Хто для вас є найважливішою особою?
«Сам Ти, Всевишній, на цілій землі» (ПС. 83:19).
1, 2. Чому для нашого спасіння недостатньо лише знати ім’я Єгови?
ВИ, МОЖЛИВО, вперше побачили ім’я Єгови, коли вам показали його у Вихід 15:3. Ви були здивовані, прочитавши: «Господь — Муж війни, Єгова — Йому Ймення». З того часу ви, без сумніву, використовуєте цей вірш, щоб допомагати іншим людям пізнавати нашого люблячого Бога, Єгову (Рим. 10:12, 13).
2 Хоча людям важливо знати ім’я Єгови, цього не достатньо. Зверніть увагу, як псалмописьменник наголошує, від чого залежить наше спасіння, коли говорить про Єгову: «Сам Ти, Всевишній, на цілій землі» (Пс. 83:19). Справді, Єгова — найважливіша Особа у всесвіті. Як Творець усього, він по праву очікує цілковитого підкорення від кожного зі своїх створінь (Об’яв. 4:11). Тому в нас є вагомі підстави запитати себе: «Хто є найважливішою особою в моєму житті?» Кожному слід ретельно проаналізувати відповідь на це запитання.
Порушене в Едемі спірне питання
3, 4. Як Сатані вдалося обманути Єву і до чого це призвело?
3 Важливість цього питання чітко видно з того, що трапилося колись в Едемському саду. Бунтівний ангел, який пізніше став знаний як Сатана Диявол, підштовхнув першу жінку, Єву, поставити власне бажання вище від наказу Єгови не їсти плоду з певного дерева (Бут. 2:17; 2 Кор. 11:3). Вона піддалася спокусі і так виявила неповагу до верховної влади Єгови. Єва перестала визнавати Єгову найважливішою Особою у своєму житті. Але як Сатані вдалося обманути Єву?
4 У розмові з нею Сатана використав кілька хитрих методів. (Прочитайте Буття 3:1—5). По-перше, він не вживав особистого імені Єгови. Сатана просто називав його «Богом». На противагу цьому в книзі Буття письменник згадав ім’я Єгови вже в першому вірші 3-го розділуa. По-друге, Сатана не говорив, що Бог щось «наказав», а лише запитав (як це видно з мови оригіналу), чи Бог «сказав» (Бут. 2:16). Цією хитрістю Сатана, ймовірно, хотів применшити серйозність Божого наказу. По-третє, хоча Сатана говорив тільки з Євою, він використав у звертанні форму множини. Так він, скоріш за все, прагнув викликати в неї почуття гордості, щоб вона почала вважати себе важливою особою, яка представляє себе і чоловіка. До чого це призвело? Єва, схоже, вирішила говорити від імені обох, кажучи змієві: «З плодів дерева раю ми можемо їсти».
5. а) На чому Сатана зосередив увагу Єви? б) Що Єва показала, з’ївши від забороненого плоду?
5 Крім того, Сатана спотворив факти. Він натякав, що Бог був несправедливий, вимагаючи від Адама і Єви «не їсти з усякого дерева раю». Потім Сатана спонукав Єву думати про себе і про те, наскільки поліпшиться її життя, якщо вона стане «як Бог» (Бут. 3:5, Хом.). Зрештою, Сатана зробив так, що Єва зосередила свою увагу на дереві і на його плодах, а не на стосунках з Тим, хто дав їй усе. (Прочитайте Буття 3:6). На жаль, з’ївши від плоду, Єва показала, що Єгова не був для неї найважливішою Особою.
Спірне питання за днів Йова
6. Як Сатана піддав сумніву Йовову непорочність і яка нагода випала цьому чоловікові?
6 Через багато століть після того у вірного Богові чоловіка, Йова, була можливість засвідчити, хто найважливіша особа в його житті. Коли Єгова вказав Сатані на Йовову непорочність, той промовив: «Чи ж Йов дармо боїться Бога?» (Прочитайте Йова 1:7—10). Сатана не заперечував, що Йов слухався Бога. Натомість він поставив під питання його спонуки. Сатана хитро звинуватив Йова в тому, що той служить Єгові не з любові, а з егоїстичних спонук. Лише Йов міг відповісти на підступний закид, і йому випала така нагода.
7, 8. Яких випробувань зазнав Йов і що він довів своєю вірністю та витривалістю?
7 Єгова дозволив Сатані навести на Йова одне лихо за іншим (Йова 1:12—19). Як Йов реагував на такий поворот подій? У Біблії говориться, що він «не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного» (Йова 1:22). Але Сатана не зупинився на цьому. Він невдоволено заявив: «Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою»b (Йова 2:4). Сатана натякав ось на що: якби сам Йов зазнав страждань, то дійшов би висновку, що Єгова для нього не найважливіша Особа.
