«Пам’ятайте про тих, хто бере провід серед вас»

ЦІ СЛОВА апостола Павла, записані в Євреїв 13:7, можна також перекласти: «Пам’ятайте про тих, хто керує вами». Починаючи з П’ятидесятниці 33 року н. е. цю роль виконували вірні апостоли Господа Ісуса Христа. Вони утворювали керівний орган, який давав вказівки новосформованому християнському збору (Дії 6:2—4). Приблизно 49 року н. е. керівний орган було розширено і, крім Ісусових апостолів, до нього увійшли ще й інші чоловіки. У той час як розглядалася справа щодо обрізання, керівний орган складався з «апостолів і старійшин» в Єрусалимі (Дії 15:1, 2). Вони мали вирішувати питання, що стосувались усіх християн. Ці чоловіки розсилали до зборів листи і постанови, які зміцняли учнів і сприяли єдності їхніх поглядів та дій. Збори, виявляючи послух і дотримуючись вказівок керівного органу, процвітали духовно та втішались рясними благословеннями Єгови (Дії 8:1, 14, 15; 15:22—31; 16:4, 5; Євр. 13:17).

² Після смерті апостолів почалося велике відступництво (2 Фес. 2:3—12). Як і передрікав Ісус у прикладі про пшеницю та бур’яни, разом з пшеницею (помазаними християнами) були посіяні бур’яни (удавані християни). Протягом сторіч ці групи мали рости разом аж до жнив, тобто до «закінчення віку» (Матв. 13:24—30, 36—43). Хоча окремі помазані християни і далі відчували Ісусову підтримку, все ж тоді на землі не існувало керівного органу, видимого каналу, через який Ісус давав би вказівки своїм послідовникам (Матв. 28:20). Проте він передрік, що у час жнив дещо зміниться.

³ «Хто ж вірний і розсудливий раб?» Таким запитанням Ісус Христос почав свій приклад, який є частиною даної ним ознаки «закінчення цього віку» (Матв. 24:3, 42—47). Він зазначив, що вірний раб буде своєчасно давати духовну поживу Божому народу. У І столітті Ісус давав провід через групу людей, а не якусь окрему особу. Так само і під час закінчення цього віку Ісус послуговується вірним рабом, а не якоюсь однією людиною.

⁴ Кому Ісус дав завдання забезпечувати духовною поживою своїх послідовників? Помазаним християнам, котрі живуть на землі, і це досить логічно. Біблія називає їх «священством царським», якому доручено «“усюди звіщати про чудові риси” того, хто покликав [їх] із темряви до свого дивовижного світла» (1 Пет. 2:9; Мал. 2:7; Об’яв. 12:17). Чи всі помазанці, котрі живуть на землі, входять до складу вірного раба? Ні. Пригадаймо, як Ісус чудом нагодував натовп з приблизно п’яти тисяч чоловіків, окрім жінок і малих дітей. Він спочатку роздав їжу учням, а вони — людям (Матв. 14:19). Ісус нагодував багатьох за допомогою малої групи. Подібно він дає духовну поживу й сьогодні.

⁵ «Вірний і розсудливий управитель» — це невелика група помазаних братів, які беруть безпосередню участь у підготовці та розподілі духовної поживи під час присутності Христа (Луки 12:42). Упродовж останніх днів помазані брати, які утворюють «вірного і розсудливого раба», служать разом у всесвітньому центрі. Сьогодні цією групою помазаних братів є Керівний орган Свідків Єгови.

⁶ Христос послуговується цією групою, щоб сповіщати людей про виконання біблійних пророцтв і давати своєчасні поради щодо того, як застосовувати біблійні принципи в щоденному житті. Ця духовна пожива розповсюджується через місцеві збори Свідків Єгови (Ісаї 43:10; Гал. 6:16). У біблійні часи надійний раб, або управитель, наглядав за всім, що належало його пану. Подібно й вірний і розсудливий раб має обов’язок наглядати за всіма вірними Божими служителями. Вірний раб теж здійснює нагляд за майном, проповідницькою працею, проведенням конгресів, призначенням наглядачів для виконання різних завдань в організації, а також за виготовленням біблійних публікацій. Усе це йде на благо «хатнім слугам» (Матв. 24:45).

⁷ А хто такі «хатні слуги»? Кажучи просто, це ті, хто отримує поживу. Спершу хатніми слугами були лише помазані християни. Згодом до хатніх слуг став належати і великий натовп «інших овець» (Ів. 10:16). Обидві групи споживають своєчасну духовну поживу, яку дає вірний раб.

⁸ Під час великого лиха, коли Ісус прийде виголосити і виконати судовий вирок над цим злим світом, він призначить вірного раба «над усім своїм маєтком» (Матв. 24:46, 47). Ті, хто належить до вірного раба, отримають небесну нагороду. Разом з рештою зі 144 000 та Христом вони правитимуть у небі. Хоча в майбутньому на землі вже не буде вірного і розсудливого раба, Єгова та Ісус даватимуть керівництво земним підданим Месіанського Царства через призначених «князів» (Пс. 45:16).

