Будьте пильними! Сатана хоче пожерти вас

 1. Поясніть, як духовне створіння стало Сатаною.

КОЛИСЬ він мав добру репутацію в очах Єгови. Але в якийсь момент він почав жадати поклоніння людей. Замість того щоб відкинути таке неправильне бажання, він плекав його, поки воно не породило гріха (Як. 1:14, 15). Ми знаємо, що це духовне створіння — Сатана. Він «в правді не встояв», збунтувався проти Єгови і став «батьком брехні» (Ів. 8:44).

2, 3. Що про найбільшого ворога Єгови говорять такі його титули, як «Сатана», «Диявол», «змій» і «дракон»?

² З часу бунту Сатана залишається найбільшим ворогом Єгови, і він, безперечно, є ворогом людей. Титули Сатани виявляють те, наскільки він зіпсутий. Ім’я Сатана означає «противник» і показує, що це зле духовне створіння не підтримує Божої верховної влади, а ненавидить її і затято бореться проти неї. Понад усе Сатана хотів би побачити кінець верховної влади Єгови.

³ Як зазначено в Об’явлення 12:9, Сатану названо Дияволом, що означає «наклепник». Це нагадує нам про те, що Сатана порочить Єгову, називаючи його брехуном. Вислів «змій стародавній» нагадує нам той трагічний день в Едемі, коли за допомогою змія Сатана обманув Єву. Вираз «великий дракон» асоціюється зі страшною потворою і доречно описує несамовите прагнення Сатани перешкодити наміру Єгови і знищити Його народ.

 4. Що ми розглянемо в цій статті?

⁴ Зрозуміло, Сатана надзвичайно прагне, щоб ми втратили свою непорочність. З цієї причини Біблія застерігає нас: «Будьте тверезими й пильними! Ваш противник, Диявол, ходить довкола, немов рикаючий лев, який хоче когось пожерти» (1 Пет. 5:8). Тому в цій статті ми розглянемо три риси Сатани і побачимо, чому нам треба стерегтися цього безпринципного ворога Єгови та Його народу.

5, 6. а) Які приклади показують, що духовні створіння є могутніми? б) В якому розумінні Сатана «спроможний заподіювати смерть»?

⁵ Духовні створіння, які називаються ангелами,— могутні (Пс. 103:20). Вони вищі від людей і тому значно перевершують їх розумом та силою. Звичайно, вірні ангели використовують свою силу лише на добро. Приміром, одного разу ангел Єгови вбив 185 000 ворожих ассирійських воїнів — те, чого не в стані зробити жодна людина і навіть ціле військо (2 Цар. 19:35). В іншому випадку ангел використав свою надлюдську силу і винахідливість, щоб звільнити з в’язниці Ісусових апостолів. Він, незважаючи на присутність вартових, відчинив двері в’язниці, вивів апостолів і тоді зачинив за ними двері (Дії 5:18—23).

⁶ Тимчасом як вірні духовні створіння послуговуються своєю силою на добро, Сатана використовує свою силу на зло. А він має величезну силу і вплив. Біблія називає його «правителем цього світу» і «богом цього світу» (Ів. 12:31; 2 Кор. 4:4). Сатана Диявол навіть «спроможний заподіювати смерть» (Євр. 2:14). Це не означає, що він безпосередньо вбиває всіх людей. Проте його смертоносним духом просякнутий весь світ. Крім того, оскільки Єва повірила в брехню Сатани й Адам не послухався Бога, гріх і смерть поширились на всіх людей (Рим. 5:12). В цьому розумінні Диявол «спроможний заподіювати смерть». Тому Ісус назвав його «убивцею» (Ів. 8:44). Справді, Сатана є нашим могутнім ворогом.

 7. Як демони виявляють свою могутню силу?

⁷ Коли ми чинимо опір Сатані, то протидіємо не тільки йому, але й тим, хто стоїть на його боці у спірному питанні щодо верховної влади у всесвіті. До них належать також чимало інших духовних бунтівників, тобто демони (Об’яв. 12:3, 4). Нерідко демони виявляють свою надлюдську силу, завдаючи великого болю тим, кого мучать (Матв. 8:28—32; Марка 5:1—5). Не слід недооцінювати силу таких злих ангелів чи «правителя демонів» (Матв. 9:34). Без допомоги Єгови ми ніколи б не перемогли в боротьбі з Сатаною.

 8. а) Яка мета Сатани? (Дивіться малюнок на початку статті). б) Як цей світ, на ваш погляд, відображає жорстокий дух Сатани?

