Противмося «духу світу»

«Ми ж отримали не дух світу, а дух, котрий походить від Бога» (1 КОР. 2:12).

1, 2. а) Чому на британських шахтах колись тримали канарейок? б) З якою небезпекою стикаються християни?

У 1911 році британська влада запровадила спеціальний закон з метою оберігати життя шахтарів. Кожна копальня мусила мати двох канарейок. Для чого? Коли в копальні спалахувала пожежа, рятувальники брали канарейок з собою під землю. Ці маленькі пташки дуже чутливі до отруйних газів, як-от чадного. Якщо повітря наповнювалось отруйним газом, птахи починали непокоїтися і навіть падали з жердини. Така рання пересторога була вкрай важлива. Чадний газ не має кольору та запаху і спричиняє смерть, перешкоджаючи червонокрівцям постачати організму кисень. Якби рятувальники не помітили ознак небезпеки, то знепритомніли б і зрештою померли, так і не усвідомивши, що отруїлися.

² У духовному розумінні ситуація християн подібна до ситуації шахтарів. Яким чином? Коли Ісус доручив своїм учням завдання проповідувати добру новину по цілому світі, він знав, що посилає їх у небезпечне середовище, в якому панує Сатана і дух світу (Матв. 10:16; 1 Ів. 5:19). Ісус настільки піклувався про учнів, що в ніч перед своєю смертю молився до Батька: «Не прошу тебе забрати їх зі світу, а лише прошу оберігати від Злого» (Ів. 17:15).

3, 4. Про що Ісус застеріг своїх учнів і чому це має цікавити нас?

³ Ісус застеріг своїх послідовників про небезпеку, яка може призвести до смертельної духовної сонливості. Його слова мають особливе значення для нас, оскільки ми живемо в час завершення цієї системи. Ісус заохочував учнів: «Пильнуйте... аби ви змогли уникнути всього того, що має відбутися, і стати перед Сином людським» (Луки 21:34—36). На щастя, Ісус також пообіцяв, що його Батько дасть учням святий дух, який допоможе їм пригадувати важливі істини, пильнувати і бути сильними (Ів. 14:26).

⁴ А що сказати про нас? Чи той самий святий дух допомагає й нам? Якщо так, то що нам робити, аби його отримати? Що таке дух світу і в чому проявляється його дія? Як успішно противитись цьому духу? (Прочитайте 1 Коринфян 2:12).

Святий дух чи дух світу?

5, 6. Як нам допомагає святий дух і що необхідно робити, аби отримувати його?

⁵ Бог давав людям святий дух не лише в першому столітті. Божий дух отримуємо і ми. Він дає нам силу чинити правильне та сповнює енергією в служінні (Рим. 12:11; Фил. 4:13). До того ж Божий дух спонукує нас виявляти такі чесноти, як любов, доброту і великодушність, що належать до «плоду духу» (Гал. 5:22, 23). Але Бог Єгова не дає святого духу тим, хто не бажає його слухатись.

⁶ Тому було б мудро запитати себе: «Як мені отримувати святий дух?» Біблія показує, що́ ми повинні робити. Один з важливих кроків досить простий — треба просити в Бога святого духу. (Прочитайте Луки 11:13). Інший практичний крок полягає в тому, щоб вивчати натхнене духом Слово Бога і застосовувати його поради (2 Тим. 3:16). Звісно, не кожен, хто просто читає Біблію, отримує Божий дух. Але коли правдивий християнин досліджує Боже Слово, він може переймати почуття та погляди, відображені в натхненому Слові. Крім того, дуже важливо визнавати, що Єгова призначив Ісуса своїм представником і через нього дає свій дух (Кол. 2:6). Тож ми хочемо у всьому наслідувати приклад Ісуса і жити за його вченнями (1 Пет. 2:21). Чим більше ми стараємося бути подібними на Христа, тим більше ми отримуємо святого духу.

 7. Як дух світу впливає на людей?

⁷ На противагу святому духу, дух світу впливає на людей так, що спонукує їх наслідувати Сатану. (Прочитайте Ефесян 2:1—3). Дух теперішнього світу діє по-різному. Як видно з того, що відбувається навколо нас, він підбурює людей до порушення Божих норм. Цей дух викликає в людях «прагнення плоті, прагнення очей та вихваляння своїми статками» (1 Ів. 2:16). Він підштовхує до вчинків плоті, наприклад до блуду, ідолопоклонства, спіритизму, ревнощів, вибухів гніву і пияцтва (Гал. 5:19—21). Також дух світу заохочує до відступницьких розмов, які опоганюють святе (2 Тим. 2:14—18). Отож логічно, що, чим більше особа дозволяє духу світу впливати на неї, тим більше вона уподібнюється до Сатани.

