Вони «побачили» обіцяне

 1. Як нам допомагає здатність уявляти невидиме? (Дивіться малюнок на початку статті).

НАША здатність уявляти щось невидиме — це дар від Бога. Завдяки цьому ми складаємо мудрі плани і з нетерпінням чекаємо чогось доброго. Єгова може передбачати майбутнє, і у Святому Письмі він часто говорить нам заздалегідь, що́ станеться. І ми можемо уявляти собі майбутні події. По суті, наша здатність бачити невидиме допомагає нам вірити в це (2 Кор. 4:18).

2, 3. а) Чому має значення те, що́ ми уявляємо собі? б) Які запитання ми розглянемо в цій статті?

² Іноді можна уявляти собі те, чого ми не бачили і що ніколи не стане реальністю. Наприклад, коли маленька дівчинка уявляє, як вона літає на метелику, то це просто фантазія. Але коли Анна роздумувала про те, як вона віддасть свого сина Самуїла служити при святому наметі, то мала для цього підставу. Адже вона прийняла таке рішення, і роздуми допомогли їй зосередитися на поставленій меті (1 Сам. 1:22). Якщо ми змальовуємо у своїй уяві обіцяне Богом, то роздумуємо над тим, що обов’язково станеться (2 Пет. 1:19—21).

³ Немає сумніву, багато вірних людей давнини уявляли собі, як виконаються Божі обіцянки. Яку користь їм приносило те, що вони уявляли майбутні благословення? Чому нам потрібно роздумувати про чудові благословення, котрі Бог передрік для слухняного людства?

 4. На підставі чого Авель уявляв собі майбутнє?

⁴ Чи Авель, перший вірний чоловік, «бачив» виконання якоїсь обіцянки Єгови? Не можна стверджувати, що Авель заздалегідь знав, як зрештою виконаються Божі слова, промовлені до змія: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, між потомством твоїм і потомством її. Воно розчавить тобі голову, а ти пораниш його в п’яту» (Бут. 3:14, 15). Проте Авель, імовірно, багато роздумував над цією обіцянкою і зрозумів, що хтось має бути поранений у п’яту, аби можна було привести людство до досконалості, яку мали Адам і Єва перед гріхопадінням. Хоч би яке майбутнє уявляв собі Авель, його віра ґрунтувалася на Божій обітниці, і тому Єгова прийняв його жертву. (Прочитайте Буття 4:3—5; Євреїв 11:4).

 5. Чому те, що Енох уявляв собі майбутнє, підбадьорювало його?

⁵ Відданий Енох вірив у Бога, хоча й жив серед безбожних людей, які говорили на Бога обурливі слова. Під натхненням Енох пророкував, що Єгова прийде «з міріадами своїх святих ангелів, щоб над усіма виконати суд і засудити всіх безбожних за їхні злі вчинки, скоєні нечестиво, і за всі обурливі слова, які говорили на нього безбожні грішники» (Юди 14, 15). Вірний чоловік Енох міг уявляти собі світ, в якому немає безбожності. (Прочитайте Євреїв 11:5, 6).

 6. Про що пам’ятав Ной після Потопу?

⁶ Завдяки вірі Ной пережив Потоп (Євр. 11:7). Після Потопу віра спонукала його принести в жертву тварин (Бут. 8:20). Ной, подібно до Авеля, безперечно, вірив, що людство зрештою звільниться з рабства гріха і смерті. Навіть у важкий час після Потопу, коли Німрод противився Єгові, Ной і далі зберігав віру та надію (Бут. 10:8—12). Найімовірніше, він з радістю у серці роздумував про час, коли людство звільниться від деспотичних правителів, успадкованого гріха і смерті. Ми теж можемо «бачити» такий чудовий час, і він уже не за горами! (Рим. 6:23).

 7. Яке майбутнє могли «бачити» Авраам, Ісак та Яків?

⁷ Авраам, Ісак та Яків могли уявляти прекрасне майбутнє, оскільки Бог пообіцяв, що через їхнє потомство всі народи землі здобудуть для себе благословення (Бут. 22:18; 26:4; 28:14). Нащадки тих патріархів мали стати численними й заселити даний Богом Обіцяний край (Бут. 15:5—7). Завдяки вірі ті богобоязливі чоловіки могли «бачити», як їхні потомки населяють той край. По суті, відтоді, як люди стали недосконалими, Єгова запевняє своїх відданих служителів, що благословення, втрачені Адамом, не втрачені назавжди.

