Оскільки кожен, хто ставав послідовником Христа, ставав також проповідником Слова, добра новина швидко поширювалась. І, коли Павло писав свого листа до колоссян (бл. 60—61 р. н. е., тобто приблизно через 27 років після смерті Христа), він уже міг сказати, що «ця новина проповідувалась усьому створінню під небом» (Кл 1:23). Тож Христове пророцтво про те, що добру новину будуть проповідувати всім народам, певною мірою сповнилось ще до знищення Єрусалима і його храму (70 р. н. е.) (Мт 24:14; Мр 13:10; КАРТА, т. 2, с. 744). Слова самого Ісуса, а також книга Об’явлення, яка була написана після знищення Єрусалима, вказують на те, що в більшому масштабі це пророцтво мало сповнитися після того, як Христос почне царювати, і до того, як він знищить усіх ворогів Царства,— а це дуже відповідний час для всесвітньої проповідницької праці (Об 12:7—12, 17; 14:6, 7; 19:5, 6; 22:17).

Проповідування доброї новини в «час кінця». Згідно з Матвія 24:14, у «час кінця» праця проповідування доброї новини мала набути небувалого розмаху. Ісус передрік: «Цю добру новину про Царство будуть проповідувати по цілій населеній землі... а тоді прийде кінець». У наш час люди з різних країн займаються місіонерською діяльністю в таких сферах, як економіка, політика, медицина тощо. Проте християнам наказано проповідувати про Боже Царство і робити людей учнями Христа (2Тм 4:2; 1Кр 9:16; 1Пт 1:12, 25; 4:17). Ангел, який летів у піднебессі й мав вічну добру новину, вигукував: «Виявіть страх перед Богом і віддайте йому славу, бо настала година суду його. Тож поклоняйтеся тому, хто створив небо, землю, море та водні джерела» (Об 14:6, 7). Це і є та добра новина, яку повинні проголошувати християнські проповідники, або місіонери. Подібно до того, як у біблійні часи деякі християни, як-от Пилип, були місіонерами (або проповідниками доброї новини) в особливому значенні, деякі християни в наші дні виконують особливу місіонерську працю і навіть переїжджають проповідувати в інші країни (Дії 21:8, NW, прим.). А втім, усі християни, хоч би де вони жили, мають обов’язок звіщати добру новину всіляким людям (Рм 10:9, 10).