Чи можна зривати колоски в суботу?

Ісус та його учні подорожують на північ, у напрямку до Галілеї. Настала весна, і на полях колоситься збіжжя. Зголоднівши, учні починають зривати та їсти колоски. Але оскільки це субота, за ними уважно спостерігають фарисеї.

Пригадаймо, що зовсім недавно юдеї в Єрусалимі хотіли вбити Ісуса за те, що він нібито порушив закон про суботу. Тепер же фарисеї висувають те саме звинувачення його учням: «Поглянь! Учні твої роблять те, що не дозволяється робити в суботу» (Матвія 12:2).

Фарисеї твердять, ніби зривати і розтирати в руках колоски — це те саме, що жати і молотити (Вихід 34:21). Через їхні суворі правила стосовно того, що є роботою, а що ні, субота стала для людей тягарем, хоча мала бути часом радості і духовного відсвіження. Тож Ісус наводить приклади, які показують, що Бог Єгова ніколи не вимагав, аби його народ настільки суворо дотримувався закону про суботу.

Спочатку Ісус розповідає про Давида і його людей. Коли вони зголодніли, то прийшли до святого намету і їли хліби представлення. Ці хліби вже були забрані з-перед обличчя Єгови і замінені свіжими. Їсти такі хліби зазвичай могли тільки священики, але, з огляду на ситуацію, Давид і його люди споживали їх і не були засуджені за це (Левіт 24:5—9; 1 Самуїла 21:1—6).

Потім Ісус наводить другий приклад і каже: «Хіба ви не читали в Законі, що, хоча священики у храмі працюють в суботу, вони залишаються невинними?» Справді, священики ріжуть тварин для жертв і виконують іншу роботу в храмі навіть у суботу. «Проте кажу вам,— додає Ісус,— тут хтось більший, ніж храм» (Матвія 12:5, 6; Числа 28:9).

На підтвердження своїх слів він знову цитує Писання: «Якби ви зрозуміли, що означають слова: “Я хочу милосердя, а не жертви”, то не засуджували б невинних». На завершення Ісус каже: «Адже Син людський має владу над суботою». Ісус говорить про своє мирне панування, яке настане в майбутньому і триватиме тисячу років (Матвія 12:7, 8; Осії 6:6).

Людство вже довго страждає через поневолення Сатаною Дияволом. Світ переповнений насиллям, і постійно точаться війни. Наскільки ж зміниться життя, коли настане велика Субота — правління Христа. Він принесе відпочинок, котрого всі ми так прагнемо і потребуємо!