Чому потрібно хреститися?
«Ідіть... і зробіть учнями всі народи: христячи їх» (МАТВІЯ 28:19, Хом.).
1, 2. а) За яких обставин відбувалися деякі хрещення? б) Які постають запитання стосовно хрещення?
ВІД 775 по 777 рік н. е. франкський король Карл Великий змушував переможених саксів проходити масове хрещення. «Він силував їх навернутися на номінальне християнство»,— написав історик Джон Лорд. Так само, одружившись 987 року з греко-православною княгинею, руський князь Володимир Святославич вирішив силоміць «християнізувати» своїх підвладних. Він видав наказ про масове хрещення свого народу, якщо потрібно — мечем!
2 Чи таке хрещення було правильне? Чи воно має справжнє значення? Чи повинен хреститися перший-ліпший?
Як хреститися?
3, 4. Чому кроплення або поливання голови водою не є належним християнським хрещенням?
3 Примушуючи людей хреститися, Карл Великий та Володимир Святославич своїми вчинками суперечили Божому Слову. Немає, фактично, жодного пожитку з того, коли хрещення виконується кропленням, поливанням голови водою або навіть зануренням осіб, яких не навчено біблійної правди.
4 Розгляньмо події, коли 29 року н. е. Ісус з Назарета пішов до Івана Хрестителя. Іван хрестив у Йордані людей, які добровільно приходили до нього. Чи він, коли вони заходили в Йордан, поливав їм голову водою з ріки або кропив нею? Що відбулося після того, як Іван охрестив Ісуса? Матвій повідомляє, що, охрестившись, «Ісус зараз вийшов із води» (Матвія 3:16). Він був у воді — його було занурено у води річки Йордан. Так само й благочестивий ефіопський скопець охрестився у «водоймищі». Була потреба у водоймищі, бо хрещення Ісуса та його учнів відбувалося повним зануренням (Дії 8:36, НС).
5. Як ранні християни хрестили людей?
5 Перекладені з грецької на українську слова «охрестити», «хрещення» тощо стосуються занурення, поринання або пірнання під воду. В одному словнику говориться: «Хрещення у своїй суті буквально означає занурення» («Біблійний словник Сміта», англ.). Тому в декотрих перекладах Біблії говориться про «Івана, який занурював» та «Івана, який заглиблював» (Матвія 3:1, Ротергам, підрядник «Діаглот»). У книжці «Історія християнської релігії і церкви протягом перших трьох століть» (англ.) Август Неандер зазначає: «Спочатку хрещення виконували зануренням». В одному відомому французькому довіднику повідомляється: «Перші християни приймали хрещення зануренням усюди, де була вода» («Larousse du XXe Siècle» [Paris, 1928]). А в «Новій католицькій енциклопедії» говориться: «Явним є те, що Хрещення в ранній Церкві виконувалося шляхом занурення» (1967 рік, том II, сторінка 56, англ.). Так само й сьогодні хрещення на Свідка Єгови — це добровільний крок, який виконується повним зануренням у воді.
Нова підстава для хрещення
6, 7. а) З якою метою хрестив Іван? б) Що було нового в хрещенні Ісусових послідовників?
6 Хрещення, які виконував Іван, відрізнялися метою від хрещень, які проводили Ісусові послідовники (Івана 4:1, 2). Іван хрестив людей на символ їхнього публічного каяття в гріхах проти Законуa (Луки 3:3). Проте хрещення Ісусових послідовників стосувалося чогось нового. У П’ятдесятницю 33 року н. е. апостол Петро заклика́в своїх слухачів: «Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів» (Дії 2:37—41). Хоча Петро звертався до євреїв та прозелітів, він не говорив про хрещення на символ покаяння в гріхах проти Закону. Він також не говорив, що хрещення в ім’я Ісуса символізує змиття гріхів (Дії 2:10).
7 У той час Петро використав перший з ‘ключів від Царства’. З якою метою? Щоб розкрити своїм слухачам знання про нагоду для них увійти в Царство Небесне (Матвія 16:19). Оскільки євреї відкинули Ісуса як Месію, покаяння і віра в нього були новим і важливим чинником, завдяки котрому людина могла шукати та отримати Боже прощення. Євреї могли прилюдно засвідчити про таку віру через занурення у воді в ім’я Ісуса Христа. Завдяки цьому вони символізували особисте присвячення Богу через Христа. Кожен, хто бажає Божого схвалення в наші дні, повинен мати таку саму віру, присвятитися Богу Єгові та пройти християнське хрещення, символізуючи ним беззастережне присвячення Всевишньому Богу.
