Марко не знеохочувався

МАРКО написав одну з чотирьох біблійних книг про життя Ісуса Христа. Вона є найкоротшою і найпростішою. Хто такий Марко? Чи він знав Ісуса особисто? (...)a Розгляньмо, з якими випробуваннями зіткнувся Марко та завдяки чому він не знеохочувався.

Вперше Марка згадується в Біблії по імені, коли розповідається, як цар Ірод Агріппа кинув апостола Петра до в’язниці. Вночі ангел звільнив Петра, і він негайно попрямував до дому Маркової матері, Марії, яка жила в Єрусалимі. Це сталося приблизно через десять років після того, як Ісуса було страчено на Пасху 33 року н. е. (Дії 12:1—5, 11—17).

Як ти думаєш, чому Петро пішов до дому Марії? (...) Можливо, він знав Марію і її рідних, а також те, що там проходять зібрання Ісусових учнів. Двоюрідний брат Марка, Варнава, вже довгий час був послідовником Христа, принаймні з дня П’ятдесятниці 33 року н. е. У Біблії згадується, що Варнава виявляв щедрість до нових учнів. Ісус, мабуть, знав Варнаву, його тітку Марію та її сина Марка (Дії 4:36, 37; Колосян 4:10).

У своїй Євангелії Марко пише, що в той вечір, коли заарештували Ісуса, серед присутніх був юнак, який «накинув на голе тіло вбрання з тонкого лляного полотна». Марко пише, що після того як вороги схопили Ісуса, той юнак утік. Як ти гадаєш, хто був цим юнаком? (...) Ймовірно, Марко. Адже того вечора, коли Ісус з учнями вийшов після вечері, Марко поспішно накинув одяг і пішов за ними (Марка 14:51, 52).

Марко завжди брав активну участь у служінні Єгові. Він, очевидно, був присутнім у день П’ятдесятниці 33 року н. е., коли Бог злив на Ісусових послідовників святий дух. Також Марко тісно співпрацював з вірними Божими служителями, скажімо з Петром. Марко супроводжував у служінні свого двоюрідного брата Варнаву. Саме він познайомив Савла з Петром через три роки після того, як Савлові у видінні з’явився Ісус. А через кілька років Варнава пішов до Тарса розшукати там Савла (Дії 9:1—15, 27; 11:22—26; 12:25; Галатів 1:18, 19).

У 47 році н. е. Бог вибрав Варнаву і Савла (відомого під римським ім’ям Павло) для місіонерської праці. Вони взяли з собою Марка, але з невідомих причин Марко залишив їх і повернувся до Єрусалима. Це розсердило Савла, який вважав, що Марко повівся неправильно (Дії 13:1—3, 9, 13).

Коли Павло і Варнава повернулися з місіонерської подорожі, то розповідали про чудові результати своєї праці (Дії 14:24—28). Через кілька місяців вони хотіли повернутися туди, де проповідували, щоб зміцнити новонавернених. Варнава запропонував взяти Марка. Якою, на твою думку, була реакція Павла? (...) «Павло вважав, що його не варто брати», адже Марко минулого разу залишив їх і повернувся додому. Те, що сталося далі, безсумнівно, дуже засмутило Марка.

Між Павлом і Варнавою «спалахнула гостра суперечка», і вони розлучилися. Тож Варнава, взявши Марка, поплив до Кіпру, а Павло вибрав Силу і, як планував, вирушив підкріпляти нових учнів. Як же, мабуть, було боляче Марку! Через нього посварилися Павло і Варнава (Дії 15:36—41).

Невідомо, чому раніше Марко залишив Павла і Варнаву та повернувся додому. Ймовірно, у нього була на це вагома підстава. Все ж Варнава був переконаний, що таке більше не трапиться. Саме так і було. Марко не підвів свого брата, а з часом вирушив разом з Петром проповідувати аж у Вавилон. Звідти Петро передавав братам вітання від себе та від «Марка, мого сина» (1 Петра 5:13).

Тож Марко і Петро подружилися і разом вірно служили Богові. Це також підтверджує Євангеліє від Марка. Саме в ньому Марко викладає події, очевидцем яких був Петро. Наприклад, якщо порівняти в різних Євангеліях опис бурі на Галілейському морі, то видно, що лише Марко описує, де і на чому Ісус спав у човні. Це міг помітити лише рибалка, тобто Петро. Прочитаймо ці уривки з Матвія 8:24; Марка 4:37, 38 та Луки 8:23 і порівняймо їх.

Будучи ув’язненим у Римі, Павло похвалив Марка за віддану підтримку (Колосян 4:10, 11). А коли Павла згодом ще раз ув’язнили, він писав Тимофію: «Приведи із собою Марка, бо я потребую його допомоги» (2 Тимофія 4:11). За те, що Марко не знеохочувався, він мав великі благословення в служінні Єгові!