 8. Що допомогло Аврааму виявляти дивовижну віру?

⁸ Очевидно, Авраам уявляв собі обіцяне Богом, і це допомагало йому здійснювати дивовижні вчинки віри. Святе Письмо зазначає, що Авраам та інші віддані служителі Бога «не дочекалися сповнення обіцянок» за свого життя, але «вони здалека побачили й прийняли їх». (Прочитайте Євреїв 11:8—13). Авраам мав дуже багато підстав вважати реальним те, на що він надіявся. Це було так, ніби він бачив щось невидиме.

 9. Як віра в Божі обіцянки допомагала Аврааму?

⁹ Віра Авраама в Божі обіцянки зміцнювала його рішучість виконувати волю Єгови. Маючи віру, він покинув місто Ур і відмовився оселитися на постійно в будь-якому місті Ханаану. Ханаанські міста, подібно до Ура, мали хисткий фундамент, через те що ними керували безбожні правителі (Іс. Нав. 24:2). Решту свого довгого життя Авраам «чекав міста зі справжнім фундаментом, творець і будівничий якого — Бог» (Євр. 11:10). Авраам «бачив» себе у постійному місці, яким правив Єгова. Авель, Енох, Ной, Авраам та інші вірили у воскресіння мертвих і з нетерпінням чекали життя на землі під правлінням Божого Царства — «мı́ста зі справжнім фундаментом». Роздуми над такими благословеннями зміцнювали їхню віру в Єгову. (Прочитайте Євреїв 11:15, 16).

10. Яку користь приніс Саррі її погляд на майбутнє?

¹⁰ Подумаймо про Авраамову дружину Сарру. Хоч їй було 90 років і вона ще не мала дітей, однак позитивний погляд на майбутнє допомагав їй діяти з вірою. По суті, вона бачила, як її нащадок втішається благословеннями, які обіцяв Єгова (Євр. 11:11, 12). Чому вона була в цьому впевнена? Тому що Єгова сказав її чоловікові: «Я поблагословлю її: вона народить тобі сина і стане матір’ю багатьох народів та царів» (Бут. 17:16). Народивши Ісака, Сарра мала всі підстави вважати, що Божа обіцянка, дана Аврааму, повністю виконається. Ми теж маємо чудовий подарунок — здатність уявляти собі те, що обіцяє Бог і що безсумнівно здійсниться!

11, 12. Як Мойсей розвинув любов до Єгови?

¹¹ Ще одна людина, яка вірила в Єгову,— це Мойсей, котрий розвинув глибоку любов до нього. Належачи до родини єгипетського фараона, юний Мойсей міг легко розвинути любов до влади і багатства. А втім, від рідної матері Мойсей, очевидно, довідався про Єгову та його намір визволити євреїв з рабства й дати їм Обіцяний край (Бут. 13:14, 15; Вих. 2:5—10). Мойсей, мабуть, часто роздумував про благословення, котрі чекали на Божий народ. Тож яка любов, на вашу думку, розвивалась в його серці: любов до слави чи любов до Єгови?

¹² Святе Письмо говорить: «Завдяки вірі Мойсей, коли виріс, відмовився називатись сином фараонової дочки. Він хотів радше зазнавати знущань з Божим народом, ніж отримувати тимчасове задоволення від гріха. Для нього ганьба, яку він зносив як помазанець, була більшим багатством, ніж скарби Єгипту, тому що він пильно дивився на винагороду» (Євр. 11:24—26).

13. Як Мойсеєві допомагали глибокі роздуми про те, що пообіцяв Бог?

¹³ Чим більше Мойсей роздумував про те, що Єгова пообіцяв зробити для ізраїльтян, тим більше зростала його віра і любов до нього. Так само як інші богобоязливі чоловіки і жінки, він, імовірно, уявляв собі час, коли Єгова визволить людство від смерті (Йова 14:14, 15; Євр. 11:17—19). Не дивно, що Мойсей полюбив Бога, який співчував євреям та всім людям. Віра і любов допомагали Мойсеєві протягом його життя (Повт. 6:4, 5). Навіть коли фараон погрожував Мойсею смертю, цей чоловік залишався мужнім завдяки своїй вірі, любові до Бога, а також тому, що, напевно, уявляв собі чудове майбутнє (Вих. 10:28, 29).

