Запитання читачів
Що Ісус мав на увазі, коли сказав: «Не думайте, що я прийшов принести... мир»?
Ісус заклика́в людей до миру. Але одного разу він сказав своїм учням: «Не думайте, що я прийшов принести на землю мир; я прийшов принести не мир, а меч. Бо я прийшов порізнити сина з батьком, дочку з матір’ю, а невістку зі свекрухою» (Матв. 10:34, 35). Що Ісус мав на увазі?
Звичайно, Ісус не хотів, щоб між членами сім’ї була ворожнеча. Однак він розумів, що через його вчення в деяких сім’ях виникатимуть незгоди. Про це варто пам’ятати тим, хто хоче стати Ісусовим послідовником і охреститися. Якщо чоловік, дружина або хтось із родичів буде протидіяти їм, то це може стати справжнім випробуванням.
Біблія заохочує християн бути «в мирі з усіма людьми» (Рим. 12:18). Однак у деяких сім’ях Ісусові вчення можуть стати образним мечем. Буває, що людина починає жити відповідно до Ісусових вчень, але її рідні не підтримують цього і навіть виступають проти. У таких випадках домашні того, хто вивчає Біблію, стають йому «ворогами» (Матв. 10:36).
Христові послідовники, які живуть в релігійно розділених сім’ях, іноді стикаються з ситуаціями, що випробовують їхню відданість Єгові та Ісусу. Наприклад, невіруючі родичі можуть наполягати, щоб християнин разом з ними відзначав якесь релігійне свято. Тоді йому доводиться вирішувати, кому догоджати. Ісус сказав: «Хто любить батька чи матір більше, ніж мене, той мене не гідний» (Матв. 10:37). Звісно, він не вимагав, щоб ми менше любили своїх батьків. Натомість Ісус заохочував подумати, хто є на першому місці в нашому житті. Ми любимо наших рідних, навіть якщо вони проти того, щоб ми поклонялися Єгові, але Бога ми любимо більше.
Коли родичі нам противляться, це завдає нам великого болю. Однак важливо пам’ятати такі слова Ісуса: «Хто не приймає свого стовпа мук і не йде за мною, той не гідний мене» (Матв. 10:38). Ми вважаємо протидію рідних частиною тих мук, які потрібно прийняти. Водночас ми щиро сподіваємося, що своєю доброю поведінкою зможемо розтопити їхнє серце і вони зацікавляться біблійними істинами (1 Пет. 3:1, 2).