Ісус втихомирює бурю

В Ісуса був довгий напружений день. Коли надходить вечір, він каже учням: «Перепливімо на другий берег», тобто берег, що навпроти Капернаума (Марка 4:35).

На східному березі Галілейського моря лежить місцевість геразинів, що входить до Десятимістя. Тамтешні міста є осередком грецької культури, але в них живе і чимало юдеїв.

Коли Ісус відпливає з Капернаума, люди помічають це. Тоді ж відчалюють інші човни (Марка 4:36). До протилежного берега недалеко. Галілейське море — це велике прісне озеро, довжина якого близько 21 кілометра, а максимальна ширина — близько 12 кілометрів. Але воно не мілке.

Хоча Ісус досконала людина, немає нічого дивного, що він втомився, провівши напружений день у служінні. Тож, після того як човен відпливає, Ісус лягає на кормі, кладе голову на подушку і засинає.

Серед апостолів є ті, хто вміє добре кермувати. Проте ця подорож буде нелегкою. Галілейське море оточене горами, звідки іноді спускаються холодні повітряні маси. Коли вони досягають теплої поверхні води, на морі несподівано здіймаються сильні бурі. Саме це відбувається зараз. Хвилі вдаряють об човен, і його починає «заливати вода, через що вони опин[яються] у небезпеці» (Луки 8:23). Але Ісус спить!

Учні, безперечно, мають досвід у плаванні в подібних умовах, і тепер вони з усіх сил намагаються вести човен крізь розбурхані води. Однак такої шаленої бурі вони не пам’ятають. Боячись за своє життя, учні будять Ісуса і кажуть: «Господи, рятуй нас, ми тонемо!» (Матвія 8:25). Здається, ще трохи, і всі вони підуть на дно.

Ісус прокидається і говорить апостолам: «Чому ви так налякалися, маловіри?» (Матвія 8:26). Тоді він наказує вітру і морю: «Ущухни! Заспокойся!» (Марка 4:39). Страшний вітер вщухає, і море заспокоюється. (Описуючи цю вражаючу подію, Марко і Лука говорять спочатку про те, як Ісус чудом втихомирює бурю, а тоді вже згадують про брак віри учнів.)

Лише уявіть, як побачене впливає на учнів! На їхніх очах бурхливе море заспокоюється і настає тиша. Учнів охоплює величезний страх. Вони кажуть один одному: «Хто ж він такий, що навіть вітер та море слухаються його?» Після цього вони безпечно дістаються другого берега (Марка 4:41—5:1). Можливо, інші човни, які вирушали разом з ними, змогли повернутись до західного берега.

Як же потішає думка, що Божий Син має владу над силами природи! Коли Ісус зацарює над усією землею, стихійних лих більше не буде і її мешканці житимуть у безпеці.