Не переставаймо любити одне одного

1, 2. а) Чому Павло написав, що з віри, надії і любові найбільшою є любов? б) Які запитання ми розглянемо?

В ОДНОМУ своєму листі апостол Павло, говорячи про такі християнські чесноти, як віра, надія і любов, підкреслив, що «найбільша з них — любов» (1 Кор. 13:13). Чому Павло так сказав? У майбутньому, коли прийде новий світ, нам вже не потрібно буде вірити у сповнення Божих обіцянок, і надіятись на те, що ми побачимо його на власні очі. А от любити Єгову та людей нам потрібно буде завжди. Більш того, наша любов постійно зростатиме.

² У зв’язку з цим розгляньмо три запитання: чому ми маємо любити одне одного? Як нам виражати свою любов? Що нам робити, аби наша любов до братів і сестер не згасла?

 3. Які ми маємо причини любити одне одного?

³ Чому ми повинні любити братів і сестер? Так ми покажемо, що є справжніми християнами. Ісус сказав своїм апостолам: «Якщо між вами буде любов, по цьому всі розпізна́ють, що ви мої учні» (Ів. 13:35). Крім того, любов нас об’єднує. Павло назвав її «досконалими узами єдності» (Кол. 3:14). Але є ще одна важлива причина любити одне одного. Апостол Іван писав: «Кожен, хто любить Бога, повинен любити також свого брата» (1 Ів. 4:21). Тож наша любов до братів і сестер буде доказом нашої любові до Єгови.

4, 5. Який зв’язок існує між любов’ю до Бога і любов’ю до одновірців? Наведіть приклад.

⁴ Насправді зв’язок між любов’ю до Бога і любов’ю до одновірців тісніший, ніж видається на перший погляд. Це як серце і зап’ястя. Здавалося б, зовсім різні речі, але, вимірявши пульс на зап’ясті пацієнта, лікар може отримати певне уявлення про те, в якому стані його серце. Такий самий принцип працює і з любов’ю.

⁵ Проаналізувавши свою любов до братів і сестер, ми можемо зрозуміти, в якому стані наша любов до Бога. Якщо зараз ми любимо одновірців менше, ніж раніше, то це привід задуматись, чи, бува, не ослабла наша любов до Єгови. І навпаки: якщо ми від усієї душі любимо одне одного, то значить і з любов’ю до Бога в нас усе гаразд.

 6. Чому ми маємо перейматися тим, чи не охолола наша любов до одновірців? (1 Івана 4:7—9, 11).

⁶ Якщо наша любов до одновірців холоне, то нам є про що переживати. Адже це означає, що наші стосунки з Єговою в небезпеці. Апостол Іван писав: «Хто не любить брата, якого бачить, той не може любити Бога, якого не бачить» (1 Ів. 4:20). Який висновок можна зробити з цих слів? Єгова буде задоволений нами, тільки якщо ми любитимемо одне одного. (Прочитайте 1 Івана 4:7—9, 11.)

7, 8. Як ми можемо виражати свою любов до братів і сестер?

⁷ Наказ любити одне одного трапляється на сторінках Божого Слова не раз і не два (Ів. 15:12, 17; Рим. 13:8; 1 Фес. 4:9; 1 Пет. 1:22; 1 Ів. 4:11). Але як іншим побачити, що ми їх любимо? Вони ж не можуть зазирнути в наше серце. Для того щоб наша любов була явною, вона має виражатися у словах і вчинках.

⁸ У Біблії наводиться безліч способів, як показати братам і сестрам, що ми їх любимо. Ось кілька прикладів. «Говоріть правду одні одним» (Зах. 8:16). «Зберігайте між собою мир» (Марка 9:50). «Першими виявляйте одне одному пошану» (Рим. 12:10). «Щиро приймайте одне одного» (Рим. 15:7). «Продовжуйте... прощати одне одного» (Кол. 3:13). «Не переставайте носити тягарі одне одного» (Гал. 6:2). «Не переставайте потішати одне одного» (1 Фес. 4:18). «Продовжуйте... зміцняти одне одного» (1 Фес. 5:11). «Моліться один за одного» (Як. 5:16).

 9. Чому так важливо потішати одне одного? (Дивіться також ілюстрацію.)

⁹ Зупинімося на словах з 1 Фессалонікійців 4:18. Павло заохочує нас «потішати одне одного». Чому це так важливо? Згідно з одним біблійним довідником, у цьому вірші Павло вжив слово, яке означає «стояти біля людини і підтримувати її, коли вона зносить труднощі». Іншими словами, потішаючи одновірця, на якого навалилися проблеми, ми допомагаємо йому випростуватися і далі ревно служити Єгові. Тож кожного разу, коли ми підставляємо іншій людині своє плече, ми показуємо їй, що дуже її любимо (2 Кор. 7:6, 7, 13).

10. Як пов’язані між собою співчуття і бажання потішати інших?

¹⁰ Що спонукує нас потішати одновірців? У першу чергу співчуття. Тільки коли ми відчуваємо жаль до нашого брата чи сестри, в нас з’являється бажання якось їм допомогти. Цікаво, що в 2 Коринфян 1:3 Павло назвав Єгову не тільки «Богом усілякої потіхи», а й «Батьком глибокого співчуття». Як пояснюється в навчальному виданні «Перекладу нового світу», Єгову названо «Батьком глибокого співчуття», тому що він є його Джерелом. Співчуття — невід’ємна частина Божої особистості. Саме воно спонукує Єгову «потішати нас у всіх випробуваннях» (2 Кор. 1:4). Як чиста джерельна вода відсвіжає спраглу людину, так і потіха від Єгови відсвіжає того, хто пригнічений. Якщо ми теж хочемо бути джерелом підбадьорення для інших, нам потрібно розвивати певні риси. Подивімося які.

