Набуваючи миру з Богом через присвячення й хрещення

„І сказав Господь [Єгова, НС] до нього: ,... До кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете’”.— ЄЗЕКІЇЛЯ 9:4, 6.

1, 2. (а) Чому люди взагалі не є в мирі з Богом? (б) Чому це є важливим для всіх людей набувати такого миру?

НАБУВАТИ миру з Богом? Але чому? Мало людей вважають себе бути в незгоді з Богом. Чи ж це можливо несвідомо бути Божим ворогом? Апостол Павло пояснив це християнам у першому столітті так: „Між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші”.— Ефесян 2:3.

² Так само сьогодні, хоч ви мабуть хочете задовольняти Бога, то через успадкований гріх від Адама, який впливає на ваш погляд, ви можете ставити собі за мету „чинити волю тіла”. Навіть коли ви вже студіюєте Біблію з допомогою свідків Єгови, або є нехрещеною молодою особою, якої батьки є Свідками, то однак багато діяльностей вашого життя може характеризувати відношення ,робіть як вам завгодно’, яке то відношення відчужує вас від Бога. Людина такого напряму ,збирає собі гнів’. (Римлян 2:5; Колосян 1:21; 3:5—8) Бог повністю виражатиме Свій гнів у скоронаближаючому „дні гніву та об’явлення справедливого суду Бога”. (Римлян 1:28 до 2:6) Як же вам набути миру з Богом і пережити той „день гніву”?

Основа на мир

 3. Як Бог заклав основу на примирення з Собою?

³ Єгова зробив перший крок, щоб допомогти нам. „Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи”. (1 Івана 4:10) Ісусова жертовна смерть умиротворює, тобто, заспокоює або задовольняє правосуддя Єгови. Це становить законну основу на прощення гріхів, і зрештою, на цілковите усунення ворожості між Богом а людиною. Так, „примиритись з Богом через смерть Сина Його” є можливим, так як писав апостол Павло.— Римлян 5:8—10.

 4. Яке доречне видіння було дане Єзекіїлеві, і чому воно є важливим для нас?

⁴ Але, щоб особисто скористати з Христової жертви, то необхідно робити деякі кроки. Ці кроки виявляються у драматичному видінні даному пророкові Єзекіїлеві,— видіння яке сповняється в наші дні, коли Божий „день гніву” уже близько. У тому видінні Божих карателів представляють шість озброєних чоловіків. Перш ніж ці виражають Божий гнів, то сьомому чоловікові, маючий при собі писарського каламаря, сказано: „,Перейди серединою міста,.. і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині’.. А до [шести озброєних чоловіків] Він сказав при мені: ,Ходіть за ним у місті, і вбивайте... А до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете’”.— Єзекіїля 9:1—6.

 5. Що доводить до покаяння?

⁵ Ці охоронені ,позначені’, люди почували огиду до того, як люди заявляючі поклонятись правдивому Богові ,наповнили землю насильством’, брали участь у неморальних статевих практиках, ідолопоклонстві, і в усякому роді іншої неправильної поведінки. (Єзекіїля 8:5—18; Єремії 7:9) Так само сьогодні, ті, що будуть ,позначені’, мусять перше студіювати Біблію, навчитись оцінювати Божі норми й дуже сумувати, так ,зітхати й стогнати’ через навчання й практики, які знеславляють Бога. Може бути, що через незнання декотрі з нас брали участь у злочинстві або погоджувались з такою поведінкою, а навіть підтримували її. Однак, тепер вони дивляться на такі діяльності так як Бог дивиться на них — з огидою! (Римлян 1:24—32; Ісаї 2:4; Об’явлення 18:4; Івана 15:19) Це збільшене оцінювання доводить людину до першого кроку в набутті миру з Богом: покаяння. Апостол Петро наполягає на це так: „Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався [замість гнівався] над вашими гріхами”. (Дії 3:19) Як таке прощення гріхів підносить дух людини!

Одержуючи „знак”

 6. З яких причин декотрі люди були позначені в давнину?

⁶ Щоб уникнути Божого гніву, то ,зітхаючі й стогнучі’ мусили мати знак на чолі. (Єзекіїля 9:4) У давнину рабів часто позначали на чолах, щоб їх було легко ототожнювати. Відмінні знаки на чолі або на якійсь іншій частині тіла показували, що та людина поклонялась якомусь божеству.a (Порівняйте з пророцтвом Ісаї 44:5.) Отже, за наших днів, що є той відмінний життєданий знак, який ясно ототожнює позначених бути правдивими поклонниками й рабами Єгови?

