«Статись належить тому»

«Ісус же промовив у відповідь їм... «статись належить тому». Але це не кінець ще» (МАТВІЯ 24:4—6).

 1. Яка тема повинна цікавити нас?

ПОЗА всяким сумнівом, ви цікавитесь своїм життям і майбутнім. У такому разі вас також повинно цікавити те, що захопило увагу Ч. Т. Рассела в 1877 році. Рассел, який пізніше заснував Товариство Вартової башти, написав 64-сторінкову брошурку «Мета й спосіб повернення нашого Господа» (англ.). У ній йшла мова про Ісусове повернення, тобто його майбутній прихід (Івана 14:3). Якось на Оливній горі апостоли запитали його про це повернення: «Коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?» (Матвія 24:3).

 2. Чому існує багато суперечливих поглядів щодо Ісусових передречень?

² Чи ви знаєте й розумієте Ісусову відповідь? Вона міститься в трьох Євангеліях. Професор Д. А. Карсон говорить: «Жодні інші частини Біблії не викликали стільки незгод серед тлумачів, як Матвія 24-й розділ і відповідні йому Марка 13-й та Луки 21-й». Відтак він висловлює свою думку, яка є ще одним із суперечливих людських міркувань. Приблизно в минулому сторіччі багато таких поглядів відображали брак віри. Ті, хто висував їх, вважали, що Ісус ніколи не вимовляв слів, записаних в Євангеліях, що його слова пізніше були перекручені, а передбачення не збулись. Ці погляди були сформовані науковою критикою Біблії. Один коментатор навіть розглядав Євангеліє від Марка «крізь призму махаянсько-буддійської філософії»!

 3. Як Свідки Єгови ставляться до Ісусового пророцтва?

³ На відміну від цього, Свідки Єгови визнають автентичність і достовірність Біблії, в тому числі й те, що́ Ісус розповів чотирьом апостолам на Оливній горі за три дні до своєї смерті. З часу Ч. Т. Рассела Божі люди поступово здобували ясніше розуміння пророцтва, даного Ісусом на цій горі. За останні роки «Вартова башта» внесла ще більшу ясність в їхній погляд на це пророцтво. Чи ви засвоїли ту інформацію і зрозуміли, як вона впливає на ваше життя?a Пригадаймо її.

Трагічне сповнення у недалекому майбутньому

 4. Чому апостоли питали Ісуса про майбутнє?

⁴ Апостоли знали, що Ісус є Месією. Тому коли він розповідав про свою смерть, воскресіння і повернення, вони, мабуть, дивувалися: «Якщо Ісус помре і його не буде, як він зможе виконати чудові справи, котрі має виконати Месія?» Крім того, Ісус говорив про кінець Єрусалима та його храму. Апостоли, напевне, цікавились: «Коли і як це станеться?» Намагаючись зрозуміти, вони запитали: «Коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатися має?» (Марка 13:4; Матвія 16:21, 27, 28; 23:37—24:2).

 5. Як у першому сторіччі сповнились слова Ісуса?

⁵ Ісус передрік, що будуть війни, голод, пошесті, землетруси, переслідування християн і ненависть до них, лжемесії та повсюдне проповідування доброї новини про Царство. Потім мав прийти кінець (Матвія 24:4—14; Марка 13:5—13; Луки 21:8—19). Ісус сказав про це на початку 33 року н. е. Упродовж наступних десятиріч його пильні учні могли побачити, що передречене й справді виразно збувалось. Так, історія доводить, що пророчий знак сповнився в той час і призвів до кінця єврейської системи речей від рук римлян у 66—70 роках н. е. Як це відбулося?

 6. Що відбулося між римлянами та євреями в 66 році н. е.?

