Цінуйте християнські зібрання
«Уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого» (ЄВРЕЇВ 10:24, 25).
1, 2. а) Чому бути присутнім на зібранні правдивих християн — це привілей? б) В якому розумінні Ісус є присутнім на зібраннях своїх послідовників?
ЯКИЙ же привілей бути присутніми на християнському зібранні, незалежно від того, чи на ньому менш десяти, чи декілька тисяч поклонників Єгови, бо Ісус сказав: «Де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані,— там я серед них»! (Матвія 18:20). Безумовно, даючи цю обіцянку, Ісус обговорював судові справи, які мали правильно залагоджувати ті, хто бере провід у зборі (Матвія 18:15—19). Але чи Ісусові слова також можна застосовувати в принципі до всіх християнських зібрань, які починаються і закінчуються молитвою в його ім’я? Так. Пам’ятайте, коли Ісус доручив своїм послідовникам виконувати працю роблення учнів, він пообіцяв: «Ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Матвія 28:20).
2 Поза всяким сумнівом, Голова християнського збору, Господь Ісус Христос, дуже цікавиться усіма зібраннями своїх вірних послідовників. Крім того, ми можемо бути впевненими, що він присутній з ними через Божий святий дух (Дії 2:33; Об’явлення 5:6). Бог Єгова також цікавиться нашими спільними зібраннями. Головна мета таких зібрань — нести хвалу Богові «на зборах» (Псалом 26:12). Відвідування зборових зібрань є доказом нашої любові до нього.
3. З яких поважних причин ми цінуємо християнські зібрання?
3 Існують інші поважні причини, чому ми цінуємо християнські зібрання. Перш ніж покинути землю, Ісус Христос призначив своїх помазаних учнів діяти в ролі «вірного і мудрого раба», щоб постачати своєчасну духовну поживу дому віри (Матвія 24:45). Таке важливе духовне годування відбувається через зборові зібрання, а також більші зустрічі — районні та обласні конгреси. Господь Ісус Христос керує своїм вірним рабом, щоб той давав для таких зустрічей життєво необхідну інформацію усім, хто хоче пережити кінець цієї злої системи й отримати вічне життя в Божому праведному новому світі.
4. Який небезпечний «звичай» згадується в Біблії і що нам допоможе уникати його?
4 Отже, жоден християнин не може дозволити собі розвинути небезпечний звичай, про який говорив апостол Павло: «Уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той» (Євреїв 10:24, 25). Роздуми про привілеї та блага, які дає присутність на християнських зібраннях, допоможуть нам вірно й віддано, а також від усього серця підтримувати такі зібрання.
Зібрання, які збудовують
5. а) Який вплив має справляти наша мова на зібраннях? б) Чому ми не повинні баритися запрошувати зацікавлених на зібрання?
5 Оскільки християни моляться про те, щоб святий дух Єгови діяв на християнських зібраннях, кожний присутній зокрема повинен якомога ліпше працювати у згоді з духом і ‘не засмучувати Духу Святого Божого’ (Ефесян 4:30). Пишучи ці натхнені слова, апостол Павло обговорював правильне використання мови. Те, що ми говоримо, повинно завжди використовуватися «на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує» (Ефесян 4:29). Це особливо важливо на християнських зібраннях. У своєму Посланні до коринтян Павло наголосив на тому, що зібрання повинні бути відсвіжними, повчальними й підбадьорливими (1 Коринтян 14:5, 12, 19, 26, 31). Усі присутні мають пожиток від таких зібрань, у тому числі й новоприбулі, які можуть дійти слушного висновку: «Бог справді між вами!» (1 Коринтян 14:25). З цієї причини ми не повинні баритися запрошувати новозацікавлених збиратися з нами, бо завдяки цьому прискориться їхній духовний поступ.
6. Наведіть декотрі фактори, які допомагають зробити зібрання підбадьорливим.