⁸ Апостол Петро прирівняв Сатану до «рикаючого лева». Згідно з одним довідником, грецьке слово, перекладене як «рикаючий», вказує на «завивання звіра, який відчуває страшний голод». Як же це доречно описує ненаситну жорстокість Сатани! Хоча весь світ уже лежить у владі Сатани, він хоче поїсти ще більше жертв (1 Ів. 5:19). Для нього світ — це лише «закуска». Сатана звертає свою увагу на «головну страву» — останок помазаних християн, до яких приєднуються їхні товариші, «інші вівці» (Ів. 10:16; Об’яв. 12:17). Сатана прагне пожирати народ Єгови. Хвилі переслідування, які накочуються на Ісусових послідовників, починаючи з першого століття й аж донині, свідчать про жорстокість Сатани.

9, 10. а) Як Сатана намагався перешкодити Божому наміру щодо ізраїльського народу? (Наведіть приклади). б) Чому Сатана небезпідставно зосередив свою увагу на стародавньому Ізраїлі? в) Що, на ваш погляд, відчуває Диявол, коли хтось із служителів Єгови вчиняє серйозний гріх?

⁹ Намагаючись перешкодити Божому наміру, Сатана виявляє свою жорстокість ще по-іншому. Дуже голодний лев не має жалю до своєї жертви. Він не співчуває жертві, перш ніж вбити її, і після того не відчуває скрухи. Так само Сатана не має ніякого жалю до тих, кого хоче пожерти. Наприклад, подумайте, скільки разів Сатана Диявол, мабуть, сидів десь поблизу в засідці, коли ізраїльтяни піддавалися таким гріхам, як статева розпуста і пожадливість. Коли ви читаєте про згубні наслідки поведінки розпусного Зімрі й пожадливого Гехазі, чи «бачите» рикаючого лева, який тріумфує перемогу? (Чис. 25:6—8, 14, 15; 2 Цар. 5:20—27).

¹⁰ Сатана небезпідставно зосередив свою увагу на стародавньому Ізраїлі. Адже з цього народу мав прийти Месія — той, хто мав розчавити Сатану і довести правомірність верховної влади Єгови (Бут. 3:15). Диявол не хотів, щоб ізраїльтянам добре велося, і він докладав величезних зусиль, щоб занечистити їх гріхом. Не думайте, що Сатана відчував жаль до Давида, коли той вчинив перелюб, чи співчував Мойсею, коли цей пророк втратив нагоду ввійти в Обіцяний край. Сатана, звісно, тішиться, коли хтось з Божих служителів заплямовується серйозним гріхом. По суті, Диявол може використовувати такі свої перемоги, щоб дорікати Єгові (Присл. 27:11).

11. Чого хотів добитися Сатана у випадку з Саррою?

¹¹ Сатана виявляв особливу ворожість до роду, з якого мав прийти Месія. Приміром, розгляньмо, що відбулося невдовзі після того, як Авраам довідався, що він стане «великим народом» (Бут. 12:1—3). Коли Авраам і Сарра перебували в Єгипті, фараон звелів привести до його дому Сарру — очевидно, щоб взяти її собі за дружину. Але Єгова втрутився і врятував Сарру з цієї складної ситуації. (Прочитайте Буття 12:14—20). Щось подібне сталося в Герарі перед народженням Ісака (Бут. 20:1—7). Чи Сатана був причетний до цих випадків? Чи він сподівався, що Сарру, яка покинула багатий Ур, аби мешкати в наметах, зваблять розкішні палаци фараона й Авімелеха? Чи думав Сатана, що Сарра зрадить свого чоловіка — та Єгову — і вступить у перелюбний шлюб? Біблія нічого про це не говорить, але логічно припустити, що Диявол тішився б, якби Сарра стала негідною того, щоб через неї прийшов обіцяний потомок. Сатана не відчував би мук сумління, знівечивши шлюб хорошої жінки, її репутацію та стосунки з Єговою. Наскільки жорстокий Сатана!

12, 13. а) Як Сатана виявив свою жорстокість після Ісусового народження? б) Як, на вашу думку, Сатана нині ставиться до дітей, котрі люблять Єгову і намагаються служити Йому?

¹² Ісус народився через багато століть після Авраама. Не думайте, що для Сатани це було гарне, миле і дороге дитя. Адже він знав, що це немовля виросте і стане обіцяним Месією. Ісус був головною частиною Авраамового потомства, тим, хто мав «розладнати діла Диявола» (1 Ів. 3:8). Чи вважав Сатана, що вбити дитину — це надто жорстоко? Він не дотримується якихось етичних засад. Тож у випадку з маленьким Ісусом Сатана діяв без зволікань. Як?