 7. Що є той символічний знак?

⁷ Той символічний знак є доказом, неначе виявлений на вашому непокритому чолі, на те (1) що ви є присвяченим, хрещеним учнем Ісуса Христа і (2) що ви вже розвинули нову до-Христової подібну особистість. (Ефесян 4:20—24) Тому що ,позначені’ перше мусять присвятити своє життя Богові, то необхідно знати, що присвячення включає. Ісус пояснив це так: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста [дерева тортур, НС] та й за Мною йде”.— Марка 8:34.

8, 9. (а) Що значить ,зрікатися’? (б) Як можна ілюструвати те чого присвячення вимагає?

⁸ Грецьке слово перекладене „зречеться” значить „зовсім відмовляти собі” або „відкидати”. Отже, ,зрікатися’ не значить тільки час від часу заперечувати собі деякі задоволення або приємності. Краще, це значить охоче відмовляти собі, щоб над вашим життям не запановували особисті бажання й честолюбство. Нам допоможе значення широкого розуміння Ісусових слів, коли зауважимо, як їх перекладається різними мовами: „Перестати робити те чого наше власне серце бажає”. (Целтал, Мексіка), „уже більше не належати до себе самих” (К’яанджобал, Гватемала), і „покинути самого себе” (Яванес, Індонезія). Так, зрікатись значить виключне присвячення свого життя, а не тільки вступати в зобов’язання до кількох діяльностей.

⁹ Одна християнка на ім’я Сузан, яка колись була дуже незалежною пояснює що присвячення значило для неї: „Я повністю здалась комусь іншому. Єгова тепер вирішує шлях мого життя, наказує мені що я маю робити, і наставляє переваги в моєму житті”. Чи ви охоче будете так виключно присвячувати ваше життя виконувати Божу волю? Пам’ятайте, той символічний знак ототожнює вас, що ви ,належите’ до Бога, як щасливий раб свого Пана.— Порівняйте з 2 Мойсеєвою 21:5, 6; Римлян 14:8.

10. Які справи людина повинна обміркувати перш ніж буде присвячувати себе Богові?

¹⁰ „Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує,— чи має потрібне на виконання?” запитав Ісус. (Луки 14:28) Отже, запитайте себе чи ви охоче будете: Регулярно приходити на християнські зібрання? (Євреїв 10:25) Підтримувати високу норму моральності, яку Бог наставляє для Своїх слуг? (1 Солунян 4:3, 4, 7) Брати повну участь у проповідуванні Царства так як обставини дозволяють вам? Мати виконування Божої волі на першому місці, коли вибираєте кар’єру або ставите собі мети в житті? (Матвія 6:33; Екклезіястова 12:1) І доглядати ваших родинних обов’язків? (Ефесян 5:22 до 6:4; 1 Тимофія 5:8) Присвятивши себе Богові молитвою, то ще один крок офіціально виявить ваше рішення.

Хрещення — для кого?

11. Що символізує хрещення, і що воно завершує?

¹¹ Ісус наказав Своїм послідовникам хреститись. (Матвія 28:19, 20) Вони мали зовсім занурюватись під воду а потім бути піднесені з води. Так як поховання й воскресіння, цей акт представляє, що людина вмирає до свого себелюбного способу життя й оживляється, щоб виконувати Божу волю. Хрещенням ви ототожнюєте себе бути одним із свідків Єгови в товаристві з Божим усесвітнім збором.b Хрещення затверджує серйозну угоду, яку ви зробили з Богом. (Порівняйте з 2 Мойсеєвою 19:3—8.) Тепер ви мусите жити згідно з Його законами. (Псалом 14 [15]; 1 Коринтян 6:9—11) Хрещення, яке визначає вас бути Божим вісником, також виявляє ваше „прохання доброго сумління в Бога” знаючи, що ви тепер живете в мирі з Богом.— 1 Петра 3:21, Переклад Хоменка.

12. Коли діти є охоронені „знаком” їхніх батьків?