6 Усім, кому призначені промови, інтерв’ю або сценки на християнському зібранні, слід упевнитись, що їхня мова збудовує та узгоджується з Божим писаним Словом, Біблією. Ми повинні не тільки правильно говорити, але й виявляти почуття та емоцїї, які притаманні велелюбним особистостям Бога та Христа. Якщо всі, хто бере участь у програмі зібрання, пам’ятатимуть про віддзеркалення таких ‘плодів Божого духа’, як радість, довготерпіння і віра, то всі присутні неодмінно отримають підбадьорення (Галатів 5:22, 23).
7. Як усі присутні можуть сприяти підбадьорливому зібранню?
7 Хоча лише декілька осіб можуть брати участь у програмі на зборовому зібранні, усі в стані сприяти тому, щоб воно було підбадьорливим. Часто присутнім надається можливість відповідати на поставлені запитання. Існує чимало нагод публічно визнавати нашу віру (Римлян 10:9). Але вони ніколи не повинні використовуватися для того, щоб просувати наші особисті уявлення, хвастати особистими досягненнями або критикувати співвіруючих. Чи це не засмучувало б Божий дух? Розбіжності в поглядах із співвіруючими найліпше розв’язуються приватно в дусі любові. Біблія говорить: «Ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!» (Ефесян 4:32). Яку ж чудову можливість застосовувати цю гарну пораду дають нам християнські зібрання! Для цього багато хто приходить на зібрання раніше й довше залишається після нього. Це також допомагає новозацікавленим, які мають особливу потребу почуватися бажаними. Таким способом усі присвячені християни вносять свою частку у створення на зібраннях відсвіжної атмосфери, ‘уважаючи один за одним і заохочуючи один одного до любови й до добрих учинків’.
Добре готуйтеся
8. а) Які гідні похвали жертви роблять декотрі, щоб приходити на зібрання? б) Який приклад пастиря дає Єгова?
8 Хоча для одних може бути відносно легко приходити на християнські зібрання, для інших це вимагає постійних жертв. Наприклад, християнська мати, яка змушена ходити на світську роботу, допомагаючи цим забезпечувати свою сім’ю необхідним, зазвичай повертається додому стомлена. Можливо, тоді їй потрібно приготувати вечерю та допомогти дітям підготуватися до зібрання. Іншим християнам необхідно довго добиратися до зібрань або вони обмежені через недуги чи старість. Звичайно, Бог Єгова розуміє обставини кожного, хто вірно відвідує зібрання, так само як ніжний пастир розуміє особливі потреби кожної вівці у своїй отарі. «Він [Єгова] отару Свою буде пасти,— говорить Біблія,— як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!» (Ісаї 40:11).
9, 10. Як ми можемо брати найбільший пожиток із зібрань?
9 Тим, хто змушений іти на великі жертви, аби регулярно бути на зібраннях, можливо, не вистачає часу для підготовки матеріалу, який розглядатиметься. Якщо ми дотримуємося щотижневого розкладу читання Біблії, то беремо більший пожиток з присутності на Школі теократичного служіння. Так само, завдяки заздалегідній підготовці до інших зібрань, як, скажімо, до вивчення «Вартової башти» й книговивчення у зборі, ми маємо більший пожиток. Читаючи матеріал для вивчення наперед і розглядаючи принаймні декотрі наведені біблійні вірші, особи, сімейні обставини яких поглинають багато часу, будуть більш підготовленими брати активну участь у цих важливих обговореннях Біблії.
10 Інші, обставини яких менш обмежують їх, можуть проводити більше часу в підготовці до зібрань. Наприклад, вони можуть досліджувати наведені, але не процитовані вірші. Отже, всі можуть бути підготовленими, щоб брати для себе якомога більше корисного із зібрань і вносити вагому частку в підбадьорення збору своїми промовами й коментарями. Завдяки хорошій підготовці старійшини й службові помічники будуть гарним прикладом, бо даватимуть короткі та стислі відповіді. З поваги до дарів Єгови присутні повинні уникати всього, що розпорошує увагу на зібраннях (1 Петра 5:3).
