Чи Боже Царство — це стан серця?

«Царство Боже приходить тоді, коли серце людини стає сприйнятливим»,— написав папа Бенедикт XVI у своїй книжці «Ісус з Назарета». Для декого Боже Царство — це зміна, яка відбувається в людині, коли вона приймає Ісуса Христа і розвиває віру. Чи Боже Царство справді є лише внутрішнім перетворенням людини, так би мовити, «царством у серці»?

ДЛЯ Ісуса Царство було дуже важливим. Воно було «головною темою його [Ісусової] проповіді»,— визнає Папа Бенедикт XVI. Більшу частину свого відносно короткого служіння Ісус подорожував краєм, «проповідуючи добру новину про царство» (Матвія 4:23). Однак своїм вченням і чудесами Ісус чітко показав, що Боже Царство — це щось інше, ніж віра в Бога та слухняність. Царство пов’язане з правлінням, судом і вічними благами.

Правління і суд

Одного разу, коли служіння Ісуса на землі вже добігало кінця, до нього підійшла мати його близьких учнів, Івана та Якова. Вона попросила: «Замов слово, щоб обидва ці мої сини сиділи у твоєму царстві — один праворуч від тебе, а другий ліворуч» (Матвія 20:21). Зрозуміло, жінка не говорила про щось у серці її синів. Вона розуміла, що Царство стосується правління, і хотіла, аби її сини правили разом з Ісусом. До того ж Ісус пообіцяв своїм одинадцяти вірним апостолам, що вони будуть у його Царстві, будуть «сидіти на престолах і судити» разом з ним (Луки 22:30). Тож для послідовників Ісуса його Царство було реальним правлінням — органом, який здійснює владу.

А що сказати про інших людей, котрі жили за часів Ісуса? Чи думали вони, що Царство — це лише зміни в серці? Незадовго до Пасхи 33 року н. е., коли Ісус в’їхав у Єрусалим на осляті, натовп вигукував: «Молимо, спаси Сина Давидового!» (Матвія 21:9). Чому люди промовляли такі слова? Бо вони усвідомили, що Ісус є обіцяним Месією, якому Бог дасть вічне Царство, «престол його батька, Давида». Вони прагнули, щоб те Царство принесло спасіння, мир і справедливість (Луки 1:32; Захарія 9:9).

Вічні блага

Люди, які, здавалося, не дуже цікавились служінням Ісуса, теж чули про його вчення. В останні години життя злочинець, котрий висів на стовпі поряд з Ісусом, благав: «Ісусе, згадай про мене, коли прийдеш у своє царство». Що відповів Ісус? Він запевнив чоловіка: «Ти будеш зі мною в Раю» (Луки 23:42, 43).

Злочинець, очевидно, вірив, що після воскресіння Ісус отримає владу у Царстві. Однак Ісус матиме не лише владу, але й бажання воскресити того чоловіка та допомогти йому змінитись. Ісус як могутній Правитель у невидимому духовному світі через своє Царство зіллє на людство вічні блага (Івана 5:28, 29).

Боже Царство серед них

Хіба Ісус не сказав: «Боже царство є серед вас»? Так. Ці слова записані в Луки 17:21. Деякі переклади Біблії передають їх як «Божеє Царство всередині вас», а інші — «між вами» (дивіться, наприклад, переклади Огієнка і Хоменка). Що ж Ісус мав на увазі?

З контексту видно, що Ісус промовив ці слова до вороже налаштованих фарисеїв. Члени цієї релігійної течії мали власні уявлення про Месію і його Царство. Вони очікували, що Месія прийде «з небесними хмарами», наче переможний Цар, щоб звільнити євреїв від гніту римлян і відновити ізраїльське царство (Даниїла 7:13, 14). Але Ісус вказав їм на хибність таких поглядів, промовивши: «Боже царство прийде не так, що всі відразу помітять його». Потім він додав: «Кажу вам, Боже царство є серед вас» (Луки 17:20, 21).

Вчення Ісуса і його чудеса чітко показували, що він обіцяний Цар того Царства. Однак фарисеї, які мали недобрі спонуки і яким бракувало щирої віри, противилися Ісусу. Вони піддавали сумніву всі свідчення того, що Ісус є Месією. Тож Ісус прямо вказав їм на факт: Царство, яке представляв уже призначений Цар, було серед них. Ісус не казав фарисеям шукати його всередині себеa. Він та його учні стояли перед ними. «Боже царство тут з вами»,— сказав Ісус (Луки 17:21, «Сучасна англійська Біблія»).