Луки 16:1—9. Ісусів приклад про неправедного управителя змушує задуматися. Після того як управителя звинуватили у марнотратстві, він «діяв з практичною мудрістю» (Луки 16:8, прим.). Цей чоловік постарався здобути собі друзів, які допомогли б йому, коли він більше не буде управителемa. Звичайно, Ісус не заохочував своїх учнів поводитися неправедно для того, щоб вижити в цьому світі. Він сказав, що така поведінка характерна для «синів цього віку». Ісус навів цей приклад, щоб наочно пояснити своїм послідовникам важливий урок.

⁵ Ісус знав, що більшості його послідовників, подібно до управителя, доведеться давати собі раду у важких ситуаціях. Вони мають заробляти на життя в цьому несправедливому комерційному світі. Тому він настійно радить їм: «Здобувайте собі друзів багатством неправедним, щоб, коли воно вичерпається, вони [Єгова та Ісус] прийняли вас у вічні оселі». Чого ми вчимося з Ісусової поради?

 6. Звідки ми знаємо, що теперішня комерційна система не входила в намір Бога?

⁶ Хоча Ісус не пояснює, чому називає багатство «неправедним», з Біблії чітко видно, що таке поняття, як комерція, не входило в намір Бога. Єгова щедро подбав про потреби Адама і Єви в Едемі (Бут. 2:15, 16). Пізніше, коли на збір помазанців у першому столітті було злито святий дух, «ніхто не казав, що його майно належить тільки йому, все в них було спільне» (Дії 4:32). Пророк Ісая передрік час, коли всі люди вільно користуватимуться багатствами землі (Ісаї 25:6—9; 65:21, 22). А поки що Ісусовим послідовникам необхідна «практична мудрість», щоб заробляти на життя, використовуючи «неправедне багатство» теперішнього світу, і водночас догоджати Богові.

Управитель з Ісусового прикладу здобув собі друзів задля власної вигоди. Проте Ісус радив своїм послідовникам здобувати собі друзів у небі, не маючи корисливих спонук. Подальші вірші пов’язують використання «неправедного багатства» з вірністю Богові. Ісус хотів сказати, що про нашу вірність свідчить те, як ми розпоряджаємося здобутим багатством.