⁶ Спекотливого юдейського літа 66 року н. е. єврейські зелоти здійснили напад на римський форт поблизу Єрусалимського храму, розпаливши вогонь насильства по цілому краї. У книжці «Історія євреїв» (англ.) професор Генріх Ґрец розповідає: «Цестій Галл, намісник Сирії, обов’язком котрого було утверджувати честь римської зброї ...не міг більше спокійно спостерігати за довколишнім бунтом і дозволити йому безперешкодно поширюватися. Він скликав свої легіони, а сусідні правителі самі вислали свої війська». Ця тридцятитисячна армія оточила Єрусалим. Після короткочасних сутичок євреї відступили за мури біля храму. «Протягом п’яти днів поспіль римляни штурмували мури, але раз по раз їм доводилось відходити перед метальними снарядами юдеїв. Аж на шостий день їм вдалось підкопати частину північного муру перед Храмом».

 7. Чому Ісусові учні ставились до подій не так, як більшість євреїв?

⁷ Тільки подумайте, в якому замішанні, мабуть, були євреї, адже вони здавна вважали, що Бог захищатиме їх та їхнє святе місто. Однак Ісусові учні отримали пересторогу про те, що на Єрусалим має прийти лихо. Ісус передрік: «Прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені» (Луки 19:43, 44). Чи це віщувало смерть християнам, які перебували в Єрусалимі у 66 році н. е.?

 8. Яку трагедію передрік Ісус і ким були ‘вибрані’, заради котрих дні мали бути вкорочені?

⁸ Відповідаючи апостолам на Оливній горі, Ісус передрік: «Будуть бо ті дні такою «скорботою, що її не було з первопочину світу», що його Бог створив, «аж досі», і не буде. І коли б Господь не вкоротив був тих днів,— не спаслася б ніяка людина [«плоть», Філ.]; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні» (Марка 13:19, 20; Матвія 24:21, 22). Отже, дні мали бути вкорочені, а ‘вибрані’ мали спастись. Ким вони були? Безперечно, не бунтівничими євреями, які заявляли, що поклоняються Єгові, але відкинули його Сина (Івана 19:1—7; Дії 2:22, 23, 36). Справжніми вибраними в той час були євреї та неєвреї, котрі вірили в Ісуса як Месію і Спасителя. Бог обрав таких осіб і в П’ятидесятницю 33 року н. е. сформував їх у новий духовний народ — «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16; Луки 18:7; Дії 10:34—45; 1 Петра 2:9).

9, 10. Як було ‘вкорочено’ дні нападу римлян і з яким результатом?

⁹ Чи були дні ‘вкорочені’ й чи спаслись помазані вибрані в Єрусалимі? Професор Ґрец говорить: «[Цестій Галл] не вважав доцільним продовжувати боротьбу проти героїчних ентузіастів і починати довгу кампанію в пору, коли ось-ось мали пуститися осінні дощі... через які військо було б важко забезпечувати продовольством. Мабуть, через це він вважав розважливішим відступити». Хоч би що міркував Цестій Галл, римські війська відійшли від міста, зазнавши значних втрат через євреїв, котрі кинулися їм услід.

¹⁰ Такий несподіваний відступ римлян дозволив ‘плоті’ — Ісусовим учням, що перебували під загрозою в самому Єрусалимі, — врятуватись. Історія подає, що, коли з’явилась слушна нагода, християни покинули цю місцевість. Який же чудовий приклад здатності Бога передбачати майбутнє й рятувати життя своїх поклонників! Але що сталося з євреями-нехристиянами, які залишилися в Єрусалимі та Юдеї?

Сучасники мали це побачити

11. Що Ісус сказав про «це покоління»?

¹¹ Багато євреїв вважало, що їхня система поклоніння, головною частиною якої був храм, існуватиме завжди. Але Ісус сказав: «Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько,— під дверима! Поправді кажу вам: не перейде цей рід [‘це покоління’ СМ], аж усе оце станеться. Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!» (Матвія 24:32—35).

12, 13. Як учні розуміли Ісусові слова про «це покоління»?