8 Бридка хвороба спотворила Йова, та ще й дружина потім змушувала його проклясти Бога і померти. Пізніше троє фальшивих розрадників звинуватили його у проступках (Йова 2:11—13; 8:2—6; 22:2, 3). Все ж протягом усього періоду страждань Йов залишався непорочним. (Прочитайте Йова 2:9, 10). Своєю вірністю і витривалістю він засвідчив, що вважає Єгову найважливішою Особою. Також Йов довів, що недосконала людина спроможна дати відповідь — щоправда, не в повній мірі — на фальшиві звинувачення Диявола. (Порівняйте Приповістей 27:11).
Ісусова вичерпна відповідь
9. а) Як Сатана намагався спокусити Ісуса, використовуючи природне бажання? б) Як Ісус зреагував на цю спокусу?
9 Невдовзі після хрещення Ісуса Сатана намагався спокусити його, щоб той піддався егоїстичним бажанням і перестав вважати Єгову найважливішою Особою. Ісус постав перед трьома спокусами. Спершу Диявол хотів використати природне бажання, спонукуючи Ісуса перетворити каміння на хліб (Матв. 4:2, 3). Ісус не їв уже 40 днів і був дуже голодним. Тому Диявол підштовхував його зловжити своєю чудесною силою для втамування голоду. Як Ісус зреагував? На відміну від Єви, Ісус зосередився на Слові Єгови і негайно відкинув спокусливу пропозицію. (Прочитайте Матвія 4:4).
10. Чого прагнув Сатана, запропонувавши Ісусові кинутися з храмового муру?
10 Сатана продовжував домагатися, щоб Ісус повівся егоїстично. Він запропонував йому кинутися з храмового муру (Матв. 4:5, 6). Чого прагнув Сатана? Як він натякав, Ісус доведе, що є «Божим сином», якщо не розіб’ється. Диявол, мабуть, хотів, щоб Ісус занадто перейнявся своєю репутацією і вдався навіть до видовищного вчинку. Сатана знав, що людина могла б прийняти небезпечний виклик через гордість і бажання не осоромитися перед іншими. Сатана неправильно застосував біблійний вірш, але Ісус показав, що глибоко розуміє Слово Єгови. (Прочитайте Матвія 4:7). Не прийнявши такого виклику, Ісус знову довів, що вважає Єгову найважливішою Особою.
11. Чому Ісус відхилив пропозицію Диявола дати йому всі царства світу?
11 Зрештою Сатана вдався до останньої спокуси і запропонував Ісусові всі царства світу (Матв. 4:8, 9). Ісус відразу відмовився від цього. Він усвідомлював, що погодитись на таке означало відкинути верховну владу Єгови, тобто заперечити саме право Бога бути Всевишнім. (Прочитайте Матвія 4:10). У кожному з випадків Ісус відповідав Сатані, наводячи вірш із Писань, який містив особисте ім’я Єгови.
12. Перед яким важким рішенням постав Ісус наприкінці свого земного життя і чого ми вчимося з його ставлення до згаданої ситуації?
12 Наприкінці свого земного життя Ісус постав перед вкрай важким рішенням. Неодноразово під час служіння він говорив, що охоче віддасть своє життя в жертву (Матв. 20:17—19, 28; Луки 12:50; Ів. 16:28). Проте Ісус розумів, що його фальшиво звинуватять, засудять згідно з правовою системою юдеїв і стратять як богозневажника. Його глибоко непокоїло, що він помре саме так. Ісус молився: «Батьку мій, якщо можливо, нехай омине ця чаша мене». Все ж далі він сказав: «Нехай буде не так, як хочу я, а як хочеш ти» (Матв. 26:39). З того, що Ісус зберіг вірність аж до смерті, чітко видно, хто був для нього найважливішою особою.
Яку відповідь дамо ми?
13. Чого ми навчилися з прикладу Єви, Йова та Ісуса Христа?
13 Що ми дізналися з цього обговорення? З випадку Єви ми бачимо, що ті, хто піддається егоїстичним бажанням або починає занадто багато про себе думати, показують, що Єгова не є для них найважливішою Особою. Та як видно з непорочності Йова, навіть недосконалі люди можуть довести, що ставлять Єгову на перше місце в житті. Вони вірно долають труднощі і тоді, коли неповністю розуміють, чому ці труднощі виникли (Як. 5:11). Зрештою, Ісусів приклад навчає нас бути готовими зносити ганьбу і при цьому не надто перейматися власною репутацією (Євр. 12:2). Але як нам застосовувати ці уроки?
14, 15. Як реакція Ісуса на спокуси відрізнялася від реакції Єви і в чому нам брати з нього приклад? (Прокоментуйте ілюстрацію на сторінці 18).
14 Стикаючись зі спокусами, ніколи не забуваймо про Єгову. Єва дозволила собі зосередитись на спокусі, яка постала перед нею. Вона побачила, що плід «добрий на їжу, і принадний для очей, і пожаданий» (Бут. 3:6). Як же відрізнялася від її погляду Ісусова реакція на три спокуси! Щоразу він зосереджувався не на принаді спокуси, а роздумував про наслідки своїх дій. Ісус покладався на Боже Слово, а також вживав ім’я Єгови.