11. Чому потрібно самодисципліни, щоб бути підготовленими до зібрань?
11 Діяльності й розваги, які не важливі для нашого духовного здоров’я, можуть поглинати занадто багато часу. Якщо це так, нам потрібно перевірити себе й ‘не бути нерозумними’ щодо використання свого часу (Ефесян 5:17). Ми повинні ставити собі за мету ‘викупляти час’ від менш важливих справ, щоб проводити більше часу за особистим біблійним вивченням, підготовкою до зібрань і в служінні Царству (Ефесян 5:16, Кул.). Слід визнати, що це не завжди легко й вимагає самодисципліни. Молоді люди, які приділяють увагу цьому питанню, закладають гарну основу для майбутнього поступу. Павло написав своєму молодшому супутнику Тимофієві: «Про це міркуй [Павлові поради Тимофієві], будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний» (1 Тимофія 4:15, Хом.).
Приклади з Божого Слова
12. Який винятковий приклад дала Самуїлова сім’я?
12 Розгляньте гарний приклад Самуїлової сім’ї, яка регулярно брала участь у зустрічах із співпоклонниками, коли Божа скинія розташовувалася в Шіло. Тільки від чоловіків вимагалося щорічно приходити на урочисті святкування. Але, коли Самуїлів батько, Елкана, «рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло, щоб вклонятися та приносити жертви Господу Саваоту», він брав цілу свою сім’ю (1 Самуїла 1:3—5). Рідне місто Самуїла Раматаїм-Цофім, очевидно, розташовувалося недалеко від узбережжя, на місці сьогоднішнього Рентіса в передгір’ї «Єфремових гір» (1 Самуїла 1:1). Отже, до Шіло треба було йти майже 30 кілометрів, а за тих днів це було виснажливим переходом. Саме це вірно й віддано робила Елканова сім’я «рік-у-рік, коли вона входила до Господнього дому» (1 Самуїла 1:7).
13. Який приклад давали вірні євреї, коли Ісус був на землі?
13 Ісус також виростав у великій сім’ї. Щороку ця сім’я подорожувала з Назарета, приблизно 100 кілометрів на південь, до Єрусалима, щоб бути присутньою на святі Пасхи. Вони могли йти туди двома шляхами. В один шлях навпростець входив спуск у долину Меґіддо, а потім 600-метровий підйом через самарянську територію аж до Єрусалима. Іншим широковідомим шляхом був шлях, яким Ісус пішов востаннє до Єрусалима в 33 році н. е. При цьому Ісусові треба було спускатися в долину ріки Йордан нижче рівня моря, аж поки він не прийшов «на границі Юдейської землі, за Йорданом» (Марка 10:1, Бачинський). Звідси «дорога догори в Єрусалим» — це десь 30-кілометровий підйом на понад 1100 метрів (Марка 10:32, НС). Натовпи тих, хто вірно відзначав свято, регулярно здійснювали цей важкий перехід з Галілеї до Єрусалима (Луки 2:44). Наскільки ж це гарний приклад для слуг Єгови з багатих країн сьогодні, чимало з яких можуть відвідувати християнські зібрання з відносною легкістю, завдяки сучасним видам транспорту!
14, 15. а) Який приклад залишила Анна? б) Чого ми можемо навчитися від гарного складу розуму, який виявляють декотрі нові відвідувачі зібрань?
14 Іншим прикладом є 84-річна вдова Анна. Біблія розповідає, що вона ніколи «не відлучалась від храму» (Луки 2:37). Крім того, Анна виявляла сердечну зацікавленість іншими. Що вона зробила, коли побачила немовлятко, Ісуса, та дізналася, що він обіцяний Месія? Вона подякувала Богові й почала ‘говорити про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав’ (Луки 2:38). Який же гарний склад розуму, взірець для сьогоднішніх християн!
