Розділ 37

Ісус розвіює смуток вдови

НЕВДОВЗІ після того, як Ісус зцілив слугу сотника, він вирушає до міста Наїна, яке лежить більш як за 30 кілометрів на південний захід від Капернаума. З ним ідуть його учні та великий натовп людей. Коли вони підходять до Наїна, вже, мабуть, вечоріє. Назустріч їм з міста рухається похоронна процесія: ховають молодого хлопця.

Його мати у розпачі — вона вдова і в неї померла єдина дитина. Після смерті чоловіка її могла потішати думка, що вона має сина. Усі її надії, бажання і прагнення повністю зосереджувались на його майбутньому. Але тепер у неї немає нікого, в кому вона могла б знайти потіху. Разом з прибитою горем жінкою до місця поховання йдуть інші мешканці міста.

Вигляд цієї згорьованої жінки зворушує Ісуса до глибини душі. Лагідно, але з твердістю, яка вселяє впевненість, він говорить їй: «Не плач». Його поведінка і дії привертають увагу всіх, хто присутній там. Тож, коли Ісус підходить до нош і торкається їх, люди, які несуть ноші, зупиняються. Мабуть, присутні не можуть зрозуміти, що́ він збирається робити.

Щоправда, ті, хто прийшов з Ісусом, не раз бачили, як він чудом зціляв людей. Але, очевидно, вони ще ніколи не бачили, щоб він когось воскресив з мертвих. Чи він може це зробити? Звертаючись до померлого, Ісус наказує: «Юначе, кажу тобі: встань!» Хлопець підводиться і сідає! Він починає говорити, а Ісус віддає його матері.

Побачивши, що мертвий дійсно ожив, одні люди кажуть: «Великий пророк з’явився серед нас», а інші: «Бог звернув увагу на свій народ». Звістка про це чудо швидко розходиться по цілій Юдеї та по всіх околицях.

Іван Хреститель досі сидить у в’язниці і хоче більше довідатись про те, що може робити Ісус. Учні Івана розповідають йому про ці чуда. Як Іван реагує на це? Луки 7:11—18.

▪ Що бачить Ісус, коли підходить до міста Наїна?

▪ Які почуття виникають в Ісуса і що він робить?

▪ Як реагують люди на чудо Ісуса?