Розділ 105

Починається вирішальний день

У ПОНЕДІЛОК ввечері Ісус повертається з Єрусалима до Віфанії, розташованої на східному схилі Оливкової гори. Минуло вже два дні його завершального служіння в Єрусалимі. Ісус, безсумнівно, знову ночує у свого друга Лазаря. Це вже четверта ніч, яку Ісус проводить у Віфанії, відтоді, як він у п’ятницю прийшов сюди з Єрихона.

Рано-вранці у вівторок, 11 нісана, Ісус з учнями знову вирушає в дорогу. Цей день стане вирішальним, найбільш напруженим днем його служіння. Цього дня Ісус востаннє приходить у храм. І в цей день він востаннє перед засудженням і стратою проповідує людям.

Ісус і його учні йдуть в Єрусалим тою самою дорогою, через Оливкову гору. По дорозі Петро бачить фігове дерево, яке Ісус прокляв минулого дня зранку. «Учителю, глянь! — вигукує він.— Фігове дерево, яке ти прокляв, засохло».

Чому Ісус зробив так, що дерево засохло? Він пояснює: «Правду кажу вам: якщо тільки матимете віру й не будете сумніватись, то зробите не лише те, що я зробив з фіговим деревом, але навіть якщо скажете цій горі [Оливковій горі, на якій вони стоять]: “Піднімись і кинься в море”, так і станеться. І все, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте».

Спричинивши те, що дерево засохло, Ісус наочно показав своїм учням, наскільки важливо мати віру в Бога. Ісус говорить: «Про що молитесь і просите, вірте, що вже майже отримали,— і обов’язково отримаєте». Який же це важливий урок для учнів, особливо з огляду на те, що попереду їх чекають важкі випробування! Однак між вірою і висохлим фіговим деревом існує ще один зв’язок.

Ізраїльський народ, подібно до цього фігового дерева, має оманливий вигляд. Хоча цей народ перебуває в угоді з Богом і на перший погляд дотримується Божих заповідей, але він не виявляє віри і не приносить добрих плодів. Через брак віри цей народ навіть готовий відкинути Божого Сина! Тому, спричинивши те, що безплідне фігове дерево засохло, Ісус наочно показує, який кінець чекає на цей народ, що не приносить плодів і не виявляє віри.

Незабаром Ісус з учнями входять в Єрусалим і, як звичайно, йдуть у храм, де Ісус починає навчати. Старші священики і старійшини народу, безумовно, пам’ятають, як напередодні Ісус повівся з міняльниками, і тому закидають йому: «Якою владою ти чиниш все це? І хто дав тобі таку владу?»

У відповідь Ісус каже: «І я вас про щось запитаю. Якщо ви мені відповісте, я теж скажу, якою владою чиню все це. Звідки було Іванове хрещення: з неба чи від людей?»

Священики і старійшини починають радитися між собою, як їм відповісти. «Якщо скажемо: “З неба”, він запитає нас: “Чому ж ви йому не повірили?” А сказати: “Від людей” — не можемо через страх перед народом, бо всі вважають Івана пророком».

Ці провідники не знають, що сказати. Тож вони відповідають Ісусу: «Не знаємо».

Тоді Ісус говорить: «І я вам не скажу, якою владою чиню все це». Матвія 21:19—27; Марка 11:19—33; Луки 20:1—8.

▪ Чому вівторок, 11 нісана,— особливий день?

▪ Які уроки дає Ісус, зробивши так, що фігове дерево засохло?

▪ Як Ісус відповідає тим, хто питає, якою владою він все чинить?