Зцілення

Чи чудесне зцілення в наш час здійснюється за допомогою Божого духу?

Чи здатність чинити чуда може походити не від правдивого Бога, а з якогось іншого джерела?

Мойсей та Аарон прийшли до єгипетського фараона з проханням, щоб він дозволив Ізраїлю піти в пустиню і там скласти жертви Єгові. На доказ божественної підтримки Мойсей сказав Ааронові кинути свою палицю, і вона стала змією. Те чудо було вчинене Божою силою. Але тоді єгипетські жерці-чаклуни кинули свої палиці, і ці теж стали зміями (Вих. 7:8—12). Чиєю силою вони вчинили те чудо? (Пор. Повторення Закону 18:10—12).

У наш час зцілення вірою деколи здійснюється під час богослужінь, що їх проводить духівництво загальновизнаного християнства. У нехристиянських релігіях зцілення здійснюють шамани, чаклуни, знахарі та інші; часто вони застосовують магію та ворожіння. Деякі екстрасенси кажуть, що їхні зцілення не мають нічого спільного з релігією. Чи в усіх цих випадках сила, якою зціляють, походить від правдивого Бога?

Матв. 24:24: «Постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних».

Матв. 7:15—23: «Стережіться фальшивих пророків... Багато-хто скажуть Мені того дня: «Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили?» І їм оголошу Я тоді: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»

Чи сенсаційні вздоровлення у наш час здійснюються таким же чином, як чудесні зцілення, які робив Ісус та його ранні учні?

Вартість послуг. «Зціляйте недужих, очищайте прокажених, воскрешайте мертвих, виганяйте демонів; даром отримали, даром і давайте» (Матв. 10:8, Дерк.; курсив наш). (Чи сьогоднішні зцілителі роблять так — чи дають даром, як наказав Ісус?)

Успішність. «Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього [Ісуса], бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла» (Луки 6:19; курсив наш). «Хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них. І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих,— і були вони всі вздоровлювані!» (Дії 5:15, 16; курсив наш). (Чи в наш час зціляються всі, хто йде уздоровлюватися до релігійних зцілителів чи до релігійних святинь?)

Чи спосіб життя членів тих організацій, до яких належать «зцілителі», свідчить про те, що вони мають Божий дух?

Чи, як група, вони вирізняються такими плодами духу, як любов, довготерпіння, лагідність і самовладання? (Гал. 5:22, 23, СМ).

Чи вони дійсно «не належать світові цьому» і остерігаються будь-якої участі в політичних справах цього світу? Чи вони залишаються чистими від крові у воєнний час? Чи вони мають добру репутацію як люди, що уникають неморальної поведінки цього світу? (Ів. 17:16, СМ; Ісаї 2:4; 1 Сол. 4:3—8).

Чи здатність здійснювати чудесні зцілення є розпізнавальним знаком правдивих християн сьогодні?

Ів. 13:35: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою». (Це сказав Ісус. Якщо ми дійсно віримо йому, то для нас ознакою правдивого християнства буде любов, а не чудесні зцілення).

Дії 1:8: «Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете... аж до останнього краю землі». (Перш ніж Ісус залишив своїх апостолів і повернувся до неба, він сказав їм, що саме це, а не зцілення, буде тою важливою роботою, яку вони мали виконувати. Див. також Матвія 24:14; 28:19, 20).

1 Кор. 12:28—30: «Інших поставив Бог у Церкві поперше — апостолами, по друге — пророками, потретє — учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення [«зцілення», Дерк.], допомоги, управління, різні мови. Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? Чи ж усі мають дари вздоровлення [«зцілення», Дерк.]?» (Отже, Біблія чітко показує, що не всі правдиві християни мали отримати дар зцілення).

Чи Марка 16:17, 18 не показує, що здатність зціляти хворих мала бути розпізнавальним знаком віруючих?

Марка 16:17, 18: «Тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють,— не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих,— і добре їм буде [«будуть зцілені», Дерк.]!»