11. Які риси, згідно з Колоссян 3:12 і 1 Петра 3:8, нам необхідно розвивати, щоб не переставати потішати одне одного?

¹¹ Щоб «не переставати потішати одне одного», нам необхідно розвивати чуйність, братерську любов і доброту. (Прочитайте Колоссян 3:12; 1 Петра 3:8.) Якщо всі ці риси разом зі співчуттям стануть невід’ємною частиною нашої особистості, то ми просто не зможемо залишатися байдужими до чужих страждань. Ісус влучно сказав: «Чим переповнене серце, те говорять уста. Добра людина зі свого доброго скарбу дає добрі речі» (Матв. 12:34, 35). Тож потішаймо наших братів та сестер, і тоді вони обов’язково відчують, як сильно ми їх любимо.

12. а) Чому нам необхідно бути обережними? б) Яке запитання ми розглянемо далі?

¹² Усі ми хочемо «продовжувати любити одне одного» (1 Ів. 4:7). Але Ісус попереджав, що в наші дні «у більшості людей охолоне любов» (Матв. 24:12). Звичайно, Ісус мав на увазі не своїх учнів, а людей у цьому світі. Але оскільки ми живемо серед них, нам треба бути обережними, щоб не піддатися їхньому впливу. Тож як нам перевірити, наскільки сильно ми любимо братів і сестер?

13. По чому можна визначити, чи ми дійсно любимо братів і сестер?

¹³ Один зі способів — це проаналізувати, як ми реагуємо на певні ситуації в нашому житті (2 Кор. 8:8). На одну з таких ситуацій натякнув апостол Петро. Він написав: «Найважливіше, всім серцем любіть одне одного, бо любов покриває безліч гріхів» (1 Пет. 4:8). Як ми поводимось, коли стикаємося з недосконалістю братів і сестер? Відповідь на це запитання підкаже нам, чи ми дійсно їх любимо.

14. Якою, згідно з 1 Петра 4:8, має бути наша любов? Наведіть приклад.

¹⁴ Подивімось на слова Петра уважніше. На початку 8-го вірша він заохочує нас: «Всім серцем любіть одне одного». Більш буквально цю пораду можна перекласти як «майте між собою любов, розтягнуту до межі». На що здатна така любов? Петро каже, що вона покриває гріхи, тобто допомагає нам пробачати іншим. Образно кажучи, ми можемо взяти свою любов і розтягнути її, неначе стрейчеву тканину, так, щоб вона покрила не один, не два, а «безліч гріхів».

15. Що ми зможемо робити, якщо будемо сильно любити братів і сестер? (Колоссян 3:13).

¹⁵ Якщо ми будемо сильно любити наших братів і сестер, то зможемо пробачати їм, навіть коли це буде дуже важко. (Прочитайте Колоссян 3:13.) Так ми покажемо, що справді хочемо догоджати Єгові. А що ще допоможе нам закривати очі на недоліки, які нас дратують в одновірцях?

16, 17. Що ще допоможе нам не звертати уваги на дрібні недоліки інших? Наведіть приклад. (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁶ Зосереджуйтесь на достоїнствах братів і сестер, а не на їхніх промахах. Уявіть, що ви провели вечір з друзями і на прощання вирішили разом сфотографуватися. Ви робите кілька кадрів і потім їх переглядаєте. Раптом ви бачите, що на одній фотографії хтось вийшов нахмуреним. Що ви зробите? Просто видалите її. Вам вона не потрібна, адже у вас є інші фотографії, на яких всі усміхаються.

¹⁷ До таких фотографій подібні наші спогади. Без сумніву, ми пам’ятаємо безліч щасливих моментів, які розділили з братами і сестрами. Але, можливо, десь у закутках нашої пам’яті сидить і спогад про те, як з нами погано повелись. Що з ним робити? Чому б не видалити його, як невдалу фотографію? (Присл. 19:11; Еф. 4:32). Зрештою, нам і без нього буде що згадати. Дорожити треба приємними спогадами, а не болючими.

18. Підсумуйте головні думки цієї статті.

¹⁸ Тепер, розглянувши цю статтю, спробуймо дати відповіді на три запитання, які ми поставили на початку. Чому ми маємо любити одне одного? Тому що так ми доведем, що любимо Єгову. Як нам виражати свою любов до братів і сестер? Один зі способів — потішати їх. І ми будемо робити це день у день, якщо їм співчуватимемо. А що нам робити, аби наша любов до одновірців не згасла? З готовністю прощати їхні помилки.

19. Чому сьогодні нам, як ніколи, потрібно любити одне одного?

¹⁹ Сьогодні нам, як ніколи, потрібно любити одне одного. Чому? Ось яку причину навів Петро: «Усьому наблизився кінець. Тож... всім серцем любіть одне одного» (1 Пет. 4:7, 8). Чого ми можемо сподіватися з наближенням кінця цього світу? Ісус попереджав: «За ім’я моє вас будуть ненавидіти всі народи» (Матв. 24:9). Щоб витримати цей потік ненависті, нам треба буде триматися разом. Сатані ніколи не вдасться нас розділити, якщо нас об’єднуватиме любов, бо «вона — досконалі узи єдності» (Кол. 3:14; Філ. 2:1, 2).