участь у поширенні вістки про Царство? б) Які фактори впливають на це?

¹¹ Дехто з нас може присвятити для проповідницького служіння більше часу, ніж інші. Але у своїй притчі про різні види землі Ісус сказав, що всі, у кого серця подібні до доброї землі, будуть приносити плід. В якій мірі? Обставини людей різняться. Вік, здоров’я і родинні обов’язки — то фактори, які відіграють у цьому певну роль. Однак якщо ми дійсно цінуємо правду, то зможемо зробити багато (Матв. 13:19, 23).

12. Зокрема яку здорову духовну ціль можуть ставити перед собою молоді християни?

¹² Добре мати цілі, які допоможуть нам збільшити участь у проповідуванні Царства. Молоді вісники повинні серйозно задуматись над гарним прикладом ревного юного християнина Тимофія (Флп. 2:19—22). Що може бути краще від повночасного служіння після закінчення школи? Також добре для старших людей ставити перед собою зрівноважені духовні цілі.

13. а) Хто вирішує, в якій мірі ти особисто можеш служити Царству? б) Якщо ми справді найперше шукаємо Царства, то що це доказує?

¹³ Замість того щоб критикувати тих, хто, на нашу думку, може зробити більше, віра повинна спонукувати нас працювати над власним покращенням, щоб служити Богу в повній мірі — наскільки дозволяють наші власні обставини (Римл. 14:10—12; Гал. 6:4). Як бачимо у випадку з Йовом, Сатана твердить, що ми головно цікавимось матеріальним багатством, власними вигодами й особистим добробутом і служимо Богові заради власної користі. Проте коли ми справді найперше шукаємо Царства, то доводимо, що Сатана — великий брехун. Таким чином ми стверджуємо, що на першому місці в нашому житті стоїть не матеріальне багатство, не особисті вигоди, а служіння Богові. Словом і ділом ми доводимо глибину своєї любові до Єгови, вірну підтримку його суверенної влади і любов до ближнього (Прип. 27:11; Йова 1:9—11; 2:4, 5).

14. а) Чому корисно планувати час для служіння? б) До якої міри багато Свідків Єгови беруть участь у служінні і чому?

¹⁴ Добре планування допоможе нам служити більше. Сам Єгова має «усталений час» на виконання свого наміру, і було б добре наслідувати його приклад (Вих. 9:5; Марка 1:15; Гал. 4:4). Якщо можливо, то було б добре відкладати час для служіння один або більше разів на тиждень. Десятки тисяч Свідків Єгови по всьому світі служать допоміжними піонерами, проводячи в середньому дві-три години на день у проповідуванні людям доброї новини. Одні служать так регулярно, інші піонерують декілька разів на рік. Окрім того, багато тисяч служать сталими піонерами, в середньому проводячи принаймні три години на день у проголошенні звістки Царства. Інші, як спеціальні піонери й місіонери, присвячують ще більше часу служінню Царству. Ідемо ми у заплановане проповідницьке служіння чи ні, ми повинні шукати нагоди при будь-яких підхожих обставинах поділитись надією на Царство з людьми, які бажають слухати. (Порівняй Івана 4:7—15). Ми всі повинні серйозно подумати про значення Ісусового пророцтва: «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» Нам треба брати участь у цій роботі настільки, наскільки дозволяють обставини (Матв. 24:14; Еф. 5:15—17).

15. Щодо нашого служіння, чому ти вважаєш, що порада в 1 Коринтян 15:58 своєчасна?

¹⁵ З’єднано по всіх країнах світу Свідки Єгови беруть активну участь у цьому чудовому привілеї служіння. Вони застосовують до себе натхнену біблійну пораду: «Будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!» (1 Кор. 15:58).

Повторення пройденого

● Що повинно стояти на другому місці, як показав Ісус, коли сказав найперше шукати Царства?

● Який погляд нам слід мати на забезпечення фізичних потреб як своїх, так і цілої родини? Як Бог допоможе нам?

● Чи має значення, наскільки ми зайняті в служінні Царству, якщо беремо в цьому якусь участь? Чому?