 8. Перед яким вибором ми стоїмо?

⁸ Ми не можемо жити так, щоб на нас ніщо не впливало. Кожна людина мусить вибрати, чим вона керуватиметься — святим духом чи духом світу. Ті, над ким панує дух цього світу, в змозі звільнитися від його впливу і дозволити святому духу вести їх. Однак буває й навпаки. Особи, яких уже певний час веде святий дух, можуть потрапити в пастку духу цього світу (Фил. 3:18, 19). Розгляньмо, як противитися духу світу.

Відразу розпізнаваймо небезпеку

9—11. Які тривожні ознаки можуть свідчити, що ми піддаємося духу світу?

⁹ Вищезгадані британські шахтарі використовували канарейок для того, щоб якомога швидше виявляти наявність отруйного газу. Якщо шахтар бачив, що пташка впала з жердини, він знав: необхідно негайно рятуватися. А за якими першими ознаками ми, християни, можемо розпізнати, що на нас впливає дух світу?

¹⁰ Коли ми тільки пізнали правду з Божого Слова і потім присвятили своє життя Єгові, то, мабуть, ретельно читали Біблію. Ми, ймовірно, часто і палко молилися. Також нам подобалось відвідувати зібрання, і ми вважали кожне з них джерелом духовного відсвіження. Для нас зібрання були, як оазис для спраглої людини. Усе це допомагало нам звільнитися від духу світу й остерігатися його.

¹¹ Чи ми й досі стараємося читати Біблію щодня? (Пс. 1:2). Чи й далі часто і щиро молимось? Чи нам подобаються щотижневі зібрання і чи ми відвідуємо їх усіх? (Пс. 84:11). Чи, навпаки, ми занедбали деякі з цих хороших звичок? Щоправда, численні обов’язки забирають у нас багато часу й сил і нам буває нелегко дотримуватися доброго духовного розпорядку. Але якщо ми згодом втрачаємо деякі корисні звички, то можемо піддатися духу цього світу. Чи докладемо ми всіх зусиль, щоб відновити благотворні звички?

«Щоб ваші серця не обтяжувалися»

12. На кого, за порадою Ісуса, мали зважати його учні і чому?

¹² Як ще нам опиратися духові цього світу? Ісус заохочував своїх учнів пильнувати. Безпосередньо перед тим він попередив їх про деякі небезпеки, сказавши: «Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися переїданням, надмірним питтям і життєвими тривогами і щоб той день не захопив вас зненацька, немов пастка» (Луки 21:34, 35).

13, 14. Які запитання слід ставити собі щодо вживання їжі та напоїв?

¹³ Подумаймо над цією осторогою. Чи Ісус сказав, що неправильно насолоджуватися їжею та напоями? Ні! Він добре пам’ятав слова Соломона: «Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті. І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром,— це дар Божий» (Еккл. 3:12, 13). Все ж Ісусові було відомо, що дух світу сприяє нестримності в цій сфері.

¹⁴ Як нам не допустити, щоб дух світу притупив наше відчуття небезпеки щодо надмірного вживання їжі та напоїв? Варто запитати себе: «Як я реагую на записані в Біблії чи в наших публікаціях поради стосовно обжерливості? Чи вважаю, що ці вимоги мене не стосуються або є надмірно суворими, і чи при цьому знаходжу для себе виправдання?a Як я ставлюся до поради щодо вживання алкоголю? Якщо я п’ю спиртні напої, то чи роблю це помірковано і чи рішуче постановив уникати “пиятик”? Чи, бува, не применшую цієї поради, вважаючи, що з певних причин вона не стосується мене? Чи я ображаюсь і злюся, коли інші висловлюють своє занепокоєння тим, як я вживаю алкоголь? Чи не спонукую я інших легковажити таку біблійну пораду?» Саме спосіб мислення людини є показником того, чи керується вона духом цього світу. (Порівняйте Римлян 13:11—14).

Нехай тривоги не заглушать нашого серця

15. Про яку людську схильність попереджав Ісус?

¹⁵ Як ще протистояти духу цього світу? Навчімось долати тривоги. Ісус знав, що ми, недосконалі створіння, схильні надмірно непокоїтися буденними справами. Він з любов’ю сказав своїм учням: «Перестаньте тривожитись» (Матв. 6:25). Зрозуміло, що ми турбуємося про важливі питання, скажімо про те, як догоджати Богові, виконувати християнські обов’язки і забезпечувати свою сім’ю найнеобхіднішим (1 Кор. 7:32—34). Чого ж тоді ми вчимося з перестороги Ісуса?

16. Як на багатьох людей впливає дух світу?