Необхідне точне знання
8. Чому християнське хрещення не для всіх?
8 Християнське хрещення не для всіх. Ісус наказав своїм послідовникам: «Ідіть... і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:19, 20, Хом.). Перед хрещенням треба людей ‘навчити берегти все, що Ісус заповідав своїм учням’. Отже, вимушене хрещення тих, кому бракує віри, яка ґрунтується на точному знанні з Божого Слова,— марне, і воно суперечить дорученню, котре дав своїм правдивим послідовникам Ісус (Євреїв 11:6).
9. Що означає охреститися «в ім’я Отця»?
9 Що ж означає охреститися «в ім’я Отця»? Це означає, що кандидат до хрещення визнає позицію і владу нашого небесного Отця. Отже, ця особа визнає Бога Єгову своїм Творцем, «Всевишнім над усією землею» і Всесвітнім Сувереном (Псалом 83:19, Дерк.; Ісаї 40:28; Дії 4:24).
10. Що таке охреститися ‘в ім’я Сина’?
10 Охреститися ‘в ім’я Сина’ — це визнати позицію та владу Ісуса як Божого єдинородного Сина (1 Івана 4:9). Особи, які відповідають вимогам до хрещення, визнають Ісуса тим, через кого Бог дав «викуп за багатьох» (Матвія 20:28; 1 Тимофія 2:5, 6). Кандидати до хрещення також повинні визнати те, що «Бог повищив Його» (Филип’ян 2:7б — 11; Об’явлення 19:16).
11. Що означає охреститися ‘в ім’я Святого Духа’?
11 Що означає охреститися ‘в ім’я Святого Духа’? Ці слова вказують на те, що кандидати до хрещення визнають роль святого духу як діючої сили, котру Єгова по-різному використовує згідно зі своїм наміром (Буття 1:2; 2 Самуїла 23:1, 2; 2 Петра 1:21). Ті, хто відповідає вимогам до хрещення, підтверджують, що святий дух допомагає їм зрозуміти «Божі глибини», виконувати працю проповідування про Царство та виявляти плід духу — «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віру, здержливість, лагідність» (1 Коринтян 2:10; Галатів 5:22, 23; Йоіла 3:1, 2).
Важливість покаяння й навернення
12. Як християнське хрещення пов’язане з покаянням?
12 Хрещення — схвалений Богом символ, пов’язаний з покаянням. Єдиним винятком у цьому був безгрішний чоловік, Ісус. Коли ми каємось, то відчуваємо глибокий смуток, або розкаяння, через те, що́ робили або чого не робили. У першому сторіччі євреї, які хотіли подобатися Богові, повинні були покаятися у своїх гріхах проти Христа (Дії 3:11—19). Декотрі віруючі з язичників у Коринті покаялися в розпусті, ідолопоклонстві, злодійстві та інших тяжких гріхах. Завдяки покаянню вони «обмились» кров’ю Ісуса, «освятились», тобто відділилися, для служіння Богу та «виправдались» через ім’я Христа за допомогою Божого духу (1 Коринтян 6:9—11). Покаяння — це конче потрібний крок, щоб отримати добре сумління і звільнення, яке дає Бог, від почуття вини через гріх (1 Петра 3:21).
13. Яким кроком є навернення на шляху до хрещення?
13 Перед тим як охреститися і стати Свідком Єгови, має відбутися навернення. Це добровільний крок, що його без примусу робить той, хто постановив усім серцем іти за Ісусом Христом. Такі особи відкидають колишню неправильну поведінку і вирішують поводитись правильно в Божих очах. У Святому Письмі єврейське та грецьке дієслово, яке стосується навернення, означає повернутися назад, обернутися. Цей крок значить звернути до Бога з хибного шляху (1 Царів 8:33, 34). Навернення вимагає «діл, гідних покаяння» (Дії 26:20). Щоб навернутися, потрібно покинути фальшиве поклоніння, діяти згідно з Божими заповідями та бути виключно відданим Єгові (Повторення Закону 30:2, 8—10; 1 Самуїла 7:3). Завдяки наверненню змінюється наше мислення, наші прагнення й особистість (Єзекіїля 18:31). Ми ‘навертаємось’, коли нова особистість замінює нечестиві риси (Дії 3:19, 20а; Ефесян 4:20—24, НС; Колосян 3:5—14).