¹³ Цар Ірод дуже стривожився, коли астрологи почали розпитувати про «юдейського царя, який народився», і він вирішив убити його (Матв. 2:1—3, 13). Для цього Ірод наказав повбивати у Віфлеємі та його околицях усіх хлопчиків віком до двох років. (Прочитайте Матвія 2:13—18). Ісус уникнув смерті під час того жахливого вбивства. Але що це говорить про нашого ворога Сатану? Для нього людське життя є ніщо. Диявол не має жодних почуттів до дітей. Сатана — справжній «рикаючий лев». Не слід недооцінювати його жорстокості.

14, 15. Як Сатана «засліпив розуми» невіруючих?

¹⁴ Сатана може відвертати людей від Єгови, Бога любові, використовуючи обман (1 Ів. 4:8). Через його обман люди не усвідомлюють своїх духовних потреб (Матв. 5:3). Так він «засліпив розуми [невіруючих], щоб їх не сягнуло сяйво славної доброї новини про Христа, який є образом Бога» (2 Кор. 4:4).

¹⁵ Одне з наймогутніших знарядь сатанинської омани — це фальшива релігія. З яким же задоволенням він дивиться, як люди поклоняються своїм предкам, природі, тваринам — будь-кому чи будь-чому, але не Єгові, «який вимагає цілковитої відданості»! (Вих. 20:5). Навіть ті люди, які думають, що правильно поклоняються Богові, обтяжені лжевченнями та беззмістовними обрядами. Вони перебувають у такому жалюгідному становищі, як ізраїльтяни, котрих Єгова просив: «Навіщо ви віддаєте гроші за те, що не хліб, і навіщо витрачати свій заробіток на те, що не насичує? Прислу́хайтесь до мене та їжте поживний харч, і ви будете насолоджуватися вишуканими стравами» (Ісаї 55:2).

16, 17. а) Чому Ісус сказав Петру: «Відійди від мене, Сатано»? б) Як Сатана може обманювати нас, щоб ми перестали пильнувати?

¹⁶ Сатана може обманути навіть ревних служителів Єгови. Наприклад, пригадаймо випадок, коли Ісус сказав своїм учням, що незабаром його вб’ють. Апостол Петро, керуючись хорошими спонуками, відвів його вбік і сказав: «Змилосердься над собою, Господи, нехай з тобою таке ніколи не станеться». Ісус рішуче відповів Петру: «Відійди від мене, Сатано!» (Матв. 16:22, 23). Чому Ісус назвав Петра «Сатаною»? Ісус розумів, що́ його очікувало. Наближалась година, коли він мав віддати своє життя як викупну жертву і довести, що Диявол — брехун. У той критичний момент людської історії Ісус не міг «змилосердитися» над собою. А Сатана дуже хотів, аби Ісус послабив свою пильність.

¹⁷ Ми теж живемо у скрутні часи, оскільки наближається кінець цієї системи. Сатана хоче, щоб ми послабили свою пильність, «змилосерджувались» над собою, зручно влаштовуючись у цьому світі, і так перестали усвідомлювати близькість кінця. Не дозвольте, щоб це трапилося з вами! Натомість пильнуйте (Матв. 24:42). Ніколи не вірте брехливій пропаганді Сатани, ніби кінець ще далеко або взагалі ніколи не прийде.

18, 19. а) Як ще Сатана намагається ввести нас в оману? б) Як Єгова допомагає нам бути тверезими й пильними?

¹⁸ Сатана намагається ввести нас в оману ще по-іншому. Він хоче, аби ми повірили, що ми не гідні Божої любові і що наші гріхи непростимі. Усе це брехлива пропаганда Сатани. Зрештою, хто насправді не гідний любові Єгови? Це Сатана. Чиї гріхи справді непростимі? Сатани. А втім, Біблія запевняє нас: «Не є Бог неправедний, щоб забути вашу працю і любов, яку ви виявляли до його імені» (Євр. 6:10). Єгова цінує наші зусилля, які ми докладаємо, щоб подобатись йому, і наше служіння не марне. (Прочитайте 1 Коринфян 15:58). Хай нас ніколи не введе в оману пропаганда Сатани.

¹⁹ Як ми побачили, Сатана могутній і жорстокий, він — брехун. Як нам отримати перемогу у боротьбі з таким страшним ворогом? Єгова не залишає нас без захисту. Через своє Слово він повідомив нас про методи Сатани, тож «його задуми нам відомі» (2 Кор. 2:11). Коли ми розуміємо тактику Сатани, нам легше бути тверезими й пильними. Але недостатньо просто знати задуми Сатани. Біблія говорить: «Протистійте Дияволу, і він утече від вас» (Як. 4:7). У наступній статті ми обговоримо три сфери, в яких ми можемо боротися з Сатаною і перемогти його.