Чи ви пам’ятаєте?
Чи сподобалося вам читати недавні номери «Вартової Башти»? Якщо так, вам буде цікаво пригадати деякі моменти.
▫ Які переконливі докази з’явилися в результаті різних проявів дії святого духа у першому столітті?
Ці прояви дії духа дали видимий доказ того, що Бог не користувався більше 1500-річним збором Ізраїлю як своїм особливим народом, а схвалював тепер новий християнський збір, заснований його єдинородним Сином. (Порівняйте Євреїв 2:2-4) (15.08, сторінка 5).
▫ Чому у рядах Свідків Єгови відбувається такий незвичайний ріст?
Перш за все, завдяки Божому благословенню. Це Божа праця. Те, чого Свідки Єгови навчають у своїй благовісницькій праці, базується на Біблії. Інший секрет їхнього успіху полягає в тому, що вони повністю признають Ісуса Христа, якого Бог призначив Головою християнського збору (1.09, сторінка 19).
▫ Чому Єгова виявив Давидові милосердя, коли Давид вчинив великий гріх з Вірсавією?
В основному через угоду про Царство, але також через Давидове власне милосердя і його справжнє розкаяння (1 Самуїлова 24:4-7; 2 Самуїлова 7:12; 12:13; Псалом 51:3, 4, 19) (15.09, сторінки 10, 11).
▫ Які три групи доказів дає Християнське грецьке Письмо в підтримку месіанства Христа?
Ісусів родовід є першим доказом (Матвія 1:1-16; Луки 3:23-38). Інший доказ — це сповнені пророцтва. Існує маса пророцтв, таких, як Даниїла 9:25, які підтверджують, що Ісус є Месією. Третім доказом є Боже власне свідчення; у трьох випадках він свідчив про Ісуса своїм голосом (Матвія 17:5; Луки 3:21, 22; Івана 12:28) (1.10, сторінки 10, 12).
▫ Що мав на увазі Ісус, коли сказав: «Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід [присутність, НС] Сина Людського» (Матвія 24:37)?
Перед тим як прийшов Потоп і стер з лиця землі ту зіпсовану світову систему, Ной будував ковчег і десятки років перестерігав злих людей. Христова невидима присутність так само продовжується кілька десятиліть, протягом яких повинне бути дане глобальне свідчення, перед тим як у великому знищенні наступить її апогей (1.10, сторінка 16).
▫ Що є необхідним для доброго сімейного біблійного вивчення?
Потрібно виділяти час на вивчення. Не повинні дозволяти телебаченню чи іншим розвагам витісняти його. Потрібно розглядати конкретні потреби своєї сім’ї. Ставте питання про точку зору, щоб переконатись у тому, що діти дійсно розуміють те, чого навчаються (Матвія 17:25). Підтримуйте атмосферу вивчення невимушеною. Будьте сповненими ентузіазму і старайтеся, щоб кожен брав участь у вивченні (15.10, сторінка 17).
▫ Наскільки християни повинні турбуватися можливою наявністю в продуктах харчування компонентів крові?
Християни не повинні непокоїтися простою можливістю або поголосом, і потрібно бути розсудливим, навіть перевіряючи етикетки чи питаючи різника. Однак, коли відомо, що кров широко застосовується чи то в продуктах, чи в медичному курсі лікування, християнам треба бути обережними, щоб слухатися Божого наказу утримуватися від крові (Дії 15:28, 29) (15.10, сторінки 30—31).
▫ Як книга Приповістей показує духовну глибину навчальних методів, що використовувалися в Ізраїлі?
У книзі Приповістей показується, що її метою було навчати «недосвідчених» таких глибоких речей, як мудрість, дисципліна, розуміння, проникливість, правосуддя, кмітливість, знання і здібність роздумувати — і все це в «страху Єгови» (Приповістей 1:1-7, НС; 2:1-14) (1.11, сторінка 12).
▫ Який врівноважений погляд на освіту повинні мати сьогоднішні молоді люди?
Християни повинні ставитися до освіти як до засобу, за допомогою якого можна досягати бажаних результатів. Їхня мета полягає у повночасному служінні Єгові скільки можливо і якомога ефективніше (1.11, сторінка 18).
▫ Чому Єгова вимагав, щоб ізраїльський народ сплачував десятини?
По-перше, для того щоб вони могли в матеріальний спосіб показати свою вдячність за доброту Єгови. По-друге, щоб вони могли пожертвувати на підтримку левітів, які тоді могли зосереджуватися на виконанні своїх обов’язків, включаючи обов’язок навчати Закону. (Дивіться 2 Хронік 17:7-9) (1.12, сторінка 9).
▫ Що таке десятина, яку християн запрошується приносити? (Малахії 3:10).
Десятина представляє частку того, що належить нам, яку ми приносимо Єгові або використовуємо у служінні йому. Це знак нашої любові до нього та усвідомлення факту, що ми належимо йому (1.12, сторінка 15).