15 Дійсно, присутність на наших зібраннях та участь у них мають давати нам таке задоволення, що ми, немов Анна, ніколи не повинні бажати відлучатися. Багато нових відчувають те саме. Вийшовши з темряви на Боже чудове світло, вони хочуть якомога більше навчатися і чимало з них виявляє великий ентузіазм щодо християнських зібрань. З другого боку, ті, хто довше в правді, повинні остерігатися, щоб не ‘покинути своєї першої любові’ (Об’явлення 2:4). Серйозні проблеми зі здоров’ям або інші чинники, над якими людина не має контролю, часами можуть обмежувати відвідуваність зібрань. Проте ми ніколи не повинні дозволити, щоб матеріалізм, розваги або брак зацікавленості зробили нас непідготовленими, млявими або нерегулярними відвідувачами зібрань (Луки 8:14).
Найліпший приклад
16, 17. а) Як Ісус ставився до духовних зібрань? б) Який хороший звичай повинні старатися наслідувати усі християни?
16 Ісус залишив видатний приклад того, як цінувати духовні зібрання. Вже у 12 років він виявив свою любов до Божого дому в Єрусалимі. Ісусові батьки загубили його, але зрештою знайшли в храмі, де він обговорював Боже Слово з учителями. У відповідь на слова занепокоєння своїх батьків, Ісус шанобливо запитав: «Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого?» (Луки 2:49, СМ). Молодий Ісус покірно повернувся з батьками до Назарета. Там він продовжував виявляти любов до зібрань поклоніння, регулярно відвідуючи синагогу. Отже, коли він почав своє служіння, Біблія повідомляє: «Прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати». Після того як Ісус прочитав і пояснив слова з Ісаї 61:1, 2, присутні почали ‘дивуватись словам благодаті, що линули з уст Його’ (Луки 4:16, 22).
17 Християнські зібрання сьогодні проходять за таким же основним зразком. Після того як зібрання починається піснею хвали й молитвою, читаються та пояснюються вірші з Біблії (або вірші, процитовані в матеріалі біблійного вивчення). Правдиві християни мають обов’язок наслідувати цей хороший звичай Ісуса Христа. Наскільки дозволяють їхні обставини, вони знаходять задоволення в регулярній присутності на християнських зібраннях.
Сучасні приклади
18, 19. Які чудові приклади щодо зібрань, районних і обласних конгресів подають брати із менш багатих країн?
18 У менш багатих частинах землі чимало наших братів і сестер дають гарний приклад цінування християнських зібрань. У Мозамбіку обласному наглядачеві Орландо та його дружині Амелії потрібно було 45 годин, аби пройти 90 кілометрів через високу гору для проведення конгресу. Відтак вони повинні були повернутися назад, щоб проводити наступний конгрес. Орландо скромно повідомив: «Коли ми зустрілися з братами із збору Бава, то вже не вважали, що здійснили щось особливе. Аби побувати на конгресі й повернутися додому, вони пройшли пішки приблизно 400 кілометрів за шість днів, і серед них був один брат, якому 60 років!»
19 А що сказати про цінування щотижневих зборових зібрань? Кашвашва Нджамба — це немічна сестра, якій вже поза 70. Вона живе в маленькому селі Кісососі, приблизно за п’ять кілометрів від Залу Царства в селі Рунту (Намібія). Щоб бути присутньою на зібраннях, їй доводиться йти через скреб туди й назад десять кілометрів. На цьому шляху грабують, але, незважаючи на це, Кашвашва продовжує ходити. Більшість зібрань проводяться незрозумілими для неї мовами. Яку ж користь їй приносить зібрання? «Стежачи за віршами,— говорить Кашвашва,— я намагаюсь зрозуміти, про що йдеться в промові». Проте вона неграмотна, то як же може стежити за віршами? «Я стараюся розпізнати вірші, які знаю напам’ять»,— відповідає вона. А за багато років вона запам’ятала чимало біблійних віршів. Щоб поліпшити своє вміння послуговуватися Біблією, вона приходить на влаштовані збором уроки письменності. «Я дуже люблю зібрання,— говорить вона.— Там завжди можна навчитися чогось нового. Я люблю спілкуватися з братами й сестрами. Хоча я не можу розмовляти з кожним з них, вони завжди підходять і вітають мене. А найважливіше те, що я знаю,— відвідуючи зібрання, я втішаю серце Єгови».
