Розділ 126

«Він був справді Божим Сином»

ІСУС висить на стовпі не дуже довго, аж раптом опівдні на три години западає таємнича темрява. Її причиною не може бути сонячне затемнення, бо воно відбувається тільки в час нового місяця, а на Пасху — місяць повний. Більш того, сонячне затемнення триває всього кілька хвилин. Отже, цю темряву спричинив Бог! Вона, очевидно, збентежує тих, хто глузує з Ісуса, і навіть змушує їх замовкнути.

Якщо це моторошне явище відбувається до того, як один з розбійників докоряє іншому і просить Ісуса згадати про нього, то, можливо, саме воно спонукує його покаятись. Ймовірно, під час темряви чотири жінки — мати Ісуса, її сестра Саломія, Марія Магдалина і Марія, мати апостола Якова Меншого,— підходять до стовпа мук. Разом з ними підходить Іван, улюблений апостол Ісуса.

Який же біль «прошиває душу» Марії, коли вона бачить, як її син, котрого вона вигодувала і виростила, терпить муки на стовпі! Однак Ісус думає не про свої страждання, а про благополуччя матері. З останніх сил він киває на Івана і говорить до неї: «Жінко, ось твій син!» Потім, кивнувши на Марію, Ісус говорить Іванові: «Ось твоя мати!»

Таким чином Ісус доручає улюбленому апостолові турботу про свою матір, яка на той час, очевидно, вже є вдовою. Він робить це тому, що інші сини Марії поки не вірять у нього. Ісус подає чудовий приклад, подбавши не лише про фізичні, але й про духовні потреби своєї матері.

Приблизно о третій годині дня Ісус просить: «Пити». Він відчуває, що його Батько, так би мовити, забрав від нього свій захист, щоб його непорочність була випробувана до кінця. Тому Ісус скрикує: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» Почувши це, декотрі з тих, що там стоять, починають говорити: «Цей чоловік кличе Іллю». Один з них відразу біжить, настромлює на стебло гісопу змочену в кислому вині губку і дає йому пити. Але інші кажуть: «Облиш його! Подивімося, чи прийде Ілля, щоб його врятувати».

Скуштувавши кислого вина, Ісус вигукує: «Здійснилось!» Справді, він виконав усе, для чого Батько послав його на землю. Насамкінець Ісус говорить: «Батьку, у твої руки довіряю свій дух». Таким чином Ісус доручає свою життєву силу Богові з повною впевненістю, що він поверне йому цю силу. Потім він схиляє голову і помирає.

Щойно Ісус віддає останній подих, як стається сильний землетрус, від якого розколюються скелі. Поштовхи настільки потужні, що в околицях Єрусалима порозкривалися гробниці, з яких повикидало багато тіл. Ці тіла бачать перехожі, які потім входять у місто і розповідають іншим про те, що сталося.

Крім того, у момент Ісусової смерті величезна завіса, яка розділяє в храмі Святе від Найсвятішого, роздирається надвоє — згори донизу. Очевидно, ця гарна завіса, завдовжки приблизно 18 метрів, є дуже тяжкою! Таке надзвичайне чудо не тільки вказує на гнів, який відчуває Бог до вбивць свого Сина, але й означає, що завдяки смерті Ісуса відкривається вхід у Найсвятіше, тобто в саме небо.

Коли люди відчувають поштовхи землетрусу і бачать все, що стається, то дуже лякаються. Сотник, який стереже місце страти, починає прославляти Бога і каже: «Він був справді Божим Сином». Очевидно, сотник був на судовому розгляді у Пилата, коли там обговорювалось питання про те, чи є Ісус Божим Сином. Тепер же він переконався, що Ісус є Божим Сином, що він — дійсно найбільша людина, яка будь-коли жила.

Чудеса, які сталися, сильно вражають також інших людей. Вони повертаються додому і дорогою б’ють себе в груди на знак глибокого смутку й сорому. Віддалік стоїть і спостерігає за всім багато учениць Ісуса. Вони дуже схвильовані цими важливими подіями. З ними стоїть також апостол Іван. Матвія 27:45—56; Марка 15:33—41; Луки 23:44—49; 2:34, 35; Івана 19:25—30.

▪ Чому причиною темряви, яка триває три години, не може бути сонячне затемнення?

▪ Який чудовий приклад подає Ісус незадовго до своєї смерті тим, хто має стареньких батьків?

▪ Які чотири останні фрази сказав Ісус перед смертю?

▪ Що стається внаслідок землетрусу і яке значення має те, що храмова завіса роздирається надвоє?

▪ Як чудеса впливають на сотника, який стереже місце страти?