⁹ Існує чимало причин, щоб пам’ятати «про тих, хто бере провід» та виявляти їм цілковите довір’я. Чому це добре для нас? Апостол Павло написав: «Вони безперестанку дбають про вас як ті, хто має за це відповісти. Тоді вони робитимуть це з радістю, а не зітхаючи, що завдавало б вам шкоди» (Євр. 13:17). Вкрай важливо бути слухняними і підкорятись вказівкам тих, хто бере провід, адже вони духовно захищають нас і дбають про наше благополуччя.

¹⁰ У 1 Коринфян 16:14 Павло заохочує: «Усе, що робите, робіть з любов’ю». Саме ця риса лежить в основі всіх рішень, які приймаються на благо Божому народу. Ось що сказано про любов у 1 Коринфян 13:4—8: «Любов терпелива і добра. Любов не ревнує. Вона не вихваляється, не зазнається, не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди і не дратується. Вона не веде лічби образам. Любов не тішиться неправедністю, але радіє правді. Любов усе зносить, в усе вірить, на все надіється, все терпить. Любов ніколи не згасає». Оскільки ті, хто приймає рішення на благо Божого народу, роблять це з любові, ми почуваємось захищеними під їхнім проводом. І в цьому відображається любов Єгови.

¹¹ Сьогодні, як і в І столітті, Єгова керує своїм народом через недосконалих людей. Але такими ж недосконалими людьми Єгова послуговувався для виконання своєї волі і в минулому. Ной будував ковчег і звіщав про прийдешнє знищення (Бут. 6:13, 14, 22; 2 Пет. 2:5). Мойсей мав вивести народ Єгови з Єгипту (Вих. 3:10). Недосконалі чоловіки під натхненням Бога писали Біблію (2 Тим. 3:16; 2 Пет. 1:21). Те, що Єгова нині послуговується недосконалими людьми, щоб керувати працею проповідування та навчання, не ослаблює нашої довіри до Божої організації. Навпаки, ця довіра зміцнюється, адже ми розуміємо, що без підтримки Єгови його організація ніколи б не досягла таких результатів. Упродовж багатьох років і попри різні труднощі вірний раб доводить, що в усьому підкоряється керівництву Божого духу. Сьогодні Єгова зливає рясні благословення на видиму частину своєї організації. Тому ми від усього серця підтримуємо її та довіряємо їй.

¹² Брати, які мають відповідальне становище в зборі, виявляють довір’я до Єгови і його устрою, коли охоче приймають та старанно виконують обов’язки, пов’язані з їхнім призначенням (Дії 20:28). Усі ми, як вісники Царства, ревно проповідуємо від дому до дому, робимо повторні відвідини і проводимо домашні біблійні вивчення (Матв. 24:14; 28:19, 20). Щоб отримувати повну користь від багатої духовної поживи, яку дає вірний раб, ми відвідуємо всі християнські зібрання, в тому числі конгреси, і старанно готуємось до них. Щире спілкування з нашими братами і сестрами на таких християнських зустрічах приносить взаємне підбадьорення (Євр. 10:24, 25).

¹³ Довіру до організації ми виявляємо і тим, що підтримуємо її матеріальними пожертвами (Присл. 3:9, 10). Коли наші брати зазнають скрути, ми негайно відгукуємося на їхні потреби (Гал. 6:10; 1 Тим. 6:18). Ми робимо це в дусі братерської любові, завжди шукаючи нагод виявити вдячність Єгові та його організації за всі добрі дари (Ів. 13:35).

¹⁴ Ми також виявляємо довір’я до організації, коли підтримуємо її рішення, зокрема смиренно слухаємося вказівок районних наглядачів і старійшин збору. Ці відповідальні брати теж належать до «тих, хто бере провід» і кому ми маємо виявляти послух та покору (Євр. 13:7, 17). Можливо, ми не до кінця розуміємо причини для певних рішень, однак якщо будемо підтримувати їх, то це йтиме нам на добро. І тоді Єгова благословлятиме нас за послух його Слову й організації. Цим ми виявляємо підкорення нашому Господу, Ісусу Христу.

¹⁵ Отож ми маємо всі підстави повністю довіряти вірному і розсудливому рабові. Бог цього світу, Сатана, з усіх сил намагається знеславити ім’я Єгови та його організацію (2 Кор. 4:4). Стережіться, аби не стати жертвою хитрощів Сатани! (2 Кор. 2:11). Диявол знає, що буде вкинений до безодні і в нього «залишилось мало часу», тому він намагається потягти за собою якомога більше служителів Єгови (Об’яв. 12:12). Чим сильнішим стає тиск Сатани, тим більше нам потрібно наближатись до Бога. Тому цілковито довіряймо Єгові та каналу, яким він сьогодні користується для надання керівництва своєму народові, адже це сприяє єдності всесвітнього братства.