20. Чому нам не слід покидати наших християнських зібрань?
20 Подібно до Кашвашви, мільйони поклонників Єгови по цілій землі виявляють похвальне цінування християнських зібрань. У міру того як світ Сатани прямує до знищення, ми не можемо дозволяти собі покидати наші спільні зустрічі. Радше залишаймося духовно пильними й виявляймо глибоке цінування зібрань, районних та обласних конгресів. Завдяки цьому ми не тільки втішимо серце Єгови, але й почерпнемо багато корисного, беручи участь у божественному навчанні, яке веде до вічного життя (Приповістей 27:11; Ісаї 48:17, 18; Марка 13:35—37).
Питання для повторення
◻ Чому бути присутнім на християнських зібраннях — це привілей?
◻ Як усі присутні можуть сприяти тому, щоб зібрання було підбадьорливим?
◻ Який видатний приклад залишив Ісус?
◻ Чого ми можемо навчитися від братів у менш багатих країнах?
[Рамка на сторінці 17]
Вони цінують щотижневі зібрання
Мільйони людей живуть у містах, що уражені бідністю й злочинністю. Незважаючи на такі обставини, правдиві християни, які є серед них, виявляють похвальне цінування християнських зібрань. Старійшина, що служить в одному із зборів міста Соуето в Ґаутенґ (ПАР), повідомляє: «У нашому зборі, який складається із 60 Свідків та неохрещених вісників, на зібрання приходить приблизно 70—80 осіб, а інколи й більше. Хоча братам і сестрам не потрібно долати великих відстаней, щоб бути на зібраннях, їм доводиться давати собі раду за екстремальних умов, які існують у цьому районі Соуето. Доро́гою на зібрання одного брата поранили ножем у спину. Щонайменше двох сестер перестрівали й намагалися ограбувати. Але це не перешкоджає їм приходити. У неділю, закінчивши зібрання молитвою, ми декілька хвилин вчимося співати пісень. Принаймні 95 відсотків регулярно залишаються і співають усі пісні, які заплановані на зібрання наступного тижня. Це допомагає новозацікавленим вчитися пісень і співати їх разом з нами».
Жителі сільських місцевостей мають інші перешкоди, наприклад, їм потрібно долати великі відстані, щоб бути на зібраннях три рази на тиждень. Одне зацікавлене подружжя живе за 15 кілометрів від Залу Царства у місті Лобаце (Ботсвана). Торік вони з двома дітьми регулярно відвідували зібрання. Щоб утримувати сім’ю, чоловік займається ремонтом взуття, а дружина підтримує бюджет сім’ї, продаючи дрібні товари, і тому вони можуть платити за транспорт, аби їхати на зібрання й назад.
Якось минулого літа увечері, після зустрічі з районним наглядачем, ця сім’я була змушена залишатися на автобусній зупинці аж до 2100, бо автобусні рейси припинилися швидше через штормову погоду. Один поліцейський зупинив свій мікроавтобус біля них і запитав, що вони тут роблять. Почувши про їхню ситуацію, він пройнявся жалем і завіз їх додому, аж за 15 кілометрів. Дружина, яка є неохрещеним вісником, сказала своєму чоловікові: «Бачиш, коли ми ставимо зібрання на перше місце, Єгова завжди дбає про нас». Тепер чоловік теж виявив бажання стати проповідником доброї новини.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Ці румунські Свідки дають гарний приклад цінування християнських зібрань.