¹² У роки, що передували 66 року н. е., християни бачили сповнення багатьох складових частин збірного знака — війни, голод, навіть широкомасштабне проповідування доброї новини про Царство (Дії 11:28; Колосян 1:23). Але коли мав прийти кінець? Що мав на думці Ісус, кажучи: ‘Не перейде це покоління [грецьке ґенеа́]’? Ісус часто називав групу тогочасних вороже настроєних євреїв, включаючи релігійних провідників, ‘лихим та невірним поколінням’ (Матвія 11:16, СМ; 12:39, 45; 16:4, СМ; 17:17; 23:36, СМ). Тому коли на Оливній горі він знову говорив про «це покоління», то, очевидно, не мав на увазі ні цілий єврейський народ, який існував упродовж історії, ні своїх послідовників, хоча вони були ‘вибраним родом’ (1 Петра 2:9). Ісус також не говорив, що вислів «це покоління» стосується якогось періоду часу.

¹³ Радше Ісус мав на увазі вороже настроєних євреїв того часу, які мали зазнати сповнення згаданого ним знака. Стосовно фрази «це покоління», вжитої в Луки 21:32, професор Джоель Б. Ґрін зауважує: «У Третьому Євангелії «це покоління» (і споріднені вислови) зазвичай означають категорію людей, які чинять опір наміру Бога... [Цей вислів стосується] людей, які уперто відвертаються від божественного наміру»b.

14. Що прийшло на те «покоління», але наскільки відмінними були наслідки цих подій для християн?

¹⁴ Лукавому поколінню єврейських противників, яке могло спостерігати за сповненням знака, також мав прийти кінець (Матвія 24:6, 13, 14). Так і сталося! У 70 році н. е. римське військо повернулося; ним командував Тіт, син імператора Веспасіана. Євреї, котрі знову скупчилися в місті, зазнали неймовірних стражданьc. Очевидець Йосиф Флавій повідомляє, що, коли римляни сплюндрували місто, 1 100 000 євреїв загинуло і приблизно 100 000 потрапило в неволю; більшість полонених невдовзі померла жахливою голодною смертю або загинула на римських аренах. Справді, скорбота 66—70 років н. е. була найбільшою скорботою, яка спіткала Єрусалим і єврейську систему за часу їхнього існування. Якими ж відмінними були наслідки цих подій для християн, котрі послухались Ісусової пророчої перестороги й покинули Єрусалим після відходу римського війська в 66 році н. е.! Помазані християнські ‘вибрані’ були ‘спасенні’, або збережені, у 70 році н. е. (Матвія 24:16, 22).

Ще одне сповнення у майбутньому

15. З чого зрозуміло, що Ісусове пророцтво повинно було мати широкомасштабніше сповнення після 70 року н. е.?

¹⁵ А втім, на цьому справа не закінчилась. Раніше Ісус вказав, що після знищення міста він прийде в ім’я Єгови (Матвія 23:38, 39; 24:2). Він більше роз’яснив це в пророцтві, яке згодом висловив на Оливній горі. Згадуючи прийдешню «скорботу велику», він сказав, що після неї з’являться неправдиві христи й погани тривалий час топтатимуть Єрусалим (Матвія 24:21, 23—28; Луки 21:24). А може, мало відбутися інше, більше сповнення? Факти засвідчують, що так. Порівнюючи Об’явлення 6:2—8 (написане після скорботи, яка сталася в Єрусалимі 70 року н. е.) з Матвія 24:6—8 і Луки 21:10, 11, ми розуміємо, що попереду мали бути ще більші війни, нестатки харчів і пошесті. Це широкомасштабніше сповнення Ісусових слів відбувається починаючи з часів Першої світової війни, що вибухнула в 1914 році.

16—18. Яких майбутніх подій ми чекаємо?

¹⁶ Уже впродовж десятиріч Свідки Єгови сповіщають: сучасне сповнення знака доводить, що «скорбота велика» ще попереду. Теперішнє лукаве «покоління» побачить її. Схоже на те, що знову буде початковий період (напад на всю фальшиву релігію), подібний до нападу Галла в 66 році н. е., яким розпочалась скорбота для Єрусалимаd. Відтак, після перерви не вказаної тривалості, прийде кінець — знищення у всесвітньому масштабі, яке відповідає знищенню у 70 році н. е.