Ці вірші містяться в деяких біблійних рукописах і перекладах п’ятого та шостого століть н. е. Але їх немає в старіших грецьких манускриптах — Сінайському кодексі та Ватиканському манускрипті 1209 четвертого століття. Доктор Б. Ф. Весткотт, авторитетний знавець біблійних рукописів, сказав, що ті «вірші... не належать до оригінальної оповіді, а є додані» («Вступ до вивчення Євангелій» [«An Introduction to the Study of the Gospels»], Лондон, 1881, с. 338). Ієронім, перекладач Біблії п’ятого століття, сказав, що «майже в усіх грецьких кодексах цей уривок відсутній» (Дж. В. Бурґон, «Останні дванадцять віршів Євангелія від св. Марка» [«The Last Twelve Verses of the Gospel According to S. Mark»], Лондон, 1871, с. 53). «Нова католицька енциклопедія» говорить: «Мова і стиль так сильно відрізняються від решти Євангелія, що видається дуже неправдоподібним, що сам Марко написав цей уривок [тобто вірші 9—20]» («New Catholic Encyclopedia», 1967, т. IX, с. 240). Немає жодного повідомлення про те, що ранні християни пили отруту чи брали в руки змій, аби довести, що вони віруючі.

Чому християнам першого століття було дано такі дари, як здатність здійснювати чудесні зцілення?

Євр. 2:3, 4: «Як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув, коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї». (Це становило дійсно переконливий доказ того, що християнський збір, який у той час був новим,— справді від Бога. Але коли цей факт був уже цілком підтверджений, чи треба тоді доводити його знову і знову?)

1 Кор. 12:29, 30; 13:8, 13: «Чи ж усі пророки? ...Чи ж усі мають дари вздоровлення [«зцілення», Дерк.]? Чи ж мовами всі розмовляють? ...Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують,— та припиняться, хоч мови існують,— замовкнуть... А тепер залишаються віра, надія, любов,— оці три. А найбільша між ними — любов!» (Виконавши своє призначення, ті чудесні дари мали припинитися. Але безцінні риси, які є плодами Божого духу, і далі повинні були виявлятися в житті правдивих християн).

Якщо людину зцілено, то чи дійсно має значення, яким способом це зроблено?

2 Сол. 2:9, 10: «Його [беззаконника] прихід — за чином сатани — буде з усякою силою й знаками та з неправдивими чудами, і з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися».

Луки 9:24, 25: «Хто хоче душу [«життя», Дерк., СМ, БК, Гер., Кр.] свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?»

Яка є надія на справжнє зцілення від усіх хвороб?

Об’яв. 21:1—4: «Бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули... «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше [«колишнє», Гер.] минулося!»

Ісаї 25:8: «Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого». (Також Об’явлення 22:1, 2).

Ісаї 33:24: «Не скаже мешканець «Я хворий!»

«Чи ви вірите в зцілення?»

Можна відповісти: «Якщо людина не вірить у Божу здатність зціляти, то вона не вірить у Біблію. Але мене от цікавить, чи сьогодні це відбувається у правильний спосіб». Тоді можна додати: 1) «Дозвольте мені прочитати вам одне місце в Біблії, а ви спробуйте помітити, що́ сьогодні відбувається зовсім інакше (Матв. 10:7, 8). [...] Чи ви помітили також, що, за словами Ісуса, його учні мали робити щось таке, чого сьогоднішні зцілителі не в стані зробити? (Вони не можуть воскрешати померлих)». 2) «Ми не є суддями для інших людей, але варто звернути увагу на Матвія 24:24, де згадуються певні речі, яких нам слід остерігатися».

Або можна сказати: «Звичайно, я вірю, що все, сказане в Біблії про зцілення,— правда. Але будь-яке зцілення в цій системі речей приносить тільки тимчасову користь, чи не так? Зрештою всі вмирають. Чи настане час, коли всі люди матимуть добре здоров’я і ніколи не будуть вмирати? (Об’яв. 21:3, 4)».