Розділ 36

Сильна віра сотника

КОЛИ Ісус виголошує Нагірну проповідь, у нього позаду приблизно половина його земного служіння. Це означає, що Ісусу залишилося коло року і дев’яти місяців, щоб завершити доручену йому працю.

Ісус входить у місто Капернаум, який є свого роду опорним пунктом його діяльності. Тут до нього звертаються з проханням юдейські старійшини. Їх послав сотник римської армії, язичник, тобто неєврей.

Улюблений слуга сотника тяжко захворів і лежить при смерті. Сотник хоче, щоб Ісус зцілив його слугу. Юдеї палко благають виконати прохання сотника. Вони кажуть: «Він гідний того, щоб ти допоміг йому, бо він любить наш народ і навіть збудував для нас синагогу».

Ісус відразу ж іде разом з ними. Але коли вони вже наближаються до дому сотника, той посилає своїх друзів, щоб вони сказали: «Пане, не турбуйся, бо я недостойний, щоб ти увійшов під мій дах. І я вважаю себе негідним прийти до тебе».

Яке ж смирення виявляє цей римський офіцер, що звик віддавати накази! Очевидно, він турбується також про Ісуса, бо розуміє, що за традицією юдеї не повинні спілкуватися з неюдеями. Навіть Петро сказав одного разу: «Ви добре знаєте, що закон не дозволяє юдею наближатися до людини іншого походження або спілкуватися з нею».

Мабуть, сотник не хоче, щоб Ісус мав неприємності, порушивши цю традицію, тому через друзів передає таке прохання: «Скажи лише слово — і мій слуга зцілиться. Бо я сам людина підвладна, а також маю у своєму підпорядкуванні воїнів і одному кажу: “Іди” — і він іде, іншому: “Прийди” — і він приходить, а своєму рабу: “Зроби це” — і він робить».

Коли Ісус чує його слова, то дивується: «Кажу вам, навіть в Ізраїлі я не знайшов такої сильної віри». Ісус зціляє слугу сотника і, користуючись нагодою, пояснює, що благословення, які відкинули безвірні юдеї, будуть даровані віруючим неюдеям.

«Багато хто прийде зі сходу і заходу,— каже Ісус,— та сяде за столом з Авраамом, Ісаком і Яковом у небесному царстві, а сини царства будуть викинені геть у темряву. Там вони будуть плакати й скреготати зубами».

«Сини царства... викинені геть у темряву» — це юдеї за походженням, які не прийняли можливості бути правителями з Христом, що була надана в першу чергу їм. Авраам, Ісак і Яків представляють Божий устрій Царства. Таким чином Ісус показує, що язичники будуть запрошені, образно кажучи, сісти за небесний стіл «у небесному царстві». Луки 7:1—10; Матвія 8:5—13; Дії 10:28.

▪ Чому юдеї благають Ісуса виконати прохання сотника, хоча той язичник?

▪ Яка може бути причина того, що сотник не запрошує Ісуса до свого дому?

▪ Що означають кінцеві слова Ісуса?