¹² Чи ж молодим дітям теж слід брати хрещення до уваги? Пам’ятайте, що Єгова сказав тим шістьом озброєним чоловікам у видінні: „Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете”. (Єзекіїля 9:6) Звичайно, діти які ще є замолоді хреститись будуть охоронені „знаком” їхніх батьків, якщо батьки стараються виховувати їх любити Єгову, і якщо діти покірно відносяться до цього виховання. (1 Коринтян 7:14) Однак, якщо дитина вже досить інтелігентна, щоб робити особисті рішення й вже „знає, як чинити добро”, то не думайте, що така дитина назавжди буде під заслугою „знака” її батьків.— Якова 4:17.

13. Над якими справами слід застановитись, коли вирішуємо чи дитина вже готова хреститись?

¹³ Перш ніж молодий вісник буде присвячувати Єгові своє життя, то мусить розуміти все що є включене й старатись розвинути особисте споріднення з Богом. Він повинен розуміти біблійні принципи й додержувати їх у знанні, що буде відповідати перед Богом про які-небудь порушення тих принципів. Дитина теж повинна мати достатнього досвіду в проповідуванні своєї віри іншим людям, щоб знати, що це є важливою частиною правдивого поклоніння; вона дійсно повинна бажати служити Богові. Звичайно, від неї не вимагається такої дозрілості, як від повнолітніх, але вона таки повинна постійно робити задовільний прогрес.

14. Чому один хлопець вважав його хрещення бути охороною для нього?

¹⁴ ,Врахувавши кошт’, це не буде перешкодою молодій людині присвятити себе Богові. Після хрещення, оцінювання більшості нових християн заглиблюється. „Моє хрещення за молодих літ було мені охороною”, пояснює Давид. „Виростаючи, я бачив як декотрі нехрещені неповнолітки в зборі не відчували потреби покорятись владі старших, і як наслідок цього відвернулись до поганої поведінки. Але я завжди пам’ятав, що присвятив своє життя Богові. Він уже керував моїм життям, отже я не міг робити те, що ті неповнолітки робили”.

15. (а) Як ми знаємо, що молодим людям можливо серйозно ставитись до правдивого поклоніння? (б) Як батьки можуть найкраще допомагати їм?

¹⁵ ,Але, що коли б мій син або дочка охрестились за дуже молодих літ, а тоді стали байдужими?’ декотрі батьки питають. Певно, дитина не повинна хреститись тільки, щоб задовольнити батькові або тому що її друзі хрестяться. Однак, Йосип, Самуїл, цар Йосія, і Ісус усі серйозно ставились до поклоніння Богові за їхніх молодих літ і не покидали його. (1 Мойсеєва 37:2; 39:1—3; 1 Самуїлова 1:24—28; 2:18—21; 2 Хронік 34:3; Луки 2:42—49) За наших днів, одна християнка на ім’я Джін охрестилась коли її було тільки 10 років. Коли роки пізніше її запитали чи вона дійсно розуміла, що цей крок значить, то вона відповіла: „Я знала що любила Єгову, оцінювала все те, що Ісус зробив для нас, і хотіла служити Єгові”. Вона вже близько 40 років вірно служить Богові після її хрещення. Кожна дитина є особою; ніхто не може казати в яких роках вона повинна хреститись. Батьки повинні старатись зворушувати серце їхньої дитини й допомогти йому або їй розвинути благочестиву відданість.c Вони не тільки повинні нагадувати своїм дітям про привілей присвячувати своє життя Богові й хреститись, але також зміцнювати їх непохитно сповняти Богові своє поклоніння.

Переборюючи перешкоди

16. Чому саме знання не вистачає?

¹⁶ Тоді як знання Біблії є дуже важливим, то „знак” не значить тільки мати те знання. Наприклад, у Єзекіїловому видінні, правдоподібно старші, які були страчені за те, що кадили фальшивим богам, мали докладне знання написаного Слова Єгови. Але їхня поведінка в таємності виявляла, що вони не були правдивими поклонниками Бога. (Єзекіїля 8:7—12; 9:6) Отже, бути ,позначеними’ на переживання вимагає розвитку „нової особистості, створеної згідно з Божою волею в праведності та вірності”.— Ефесян 4:22—24, НС.

17. (а) Які перешкоди стримують декотрих від хрещення? (б) Як можна застосовувати пораду в Якова 4:8?