Важливість цілковитого присвячення
14. Що означає присвячення Ісусових послідовників?
14 Хрещенню Ісусових послідовників має також передувати цілковите присвячення Богу. Присвячення означає відокремлення для священного наміру. Цей крок настільки важливий, що нам треба сказати Єгові в молитві про наше рішення цілу вічність бути йому виключно відданими (Повторення Закону 5:9). Авжеж, ми не присвятили себе якійсь справі чи людині, але — самому Богу.
15. Чому кандидатів до хрещення занурюють у воді?
15 Присвячуючись Богу через Христа, ми виражаємо твердий намір проводити своє життя у виконанні Божої волі, згідно із записаним у Святому Письмі. Кандидатів до хрещення занурюють у воді на символ цього присвячення, так само як було охрещено в Йордані Ісуса на символ того, що він готовий виконувати Божу волю (Матвія 3:13). Варто пам’ятати й те, що під час цієї надзвичайно важливої події Ісус молився (Луки 3:21, 22).
16. Як ми можемо доречно виражати свою радість, спостерігаючи за хрещенням людей?
16 Ісусове хрещення було серйозною, але радісною подією. Таким же є хрещення і сучасних християн. Спостерігаючи за тим, як люди символізують своє присвячення Богу, ми можемо виражати радість скромними оплесками й сердечними вітаннями. Але з поваги до святості цього вияву віри нам треба уникати вигуків, свисту і такого іншого. Ми виражаємо свою радість у гідний спосіб.
17, 18. Що допомагає визначити, чи особа відповідає вимогам до хрещення?
17 На відміну від тих, хто кропить немовлят або змушує хреститися маси людей, які не навчені зі Святого Письма, Свідки Єгови ніколи не силують когось до цього. Говорячи по суті, вони не хрестять тих, хто не відповідає духовним вимогам до хрещення. Перш ніж хтось навіть може стати неохрещеним проповідником доброї новини, християнські старійшини перевіряють, чи він розуміє основні біблійні вчення, чи живе відповідно до них і чи ствердно відповідає на таке запитання: «Ти справді хочеш бути Свідком Єгови?»
18 Християнські старійшини проводять співбесіди майже з усіма особами, які беруть активну участь у праці проповідування про Царство та висловлюють своє бажання охреститися. Це робиться для того, аби переконатися, що вони стали віруючими людьми, які присвятилися Єгові і відповідають Божим вимогам для хрещення (Дії 4:4; 18:8). Відповіді, які дає особа на понад 100 запитань, пов’язаних з біблійними вченнями, допомагають старійшинам визначити, чи вона відповідає біблійним вимогам до хрещення. Декотрі не відповідають таким вимогам і тому їх не допускають до християнського хрещення.
Чи щось стримує тебе?
19. Хто буде Ісусовими співспадкоємцями, згідно зі словами в Івана 6:44?
19 Багатьом силуваним учасникам масових хрещень могли говорити, що після смерті вони підуть на небо. Але стосовно своїх послідовників Ісус сказав: «Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його» (Івана 6:44). Єгова притягнув до Ісуса Христа 144 000 тих, котрі будуть його співспадкоємцями в небесному Царстві. Примусове хрещення ще ніколи не освятило когось, щоб обійняти таку славетну позицію в Божому розпорядку (Римлян 8:14—17; 2 Солунян 2:13; Об’явлення 14:1).
20. Що може допомогти декотрим особам, які ще не охрестилися?