¹⁷ Говорячи про скорботу, яка вже дуже близько до нас, Ісус сказав: «І зараз, по скорботі тих днів [знищенні фальшивої релігії], «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою» (Матвія 24:29, 30).

¹⁸ Отже, сам Ісус говорить, що «зараз, по скорботі тих днів» відбудеться якийсь небесний феномен. (Порівняйте Йоіла 3:1—5; 4:15). Це настільки перелякає й приголомшить неслухняних людей, що вони «заголосять всі». Багато людей буде «мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ». Але не правдиві християни! Вони ‘піднімуть свої голови, бо зближатиметься їхнє визволення’ (Луки 21:25, 26, 28).

Суд попереду!

19. Як визначити, коли сповниться притча про овець і козлів?

¹⁹ Зауважте, в Матвія 24:29—31 передрікається, що 1) прийде Син Людський; 2) він прийде у великій славі; 3) з ним будуть ангели й 4) усі земні племена побачать його. Ісус повторює ці аспекти в притчі про овець і козлів (Матвія 25:31—46). Отже, ми можемо дійти висновку, що ця притча стосується часу після початкового спалаху скорботи, коли Ісус прийде зі своїми ангелами й сяде на престолі, щоб судити. (Івана 5:22; Дії 17:31; порівняйте 1 Царів 7:7; Даниїла 7:10, 13, 14, 22, 26; Матвія 19:28). Кого буде суджено і чим це закінчиться? З притчі видно, що Ісус зосередить увагу на всіх народах, які ніби зберуться перед його небесним престолом.

20, 21. а) Що станеться з вівцями з Ісусової притчі? б) Яке майбутнє козлів?

²⁰ Вівцеподібні люди будуть поставлені праворуч Ісуса, що символізує схвалення. Чому? Тому що вони використовували нагоди робити добро його братам — помазаним християнам, які матимуть частку в Христовому небесному Царстві (Даниїла 7:27; Євреїв 2:9—3:1). Згідно з притчею, мільйони вівцеподібних християн визнали Ісусових духовних братів і підтримують їх. Тому «натовп великий» має біблійну надію пережити «велику скорботу» й жити вічно в Раю, в земній сфері Божого Царства (Об’явлення 7:9; 7:14, Філ.; 21:3, 4; Івана 10:16).

²¹ Як же відрізнятиметься доля козлів! У Матвія 24:30 описано, що, коли прийде Ісус, вони «заголосять всі». І небезпідставно, бо вони відкидали добру новину про Царство, перешкоджали Ісусовим учням і віддавали перевагу світові, який минається (Матвія 10:16—18; 1 Івана 2:15—17). Ісус, а не його учні на землі, вирішує, хто є козлом. Він говорить про козлів: «Ці підуть на вічную муку [«вічне відрізання», НС]» (Матвія 25:46).

22. На яку частину Ісусового пророцтва варто додатково звернути увагу?

²² Ми надзвичайно зросли в розумінні пророцтва з 24-го й 25-го розділів Матвія. А втім, варто додатково звернути увагу на певну частину Ісусового пророцтва — згадку про «гидоту спустошення»... на місці святому». Ісус заохочував своїх послідовників виявляти щодо цього проникливість і бути готовими діяти (Матвія 24:15, 16). Що таке «гидота»? Коли вона стає на святе місце? І як це вплине на наше життя тепер і в майбутньому? Ці питання обговорюватимуться в наступній статті.

[Примітки]

Чи ви пригадуєте?

◻ Як сповнилися слова з Матвія 24:4—14 у першому сторіччі?

◻ Як, згідно з передреченим в Матвія 24:21, 22, у часи апостолів було вкорочено дні та врятовано плоть?

◻ Що характеризувало «покоління», згадане в Матвія 24:34?

◻ Звідки ми знаємо, що пророцтво, дане на Оливній горі, повинно було мати інше, більше сповнення?

◻ Коли і як сповниться притча про овець і козлів?

[Ілюстрація на сторінці 12]

Фрагмент арки Тіта в Римі, на якому зображено награбоване під час знищення Єрусалима.

[Відомості про джерело]

Soprintendenza Archeologica di Roma