¹⁷ Грізною перешкодою є вплив вашого грішного тіла. (Римлян 8:7, 8) Декотрі стримувались від хрещення тому що не контролювали якоїсь серйозної тілесної вади, або тому що хотіли задовольнятися забороненими світськими насолодами. (Якова 4:1, 4) Такі пропускають дорогоцінне споріднення з Богом. Боже Слово радить нас так: „Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні”. (Якова 4:8) Потрібно рішучого вчинку. Наприклад, один чоловік, який почав студіювати Біблію вже 16 років зловживав алкоголем і наркотиками й через це смертельно захворів. З великою постановою він запанував над цими поганими звичками. „Але, саме тоді як я робив прогрес, щоб присвятити своє життя Єгові, одна жінка впрошувала мене до любовної інтриги з нею”, він признався. „Це була дійсна спокуса. Хоч жінка думала, що я зовсім з глузду з’їхав, то я таки сказав їй: ,Я студіюю Біблію з свідками Єгови й не можу зробити цього’”. А що спонукало його зробити таке рішення? „Я бачив усе те, що Єгова зробив у моєму житті. Він допоміг мені покинути алкогольні напої. Він допоміг мені в ще інші способи. Це наблизило мене до Нього. Я не міг розчаровувати Його”. Цей чоловік приблизився до Бога.

18. Який є ключ до переборювання перешкод?

¹⁸ Важливим не є скільки ви знаєте, але скільки ви любите те що знаєте. Псалом 118 (119):165 каже так: „Мир великий для тих, хто кохає [а не тільки знає] Закона Твого,— і не мають вони спотикання”. Ключ такий — ,любити Божий закон’, дуже оцінювати користі того закону в вашому житті.— Ісаї 48:17, 18.

19, 20. (а) Яких перешкод необхідно переборювати, і яке запевнення ми маємо? (б) Який буде наслідок, коли будемо переборювати всі наші перешкоди?

¹⁹ Звичайно, можуть виникати ще інші перешкоди або спотикання. „Найтруднішим для мене”, сказав вищезгаданий брат, „був страх людини. У мене були деякі світські ,друзі’ з якими я впивався. Найтруднішим було сказати їм, що я вже не буду товаришувати з ними, тому що хотів присвятити своє життя служити Богові”. (Приповістей 29:25) Інші переносили глузування від членів у родині. Один новоохрещений Свідок, яка переборола опозицію від свого чоловіка, каже: „Замість одної великої перешкоди було багато малих, яких я мусила переборювати одну за одною”. Вірно переборювати кожну перешкоду, тоді коли вона виникає в житті, буде підкріпляти ваше серце. Будьте певні, що немає перешкоди, якої не можуть перемогти любителі Божого закону! — Луки 16:10.

²⁰ Тоді як будете запановувати над кожною перешкодою в вашому житті, то набуватимете „миру великого”. (Псалом 118 [119]:165) Так, тоді „підеш безпечно своєю дорогою,.. а ляжеш, то буде приємний твій сон. Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,— бо твоєю надією буде Господь [Єгова, НС]”.— Приповістей 3:23—26.

[Примітки]

Точки для перегляду

◻ Як Бог допомагає нам набувати миру з Ним?

◻ Що є той символічний життя зберігаючий знак?

◻ Яке є значення присвячення й хрещення?

◻ Яких перешкод ми мусимо зустріти, і як ці можливо перебороти?

[Рамка на сторінці 13]

Занурення чи кроплення?

У доповіді Ісусового хрещення Євангеліє каже, що Він „виходив з води”. (Марка 1:10) Факт, що Ісуса було занурено погоджується із значенням грецького слова переданого буквами [англійського] алфавіту (баʹпті-сма). Воно походить із слова ба-птіʹзо, що значить „заглиблювати, занурювати”. Це слово деколи вживалось описувати потоплення корабля. Письменник Люціан у другому столітті вживав подібне слово описувати ним як одна людина топить іншу: „Занурюючи її так глибоко, [ба-птіʹзон-та] що вона вже більше не може виплисти”. Новий міжнародний словник теології Нового Завіту робить цей висновок: „Незважаючи на протилежні твердження, то здається, що баптізо, в єврейському й християнському змісті, звичайно значило ,занурювати’, а навіть тоді, коли це стало нормальним висловом на хрещення, то думка про занурення таки зберігається”.