20 Починаючи зокрема з середини 30-х років XX сторіччя, сила-силенна тих, хто сподівається пережити «велике горе» та жити вічно на землі, влилася у лави Ісусових «інших овець» (Об’явлення 7:9, 14; Івана 10:16). Вони відповідають вимогам до хрещення, бо привели своє життя у відповідність до Божого Слова та люблять Єгову ‘всім серцем своїм, душею, силою і розумом’ (Луки 10:25—28). Хоча декотрі люди розуміють, що Свідки Єгови ‘поклоняються Богу в дусі й правді’, ці люди ще не наслідують Ісусового прикладу та не виявляють прилюдно через хрещення справжньої любові й виключної відданості Єгові (Івана 4:23, 24, Хом.; Повторення Закону 4:24; Марка 1:9—11). Палка́ та конкретна молитва може спонукати їх до цього необхідного кроку та додати відваги повністю привести своє життя у відповідність до Божого Слова. І завдяки цьому вони можуть беззастережно присвятитися Богу Єгові та охреститися.
21, 22. Чому дехто стримується від присвячення та хрещення?
21 Дехто стримується від присвячення та хрещення, бо настільки поглинутий ділами світу або гонитвою за достатком, що має небагато часу для духовних справ (Матвія 13:22; 1 Івана 2:15—17). Якими щасливими були б вони, якби змінили свої погляди та цілі! Наближення до Єгови збагатило б їх духовно, допомогло б заспокоїти тривогу і принесло б їм мир та задоволення, які дає виконання Божої волі (Псалом 16:11; 40:9; Приповістей 10:22; Филип’ян 4:6, 7).
22 Інші кажуть, що вони люблять Єгову, але не присвячуються і не охрещуються, бо вважають, що завдяки цьому уникнуть відповідальності. Проте кожен з нас дасть відповідь Богові. Ми відповідальні перед ним від моменту, коли почули слово Єгови (Єзекіїля 33:7—9; Римлян 14:12). Стародавні ізраїльтяни від народження належали до ‘вибраного народу’, який був присвячений Єгові, й тому мали обов’язок вірно служити Йому згідно з його вказівками (Повторення Закону 7:6, 11). У наш час ніхто не народжується в такому народі, але якщо ми отримуємо точні біблійні настанови, нам потрібно з вірою діяти відповідно до них.
23, 24. Які побоювання не повинні стримувати людей від хрещення?
23 Декотрі можуть стримуватися від хрещення, оскільки побоюються, що не мають достатньо знань. Але всім нам треба ще про багато чого дізнаватися, бо ніколи ‘не зрозуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця’ (Екклезіяста 3:11). Пригадайте собі ефіопського скопця. Як прозеліт, він мав деяке знання з Писання, але не міг відповісти на всі запитання про Божий намір. Однак, дізнавшись про розпорядок Єгови щодо спасіння через Ісусову викупну жертву, цей чоловік невідкладно охрестився у воді (Дії 8:26—38).
24 Деякі особи вагаються присвятитись Богу, оскільки бояться невдачі. Сімнадцятирічна Монік говорить: «Я не охрещуюсь, бо мені страшно, що не зможу жити відповідно до свого присвячення». Але якщо ми цілим серцем покладаємося на Єгову, ‘Він випростує наші стежки’. Бог допоможе нам ‘жити у правді’ як його вірним присвяченим слугам (Приповістей 3:5, 6; 3 Івана 4).
25. Яке запитання тепер варте розгляду?
25 Завдяки цілковитому довір’ю та щирій любові до Єгови кожного року тисячі осіб спонукані присвятитися та охреститися. І, безперечно, всі присвячені слуги Бога хочуть бути йому вірними. Але ми живемо в критичний час і зносимо різні випробування віри (2 Тимофія 3:1—5). Що ми можемо робити, аби жити відповідно до свого присвячення Єгові? Це розглянемо в наступній статті.
[Примітка]
a Оскільки Ісус був безгрішний, він охрестився не на символ каяття. Його хрещення було символом того, що він представив себе Богові для виконання волі свого Отця (Євреїв 7:26; 10:5—10).
Чи ви пригадуєте?
• Як виконується християнське хрещення?
• Яке знання потрібне кандидату до хрещення?
• Які кроки приводять до хрещення правдивих християн?
• Чому декотрі стримуються від хрещення, але як їм можна допомогти?
[Ілюстрації на сторінці 14]
Чи ви знаєте, що означає охреститися ‘в ім’я Отця, Сина та Святого Духа’?