Розділ 83

На гостині у фарисея

ІСУС перебуває у домі фарисейського начальника і щойно зцілив чоловіка, хворого на водянку. Помітивши, як гості вибирають собі найпочесніші місця за столом, він дає їм урок смирення.

«Коли хтось запросить тебе на весільний бенкет,— пояснює Ісус,— не займай найпочеснішого місця. Можливо, серед гостей є хтось поважніший, ніж ти, і той, хто запросив тебе та його, підійде й скаже: “Поступися місцем цьому чоловікові”. І тоді, засоромлений, ти підеш і займеш найнижче місце».

Тож Ісус радить: «Коли ти запрошений, піди й сядь на найнижчому місці, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав: “Друже, займи вище місце”. І матимеш ти шану перед усіма іншими гістьми». На завершення Ісус каже: «Кожен, хто звеличується, буде впокорений, а хто впокорюється, буде звеличений».

Потім Ісус звертається до фарисея, який його запросив, і пояснює, як влаштувати гостину, яка буде мати справжню цінність в Божих очах. «Коли влаштовуєш обід чи вечерю, не клич ані друзів, ані братів, ані родичів, ані багатих сусідів. Може, й вони колись запросять тебе, і це стане тобі винагородою. Тож, коли влаштовуєш бенкет, запрошуй бідних, калік, кульгавих, сліпих і будеш щасливий, бо вони не мають чим тобі відплатити».

Ісус пояснює господарю дому, що, коли він запросить на гостину знедолених, це принесе йому щастя: «Тобі буде відплачено під час воскресіння праведних». Те, як Ісус описує обід, що має справжню цінність, нагадує одному гостю іншу гостину. Він каже: «Щасливий той, хто їсть хліб у Божому царстві». Проте, як видно з прикладу, який потім наводить Ісус, не всі належно цінують цю чудову перспективу.

«Один чоловік влаштував пишну вечерю і запросив багатьох гостей. ...Він вислав раба покликати запрошених: “Приходьте, уже все готове”. Але всі вони як один почали відмовлятися. Перший сказав: “Вибач, будь ласка, але я купив поле й маю піти подивитися його”. Другий сказав: “Вибач мені, будь ласка, але я купив п’ять пар волів і йду випробувати їх”. А ще інший сказав: “Знаєш, я щойно одружився і тому не можу прийти”».

Які ж недоладні відмовки! Поле і худобу зазвичай оглядають перед тим, як купувати, тож немає гострої необхідності оглядати їх після купівлі. Так само одруження не повинне завадити людині прийняти важливе запрошення. Тож, почувши про такі відмовки, господар гнівається і наказує своєму рабу:

«“Мерщій іди на головні вулиці та міські провулки й приведи сюди бідних, калік, сліпих і кульгавих”. Згодом раб повідомив: “Пане, я виконав усе, що ти наказав, але ще залишається місце”. Тоді пан сказав рабу: “Вийди на дороги і до за́город та змусь людей прийти, щоб мій дім заповнився. ...Жоден з тих запрошених не скуштує моєї вечері”».

Про що цей приклад? «Господар», який влаштовує гостину, представляє Бога Єгову, «раб», який передає запрошення,— це Ісус Христос, а «пишна вечеря» символізує можливість увійти в небесне Царство.

Одними з перших, хто отримав запрошення увійти в те Царство, були юдейські релігійні провідники в дні Ісуса. Але вони не прийняли цього запрошення. Тому пізніше, а саме після дня П’ятидесятниці 33 року н. е., почало лунати друге запрошення. Воно було звернено до зневажених і знедолених юдеїв. Але на нього відгукнулось недостатньо осіб, щоб заповнити 144 000 місць у Божому небесному Царстві. Тому через три з половиною роки, 36 року н. е., третє і остаточне запрошення було дано необрізаним неюдеям. Збір цієї групи продовжується аж до наших днів. Луки 14:1—24.

▪ Як Ісус дає урок смирення?

▪ Як господар може влаштувати гостину, яка має справжню цінність у Божих очах, і чому це принесе йому щастя?

▪ Чому відмовки запрошених недоладні?

▪ Що означає Ісусів приклад про «пишну вечерю»?