14. Яке мислення можна назвати фантазією?

¹⁴ Чимало людей сьогодні мають нереалістичні уявлення стосовно майбутнього. Скажімо, якщо вони незаможні, то мріють про казкові багатства і цілковиту безпеку. Але людське життя тепер «повне горя і страждання» (Пс. 90:10). Люди уявляють собі життя без тривог під людським правлінням, тимчасом як Біблія говорить, що єдина справжня надія для людства — це Боже Царство (Дан. 2:44). Багато хто вважає, що Бог не знищить цієї злої системи, проте Біблія змальовує зовсім іншу картину (Соф. 1:18; 1 Ів. 2:15—17). Такі сподівання людей, які нехтують наміром Єгови щодо майбутнього,— просто фантазії.

15. а) Чому християнам варто уявляти свою надію? б) Чого ти з нетерпінням чекаєш?

¹⁵ Однак ми, як християни, отримуємо заохочення уявляти свою надію, чи то небесну, чи земну. Чи ти «бачиш», як насолоджуєшся тим, що пообіцяв Бог? Роздуми про те, що ти можеш робити, коли Бог виконуватиме свої обіцянки, безсумнівно, зігрівають твоє серце. Мабуть, ти уявляєш, що живеш вічно на землі. Думай, як разом з іншими ти перетворюєш нашу планету на рай. Усі твої сусіди, так як ти, люблять Єгову. Ти здоровий, повний сил і маєш світлий розум. Трудитися з тими, хто наглядає за працею відновлення, приємно, бо вони справді дбають про тебе. Ти з радістю використовуєш свої таланти й здібності, адже все, що робиш, іде на благо іншим і приносить честь Богові. Приміром, ти допомагаєш воскреслим пізнати Єгову (Ів. 17:3; Дії 24:15). Це далеко не мрія. Такі чудові о́брази майбутнього ґрунтуються на істинах, записаних у Біблії (Ісаї 11:9; 25:8; 33:24; 35:5—7; 65:22).

16, 17. Як підбадьорюють нас розмови про нашу надію?

¹⁶ Коли ми говоримо з одновірцями про те, чим хочемо займатися в новому світі, який обіцяє Єгова, то ще яскравіше уявляємо собі це майбутнє. Жоден з нас точно не знає, якими будуть наші обставини в новому світі. Але якщо ми говоримо про свої сподівання, то підбадьорюємо одне одного і висловлюємо свою віру в реальність Божих обіцянок. Коли апостол Павло відвідував своїх братів у Римі, вони «підбадьорились взаємно». Ми теж цінуємо взаємне підбадьорення в ці буремні часи (Рим. 1:11, 12).

¹⁷ Якщо ми змальовуємо у своїй уяві майбутнє, то можемо контролювати негативні думки про теперішні труднощі. Апостол Петро також мав подібні переживання, коли звернувся до Ісуса: «А от ми... ми полишили все і пішли за тобою. Що ж нам за це буде?» Щоб допомогти Петрові та іншим учням уявити собі майбутнє, Ісус відповів: «Правду кажу вам: під час відтворення, коли Син людський сяде на свій величний престол, ви, ті, хто пішов услід за мною, також сядете на 12 престолах і будете судити 12 племен Ізраїля. І кожен, хто покинув дім, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи дітей, чи зе́млі заради мого імені, отримає в 100 разів більше й успадкує вічне життя» (Матв. 19:27—29). Тож Петро з іншими апостолами могли роздумувати над своєю роллю в уряді, який правитиме над землею і принесе надзвичайні благословення слухняному людству.

18. Чому роздуми про виконання Божих обіцянок можуть бути корисними для нас?

¹⁸ Служителі Єгови на землі завжди отримували багато користі з роздумів над тим, як виконаються його обіцянки. Те, що Авель знав про Божі наміри, допомагало йому уявляти ліпше майбутнє, мати міцну віру і непохитну надію. Авраам «бачив» деяке виконання Божого пророцтва про обіцяне потомство, тому здійснював виняткові вчинки віри (Бут. 3:15). Мойсей «пильно дивився на винагороду», діяв з вірою і зростав у любові до Єгови (Євр. 11:26). Якщо ми використовуємо свою здібність уявляти здійснення обіцянок Бога Єгови, наша віра і любов до нього будуть поглиблюватися. А як нам найліпше послуговуватися цим даром від Бога? Про це піде мова в наступній статті.