-
Яке майбутнє для овець і козлів?Вартова башта — 1995 | 15 жовтня
-
-
Яке майбутнє кожної групи?
16, 17. Яке майбутнє матимуть вівці?
16 Ісус виніс свій присуд для овець: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу». Яке тепле запрошення: «Прийдіть»! Для чого? Для вічного життя, як виражено у підсумку: «Праведники [підуть] на вічне життя» (Матвія 25:34, 46).
17 У притчі про таланти Ісус показав, чого вимагається від тих, хто правитиме з ним у небі, але у притчі про овець і козлів він виявляє вимоги до підданих цього Царства (Матвія 25:14—23). І це доречно, тому що завдяки своїй щирій підтримці Ісусових братів вівці успадкують місце у земних володіннях його Царства. Вони втішатимуться життям на райській землі — це є майбутнє, яке Бог приготував для них «від основання світа» людей, на яких поширюється викуп (Луки 11:50, 51, Куліш).
-
-
Яке майбутнє для овець і козлів?Вартова башта — 1995 | 15 жовтня
-
-
Отже, Суддя, призначений Єговою, виносить протилежні присуди. Він каже вівцям: «Прийдіть», а козлам: «Ідіть ви від Мене». Вівці успадкують «вічне життя». Козли отримають «вічне відрізання» (Матвія 25:46, НС)b.
-
-
Яке майбутнє для овець і козлів?Вартова башта — 1995 | 15 жовтня
-
-
Але час, коли Ісус оголосить остаточний присуд вівцям і козлам, описаний у притчі, ще попереду. Коли Син Людський прийде у ролі Судді, він встановить, що багато правдивих християн — по суті, «великий натовп» присвячених овець — гідні пережити останню частину «великої скорботи» і ввійти у новий світ. Це майбутнє повинно вже зараз бути джерелом радості (Об’явлення 7:9, 14). З іншого боку, багато людей «з усіх народів» покажуть себе як вперті козли. Вони «підуть на вічную муку [«вічне відрізання», НС]». Яке ж полегшення для землі!
-
-
Яке майбутнє для овець і козлів?Вартова башта — 1995 | 15 жовтня
-
-
b У праці «Евангеліо де Матео» зауважується: «Вічне життя — це остаточне життя; його протилежність — остаточне покарання. Грецький прикметник аіоніос перш за все стосується не тривалості, а якості. Остаточним покаранням є смерть назавжди» [Відставний професор Хуан Матеос (Папський біблійний інститут, Рим) і професор Фернандо Камачо (Теологічний центр, Севілья), Мадрид, Іспанія, 1981 рік].
-