¹⁶ Дух світу, який спонукує людей вихвалятися своїми статками, вселяє в багатьох нездорову тривогу. Світ хоче переконати нас у тому, що гроші — це запорука безпеки і що цінність людини визначається не її духовними рисами, а кількістю і якістю її маєтку. Особи, які мають такий хибний погляд, готові здобувати статки в поті чола і постійно переймаються тим, щоб мати найновіші, найбільші і найсучасніші речі (Прип. 18:11). Цей спотворений погляд на матеріальне породжує в людині тривоги, які заглушують серце людини і заважають їй духовно зростати. (Прочитайте Матвія 13:18, 22).

17. Як нам не допустити, щоб наше серце заглушили тривоги?

¹⁷ Ми в стані не допустити, щоб наше серце заглушили тривоги, якщо слухатимемося наказу Ісуса: «І далі шукайте найперше царства і Божої праведності». Ісус запевняє нас, що коли ми так робитимемо, то все дійсно необхідне нам додасться (Матв. 6:33). Як ми покажемо, що довіряємо цій обіцянці? Наприклад, коли шукаємо найперше Божої праведності, дотримуючись того, що́ з погляду Бога є правильним у фінансових справах. Ми не хочемо вказувати фальшиві дані в податкових деклараціях або навіть «трохи» обманювати в ділових справах. Ми робимо все від нас залежне, щоб виконувати свої фінансові зобов’язання. Тож, коли йдеться про сплату боргів, наше «так» справді означатиме «так» (Матв. 5:37; Пс. 37:21). Чесність, можливо, не робить людину багатою, але приносить Боже схвалення, дає чисте сумління і відчутно зменшує тривоги.

18. Який гарний приклад подав нам Ісус і чому варто наслідувати його?

¹⁸ Шукати найперше Царства означає належно розставляти пріоритети. Розгляньмо приклад Ісуса. Іноді він носив добротний одяг (Ів. 19:23). Ісус споживав їжу та вино разом зі своїми друзями (Матв. 11:18, 19). Але статки і розваги були для нього як приправа, а не сама страва. Їжею Ісус вважав виконання волі Єгови (Ів. 4:34—36). Яку ж радість ми маємо, коли наслідуємо приклад Ісуса! Нам дуже приємно потішати пригнічених людей біблійною звісткою. Ми відчуваємо любов і підтримку збору. До того ж ми тішимо серце Єгови. Коли ми правильно визначаємо пріоритети, то статки і задоволення не володіють нами. Натомість вони, так би мовити, служать нам, тобто допомагають поклонятись Єгові. І чим більше ми зайняті працею Божого Царства, тим менша ймовірність, що над нами запанує дух світу.

Зберігаймо «мислення духовне»

19—21. Як нам зберігати «мислення духовне» і чому це потрібно робити?

¹⁹ Вчинкам передують думки. До вчинків, які багато хто називає бездумними, часто підштовхує плотське мислення. Тому апостол Павло нагадував про необхідність оберігати своє мислення. Він писав: «Ті, хто живе, керуючись бажаннями грішного тіла, зосереджують свої думки на тілесних справах, а ті, хто керується духом,— на духовних» (Рим. 8:5).

²⁰ Як не дозволити, щоб дух світу керував нашим мисленням, а отже, і нашими вчинками? Ми повинні контролювати свої думки, намагаючись, наскільки можливо, не допускати у свій розум світських ідей. Приміром, коли ми обираємо розваги, ми не хочемо забруднювати розум програмами, які просякнуті неморальністю або насиллям. Ми усвідомлюємо, що святий, тобто чистий, дух Бога не буде перебувати в засміченому розумі (Пс. 11:5; 2 Кор. 6:15—18). Крім того, ми даємо святому духу впливати на наш розум, коли регулярно читаємо Біблію, роздумуємо, молимося і відвідуємо зібрання. Також ми діємо згідно з цим духом, якщо беремо активну участь у проповідуванні.

²¹ Безумовно, ми мусимо противитись духу світу і плотським бажанням, які він породжує. Але для цього варто докладати будь-яких зусиль, тому що, за словами Павла, «мислення тілесне означає смерть, а мислення духовне — життя і мир» (Рим. 8:6).

[Примітка]

Чи ми пригадуємо?

• Що ми повинні робити, аби отримувати святий дух?

• Яким чином дух світу може впливати на нас?

• Як нам противитись духу цього світу?

[Ілюстрація на сторінці 21]

Перед тим як іти на роботу чи в школу, молися про святий дух

[Ілюстрації на сторінці 23]

Ми повинні зберігати чистий розум, чесно вести ділові справи і бути поміркованими у звичках