Розділ 109

Ісус засуджує своїх противників

ІСУС настільки збентежив своїх релігійних противників, що вони більше не наважуються про щось його питати. Тоді він сам починає викривати їхнє невігластво:

— Що ви думаєте про Христа? Чий він син? — запитує Ісус.

— Давидів,— відповідають фарисеї.

Ісус не заперечує, що Давид є предком Христа, або Месії, однак питає:

— Чому тоді Давид під натхненням [у Псалмі 110] називає його Господом, промовляючи: «Сказав Єгова моєму Господеві: “Сиди праворуч від мене, поки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги”»? Якщо Давид називає його Господом, як же тоді він Давидів син?

Фарисеї мовчать, тому що не знають, ким насправді є Христос, або помазанець. Месія — не просто потомок Давида, як, очевидно, вважають фарисеї. Він існував на небі раніше і був вищим за Давида, тобто був його Господом.

Тепер Ісус звертається до народу та до своїх учнів і попереджає, щоб вони остерігалися книжників та фарисеїв. Вони навчають Божого Закону, зайнявши «Мойсеєве місце», тому Ісус радить: «Все, що вони кажуть вам, робіть і дотримуйтесь цього». І потім додає: «Але так, як вони, не поводьтеся, бо вони говорять, та не виконують».

Книжники та фарисеї є лицемірами, і через це Ісус засуджує їх такими ж словами, як кілька місяців тому під час обіду в домі одного фарисея. Ісус каже: «Вони все роблять для того, щоб їх бачили люди». На підтвердження цього він наводить приклад:

«[Вони] розширюють коробочки з уривками з Писання, які носять для захисту». Релігійні провідники носять на чолі або руці невеликі коробочки, в яких містяться чотири уривки з Закону: Вихід 13:1—10, 11—16 і Повторення Закону 6:4—9; 11:13—21. Але фарисеї збільшують розмір цих коробочок, щоб створити враження, ніби вони дуже ревно ставляться до Закону.

Далі Ісус каже, що вони «подовжують торочки на своєму вбранні». У Числа 15:38—40 ізраїльтянам було наказано робити торочки на одязі, але у фарисеїв вони довші, ніж в інших ізраїльтян. Фарисеї все роблять напоказ! «Вони люблять мати найпочесніші місця»,— каже Ісус.

На жаль, його учні також заразилися бажанням мати видатне становище. Тож Ісус радить: «Ви не називайтеся “вчителями”, бо одного маєте Вчителя, усі ж ви — брати. І нікого на землі не називайте “батьком”, бо одного маєте Батька — небесного. Також не називайтеся “провідниками”, бо одного маєте Провідника — Христа». Учні повинні викорінювати в собі бажання бути у всьому першими! «Найбільший серед вас повинен бути вашим слугою»,— напучує Ісус.

Далі він кілька разів оголошує горе книжникам і фарисеям, знову і знову називаючи їх лицемірами. Ісус каже, що вони «зачиняють царство небесне перед людьми» та «пожирають доми вдів і довго моляться напоказ».

«Горе вам, сліпі провідники!» — говорить Ісус. Він засуджує фарисеїв за те, що вони не цінують духовного, встановлюючи правила на власний розсуд. Наприклад, вони кажуть: «Коли хтось клянеться храмом, це нічого, але коли хтось клянеться золотом храму, то зобов’язує себе виконати клятву». Надаючи більшого значення золоту храму, ніж духовній цінності місця поклоніння, вони виявляють свою духовну сліпоту.

Потім Ісус ще раз засуджує фарисеїв, бо вони нехтують «тим, що важливіше в Законі,— справедливістю, милосердям і вірністю», а надають великого значення сплаті десятини з незначних трав.

Ісус називає фарисеїв «сліпими провідниками» і говорить: «Ви відціджуєте комара, але ковтаєте верблюда!» Вони проціджують вино, виловлюючи комара, не просто тому, що комар — це комаха, а тому, що він церемоніально нечистий. Однак фарисеї нехтують важливішим у Законі, а це все одно, що ковтати верблюда, який також є церемоніально нечистою твариною. Матвія 22:41—23:24; Марка 12:35—40; Луки 20:41—47; Левит 11:4, 21—24.

▪ Чому фарисеї мовчать, коли Ісус питає їх про те, що сказав Давид у Псалмі 110?

▪ Чому фарисеї збільшують коробочки з уривками з Писання і подовжують торочки свого одягу?

▪ Яку пораду дає Ісус своїм учням?

▪ Як фарисеї встановлюють правила на власний розсуд і як Ісус засуджує їх за те, що вони нехтують важливішим?