15 На що ми скеровуємо свою увагу, коли стоїмо перед спокусою зробити щось невгодне в очах Єгови? Чим більше ми зосереджуємося на спокусі, тим сильнішим буде бажання піддатися їй (Як. 1:14, 15). Негайно викорінюймо таке бажання, навіть якщо це буде так болісно, як позбутися частини тіла (Матв. 5:29, 30). Подібно до Ісуса, роздумуймо про наслідки своїх вчинків — як вони вплинуть на наші стосунки з Єговою. Пригадуймо, що говорить його Слово, Біблія. Тільки тоді ми доведемо, що Єгова — найважливіша Особа для нас.
16—18. а) Через що ми можемо почуватися пригніченими? б) Що допоможе нам зносити гнітючі обставини?
16 Не озлоблюймось на Єгову через трагічні події (Прип. 19:3). З наближенням кінця теперішнього безбожного світу чимраз більше служителів Єгови стають жертвами стихійних лих і трагедій. Ми не очікуємо чудесного захисту. Однак, як і Йов, ми можемо почуватися пригніченими, коли втрачаємо дорогих нам людей або самі зазнаємо труднощів.
17 Йов не розумів, чому Єгова допустив певні речі, і ми іноді не розуміємо, чому трапляється якесь лихо. Мабуть, ми чули про вірних братів, які загинули під час землетрусу, наприклад на Гаїті, чи в інших стихійних лихах. Або ми знаємо непорочного служителя, який став жертвою насилля чи загинув у жахливій катастрофі. Можливо, ми самі потерпаємо від гнітючих обставин або якоїсь ситуації, що здається нам несправедливою. Згорьоване серце може питати: «Єгово, чому це сталося зі мною? Що я зробив не так?» (Ав. 1:2, 3). Як нам долати такі почуття?
18 Не спішімо робити висновок, що такі події свідчать про несхвалення Єгови. Ісус звернув на це увагу, коли згадав два трагічні випадки за своїх днів. (Прочитайте Луки 13:1—5). Багато лих стаються внаслідок «часу і випадку» (Еккл. 9:11, Москаленко). Але хоч би що завдавало нам болю, зосереджуймось на «Богові усілякої потіхи» і так вистоїмо. Єгова даватиме нам сил, щоб ми і далі вірно йому служили (2 Кор. 1:3—6).
19, 20. Що допомагало Ісусові зносити приниження і що допоможе нам?
19 Не дозвольмо гордості чи страху перед ганьбою заволодіти нами. Завдяки смиренності Ісус зміг «відмовитися від усього, прийняти вигляд раба» (Фил. 2:5—8). Йому вдалося витримати багато принижень, тому що він покладався на Єгову (1 Пет. 2:23, 24). Так Ісус ставив волю Єгови на перше місце в житті і зрештою був піднесений на вище становище (Фил. 2:9). Він радив своїм учням наслідувати його (Матв. 23:11, 12; Луки 9:26).
20 Певні випробування нашої віри доволі принизливі. Проте маймо впевненість, подібно до апостола Павла, який казав: «Саме тому я зношу ці страждання і не соромлюсь, бо знаю того, в кого повірив. Я впевнений: він зможе аж до того дня оберігати все, що я залишив під його опіку» (2 Тим. 1:12).
21. Що ви рішуче постановили, незважаючи на самолюбність світу?
21 Біблія передрекла, що в наші дні «люди будуть самолюбні» (2 Тим. 3:2). Тож не дивно, що нас оточують егоцентричні люди. Ніколи не занечищуймося таким самолюбним мисленням! Хоча ми стикаємося зі спокусами, трагічними подіями і нас ганьблять, рішуче постановімо доводити, що Єгова є для нас найважливішою Особою.
[Примітки]
a В Буття 3:1 та багатьох інших біблійних віршах мовою оригіналу замість титулу «Господь» вживається Боже ім’я, Єгова.
b На думку деяких біблеїстів, вислів «шкіра за шкіру» вказує на те, що заради збереження власної шкіри, тобто життя, Йов міг егоїстично допустити, щоб його діти і тварини втратили свою шкіру, тобто життя. За словами інших вчених, цей вираз означає, що людина була б готова втратити трохи шкіри задля порятунку свого життя. Наприклад, людина, виставивши руку, може захистити свою голову від удару, хоча й при цьому шкіра руки постраждає. Незалежно від значення, ця ідіома, очевидно, показує, що Йов охоче віддав би все, аби зберегти своє життя.
Чого ми вчимося з того...
• як Сатана обманув Єву?
• як Йов реагував на свої лиха?
• на чому передусім зосередився Ісус?
[Ілюстрація на сторінці 17]
Єва не зважала на свої стосунки з Єговою
[Ілюстрація на сторінці 18]
Ісус відхилив спокуси Сатани і зосередився на виконанні волі Єгови
[Ілюстрації на сторінці 20]
Свідчення від намету до намету після землетрусу на Гаїті
У скрутні часи зосереджуймось на «Богові усілякої потіхи»