Розділ 95
Повчання про розлучення і про любов до дітей
ІСУС і його учні йдуть до Єрусалима на Пасху 33 року н. е. Вони перетинають Йордан і входять в область Перею. Ісус був у цій області кілька тижнів тому, але тоді його покликали в Юдею до хворого друга Лазаря. Минулого разу в Переї Ісус розмовляв з фарисеями про розлучення, і тепер вони знову заводять про це мову.
Серед фарисеїв існують різні погляди на розлучення. За словами Мойсея, з жінкою можна розлучатись через «ганебну річ». Одні вважають, що йдеться лише про неморальну поведінку. Інші ж думають, що в поняття «ганебна річ» входять навіть найдрібніші прогріхи. Тож, бажаючи випробувати Ісуса, фарисеї запитують: «Чи дозволено Законом розлучатися чоловікові зі своєю дружиною з будь-якої причини?» Вони впевнені: хоч би що відповів Ісус, хтось з фарисеїв буде з ним незгідний.
Але Ісус майстерно відповідає на це питання. Він не підтримує жодного людського погляду, а вказує на початковий задум щодо шлюбу. «Хіба ви не читали,— запитує Ісус,— що той, хто створив їх, від самого початку створив їх як чоловіка і жінку? І хіба не читали, що він сказав: “Тому покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини, і стануть обоє одним тілом”? Так що вони вже не двоє, а одне тіло. Отже, що Бог з’єднав одним ярмом, нехай жодна людина не розділяє».
Як показує Ісус, первісний Божий намір полягав у тому, щоб подружні партнери залишались разом і не розлучувались. Але фарисеї запитують: «Чому ж тоді Мойсей звелів дати свідоцтво про розлучення і розлучитися з нею?»
«Серця ваші зачерствілі, тому Мойсей і пішов на поступки та дозволив вам розлучатися зі своїми дружинами,— відповідає Ісус,— але від самого початку так не було». Дійсно, коли Бог започаткував в Едемському саду єдиний правильний взірець шлюбу, він не дав жодних постанов щодо розлучення.
Далі Ісус каже фарисеям: «Говорю вам: хто розлучається зі своєю дружиною не через блуд [грецькою порне́іа] і одружується з іншою, той чинить перелюб». Так Ісус показує, що порне́іа, тобто груба статева неморальність,— це єдина підстава, з якої Бог дозволяє розлучатись.
Коли учні Ісуса зрозуміли, що шлюб має бути тривалим союзом і що існує лише одна підстава для розлучення, вони кажуть: «У такому разі взагалі не варто одружуватися». Без сумніву, кожен, хто збирається одружитись, повинен добре усвідомити, що це союз на все життя!
Після цього Ісус говорить про безшлюбність. Він пояснює, що деякі хлопці від народження є євнухами, тобто нездатними до подружнього життя, бо не розвинулись статево. Інших такими зробили люди, жорстоко покалічивши. А ще інші придушують у собі бажання одружитися і жити статевим життям, щоб у більшій мірі присвятитися справам небесного Царства. На завершення Ісус каже: «Хто може на таке [на безшлюбність] погодитись, нехай погоджується».
Потім люди починають приводити до Ісуса малих дітей. Однак учні дорікають дітям і намагаються прогнати їх, бо хочуть вберегти Ісуса від непотрібного навантаження. Але Ісус говорить: «Пустіть діток до мене, не перешкоджайте їм, бо саме таким належить Боже царство. Правду кажу вам: якщо хтось не прийме Божого царства так, як дитя, то ніколи в нього не ввійде».
Яке ж чудове повчання дає Ісус! Щоб увійти в Боже Царство, нам треба наслідувати смирення малих дітей, а також їхнє бажання вчитись. Крім того, приклад Ісуса виявляє, наскільки важливо приділяти дітям час, і особливо це стосується батьків. Ісус показує свою любов до дітей, пригортаючи їх до себе і благословляючи. Матвія 19:1—15; Повторення Закону 24:1; Луки 16:18; Марка 10:1—16; Луки 18:15—17.
▪ Які різні погляди мають фарисеї на розлучення і як вони випробовують Ісуса?
▪ Як Ісус справляється з намаганнями фарисеїв випробувати його і що є, за словами Ісуса, єдиною підставою для розлучення?
▪ Чому учні Ісуса кажуть, що одружуватись не варто, і які поради дає Ісус?
▪ Який приклад подає нам Ісус у ставленні до дітей?